Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лицарі Золотої Остроги або Золоті лицарі Священної Римської імперії (лат. Equites aurati Sancti Romani Imperii; пол. Kawalery Złotej Ostrogi) — почесне звання, яке присвоювалося в XV—XVII століттях у Священній Римській імперії, а також в інших країнах, у т.ч. у Річі Посполитої, як правило, з нагоди коронації монарха. Це був нижчий ступінь особистого шляхетства, який давав своєму власникові право: мати власний герб, носити меч і шпори, брати участь у лицарських турнірах. Звичай носити золоту шпору як лицарську відзнаку існує в Європі з XI століття.
Лицарі були офіційною елітою Священної Римської імперії, яка складалася в основному з представників шляхти, а також з представників буржуазії та військових. Лицарів нагороджували орденом не обов’язково за військові, але й за особливі заслуги. Спочатку, це була особиста нагорода, титул лицаря не передавався у спадок. Лицар мав право носити золоті шпори або навіть позолочені обладунки. Більш практично, він користувався правом носити знак золотої остроги на шиї або на шоломі.
Історія
Легенда про лицарів золотої остроги сходить до битви біля Мульвійського мосту в Римі, яка відбулася 28 жовтня 312 року, коли Костянтин I (306–337), співправитель Римської імперії (з територіальною владою в провінціях Галлія, Британія та Германія) переміг Максенція (306–312), іншого співправителя (з територіальною владою в Італії та африканських провінціях), який упав з мосту до Тибру під час битви і потонув. Пізніше Костянтин став Августом (імператором) Західної Римської імперії, та проголосив християнство офіційною державною релігією.
Середньовічні хроністи вважали, що лицарі золотої шпори можуть походити від «Militia Aurata» (золотого лицарства), створеного імператором Костянтином, які билися з ним у тім бою. Під час понтифікату папи Сильвестра I (314–335) місто Рим почало навертатися до християнства. Папа був великим покровителем ополчення Militia Aurata, яке сприяло укріпленню його влади. Історики пізнього Середньовіччя ставили лицарів золотої шпори на вершину лицарських чеснот та виводили їх від папи Сильвестра I та папського ордена Золотої остроги.
Остроги завжди вважалися символом лицарства, і деякі з них носили гарно прикрашені шпори. Представницькі остроги також могли виготовлятися із золота. Згодом, лицарський ранг здебільшого виражався золотою остроґою, а право їх носіння було тотожним набуттю лицарського привілею та звання.
Походження лицарів Золотої остроги може бути певним чином пов'язане з існуванням різними лицарських орденів Святого Георгія. Відомий Орден Золотого лицарства, що був заснований візантійським імператором Ісааком II Ангелом у 1190/91 р. Оскільки другою дружиною Ісаака II Ангела була принцеса Маргарита Угорська, донька Бели III, угорська традиція золотого лицарства виводить його з ордену св. Георгія.
Сам Орден Золотої Остроги бере свій початок від графа-палатина Латеранського палацу, який був наданий імператором Священної Римської імперії в 14 столітті: Карл IV присвоїв цей титул Фенціо ді Альбертіно ді Прато. 15 серпня 1357 р. у Празі Орден почав асоціюватися з успадкованим патентом графства. У Священній імперії імперські чиновники, які називалися придворними палатинами (нім. Hofpfalzgraf), мали право надавати титул лицарів.
Орден було відновлено (створено) папою Миколою V на честь коронації імператора Фрідріха III, коли було посвячено 265 лицарів золотої остроги. Відомо, що церемонія посвячення в лицарі відбулася 19 березня 1452 року на мосту Сант-Анджело, і новий імператор нагородив лицарів золотою остроґою, що звисає з хреста. Ще раніше, у 1433 році на цьому ж місці імператор Сигізмунд посвятив понад 200 лицарів. Ті численні нові лицарі також отримали Орден Дракона.
1469 року імператор Фрідріх III призначив Бальдо Бартоліні, професора цивільного права в Університеті Перуджі, пфальцграфом, який, у свою чергу, має право присуджувати університетські ступені. Бартоліні також отримав право надавали лицарське звання Золотої Остроги, яке супроводжувало його посаду пфальцграфа.
