Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лангстрот Лоренцо Лорейн англ Lorenzo Lorraine Langstroth 25 грудня 1810 6 жовтня 1895 бджоляр церковнослужитель та вчит

Лоренцо Лорейн Лангстрот

Лоренцо Лорейн Лангстрот

Лангстрот Лоренцо Лорейн (англ. Lorenzo Lorraine Langstroth; 25 грудня 1810 — 6 жовтня 1895) — бджоляр, церковнослужитель та вчитель, вважається «Батьком американського бджільництва». Створив сучасний вулик Лангстрота.

Лоренцо Лорейн Лангстрот
image
Народився25 грудня 1810(1810-12-25)[1][2][…]
Філадельфія, Пенсільванія, США[1]
Помер6 жовтня 1895(1895-10-06)[1][2][…](84 роки)
Дейтон, Огайо, США[1]
Похованняd
Країнаimage США
Діяльністьбджоляр, винахідник
Alma materЄльський університет
Знання мованглійська
ЗакладЄльський університет
РодичіКлайд Ковен[5]
Нагороди

Молодість та сім'я

Лоренцо Лангстрот народився у місті Філадельфії, штат Пенсильванія. У підлітковому віці був надзвичайно зацікавлений життям та звичками комах. Його постійно карали за дірки в штанях на колінах, які постійно з'являлися, коли він спостерігав за життям мурашок. Закінчив Єльський університет в 1831 році, потім там же викладав у 1834—1835-х роках. Після цього він був пастором різних конгрегаціоналістських церков Массачусетсу, зокрема в травні 1836 року в Церкві Південних Конгрегаціоналістів у місті Андовер. З 1843-го по 1848-й служив пастором в Другій Конгрегаціоналістській Церкві в місті Ґрінфілд, штат Массачусетс. У 1948 році у дворі перед цією церквою Еверет Франклін Філіпс та інші визначні національні бджолярі встановили великий гранітний меморіал. У 1848 році Лангстрот став директором школи юних леді у цьому ж місті. Зайнявся бджільництвом, як складової частини терапії, щоб позбутися нападів важкої депресії. Одружився з Анною Такер (1812 рік — 23 січня 1873 року). Мали троє дітей (усі народилися в Массачусетсі): Джеймс (1837), Анна (1841) та Гарієт А. (1847).

Вклад у бджільництво

У 1789 році в Швейцарії Франсуа Губер розробив вулик-книгу: повністю рухомі рамки, які кріпилися одна до одної, і якщо їх повністю скласти, утворювали «ящик». Коли розгорнути стільники, то вулик ставав неймовірно схожим на книгу, що й дало йому таку назву. Лангстрот визнав внесок Губера:

Використання вулика Губера задовольнило б мене, але за умови дотриманням відповідних запобіжних заходів: стільники мають вийматися, щоб не дратувати бджіл, таким чином можна буде приручити комах до неймовірної міри. Без визнання цих фактів я повинен вважати вулик, який не дає змоги видаляти стільники як досить небезпечний для практичного використання (Langstroth on the Honey-Bee, 1860).

Розробка бджолиного простору

В США Лангстроту приписують розробку «бджолиного простору», хоча в європейських вуликах він вже використовувався. Наприклад, Ян Дзержон та Август фон Берлепсч займалися розробкою вуликів, які б відкривалися зі сторони. Земельні ресурси в Європі були обмежені, і бджіл традиційно утримували в спеціальних бджолиних павільйонах. Виходячи із взаємного розташування рамок, так званий «бджолиний простір» фігурував у розробці Берлепсча, яке слідувало за відкриттям Дзержона. Ці дослідження відбулися в період між 1835—1848 роками (журнал «Bienen-Zeitung», травень 1852). Лангстрот зробив багато інших відкриттів у бджільництві, які зробили значний вклад в індустріалізацію сучасного бджільництва.

