Лопата Павло

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лопата.

Павло Лопата (нар. 20 березня 1945, с. Калинів, тепер округ Меджилабірці, Словаччина) — український культурний діяч та художник в Канаді.

Павло Лопата
Народження	20 березня 1945(1945-03-20) (79 років) с. Калинів, тепер округ Меджилабірці, Словаччина
Національність	українець
Країна	Словаччина  Канада
Діяльність	художник, різьбяр, графік
Павло Лопата у Вікісховищі

Життєпис

Народився у лемківському с. Калинів (тепер Словаччина). У 1966—1968 роках навчався в Університеті образотворчого мистецтва у Братиславі. У 1969 році емігрував до Канади в місто Торонто. Закінчив у 1972 році Коледж Жоржа Бравна і отримав диплом із комерційного мистецтва. 30 травня 1986 року, отримавши диплом, закінчив студії мистецтва в Онтаріо Коледж оф Арт, Торонто. Від 1991 р. до кінця 1998 р. працював куратором та адміністративним директором у галереї Канадсько-української мистецької фундації, де зорганізував понад 70 образотворчих виставок багатьох мистців із Канади, Америки й України.

У своїх образотворчих працях добре опанував малювання олівцем та техніку яєчної темпери, акриліку й олії. Теми в нього різні: портрети, лемківські церкви, лінеарно-експресіоністичні картини, ікони та твори сюрреалістично-символічні. На сторінках різних періодичних видань, газет і журналів опубліковано понад 220 його статей та рецензій на мистецькі видання, виставки поодиноких образотворчих мистців та спогади для популяризації визначних українських художників. Понад 900 його художніх творів перебувають у приватних і музейних колекціях у Канаді, Америці, Польщі, Чехії, Словаччині та в Україні. Влаштував 29 персональних виставок та взяв участь у понад 70 групових виставках.

Творчий доробок

Доробок — станкове мистецтво, лемківські церкви, ікони, символічний сюрреалізм, лінеарний експресіонізм.

Десятки творів мистця знаходяться в галереях Канади, США, Словаччини, Чехії, Польщі та України.

До 2016 р. відбулося загалом 29 персональних виставок і понад 70 групових виставок художника.

• «Дівчина з терлицею» (1972);
• «Везуть на ярмарок» (1975);
• «Будують дорогу» (1977);
• «Дівчина з коромислом» (1978);
• «Біля криниці» (1980);
• «Бандуристка» (1988);
• «Сопілкар» (1988);
• «Скрипаль» (1989; 2012);
• «Збір урожаю» (1989);
• «Чорнобильська Мадонна», «Дівчина з квіткою» (1990);
• «День після Чорнобиля» (1991);
• «Неофіти», «Автопортрет» (обидва — 1992);
• «Така її доля…», «Сіяч» (1993);
• «Свята Трійця», «Міраж», «Зняття з хреста» (1994);
• «Дерево життя» (1995);
• «Уніфікатор», «Всемогутній» (1996);
• «Троїсті музики» (1997);
• «Кров Христа — не вода», «Хрещення» (1999);
• «Т. Шевченко», «Св. Константин», «Св. Василій», «Дівчина зі скрипкою», «Замріяна», «Посланець», «Суддя» (поч. 2000-х рр.);
• «Адам і Єва» (2006);
• «Дівчина з квіткою» (2009);
• «Козак Мамай», «Зачісує волосся» (2010);
• «Дівчина з прядкою» (2013);
• «Молода пара» (2014);
• «Ой чий то кінь стоїть» (2015).

