Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Умовивід (міркування) — форма мислення в результаті якого з 1 або кількох суджень виводиться нове судження — висновок.
Термін «умовивід» вживається у подвійному значенні. Під «умовиводом» розуміють і розумовий процес виведення нового знання із суджень, і саме нове судження як наслідок розумової операції.
Умовивід за своєю структурою складніша, ніж поняття і судження, форма мислення. Поняття і судження входять до складу умовиводу як його елементи. Будь-який умовивід складається із засновків та висновку.
Засновки — це судження, із яких виводиться нове знання.
Висновок — судження, виведене із засновків.
Умовивід — це логічний засіб здобування нового знання. У процесі умовиводу здійснюється перехід від відомого до невідомого. Об'єктивною підставою умовиводу є зв'язок і взаємозалежність предметів і явищ дійсності. Якби навколишній світ складався з нагромаджених не пов'язаних між собою випадкових предметів і явищ, то від знання одних предметів не можна було б перейти до знання інших і, отже, умовивід як форма мислення був би неможливим. Але оскільки предмети і явища об'єктивної дійсності взаємопов'язані, підпорядковані певним законом, то існує не тільки можливість, а й необхідність пізнання одних предметів на підставі знання інших. Умовиводом є не будь-яке сполучення, я тільки таке, у якому між судженнями існує логічний зв'язок, котрий відображає взаємозв'язок предметів і явищ самої дійсності. Якщо ж предмети дійсності не пов'язані між собою, то й судження, що відображають ці предмети, логічно будуть не пов'язаними і тому вивести із них якесь нове значення, тобто побудувати умовивід, не можна.
У будь-якому умовиводі слід розрізняти три види знань:
- Вихідне знання, те, з якого виводять нове знання — воно міститься в засновках умовиводу.
- Висновкове знання — міститься у висновку.
- Обґрунтовуюче знання — знання, котре пояснює правомірність висновку із засновків.
Обґрунтовуюче знання міститься в аксіомах і правилах умовиводів, воно не входить до складу умовиводу у вигляді окремого судження, а складає логічну підставу висновків, дає відповідь на запитання про те, чому висновок, здобутий з тих чи інших суджень, є правомірним і необхідним.
Дедуктивним (від латинського слова deductio — виведення) називається умовивід, у якому висновок про окремий предмет класу робиться на підставі класу в цілому. У дедуктивному умовиводі думка рахується від загального до окремого, одиничного, тому дедукцію звичайно визначають як умовивід від загального до часткового.
Щоб дійти дедуктивного висновку, необхідно мати подвійне знання, засновки:
- засновок, що має загальне положення або правило, під яке підводиться частковий випадок;
- засновок, у якому ідеться про той окремий предмет або частковий випадок, який підводиться під загальне положення.
Загальні положення звичайно є готовими, заздалегідь відомими. До них належать закони науки, аксіоми, наукові положення принципи й інші судження, в яких міститься знання загального. У юридичній практиці як знання загального виступають норми права(статті кодексів та інших законодавчих актів), положення правових наук, керівні вказівки органів суду, прокуратури та ін.
Дедукція дає висновки достовірні. У цьому одна з її переваг над іншими видами умовиводів. Якщо засновки дедуктивного умовиводу істинні і правильно пов'язані, то висновок буде неодмінно істинним. Проте, якщо один із засновків дедуктивного умовиводу буде не достовірним, а імовірним, то й висновок у такому випадку буде імовірним і не може бути достовірним. Дедуктивні умовиводи з імовірними засновками широко використовуються у судовій практиці під час побудови судових версій, висловлюванні різноманітних пропозицій. Висновок дедуктивного умовиводу має примусовий характер. Це означає, що коли якесь загальне положення визнане істинним і якщо відомо, що частковий випадок підлягає під це загальне положення, то не можна не визнавати наявність загального у цьому частковому випадку.
Розрізняють такі типи дедуктивних умовиводів: категоричний силогізм, умовні силогізми і розподільні силогізми.
Термін «силогізм» походить від грецького слова sullogismos — здобуття висновку чи виведення наслідку.
Категоричним силогізмом називається такий дедуктивний умовивід, у якому обидва засновки є категоричними судженнями.
Розподільно-категоричним силогізмом називається такий умовивід, у котрому більший засновок є судженням розподільним, а менший — категоричним.
Умовно-розподільним силогізмом або лемантичним силогізмом називається силогізм, у котрому більший засновок є судженням умовним, а менший розподільним .