Лангстрот зробив революцію в галузі бджільництва, із використанням «бджолиного простору» між рамками у вуликах власної конструкції, які відкриваються зверху. Влітку 1851 року він запримітив, якщо між верхньою планкою рамок та стельовою дошкою залишити трохи більше простору, крізь який легко зможуть проходити бджоли, дошку легко знімати наступного разу, оскільки її бджоли не приклеюють прополісом до рамок. Пізніше він застосував це відкриття і до рамок, щоб їх так само не приклеювали бджоли і вони вільно виймалися. Якщо бджолам залишити простір між поверхнями менший, ніж вони можуть там пройти (менше ніж 6,4 мм), бджоли заповнюють його з прополісом; якщо ж простір буде більшим (понад 9,5 мм) — бджоли забудують їх стільниками.

Новаторства в дизайні вуликів

5 жовтня 1852 року Лангстрот отримав патент на перший вулик із рухомими рамками в Америці. Столяр із Філадельфії, Генрі Боурквін, співробітник та бджолиний ентузіаст, зробив для Лоренцо перші вулики, і в тому році їх було вже більше сотні. Лангстрот продавав їх, де тільки міг. Винахідник провів багато років, намагаючись захистити свій патент, але безуспішно. Він ніколи не отримував патентних відплат, оскільки його широко і легко обходили. Досі вулики Лангстрота широко використовуються. Він писав, що

…Головна особливість мого вулика, що бджіл можна діставати із вулика, але не гнівити їх… я міг би обійтися без природного роїння, але при цьому розмножувати бджолині сім'ї з великою швидкістю і надійніше, ніж природним методом… послаблені сім'ї можна легко підсилити, а осиротілим без матки можна виправити кількома методами, щоб ті вивели собі нову… якщо в мене виникнуть підозри, що з вуликом щось не так, я можу швидко визначити справжній стан, та виправити всі недоліки.

Лангстрот також відкрив, що кілька суміжних корпусів вулика можна ставити один на одного, а матку обмежити в нижньому, або розплідному корпусі за допомогою маточного розділювача. Таким чином верхні корпуси доступні тільки для робочих бджіл, тому будуть складатися тільки з медових стільників. Це зробило можливим легко оглядати вулик, та використовувати багато різних методів керування бджолиною сім'єю, що перетворило бджільництво із мистецтва у повномасштабну промислову галузь.

У часи діяльності винахідника мед був головним підсолоджувачем в американській дієті, так що нові методи Лангстрота в бджільництві мали велике значення. Його відкриття та винаходи дозволило зробити бджільництво більш рентабельним у великому масштабі. На вироблення 1 кг воскових стільників витрачається 3,5—4 кг меду, та багато бджолиного часу; виробництво меду значно збільшується при повторному використанні стільників. Окрім того, забираючи надлишки меду без руйнування гнізда, та зі збереженням бджолиних сімей означало, що більше вуликів підуть на зимівлю, а весною наступного року більша кількість сильних сімей будуть зібрати нектар, та переробляти його у мед.

Книга «Вулик та медоносна бджола»

У 1853 році Лангстрот переїхав із Філадельфії назад у Грінфілд, штат Массачусетс і опублікував книгу «Вулик і медоносна бджола» (Нортгемптон (Массачусетс): Хопкінс, Бріджмен, 1853), яка містить практичні поради із догляду за бджолами. Після того книга перевидавалася більше ніж 40 разів, до цього часу видається.

Переїзд до Оксфорда, штат Огайо

image
Котедж Лоренцо Лангстрота в Оксфорді

Після 1858 року Лангстрот осів в Оксфорд, штат Огайо, і присвятив свій час бджільництву. Вибране місце було площею 4,05 га (10 акрів), і за умовами було ідеальне для утримування бджіл. Лоренцо Лорейн протягом всього періоду володінням ділянкою розсаджував липи та яблуні вздовж вулиці. Також виділив ділянку приблизно на 0,4 га (1 акр), яку засівав гречкою та конюшиною, квіти цих рослин дуже полюбляють бджоли — називалася ця ділянка медовим садом. Будинок, де жив винахідник із 1858 по 1887 роки був побудований в 1856 році, зараз він називається Котеджом Лангстрота, є визначною Національною історичною пам'яткою. Переданий в дар Західному жіночому коледжу (англ. Western College for Women), зараз належить Центру розвитку навчання та викладання (англ. Center for the Enhancement of Learning and Teaching) від [en].

