Литвиненко Олександр Олександрович

|матір=

Литвиненко Олександр Олександрович
Народився	28 серпня 1956(1956-08-28) (67 років) Ічня
Країна	СРСР →  Україна
Діяльність	винахідник, хірург, онколог
Alma mater	Київський медичний інститут
Галузь	хірургія, онкологія
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Литвиненко.

Олекса́ндр Олекса́ндрович Литвине́нко (* 1956) — український лікар-хірург, онколог; доктор медичних наук (1996), професор (2005). Заслужений діяч науки і техніки України (2009).

Життєпис

Народився 1956 року в місті Ічня (Чернігівська область). 1979 року закінчив Київський медичний інститут. З того часу працював у Київському НДІ клінічної та експериментальної хірургії.

В 1991—1992 роках — провідний науковий співробітник; протягом 1992—2009 років — в Інституті онкології АМНУ — 2000—2006 роки — завідувач клінічно-хірургічного відділу. В 2006—2009 роках — заступник директора з наукової роботи; протягом 2009–2011-х — головний лікар київської клініки «Інновація».

Протягом 2011—2012 років — проректор з наукової роботи Київського медичного університету Української асоціації народної медицини. Від 2012 року — завідувач відділу радіоіндукованих онкологічних захворювань Інституту клінічної радіології Національного наукового центру радіаційної медицини НАМНУ.

Наукові напрями:

• особливості розвитку онкологічної патології, пов'язаної з дією іонізуючого випромінювання
• структурні та функціональні зміни щитоподібної залози у пацієнтів з дисгормональними і пухлинними ураженнями молочної залози, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

Розробив та запропонував методи лікування новоутворень печінки, жовчного міхура, підшлункової й молочної залоз та інструменти для його здійснення.

Займається розробкою та вдосконаленням методів одномоментної і відкладеної реконструкції аутотканинами молочної залози після її видалення.

Є спів­автором протипухлинних препаратів на основі сполук платини.

Автор 280 наукових робіт серед них 4 монографії 5 авторських свідоцтв на винаходи та 8 патентів.

Серед робіт:

• «Низькі температури при лікуванні хронічних дифузних захворювань печінки», 1992 (у спів­авторстві)
• «Кріохірургічні методи лікування захворювань пухлинного генезу органів гепатопанкреатодуоденальної зони (експериментально-клінічне дослідження)» — дисертація доктора медичних наук, 1996
• «Лікування неоперабельних пухлин органів черевної порожнини», 1998 (в складі колективу — О. О. Шалімов, Кейсевич Л. В.; Волченскова Іліма Іліодорівна; Нікішин Леонід Федорович)
• «Основи кріохірургії» 2005 (у спів­авторстві, Шалімов О. О., М'ясоєдов Д. В., Євтушенко О. І.)
• «Кріохірургія органів травлення», 2006 (у спів­авторстві)
• «Рак грудної залози у чоловіків: клініка, діагностика, лікування», 2012

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2017 року — за роботу «Кріотермохірургічні методи та апаратура для лікування онкологічних захворювань органів черевної порожнини»; співавтори Корпан Микола Миколайович, Красносельський Микола Віллєнович, Лещенко Володимир Миколайович, Сандомирський Борис Петрович (посмертно), Сушко Віктор Олександрович, Худецький Ігор Юліанович.

Джерела

• ЕСУ
• Литвиненко Олександр Олександрович [ 24 грудня 2018 у Wayback Machine.]