Індукцією називається умовивід, у якому на основі знання частини предметів класу робиться висновок про всі предмети класу, про клас в цілому.
Індукція — це умовивід від часткового до загального. Термін «індукція» походить від латинського слова inductio, що означає «наведення». Повною індукцією називається умовивід, у якому загальний висновок про клас предметів робиться на основі вивчення всіх предметів цього класу. Неповною індукцією називається умовивід, у якому загальний висновок виводиться із засновків, котрі не охоплюють усіх предметів класу.
Безпосередній умовивід — умовивід, до складу якого входить лише один засновок (і, звичайно ж, — висновок).
До безпосередніх часто відносять і деякі інші різновиди умовиводів, зокрема контрапозицію просту (її формулаА-В-ґ-В-Аті умовиводи, в основі яких лежить характер відношень між судженнями за «логічним квадратом» тощо.
Безпосередні умовиводи мають певне пізнавальне значення, а їх осмислення підвищує логічну культуру людини. Назвемо кілька аргументів для підтвердження цієї тези (і водночас спрямованих проти тих, хто скептично ставиться до цієї гранично простої, але «філігранної» форми міркування).
Повною індукцією називається умовивід, у якому загальний висновок про клас предметів робиться на основі вивчення всіх предметів цього класу.
Неповною індукцією називається умовивід, у якому загальний висновок виводиться із засновків, котрі не охоплюють усіх предметів класу.
Індукція через простий перелік — це такий умовивід, у якому загальний висновок про клас предметів робиться на тій підставі, щоб серед спостережуваних фактів не траплялося жодного, який би суперечив узагальненню.
За ступенем обґрунтованості висновку умовиводи поділяють на: достовірні (необхідні) і ймовірні (правдоподібні). Висновки перших є необхідно істинними (за умови істинності засновків і правильності зв'язку між ними), а висновки других — імовірно істинними, навіть за умови істинності засновків. Залежно від кількості засновків, що входять до складу умовиводів, останні поділяють на безпосередні (до складу яких входить лише один засновок) та опосередковані (які містять у собі два і більше засновків).
Безпосередні умовиводи (йдеться про різні види перебудови судження) дають можливість:
- одержати нову інформацію (вивідне знання) на основі мінімальної кількості вихідних знань — одного простого судження;
- виявити ті знання, які містяться в судженні неявно;
- уточнити співвідношення обсягів суб'єкта і предиката;
- чітко усвідомити, яка інформація є в судженні, а якої немає;
- тонко схопити майже невловимі нюанси думок.
Примітки
- Логіка: теорія і практика: Підручник. — Київ, 2010. з джерела 24 січня 2022
Джерела
- Яценко С. С. Софістика / Київ. : ТОВ «Сік Груп Україна», 2016, 208 с. -95-* *
- І.Олексюк. Умовивід // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 655. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Тофтул М. Г. Логіка. — К., 1999. — С. 332
- Хоменко І. В. Логіка — юристам. — К., 1997. — С. 386
- Конверський А. С. Логіка. — К., 1998. — С. 266
- Кондаков И. В. Логика. — М., 1954. — С. 68
- Хоменко І. В., Алексюк І. А. Основи логіки. — К., 1996. — С. 113
- Формальная логика. Л., 1977
- Хоменко І. В. Що таке логіка //Барви творчості. К., 1995. — С. 83-95
Посилання
- Умовивід // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- 514/mode/1up?view=theater Традукція; Умовисновок // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 496; 514.