У 1863 році Лангстрот отримав перших італійських бджіл; італійські бджоли були більш продуктивні, ніж європейські, які на той час були найбільше поширені в Америці. Він і його син продавали італійських маток по 20 доларів за одну, протягом одного року було продано понад сотню, багато з яких розсилалися поштою по всій території Сполучених Штатів.

Останні роки життя

У 1887 році він переїхав до своєї дочки, Г. К. Коуен, та її сім'ї в Дейтоні, штат Огайо. Лангстрот помер на кафедрі проповідника пресвітеріанської церкви Вейн авеню в Дейтоні, під час проповіді про його любов до Бога. Похований на кладовищі Вудланд, Дейтон, штат Огайо. Його епітафія говорить:

Пам'яті преподобного Л. Л. Лангстрота, «Батька американського бджільництва», присвячується його люблячими бенефіціарами, які в пам'ять про послугу, надану його наполегливими й копіткими спостереженнями та експериментами з медоносною бджолою, його удосконаленнями бджолиного вулика і літературними здібностями, виявленими в першій науково-популярній книзі на тему бджільництва в Сполучених Штатах, ставлять цей пам'ятник зі вдячністю.

Папери Лоренцо Лорейна Лангстрота знаходилися в бібліотеці Американського філософського товариства у Філадельфії в 1885—1895 роках.

Патенти

  • USPatent 9300 —патент Л. Л. Лангстрота на Бджолиний вулик від 5 жовтня 1852 року.
  • USPatent|RE 1484 — патент Л. Л. Лангстрота на Бджолиний вулик перевидано від 26 травня 1863 року.
  • USPatent 61216 — спільний патент Л. Л. Лангстрота та С. Вагнерана на Вдосконалений пристрій для видобування меду зі стільників від 15 січня 1867 року.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #140030654 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  4. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  5. Hoffman M. Appreciating Lorenzo Langstroth — 2010. — Vol. 138, Iss. 1. — P. 21. — ISSN 1071-3190
    d:Track:Q117206489
  6. Root, Amos Ives (1891). The ABC of Bee Culture: A Cyclopaedia of Everything Pertaining to the Care of the Honey-bee ... (англ.). Hebblewhite.
  7. . web.archive.org. 2 червня 2016. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 7 липня 2023.
  8. Beehive, № US9300A, 5 жовтня 1852, процитовано 7 липня 2023
  9. [1], Lajsfgstkoth, Lorenzo L., "Improvement in bee-hives" 
  10. langstroth, № US61216A, 15 січня 1867, процитовано 7 липня 2023