У 1518 році імператор Максиміліан надав главам шляхетних родів гербу Яструбець (Білявським, Дзерковським, Мишковським, Мендзилевським, Немировичам і Щитам) титул спадкових палатинів (лат. comes palatinus) з правом надавати ранг лицарів золота остроги.
Орден Золотої Остроги був широко наданий після пограбування Риму 1527 року імператором Священної Римської імперії Карлом V; текст збережених дипломів надавав нагородженим спадкове шляхетство. Невдовзі після смерті імператора, у 1558 році, орден перезаснував Папі Пій IV 1559 року. Після розпаду Священної Римської імперії власники лицарського титулу в Австрії були підтверджені в шляхетному званні (14 травня 1817 р.), але сам титул «Лицар Священної Римської імперії» було скасовано (10 квітня 1816 р., 6 жовтня 1847 р.).
Крім цього, в Англії, зокрема в 16 і 17 століттях, лицар міг мати титул «Eques auratus» (золотий лицар). Спочатку це також асоціювалося з нагородою та привілеєм позолотити обладунки.
Орден Золотої Остроги Священної Римської імперії не слід плутати з вищим орденом Римо-Католицької Церкви — орденом Золотої Остроги та з пам'ятною відзнакою Австро-Угорщини Лицарів Золотої Остроги.
Джерела
- Eberhard Schmitt: Behaust im Heiligen Römischen Reich? Das europäische Beziehungsnetz der „equites aurati“ im Zeitalter Kaiser Karls V. ()
- Aleksander Wejnert: Kawalerowie Złotéj Ostrogi w Polsce do XIX wieku. Warszawa: 1879.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Licari Zolotoyi Ostrogi abo Zoloti licari Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi lat Equites aurati Sancti Romani Imperii pol Kawalery Zlotej Ostrogi pochesne zvannya yake prisvoyuvalosya v XV XVII stolittyah u Svyashennij Rimskij imperiyi a takozh v inshih krayinah u t ch u Richi Pospolitoyi yak pravilo z nagodi koronaciyi monarha Ce buv nizhchij stupin osobistogo shlyahetstva yakij davav svoyemu vlasnikovi pravo mati vlasnij gerb nositi mech i shpori brati uchast u licarskih turnirah Zvichaj nositi zolotu shporu yak licarsku vidznaku isnuye v Yevropi z XI stolittya Litografiya 1490 Licari buli oficijnoyu elitoyu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi yaka skladalasya v osnovnomu z predstavnikiv shlyahti a takozh z predstavnikiv burzhuaziyi ta vijskovih Licariv nagorodzhuvali ordenom ne obov yazkovo za vijskovi ale j za osoblivi zaslugi Spochatku ce bula osobista nagoroda titul licarya ne peredavavsya u spadok Licar mav pravo nositi zoloti shpori abo navit pozolocheni obladunki Bilsh praktichno vin koristuvavsya pravom nositi znak zolotoyi ostrogi na shiyi abo na sholomi IstoriyaLegenda pro licariv zolotoyi ostrogi shodit do bitvi bilya Mulvijskogo mostu v Rimi yaka vidbulasya 28 zhovtnya 312 roku koli Kostyantin I 306 337 spivpravitel Rimskoyi imperiyi z teritorialnoyu vladoyu v provinciyah Galliya Britaniya ta Germaniya peremig Maksenciya 306 312 inshogo spivpravitelya z teritorialnoyu vladoyu v Italiyi ta afrikanskih provinciyah yakij upav z mostu do Tibru pid chas bitvi i potonuv Piznishe Kostyantin stav Avgustom imperatorom Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi ta progolosiv hristiyanstvo oficijnoyu derzhavnoyu religiyeyu Serednovichni hronisti vvazhali sho licari zolotoyi shpori mozhut pohoditi vid Militia Aurata zolotogo licarstva stvorenogo imperatorom Kostyantinom yaki bilisya z nim u tim boyu Pid chas pontifikatu papi Silvestra I 314 335 misto Rim pochalo navertatisya do hristiyanstva Papa buv velikim pokrovitelem opolchennya Militia Aurata yake spriyalo ukriplennyu jogo vladi Istoriki piznogo