- Безпосередні умовиводи
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Umovivid mirkuvannya forma mislennya v rezultati yakogo z 1 abo kilkoh sudzhen vivoditsya nove sudzhennya visnovok Termin umovivid vzhivayetsya u podvijnomu znachenni Pid umovivodom rozumiyut i rozumovij proces vivedennya novogo znannya iz sudzhen i same nove sudzhennya yak naslidok rozumovoyi operaciyi Umovivid za svoyeyu strukturoyu skladnisha nizh ponyattya i sudzhennya forma mislennya Ponyattya i sudzhennya vhodyat do skladu umovivodu yak jogo elementi Bud yakij umovivid skladayetsya iz zasnovkiv ta visnovku Zasnovki ce sudzhennya iz yakih vivoditsya nove znannya Visnovok sudzhennya vivedene iz zasnovkiv Umovivid ce logichnij zasib zdobuvannya novogo znannya U procesi umovivodu zdijsnyuyetsya perehid vid vidomogo do nevidomogo Ob yektivnoyu pidstavoyu umovivodu ye zv yazok i vzayemozalezhnist predmetiv i yavish dijsnosti Yakbi navkolishnij svit skladavsya z nagromadzhenih ne pov yazanih mizh soboyu vipadkovih predmetiv i yavish to vid znannya odnih predmetiv ne mozhna bulo b perejti do znannya inshih i otzhe umovivid yak forma mislennya buv bi nemozhlivim Ale oskilki predmeti i yavisha ob yektivnoyi dijsnosti vzayemopov yazani pidporyadkovani pevnim zakonom to isnuye ne tilki mozhlivist a j neobhidnist piznannya odnih predmetiv na pidstavi znannya inshih Umovivodom ye ne bud yake spoluchennya ya tilki take u yakomu mizh sudzhennyami isnuye logichnij zv yazok kotrij vidobrazhaye vzayemozv yazok predmetiv i yavish samoyi dijsnosti Yaksho zh predmeti dijsnosti ne pov yazani mizh soboyu to j sudzhennya sho vidobrazhayut ci predmeti logichno budut ne pov yazanimi i tomu vivesti iz nih yakes nove znachennya tobto pobuduvati umovivid ne mozhna U bud yakomu umovivodi slid rozriznyati tri vidi znan Vihidne znannya te z yakogo vivodyat nove znannya vono mistitsya v zasnovkah umovivodu Visnovkove znannya mistitsya u visnovku Obgruntovuyuche znannya znannya kotre poyasnyuye pravomirnist visnovku iz zasnovkiv Obgruntovuyuche znannya mistitsya v aksiomah i pravilah umovivodiv vono ne vhodit do skladu umovivodu u viglyadi okremogo sudzhennya a skladaye logichnu pidstavu visnovkiv daye vidpovid na zapitannya pro te chomu visnovok zdobutij z tih chi inshih sudzhen ye pravomirnim i neobhidnim Deduktivnim vid latinskogo slova deductio vivedennya nazivayetsya umovivid u yakomu visnovok pro okremij predmet klasu robitsya na pidstavi klasu v cilomu U deduktivnomu umovivodi dumka rahuyetsya vid zagalnogo do okremogo odinichnogo tomu dedukciyu zvichajno viznachayut yak umovivid vid zagalnogo do chastkovogo Shob dijti deduktivnogo visnovku neobhidno mati podvijne znannya zasnovki zasnovok sho maye zagalne polozhennya abo pravilo pid yake pidvoditsya chastkovij vipadok zasnovok u yakomu idetsya pro toj okremij predmet abo chastkovij vipadok yakij pidvoditsya pid zagalne polozhennya Zagalni polozhennya zvichajno ye gotovimi zazdalegid vidomimi Do nih nalezhat zakoni nauki aksiomi naukovi polozhennya principi j inshi sudzhennya v yakih mistitsya znannya zagalnogo U yuridichnij praktici yak znannya zagalnogo vistupayut normi prava statti kodeksiv ta inshih zakonodavchih aktiv polozhennya pravovih nauk kerivni vkazivki organiv sudu prokuraturi ta in Dedukciya daye visnovki dostovirni U comu odna z yiyi perevag nad inshimi vidami umovivodiv Yaksho zasnovki deduktivnogo umovivodu istinni i pravilno pov yazani to visnovok bude neodminno istinnim Prote yaksho odin iz zasnovkiv deduktivnogo umovivodu bude ne dostovirnim a imovirnim to j visnovok u takomu vipadku bude imovirnim i ne mozhe buti dostovirnim Deduktivni umovivodi z imovirnimi zasnovkami shiroko vikoristovuyutsya u sudovij praktici pid chas pobudovi sudovih versij vislovlyuvanni riznomanitnih propozicij Visnovok deduktivnogo umovivodu maye primusovij harakter Ce oznachaye sho koli yakes zagalne polozhennya viznane istinnim i yaksho vidomo sho chastkovij vipadok pidlyagaye pid ce zagalne polozhennya to ne mozhna ne viznavati nayavnist