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Langstrot Lorenco Lorejn angl Lorenzo Lorraine Langstroth 25 grudnya 1810 6 zhovtnya 1895 bdzholyar cerkovnosluzhitel ta vchitel vvazhayetsya Batkom amerikanskogo bdzhilnictva Stvoriv suchasnij vulik Langstrota Lorenco Lorejn LangstrotNarodivsya25 grudnya 1810 1810 12 25 1 2 Filadelfiya Pensilvaniya SShA 1 Pomer6 zhovtnya 1895 1895 10 06 1 2 84 roki Dejton Ogajo SShA 1 PohovannyadKrayina SShADiyalnistbdzholyar vinahidnikAlma materYelskij universitetZnannya movanglijskaZakladYelskij universitetRodichiKlajd Koven 5 NagorodiNacionalna zala slavi vinahidnikiv SShA 2007 Mediafajli u VikishovishiMolodist ta sim yaLorenco Langstrot narodivsya u misti Filadelfiyi shtat Pensilvaniya U pidlitkovomu vici buv nadzvichajno zacikavlenij zhittyam ta zvichkami komah Jogo postijno karali za dirki v shtanyah na kolinah yaki postijno z yavlyalisya koli vin sposterigav za zhittyam murashok Zakinchiv Yelskij universitet v 1831 roci potim tam zhe vikladav u 1834 1835 h rokah Pislya cogo vin buv pastorom riznih kongregacionalistskih cerkov Massachusetsu zokrema v travni 1836 roku v Cerkvi Pivdennih Kongregacionalistiv u misti Andover Z 1843 go po 1848 j sluzhiv pastorom v Drugij Kongregacionalistskij Cerkvi v misti Grinfild shtat Massachusets U 1948 roci u dvori pered ciyeyu cerkvoyu Everet Franklin Filips ta inshi viznachni nacionalni bdzholyari vstanovili velikij granitnij memorial U 1848 roci Langstrot stav direktorom shkoli yunih ledi u comu zh misti Zajnyavsya bdzhilnictvom yak skladovoyi chastini terapiyi shob pozbutisya napadiv vazhkoyi depresiyi Odruzhivsya z Annoyu Taker 1812 rik 23 sichnya 1873 roku Mali troye ditej usi narodilisya v Massachusetsi Dzhejms 1837 Anna 1841 ta Gariyet A 1847 Vklad u bdzhilnictvoU 1789 roci v Shvejcariyi Fransua Guber rozrobiv vulik knigu povnistyu ruhomi ramki yaki kripilisya odna do odnoyi i yaksho yih povnistyu sklasti utvoryuvali yashik Koli rozgornuti stilniki to vulik stavav nejmovirno shozhim na knigu sho j dalo jomu taku nazvu Langstrot viznav vnesok Gubera Vikoristannya vulika Gubera zadovolnilo b mene ale za umovi dotrimannyam vidpovidnih zapobizhnih zahodiv stilniki mayut vijmatisya shob ne dratuvati bdzhil takim chinom mozhna bude priruchiti komah do nejmovirnoyi miri Bez viznannya cih faktiv ya povinen vvazhati vulik yakij ne daye zmogi vidalyati stilniki yak dosit nebezpechnij dlya praktichnogo vikoristannya Langstroth on the Honey Bee 1860 Rozrobka bdzholinogo prostoru V SShA Langstrotu pripisuyut rozrobku bdzholinogo prostoru hocha v yevropejskih vulikah vin vzhe vikoristovuvavsya Napriklad Yan Dzerzhon ta Avgust fon Berlepsch zajmalisya rozrobkoyu vulikiv yaki b vidkrivalisya zi storoni Zemelni resursi v Yevropi buli obmezheni i bdzhil tradicijno utrimuvali v specialnih bdzholinih paviljonah Vihodyachi iz vzayemnogo roztashuvannya ramok tak zvanij bdzholinij prostir figuruvav u rozrobci Berlepscha yake sliduvalo za vidkrittyam Dzerzhona Ci doslidzhennya vidbulisya v period mizh 1835 1848 rokami zhurnal Bienen Zeitung traven 1852 Langstrot zrobiv bagato inshih vidkrittiv u bdzhilnictvi yaki zrobili znachnij vklad v industrializaciyu suchasnogo bdzhilnictva