Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лоренцо Руїс (тагальська: Lorenzo Ruiz ng Maynila; китайська: 李樂倫; іспанська: Lorenzo Ruiz de Manila; 28 листопада 1594 — 29 вересня 1637), також званий святий Лоренцо Манільський, — філіппінський святий, якого шанують у Католицькій Церкві. Китайський філіппінець, він став першомучеником своєї країни після того, як його стратили в Японії сьогунат Токугава під час переслідувань японських християн у 17 столітті.
| Лоренцо Руїс | |
|---|---|
 | |
| Народився | 28 листопада 1594[1] або 1600[1] Маніла, Філіппіни |
| Помер | 29 вересня 1637[2] Наґасакі, Японія |
| У лику | святий |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Лоренцо Руїс є покровителем Філіппін і філіппінського народу.
Раннє життя
Лоренцо Руїс народився в Бінондо, Маніла, 28 листопада 1594 року в сім'ї батька-китайця та матері-філіппінки, які були католиками. Батько навчив його китайської, а мати — тагальської.
Лоренцо служив вівтарником у церкві Бінондо. Після кількох років навчання у домініканських братів, Лоренцо отримав звання escribano (писар) завдяки своїй майстерній майстерності. Він став членом Cofradía del Santísimo Rosario (Братства Найсвятішої Вервиці). Він одружився з корінною жителькою Росаріо, і у них народилося двоє синів і дочка. Сім'я Руїс жила загалом мирним, релігійним і задоволеним життям.
У 1636 році, працюючи клерком у церкві Бінондо, Лоренцо був фальшиво звинувачений у вбивстві іспанця. Лоренцо попросив притулку на борту корабля з трьома домініканськими священниками: Антоніо Гонсалесом, Гільєрмо Курте та Мігелем де Аозарасою; японський священник Вісенте Шивозука де ла Круз; і прокажений мирянин Ласаро з Кіото. Лоренцо та його супутники відпливли на Окінаву 10 червня 1636 року за допомогою отців-домініканців.
Мученицька смерть
Сьогунат Токугава переслідував християн, оскільки вони побоювалися, що іспанці вторглися на Філіппіни через використання релігії до того часу, коли Лоренцо прибув до Японії. Місіонерів заарештували й кинули до в'язниці, а через два роки перевели до Нагасакі, щоб постати під тортурами. Група зазнала багатьох і різноманітних жорстоких методів тортур.
27 вересня 1637 року Лоренцо та його супутники були доставлені на пагорб Нішізака, де їх катували, підвішуючи вниз головою над ямою. Він помер через два дні, 29 вересня 1637 року, у віці 42 років. Ця форма тортур була відома як цуруші (釣殺し) японською або horca y hoya («шибениця та яма») іспанською. Метод, який нібито був надзвичайно болісним, зв'язав жертву; одна рука завжди залишалася вільною, щоб особа могла сигналізувати про своє бажання відмовитися, що призвело до її звільнення. Попри свої страждання, Лоренцо відмовився зректися християнства і помер від остаточної втрати крові та задухи. Його тіло кремували, а прах викинули в море.
Згідно з латинськими місіонерськими звітами, надісланими назад до Маніли, Лоренцо оголосив ці слова після своєї смерті:
Ego Catholicus sum et animo prompto paratoque pro Deo mortem obibo.
Si mille vitas haberem, cunctas ei offerrem.
(Я католик і всім серцем приймаю смерть за Бога;
Якби я мав тисячу життів, усе це я віддам Йому.)
Вшанування пам'яті
У місті Маніла встановлено пам'ятник Лоренцо Руїсу.