zagalnogo u comu chastkovomu vipadku Rozriznyayut taki tipi deduktivnih umovivodiv kategorichnij silogizm umovni silogizmi i rozpodilni silogizmi Termin silogizm pohodit vid greckogo slova sullogismos zdobuttya visnovku chi vivedennya naslidku Kategorichnim silogizmom nazivayetsya takij deduktivnij umovivid u yakomu obidva zasnovki ye kategorichnimi sudzhennyami Rozpodilno kategorichnim silogizmom nazivayetsya takij umovivid u kotromu bilshij zasnovok ye sudzhennyam rozpodilnim a menshij kategorichnim Umovno rozpodilnim silogizmom abo lemantichnim silogizmom nazivayetsya silogizm u kotromu bilshij zasnovok ye sudzhennyam umovnim a menshij rozpodilnim Indukciyeyu nazivayetsya umovivid u yakomu na osnovi znannya chastini predmetiv klasu robitsya visnovok pro vsi predmeti klasu pro klas v cilomu Indukciya ce umovivid vid chastkovogo do zagalnogo Termin indukciya pohodit vid latinskogo slova inductio sho oznachaye navedennya Povnoyu indukciyeyu nazivayetsya umovivid u yakomu zagalnij visnovok pro klas predmetiv robitsya na osnovi vivchennya vsih predmetiv cogo klasu Nepovnoyu indukciyeyu nazivayetsya umovivid u yakomu zagalnij visnovok vivoditsya iz zasnovkiv kotri ne ohoplyuyut usih predmetiv klasu Bezposerednij umovivid umovivid do skladu yakogo vhodit lishe odin zasnovok i zvichajno zh visnovok Do bezposerednih chasto vidnosyat i deyaki inshi riznovidi umovivodiv zokrema kontrapoziciyu prostu yiyi formulaA V g V Ati umovivodi v osnovi yakih lezhit harakter vidnoshen mizh sudzhennyami za logichnim kvadratom tosho Bezposeredni umovivodi mayut pevne piznavalne znachennya a yih osmislennya pidvishuye logichnu kulturu lyudini Nazvemo kilka argumentiv dlya pidtverdzhennya ciyeyi tezi i vodnochas spryamovanih proti tih hto skeptichno stavitsya do ciyeyi granichno prostoyi ale filigrannoyi formi mirkuvannya Povnoyu indukciyeyu nazivayetsya umovivid u yakomu zagalnij visnovok pro klas predmetiv robitsya na osnovi vivchennya vsih predmetiv cogo klasu Nepovnoyu indukciyeyu nazivayetsya umovivid u yakomu zagalnij visnovok vivoditsya iz zasnovkiv kotri ne ohoplyuyut usih predmetiv klasu Indukciya cherez prostij perelik ce takij umovivid u yakomu zagalnij visnovok pro klas predmetiv robitsya na tij pidstavi shob sered sposterezhuvanih faktiv ne traplyalosya zhodnogo yakij bi superechiv uzagalnennyu Za stupenem obgruntovanosti visnovku umovivodi podilyayut na dostovirni neobhidni i jmovirni pravdopodibni Visnovki pershih ye neobhidno istinnimi za umovi istinnosti zasnovkiv i pravilnosti zv yazku mizh nimi a visnovki drugih imovirno istinnimi navit za umovi istinnosti zasnovkiv Zalezhno vid kilkosti zasnovkiv sho vhodyat do skladu umovivodiv ostanni podilyayut na bezposeredni do skladu yakih vhodit lishe odin zasnovok ta oposeredkovani yaki mistyat u sobi dva i bilshe zasnovkiv Bezposeredni umovivodi jdetsya pro rizni vidi perebudovi sudzhennya dayut mozhlivist oderzhati novu informaciyu vividne znannya na osnovi minimalnoyi kilkosti vihidnih znan odnogo prostogo sudzhennya viyaviti ti znannya yaki mistyatsya v sudzhenni neyavno utochniti spivvidnoshennya obsyagiv sub yekta i predikata chitko usvidomiti yaka informaciya ye v sudzhenni a yakoyi nemaye tonko shopiti majzhe nevlovimi nyuansi dumok PrimitkiLogika teoriya i praktika Pidruchnik Kiyiv 2010 z dzherela 24 sichnya 2022DzherelaYacenko S S Sofistika Kiyiv TOV Sik Grup Ukrayina 2016 208 s ISBN 978 617 7092 95 I Oleksyuk Umovivid Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 655 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Toftul M G Logika K 1999 S 332 Homenko I V Logika yuristam K 1997 S 386 Konverskij A S Logika K 1998 S 266 Kondakov I V Logika M 1954 S 68 Homenko I V Aleksyuk I A Osnovi logiki K 1996 S 113 Formalnaya logika L 1977 Homenko I V Sho take logika Barvi tvorchosti K 1995 S 83 95PosilannyaUmovivid Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 514 mode 1up view theater Tradukciya Umovisnovok Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 496 514 Bezposeredni umovivodi