Langstrot zrobiv revolyuciyu v galuzi bdzhilnictva iz vikoristannyam bdzholinogo prostoru mizh ramkami u vulikah vlasnoyi konstrukciyi yaki vidkrivayutsya zverhu Vlitku 1851 roku vin zaprimitiv yaksho mizh verhnoyu plankoyu ramok ta stelovoyu doshkoyu zalishiti trohi bilshe prostoru kriz yakij legko zmozhut prohoditi bdzholi doshku legko znimati nastupnogo razu oskilki yiyi bdzholi ne prikleyuyut propolisom do ramok Piznishe vin zastosuvav ce vidkrittya i do ramok shob yih tak samo ne prikleyuvali bdzholi i voni vilno vijmalisya Yaksho bdzholam zalishiti prostir mizh poverhnyami menshij nizh voni mozhut tam projti menshe nizh 6 4 mm bdzholi zapovnyuyut jogo z propolisom yaksho zh prostir bude bilshim ponad 9 5 mm bdzholi zabuduyut yih stilnikami Novatorstva v dizajni vulikiv 5 zhovtnya 1852 roku Langstrot otrimav patent na pershij vulik iz ruhomimi ramkami v Americi Stolyar iz Filadelfiyi Genri Bourkvin spivrobitnik ta bdzholinij entuziast zrobiv dlya Lorenco pershi vuliki i v tomu roci yih bulo vzhe bilshe sotni Langstrot prodavav yih de tilki mig Vinahidnik proviv bagato rokiv namagayuchis zahistiti svij patent ale bezuspishno Vin nikoli ne otrimuvav patentnih vidplat oskilki jogo shiroko i legko obhodili Dosi vuliki Langstrota shiroko vikoristovuyutsya Vin pisav sho Golovna osoblivist mogo vulika sho bdzhil mozhna distavati iz vulika ale ne gniviti yih ya mig bi obijtisya bez prirodnogo royinnya ale pri comu rozmnozhuvati bdzholini sim yi z velikoyu shvidkistyu i nadijnishe nizh prirodnim metodom poslableni sim yi mozhna legko pidsiliti a osirotilim bez matki mozhna vipraviti kilkoma metodami shob ti viveli sobi novu yaksho v mene viniknut pidozri sho z vulikom shos ne tak ya mozhu shvidko viznachiti spravzhnij stan ta vipraviti vsi nedoliki Langstrot takozh vidkriv sho kilka sumizhnih korpusiv vulika mozhna staviti odin na odnogo a matku obmezhiti v nizhnomu abo rozplidnomu korpusi za dopomogoyu matochnogo rozdilyuvacha Takim chinom verhni korpusi dostupni tilki dlya robochih bdzhil tomu budut skladatisya tilki z medovih stilnikiv Ce zrobilo mozhlivim legko oglyadati vulik ta vikoristovuvati bagato riznih metodiv keruvannya bdzholinoyu sim yeyu sho peretvorilo bdzhilnictvo iz mistectva u povnomasshtabnu promislovu galuz U chasi diyalnosti vinahidnika med buv golovnim pidsolodzhuvachem v amerikanskij diyeti tak sho novi metodi Langstrota v bdzhilnictvi mali velike znachennya Jogo vidkrittya ta vinahodi dozvolilo zrobiti bdzhilnictvo bilsh rentabelnim u velikomu masshtabi Na viroblennya 1 kg voskovih stilnikiv vitrachayetsya 3 5 4 kg medu ta bagato bdzholinogo chasu virobnictvo medu znachno zbilshuyetsya pri povtornomu vikoristanni stilnikiv Okrim togo zabirayuchi nadlishki medu bez rujnuvannya gnizda ta zi zberezhennyam bdzholinih simej oznachalo sho bilshe vulikiv pidut na zimivlyu a vesnoyu nastupnogo roku bilsha kilkist silnih simej budut zibrati nektar ta pereroblyati jogo u med Kniga Vulik ta medonosna bdzhola U 1853 roci Langstrot pereyihav iz Filadelfiyi nazad u Grinfild shtat Massachusets i opublikuvav knigu Vulik i medonosna bdzhola Nortgempton Massachusets Hopkins Bridzhmen 1853 yaka mistit praktichni poradi iz doglyadu za bdzholami