Примітки
- opac.vatlib.it
- GCatholic.org — 1997.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lorenco Ruyis tagalska Lorenzo Ruiz ng Maynila kitajska 李樂倫 ispanska Lorenzo Ruiz de Manila 28 listopada 1594 29 veresnya 1637 takozh zvanij svyatij Lorenco Manilskij filippinskij svyatij yakogo shanuyut u Katolickij Cerkvi Kitajskij filippinec vin stav pershomuchenikom svoyeyi krayini pislya togo yak jogo stratili v Yaponiyi sogunat Tokugava pid chas peresliduvan yaponskih hristiyan u 17 stolitti Lorenco RuyisNarodivsya28 listopada 1594 1594 11 28 1 abo 1600 1 Manila FilippiniPomer29 veresnya 1637 1637 09 29 2 Nagasaki YaponiyaU likusvyatijMediafajli na Vikishovishi Lorenco na vitrazhi v sobori Kubao Lorenco Ruyis ye pokrovitelem Filippin i filippinskogo narodu Rannye zhittyaLorenco Ruyis narodivsya v Binondo Manila 28 listopada 1594 roku v sim yi batka kitajcya ta materi filippinki yaki buli katolikami Batko navchiv jogo kitajskoyi a mati tagalskoyi Lorenco sluzhiv vivtarnikom u cerkvi Binondo Pislya kilkoh rokiv navchannya u dominikanskih brativ Lorenco otrimav zvannya escribano pisar zavdyaki svoyij majsternij majsternosti Vin stav chlenom Cofradia del Santisimo Rosario Bratstva Najsvyatishoyi Vervici Vin odruzhivsya z korinnoyu zhitelkoyu Rosario i u nih narodilosya dvoye siniv i dochka Sim ya Ruyis zhila zagalom mirnim religijnim i zadovolenim zhittyam U 1636 roci pracyuyuchi klerkom u cerkvi Binondo Lorenco buv falshivo zvinuvachenij u vbivstvi ispancya Lorenco poprosiv pritulku na bortu korablya z troma dominikanskimi svyashennikami Antonio Gonsalesom Gilyermo Kurte ta Migelem de Aozarasoyu yaponskij svyashennik Visente Shivozuka de la Kruz i prokazhenij miryanin Lasaro z Kioto Lorenco ta jogo suputniki vidplivli na Okinavu 10 chervnya 1636 roku za dopomogoyu otciv dominikanciv Muchenicka smertSogunat Tokugava peresliduvav hristiyan oskilki voni poboyuvalisya sho ispanci vtorglisya na Filippini cherez vikoristannya religiyi do togo chasu koli Lorenco pribuv do Yaponiyi Misioneriv zaareshtuvali j kinuli do v yaznici a cherez dva roki pereveli do Nagasaki shob postati pid torturami Grupa zaznala bagatoh i riznomanitnih zhorstokih metodiv tortur 27 veresnya 1637 roku Lorenco ta jogo suputniki buli dostavleni na pagorb Nishizaka de yih katuvali pidvishuyuchi vniz golovoyu nad yamoyu Vin pomer cherez dva dni 29 veresnya 1637 roku u vici 42 rokiv Cya forma tortur bula vidoma yak curushi 釣殺し yaponskoyu abo horca y hoya shibenicya ta yama ispanskoyu Metod yakij nibito buv nadzvichajno bolisnim zv yazav zhertvu odna ruka zavzhdi zalishalasya vilnoyu shob osoba mogla signalizuvati pro svoye bazhannya vidmovitisya sho prizvelo do yiyi zvilnennya Popri svoyi strazhdannya Lorenco vidmovivsya zrektisya hristiyanstva i pomer vid ostatochnoyi vtrati krovi ta zaduhi Jogo tilo kremuvali a prah vikinuli v more Zgidno z latinskimi misionerskimi zvitami nadislanimi nazad do Manili Lorenco ogolosiv ci slova pislya svoyeyi smerti Ego Catholicus sum et animo prompto paratoque pro Deo mortem obibo Si mille vitas haberem cunctas ei offerrem Ya katolik i vsim sercem prijmayu smert za Boga Yakbi ya mav tisyachu zhittiv use ce ya viddam Jomu Vshanuvannya pam yatiU misti Manila vstanovleno pam yatnik Lorenco Ruyisu Primitkiopac vatlib it d Track Q84353965 GCatholic org 1997 d Track Q25932135