Література

• Ontario College of Art, OCA, ALUMNI DIRECTORY, 1994, page 44 (англ.).
• Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. Союз русинів-українців Словацької республіки. Головний редактор Федір Ковач, Пряшів, 1999, стор. 205.
• Ontario College of Art & Design, OCAD, ALUMNI DIRECTORY, 2001, page 77 (англ.).
• Енциклопедичний словник Лемківщини. Київське Товариство «Лемківщина» ім. Богдана-Ігоря Антонича. Фундація дослідження Лемківщини у Львові. «Бібліотека Лемківщини», ч. 60, Іван Красовський, Іван Челак, Львів, 2013, стор. 374—375.
• Науковий збірник Музею української культури у Свиднику, ч. 27 Історія та культура Лемківщини. Головний редактор та упорядник: Мирослав Сополига, Свидник, 2013, стор. 375—376.
• Українські митці у світі Матеріали до історії українського мистецтва XX століття. Львівська Національна Академія Мистецтв. (Науково-дослідний сектор), Автор-упорядник Галина Стельмащук, «Апріорі», Львів-2013, стор. 299—303.
• Юрій Ганас «Віч-на-віч із Істиною» (Вражіння з виставки Павла Лопати). Щотижнева газета «Новий шлях», Торонто, Онтаріо, Канада, 11 грудня 1982 року.
• Ярослав Назиревич (Ярослав Стех). «До 40-річчя з дня народження Павла Лопати». «Визвольний шлях», Лондон, Англія, жовтень 1985 року.
• Михайло Козак. «У полоні мистецтва», «Новий шлях», 16 травня 1987 року.
• Богдан Стебельський. «Павло Лопата на виставці сюрреалістів-символістів». «Література і мистецтво» місячний додаток «Гомону України», Торонто, листопад 1987 року.
• Богдан Стебельський. "Образ Павла Лопати закупив Канадський Музей Цивілізаці"ї. Літературно-мистецька хроніка, «Гомін України», 18 травня 1988 року.
• Степан Мігус. «Художник з-над Онтаріо. Руки», щотижнева газета «Наше слово», Варшава, 10.08.1989.
• Микола Мушинка. «Павло Лопата — канадський іконописець з Калинова». «Дружно вперед», Пряшів, Чехословаччина, лютий 1991 року.
• Олександер Росінський. «Образотворча виставка П. Лопати у Львові», «Свобода», 19 вересня 1991 року.
• Дарія Даревич. «Слово на відкритті виставки Павла Лопати в КУМФ», «Новий шлях», 15—22 квітня 1995 року.
• Володимир Барна. «Духовний благовіст Павла Лопати», «Дзвін», Львів, ч. 8, серпень 1995 року.
• Микола Мушинка «Повернення художника у рідний край». З приводу 50-річчя з дня народження Павла Лопати та персональної виставки його картин у Свиднику, «Нові дні».
• М. Л. (Михайло Ляхович). «У Празі успішно пройшла виставка Павла Лопати», «Нові дні», 14 березня 1998 року.
• Ярослав Стех. «Українські церкви в картинах повертаються на рідну землю», «Нові дні», 19 червня 1999 року.
• Микола Мушинка. «Виставка картин торонтського мистця у Словаччині», «Гомін України», 18 вересня 2000 року.
• Марта Онуфрів. «Аскетизм іконопису Павла Лопати», тижневик «Міст», Торонто, травень 2001 року.
• Юлія Войчишин. «Виставка художніх творів та ікон Павла Лопати в Оттаві», «Нові дні», 13 січня 2005 року.
• Лариса Гринда. «Павло Лопата-Святині». Персональна виставка Павла Лопати на Пряшівщині. «Новий шлях», 12 січня 2006 року.
• Галина Костюк. «Павло Лопата-знаний і нововідкритий», «Міст» 25-31 березня 2010 року.
• Олександр Харченко. «Лопатизм». У Торонто відкрилася незвичайна виставка, «Міст», 23—29 січня 2014 року.
• Микола Мушинка. «З Калинова у широкий світ. До 70-ліття художника Павла Лопати».
• Вісник Світової. Федерації Українських Лемківських Об'єднань (СФУЛО), Львів, березень 2015 року.
• Дарія Дяковська. «Казковий Лопатизм», «Новий шлях», 23 квітня 2015 року.

Примітки

1. Йосиф Сірка. Українець з Пряшівщини — канадський митець / Свобода, 2 квітня 2010 р., С. 14.
2. . Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 1 квітня 2017.
3. . Архів оригіналу за 23 квітня 2015. Процитовано 14 грудня 2018.

Посилання

• Павло Лопата «Енциклопедія Сучасної України»