Pislya togo kniga perevidavalasya bilshe nizh 40 raziv do cogo chasu vidayetsya Pereyizd do Oksforda shtat OgajoKotedzh Lorenco Langstrota v Oksfordi Pislya 1858 roku Langstrot osiv v Oksford shtat Ogajo i prisvyativ svij chas bdzhilnictvu Vibrane misce bulo plosheyu 4 05 ga 10 akriv i za umovami bulo idealne dlya utrimuvannya bdzhil Lorenco Lorejn protyagom vsogo periodu volodinnyam dilyankoyu rozsadzhuvav lipi ta yabluni vzdovzh vulici Takozh vidiliv dilyanku priblizno na 0 4 ga 1 akr yaku zasivav grechkoyu ta konyushinoyu kviti cih roslin duzhe polyublyayut bdzholi nazivalasya cya dilyanka medovim sadom Budinok de zhiv vinahidnik iz 1858 po 1887 roki buv pobudovanij v 1856 roci zaraz vin nazivayetsya Kotedzhom Langstrota ye viznachnoyu Nacionalnoyu istorichnoyu pam yatkoyu Peredanij v dar Zahidnomu zhinochomu koledzhu angl Western College for Women zaraz nalezhit Centru rozvitku navchannya ta vikladannya angl Center for the Enhancement of Learning and Teaching vid en U 1863 roci Langstrot otrimav pershih italijskih bdzhil italijski bdzholi buli bilsh produktivni nizh yevropejski yaki na toj chas buli najbilshe poshireni v Americi Vin i jogo sin prodavali italijskih matok po 20 dolariv za odnu protyagom odnogo roku bulo prodano ponad sotnyu bagato z yakih rozsilalisya poshtoyu po vsij teritoriyi Spoluchenih Shtativ Ostanni roki zhittyaU 1887 roci vin pereyihav do svoyeyi dochki G K Kouen ta yiyi sim yi v Dejtoni shtat Ogajo Langstrot pomer na kafedri propovidnika presviterianskoyi cerkvi Vejn avenyu v Dejtoni pid chas propovidi pro jogo lyubov do Boga Pohovanij na kladovishi Vudland Dejton shtat Ogajo Jogo epitafiya govorit Pam yati prepodobnogo L L Langstrota Batka amerikanskogo bdzhilnictva prisvyachuyetsya jogo lyublyachimi beneficiarami yaki v pam yat pro poslugu nadanu jogo napoleglivimi j kopitkimi sposterezhennyami ta eksperimentami z medonosnoyu bdzholoyu jogo udoskonalennyami bdzholinogo vulika i literaturnimi zdibnostyami viyavlenimi v pershij naukovo populyarnij knizi na temu bdzhilnictva v Spoluchenih Shtatah stavlyat cej pam yatnik zi vdyachnistyu Paperi Lorenco Lorejna Langstrota znahodilisya v biblioteci Amerikanskogo filosofskogo tovaristva u Filadelfiyi v 1885 1895 rokah PatentiUSPatent 9300 patent L L Langstrota na Bdzholinij vulik vid 5 zhovtnya 1852 roku USPatent RE 1484 patent L L Langstrota na Bdzholinij vulik perevidano vid 26 travnya 1863 roku USPatent 61216 spilnij patent L L Langstrota ta S Vagnerana na Vdoskonalenij pristrij dlya vidobuvannya medu zi stilnikiv vid 15 sichnya 1867 roku PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 140030654 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Hoffman M Appreciating Lorenzo Langstroth 2010 Vol 138 Iss 1 P 21 ISSN 1071 3190 d Track Q117206489 Root Amos Ives 1891 The ABC of Bee Culture A Cyclopaedia of Everything Pertaining to the Care of the Honey bee angl Hebblewhite web archive org 2 chervnya 2016 Arhiv originalu za 2 chervnya 2016 Procitovano 7 lipnya 2023 Beehive US9300A 5 zhovtnya 1852 procitovano 7 lipnya 2023 1 Lajsfgstkoth Lorenzo L Improvement in bee hives langstroth US61216A 15 sichnya 1867 procitovano 7 lipnya 2023Posilannya

Дата публікації:
Топ