Федір Георгійович Логінов 6 18 лютого 1900 село Нємчуга Новгородська губернія тепер Боровицького району Новгородської об

Федір Георгійович Логінов (6 [18] лютого 1900, село Нємчуга, Новгородська губернія, тепер Боровицького району Новгородської області, Російська Федерація — 2 серпня 1958, Москва) — радянський державний діяч, міністр будівництва електростанцій СРСР, начальник Дніпробуду та начальник будівництва Сталінградської ГЕС. Депутат Верховної Ради Української РСР 2-го скликання.

Логінов Федір Георгійович
Народився	6 (18) лютого 1900 Немчуга, Q4123882?, Боровицький район, Росія
Помер	2 серпня 1958(1958-08-02) (58 років) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Діяльність	інженер
Галузь	гідроенергетика
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого
Учасник	Громадянська війна в Росії
Партія	КПРС
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Логінов.

Біографія

Народився в селянській родині. Трудову діяльність розпочав у одинадцятирічному віці хлопчиком в приватній конторі, учнем в майстерні художньо-механічного скла, а у 1913—1918 роках — учнем і майстром бондарних майстерень міста Санкт-Петербурга.

У 1918 році добровільно вступив в Червону армію. Брав участь у громадянській війні на посаді помічника командира 1-го полку Особливої Уральської дивізії на Східному, а потім Південному фронтах.

У 1923—1926 роках — робітник, секретар і голова заводського комітету на заводі «Красный керамик» в Петроградській (Ленінградській) губернії.

Член РКП(б) з 1925 року.

У 1927—1928 роках — заступник голови Боровицької окружної ради профспілок. У 1928 році працював керуючим Боровицького паперового тресту.

У 1928—1932 роках — студент Ленінградського гідротехнічного інституту.

З 1932 року — начальник робіт станційного вузла на будівництві Баксанської ГЕС в Кабардино-Балкарії. У 1933—1936 роках — помічник начальника відділу технічної частини, начальник відділу інженерної геології Середволгобуду інституту «Гідробудпроект» в Ленінграді.

З 1936 року працював на будівництві каскаду Чирчицьких ГЕС в Узбекистані. З листопада 1937 року — начальник будівництва Чирчицькой гідроелектростанції в Узбецькій РСР.

У 1941 році — голова Державної планової комісії (Держплану) Узбецької РСР і одночасно заступник голови Ради народник комісарів Узбецької РСР.

У листопаді 1941 — 4 лютого 1943 року — секретар ЦК КП(б) Узбекистану з енергетики та палива.

З листопада 1942 року до листопада 1946 року — заступник народного комісара (з березня 1946 року — міністра) електростанцій СРСР. Одночасно, в лютому 1944 — 1950 роках — начальник Дніпробуду.

З 1950 року — начальник будівництва Сталінградської ГЕС на Волзі.

З листопада 1954 року — міністр будівництва електростанцій СРСР. З травня 1957 року — 1-й заступник міністра електростанцій СРСР.

Похований у Москві на Новодівичому кладовищі.

Іменем Логінова названий центральний стадіон у Волзькому, Чирчицька ГЕС, а також ряд вулиць у різних містах.

Нагороди

Посилання

.
Вулиця Логінова у Волзькому [ 3 травня 2017 у Wayback Machine.]