Лофн

Лофн (давносканд. можл. «утішаюча», «дозволяюча») — богиня , яка уособлює перемогу кохання над заборонами. Добра та прихильна до молитов пар, які хочуть бути разом. Лофн згадується у Прозовій Едді, що була написана в XIII столітті Сноррі Стурлусоном, в кенінгах та скальдичній поезії.

Лофн
Брати/сестри	Сіґюн
Частина від	скандинавська міфологія

Атестації

Лофн згадується у Молодшій Едді («Про Богинь») як восьма богиня, близька до Одіна та Фрігг, яка допомагає подолати заборону богів на союз між чоловіком та жінкою:

Восьма — Лофн така добра і прихильна до благань, що добивається у Всеотця і Фрігг дозволу з'єднатися чоловікові і жінці, хоч би це й було їм раніше сказано. Це її ім'ям називається «дозвіл», а також те, що «славлять» люди. Ім'я «Лофн» (Lofn) має схожість зі словом «дозвіл» (lof) і «славити» (lofa).

Також Лофн фігурує як одна зі служанок Фрігг, у її обов'язки входило усувати перешкоди між закоханими, які щирі у своїх почуттях:

Моя кохана струнка як лілія,

Зняв її я з сідла і повів до вівтаря,

де священик вінчав нас,

І клятви ловного повторювала вона, не затинаючись.

За іншою версією, Лофн уособлює чесноти Фрігг, зокрема її окремі якості, які характеризують імена кожної з прислужниць Фрігг.

Ім'я Лофн також згадується у , як до слова «жінка»:

Мовила Лофн золота, —

Навіки залиш знахарство,

Скальду ворожба не пристала.

Див. також

• Фрігг
• Сьйофн
• Сіф
• Фрейя

Джерела

1. Огороднов, Леонид (5 вересня 2017). (рос.). Litres. ISBN . Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018.
2. Stridmann, Tim. . norse.ulver.com (рос.). Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 15 березня 2018.
3. Гербер, Хелен (5 вересня 2017). (рос.). Litres. ISBN . Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018.
4. Бранстон, Бриан (5 вересня 2017). (рос.). Litres. ISBN . Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018.
5. Stridmann, Tim. . norroen.info (рос.). Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018.