Serednovichchya stavili licariv zolotoyi shpori na vershinu licarskih chesnot ta vivodili yih vid papi Silvestra I ta papskogo ordena Zolotoyi ostrogi Ostrogi zavzhdi vvazhalisya simvolom licarstva i deyaki z nih nosili garno prikrasheni shpori Predstavnicki ostrogi takozh mogli vigotovlyatisya iz zolota Zgodom licarskij rang zdebilshogo virazhavsya zolotoyu ostrogoyu a pravo yih nosinnya bulo totozhnim nabuttyu licarskogo privileyu ta zvannya Pohodzhennya licariv Zolotoyi ostrogi mozhe buti pevnim chinom pov yazane z isnuvannyam riznimi licarskih ordeniv Svyatogo Georgiya Vidomij Orden Zolotogo licarstva sho buv zasnovanij vizantijskim imperatorom Isaakom II Angelom u 1190 91 r Oskilki drugoyu druzhinoyu Isaaka II Angela bula princesa Margarita Ugorska donka Beli III ugorska tradiciya zolotogo licarstva vivodit jogo z ordenu sv Georgiya Sam Orden Zolotoyi Ostrogi bere svij pochatok vid grafa palatina Lateranskogo palacu yakij buv nadanij imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi v 14 stolitti Karl IV prisvoyiv cej titul Fencio di Albertino di Prato 15 serpnya 1357 r u Prazi Orden pochav asociyuvatisya z uspadkovanim patentom grafstva U Svyashennij imperiyi imperski chinovniki yaki nazivalisya pridvornimi palatinami nim Hofpfalzgraf mali pravo nadavati titul licariv Orden bulo vidnovleno stvoreno papoyu Mikoloyu V na chest koronaciyi imperatora Fridriha III koli bulo posvyacheno 265 licariv zolotoyi ostrogi Vidomo sho ceremoniya posvyachennya v licari vidbulasya 19 bereznya 1452 roku na mostu Sant Andzhelo i novij imperator nagorodiv licariv zolotoyu ostrogoyu sho zvisaye z hresta She ranishe u 1433 roci na comu zh misci imperator Sigizmund posvyativ ponad 200 licariv Ti chislenni novi licari takozh otrimali Orden Drakona 1469 roku imperator Fridrih III priznachiv Baldo Bartolini profesora civilnogo prava v Universiteti Perudzhi pfalcgrafom yakij u svoyu chergu maye pravo prisudzhuvati universitetski stupeni Bartolini takozh otrimav pravo nadavali licarske zvannya Zolotoyi Ostrogi yake suprovodzhuvalo jogo posadu pfalcgrafa U 1518 roci imperator Maksimilian nadav glavam shlyahetnih rodiv gerbu Yastrubec Bilyavskim Dzerkovskim Mishkovskim Mendzilevskim Nemirovicham i Shitam titul spadkovih palatiniv lat comes palatinus z pravom nadavati rang licariv zolota ostrogi Orden Zolotoyi Ostrogi buv shiroko nadanij pislya pograbuvannya Rimu 1527 roku imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karlom V tekst zberezhenih diplomiv nadavav nagorodzhenim spadkove shlyahetstvo Nevdovzi pislya smerti imperatora u 1558 roci orden perezasnuvav Papi Pij IV 1559 roku Pislya rozpadu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi vlasniki licarskogo titulu v Avstriyi buli pidtverdzheni v shlyahetnomu zvanni 14 travnya 1817 r ale sam titul Licar Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi bulo skasovano 10 kvitnya 1816 r 6 zhovtnya 1847 r Krim cogo v Angliyi zokrema v 16 i 17 stolittyah licar mig mati titul Eques auratus zolotij licar Spochatku ce takozh asociyuvalosya z nagorodoyu ta privileyem pozolotiti obladunki Orden Zolotoyi Ostrogi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ne slid plutati z vishim ordenom Rimo Katolickoyi Cerkvi ordenom Zolotoyi Ostrogi ta z pam yatnoyu vidznakoyu Avstro Ugorshini Licariv Zolotoyi Ostrogi DzherelaEberhard Schmitt Behaust im Heiligen Romischen Reich Das europaische Beziehungsnetz der equites aurati im Zeitalter Kaiser Karls V Aleksander Wejnert Kawalerowie Zlotej Ostrogi w Polsce do XIX wieku Warszawa 1879