Лошако ва Гу та село в Україні у Деснянській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області Населення стан

Лошако́ва Гу́та — село в Україні, у Деснянській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 86 осіб. Село входить до Косачівського старостинського округу.

село Лошакова Гута
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Чернігівський район
Громада	Деснянська селищна громада
Основні дані
Засноване	1600
Населення	86 (1.01.2014)
Площа	0,925 км²
Густота населення	162,16 осіб/км²
Поштовий індекс	17010
Телефонний код	+380 4646
Географічні дані
Географічні координати	51°01′44″ пн. ш. 30°39′26″ сх. д. / 51.02889° пн. ш. 30.65722° сх. д. / 51.02889; 30.65722Координати: 51°01′44″ пн. ш. 30°39′26″ сх. д. / 51.02889° пн. ш. 30.65722° сх. д. / 51.02889; 30.65722
Середня висота над рівнем моря	108 м


Місцева влада
Адреса ради	17024, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт Десна, вул. Ювілейна, буд.1-А
Карта
Лошакова Гута
Лошакова Гута
Мапа

Лошакова Гута — невелике село, що лежить серед лісів біля болотного масиву Видра праворуч від старого Варшавського тракту, обабіч автодороги Козелець — Остер — Тужар за 49 км на північний захід від районного центру. Станом на 1 січня 2010 тут налічувалося 59 дворів, у яких проживали 93 жителі переважно пенсійного віку.

З усіх остерських Гут межиріччя Десни і Дніпра збереглась лише Старо-Карпилівська, або Лошакова Гута — Потебневу Гуту переселили 1957 року. Коли виникла Стара Гута Києво-Братського монастиря — невідомо. Проте уже 1711 р. вона належала Києво-Братському монастирю, і Феофан Прокопович писав про поселення таке:

Із Гути, замість 12 рублів, стало приходити 100 рублів, окрім скла на домові потреби і подарунки.

На початку XVIII століття Гута над болотом Видрою мала велике виробництво…

За переписом 1766 р. тут налічувалося 9 дворів, 18 хат, у яких проживали 80 жителів. Це були родини Василя Хоменка, Сердюків, Івана Махлая, Дворниченків, Бондарів, Рудніченків, Шевченків, Василя Дяченка, Ярмоликів, Зайців, Ярмоли Лошака , ФеФещенків, Хорошенків (сучасне Хорошко), Будниченків (сучасне Будній).

У 1782 р. у Старо-Карпилівській Гуті Києво-Братського монастиря проживали 58 чоловіків і 48 жінок… Посполиті мали прізвища Діброва, Акуліна Бойправ, 90-річний Дем'ян Лошак (мав 5 синів), Дяченко, Прохор Скопець, Мазаненко…

Коли Гута стала зватися Лошаковою, точно не відомо. Очевидно, це відбулося на початку XIX ст., коли монастирські володіння були ліквідовані, а селянам дозволено купувати колишні монастирські мануфактури. У Гуті це зробили представники роду Лошаків, які й назвали село за своїм прізвищем.

(ст. 371 книги «Опис землі Козелецької» (науково-популярне дослідження з минувшини рідного краю). — Київ: ТОВ «Брама-V», 2011. — 572 с.).

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	149	99.33%
російська	1	0.67%
Усього	150	100%

Природоохорона пам'ятка

Біля села знаходиться Священний дуб.

Видатні люди

Михалко Андрій Якович (народився в Лошаковій Гуті в 1940) — український будівельник і меценат.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

Примітки

Козелецький район. Потенціал економічного розвитку
Карта нових районів України: хто і кого поглинув
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

Погода в селі Лошакова Гута [ 17 січня 2017 у Wayback Machine.]

[1] Козелецький район. Потенціал економічного розвитку

[2] Карта нових районів України: хто і кого поглинув

[ukr-socialdata-mova-2001-3] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних