Лос-Анджелес (річка)

|місцева назва=

Лос-Анджелес
Лос-Анжелес у Глендейлі
Сточище Лос-Анжелесу
34°11′42″ пн. ш. 118°36′06″ зх. д. / 34.19522200002777623° пн. ш. 118.601768000027789185° зх. д. / 34.19522200002777623; -118.601768000027789185
Витік
• координати	34°11′43″ пн. ш. 118°36′07″ зх. д. / 34.19528° пн. ш. 118.60194° зх. д. / 34.19528; -118.60194-->
• висота, м	242 м
Гирло
• координати	33°45′50″ пн. ш. 118°12′18″ зх. д. / 33.76389° пн. ш. 118.20500° зх. д. / 33.76389; -118.20500
• висота, м	0 м
Басейн	Тихий океан
Країни:	США
Регіон	Каліфорнія
Район	округ Лос-Анжелес
Довжина	82 (77) ки
Площа басейну:	2142 км²
Середньорічний стік	6,4 м³/сек (0,202 км³/рік)
Притоки:	^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d, ^d, ^d, ^d і Булл-Крік^[d]
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лос-Анджелес (значення).

Початок Лос-Анжелесу у місцевості Канога-Парк злиттям річок Калабасас зліва на світлині й Белл-Крік справа.

Лос-Анжелес у верхів'ях у

Вид у північно-західному напрямі на Даунтаун Лос-Анжелеса. На передньому плані річка Лос-Анжелес. На задньому плані виділяються будівлі Голлівуду під пагорбами гір Санта-Моніка.

Гирло Лос-Анжелесу у Сан-Педроську затоку у місті Лонг-Біч

Лос-Анджелес, Лос-Анжелес англ. Los Angeles — річка в Лос-Анжелеському окрузі в Південній Каліфорнії над якою положено місто Лос-Анжелес. Одна з небагатьох цілорічних рівнинних річок Південної Каліфорнії.

Каналізоване бетонне річище Лос-Анжелесу часто ставало місцем автомобільних перегонів у голлівудських кінострічках.

Плин

Джерела річки в горах ^[en] й Санта-Сюзана. На заході ^[en] у місцевості ^[en] утворюється злиттям річок Белл-Крік, ліворуч, та Аройо-Калабасас, праворуч.

Довжина плину річки 82 км.

У Сан-Фернадській долині річка тече на схід, обминає східний край Санта-Моніцьких гір і повертає на південь, де впадає у в місті Лонг-Біч.

Сточище Лос-Анжелесу вважається напівпустелею, бо отримує менше 375 мм щорічних опадів.

Взимку та навесні живлення дощове й таненням снігів. Влітку та восени річка живиться з Водоочисного заводу Дональда С. Тіллмана у Ван-Найсі та з міських стоків. Течія Лос-Анжелесу може бути жвавою, навіть улітку.

Повені

Річка часто повноводна через таненням снігу на горах та сильними, коротко тривалими субтропічними зливами, що спричинювали повені. Річка утворює характерну алювіальню рівнину з плавнями та оболонями. Після серії спустошень через повені на початку 20-го сторіччя, Лос-Анжелес було каналізовано в бетонні споруди.

Природний стан

Групи захисту довкілля підтримують усунення бетонного каналу та відновлення природного та тваринного середовища річки. Деяка частина каналу Лос-Анжелесу має ґрунтове тло з відновленим тваринним життям. Іншими планами пропонується створення парків над річкою.

Річка потерпає від сільськогосподарських, міських та промислових стоків.

У межах центральної частини міста Лос-Анжелесу тривають програми створення парків над річкою Лос-Анжелес. Створена велосипедна стежка вздовж частини берегу.

Притоки

Притоки Лос-Анджелесу:

• ліві:
  • ^[en], також відомий як Іскорпіон-Крік, довжиною 16 км, джерело в Белл-Каньйон у Сімі-Гіллз в окрузі Вентура; тече місцевостями Белл-Каньйон, Вест-Гіллз та Каноґа-Парк;
  • ^[en] (або Браунс-Каньйон-Крік), довжина 16,6 км, джерела в Бруйнс-Каньйон у горах Санта-Сюзанна; тече місцевостями Чатсворт, Канога-Парк і Віннетка, вздовж річки кінна та велосипедна стежина;
  • Алізо-Крік, довжина 16 км, джерела в Алізо-Каньйоні нижче гори Оат-Маунтен у горах Санта-Сюзанна; Портер-Ранч, Гранада-Гіллз, Нортрідж, Різіда;
  • Булл-Крік, тече місцевостями Гранада-Гіллс, Нортрідж, Норт-Гілл, Балбоа-Лейк;
  • ^[en], довжина 21 км, називається Вош, тому, що він здебільшого сухий, джерела в горах Сан-Габріел, тече місцевостями Шаддов-Гіллз, Лейк-Вью-Террас, Пакоїма, Сан-Валлі, Панарама-Сіті, Ван-Найс, Валлі-Глен, Ває-Вілладж, Студіо-Сіті;
  • Вердуго-Вош; тече через Ла-Каньяда-Флінтрідж та Глендейл;
  • Аройо-Сіко (з іспанської «Сухий струм»), довжина 40 км, джерела у горах Сан-Габріел, тече через Пасадену;
  • ^[en] (з іспанської «Глибока річка»), довжина понад 26 км, джерела приток річки в горах Сан-Габріел, з головною Санта-Аніта-Крік, тече через Ел-Монте й Монтебелло;
• праві:
  • ^[en], довжина 11 км, джерела в Санта-Моніцьких горах й Сімі-Гіллз, тече в місцевостях Вудланд-Гіллз та Каноґа-Парк;
  • ^[en], довжина біля 14 км, тече через Комптон.

Поселення над Лос-Анджелесом

Над Лос-Анджелесом положені місцевості міста Лос-Анджелес та міста Лос-Анджелеської округи:

• над правим берегом:
  • на півночі: Каноґа-Парк, Вудленд-Гіллз, Тарзана, Енсіно, ^[en], Студіо-Сіті, Юніверсал-Сіті
  • у центрі: ^[en], ^[en], Іліжіан-Валлі (Іко-Парк), Чайнатаун,
  • на півдні: міста Вернон, Мейвуд, Белл, Кудагі, Саут-Гейт, Линвуд, Комптон, Лонг-Біч
• над лівим берегом:
  • на півночі: ^[en], ^[en], ^[en], , Студіо-Сіті, ^[en], місто Бербанк
  • на сході: місто Глендейл, Етвотер-Вілладж, Глассел-Парк, Сайпресс-Парк, Лінкольн-Гейтс, Бойл-Гейтс
  • на півдні: міста Вернон, Коммерс, Белл-Гарденс, Давні, Саут-Гейт, Парамаунт, Карсон, Лонг-Біч та місцевість ^[en].

Історія

Нарід Тонгва у Янгна

Річка Лос-Анжелес була джерелом понад тисячоріччя для  — найбільшої групи індіанців у Північній Америці. Тонгва мали найбільше поселення на правому боці Лос-Анжелесу, де тепер Даунтаун Лос-Анжелесу. На 1769 рік у цьому поселенні Янгна мешкало понад 200 тонгва.

Тонгва займали територію округ Лос-Анжелес, Оранж, частину Сан-Бернандіно й Ріверсайд, та острів Санта-Каталіна. Коли прийшли мексиканці вони назвали тонгва габріелино та приписали їх до місії Сан-Габріел, а тонгва Сан-Фернадської долини назвали фернарденьо з приписом їх до місії Сан-Фернандо.

Повені за існування міста Королеви Янголів

Каспар де Портола, найперший європеєць, що побував у цьому краї назвав річку Порсіункула.

Створене 1781 року на місці індіанського поселення іспанське місто Ель-Пуебло-де-Нуестра-Сеньйора-де-лос-Ангелес (Місто Нашої Пані Королеви Янголів) 1815 року було змито повінню річки Лос-Анджелес.

До 1825 року річка Лос-Анджелес після обминання Санта-Моніцької гряди на сході не прямувала на південь у сторону затоки Сан-Педро, але повертала на захід до , річище сучасної річки . Тоді річищем у Сан-Педроську затоку текла теперішня . Після повені 1825 року між Пуебло Королеви Янгелов й затокою Санта-Моніка утворилося багато дреговин, тому річка повернула на південь за сучасним річищем до Сан-Педроської затоки.

Повінь 1861 року розмила береги, знесла водозабірні споруди та спустошила вже Сан-Фернандську долину.

Лос-Анжелеський акведук

1904 року артезіанські криниці спустошили підземні води, на зростаючи потреби міста й сільського господарства. Керівник Лос-Анджелеської водної компані Вильям Мулхолланд розпочав проєкт постачання у Лос-Анджелеський край води з навколишніх гір та згодом з озера Моно.

Лос-Анжелес втратив домінуючу роль джерела водопостачання зі зведенням Лос-Анжелеського акведуку в 1913 році.

Каналізація Лос-Анджелесу

Після повені 1914 року зі збитками 14 млн доларів були побудовані початкові дамби. Проте дві повені 1930-х років призвело до втручання федерального уряду. У 1938-80 роках була проведена 82-кілометрова бетонна каналізація Лос-Анджелесу.

До каналізації річка іноді пересихала улітку. Проте з будівництвом бетонного каналу Лос-Анджелес більше ніколи не пересихав. Бетон допоміг зберегти воду від всмоктування до землі.

Каналізація змінила систему приток, плавнів, оболонів, дреговин, вирівняла й стабілізувала річище річки. Вона дозволила розбудувати раніше непридатні землі. Тільки 3 частини річки залишилися небрукованими:

• Сепулведа повене-контрольна система у долині Сан-Фернандо,
• від до долини Іліжіан, де високі ґрунтові води не дали можливості забрукувати річку,
• гирло річки у Лонг-Біч.

З 1990 року продовжилися роботи з протиповеневих робіт у нижній частині річки, на каналі Ріо-Хондо та Комптон-Кріці. Цей проєкт убезпечить понад півмільйона осіб на 212 км² від 100-річного катастрофічного опаду.

До поточного проєкту відноситься 35 км велосипедної та кінної стежини вздовж річок Лос-Анджелесу й каналу Ріо-Хондо. Стежина починається у дамби Віттієрського звуження, продовжується вздовж Ріо-Хондо до її впливу в Лос-Анджелес й закінчується у гирла річки в затоці Сан-Педро. Стежина поєднує 7 парків, що прилеглі до річок Лос-Анджелес і Ріо-Хондо.

Джерела

• Angeles River Master Plan^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• The River Under the City of Angels [ 27 липня 2020 у Wayback Machine.]

Примітки

1. https://www.waterboards.ca.gov/rwqcb4/water_issues/programs/regional_program/Water_Quality_and_Watersheds/los_angeles_river_watershed/la_summary.shtml
2. . ladpw.org (англ.). Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 17 квітня 2018.