Летпандо – Чаук – Канні – газопровідна система, яка сформувалась для обслуговування північного нафтогазовидобувного району М’янми.
Ще наприкінці 19 століття на півночі М’янми знайшли родовища вуглеводнів, втім, тривалий час їх розробляли лише заради нафти. Нарешті, в 1969 році спорудили перший в країні газопровід довжиною 21 км та діаметром 200 мм, який надав можливість постачати ресурс із нафтогазового родовища Чаук (виявлене в 1902-му) до Сале (Са-Лай), де газ був необхідний заводу азотних добрив.
Дещо північніше від Чаук знаходиться родовище Ayadaw (відкрите ще в 1893 році), поблизу від якого з 1971-го працював завод азотних добрив Kyun Chaung, а з 1974 року – ТЕС Kyun Chaung (54 МВт). В 1983-му ресурс з Ayadaw подали до Чаук по газопроводу довжиною 37 км та діаметром 250 мм. А вже наприкінці століття, в 1997 та 1998 роках, до Ayadaw вивели дві нитки газопроводів від розташованих ще північніше неподалік одне від одного родовищ Kyaukkwet (довжина 72 км, діаметр 250 мм) та Летпандо (довжина 76 мм, діаметр переважно 200 мм, хоча третина траси виконана в діаметрі 150 мм). В 2001 та 2003 роках в районі Ayadaw під’єднали родовища Thargyitaung (перемичка 7 км з діаметром 250 мм) та Sabe (перемичка 12 км з діаметром 250 мм).
Окрім північної частини системи, в 1997-му виникла південна, коли спорудили газопровід від родовища Канні до Чаук довжиною 122 км, з яких 95 км мають діаметр 250 мм, а інша частина траси – 350 мм. До цієї частини системи також під’єднані родовища Пеппі, Htaukshabin та Манн.
В 2000 році повз Чаук пройшов газопровід Ап’яук – К'яуксе, що сполучив північ країни із столичним регіоном Янгону, а з 2014-го року також із газопроводом М’янма – Китай, який транспортує продукцію офшорного родовища Шве, виявленого у Бенгальській затоці.
Що стосується значних споживачів, які отримують природний газ через систему Летпандо – Чаук – Канні, окрім зазначеного вище заводу добрив у Сале (в 2012/2013 фінансовому році спожив 36 млн м3) також можливо відзначити нафтопереробні заводи Thanbayakan (Манн) і Чаук (у 2012/2013 році використали відповідно 10 млн м3 та 11 млн м3). Водночас, завод добрив у Kyun Chaung припинив роботу.
Примітки
- Ye Phone Hlaing (29 червня 2012). Domestic and trans national oil & gas u tun thwe. Архів оригіналу за 21 січня 2023. Процитовано 29 березня 2023.
- Republic of the Union of Myanmar: Institutional Strengthening of National Energy Management Committee in Energy Policy and Planning (Financed by the Japan Fund for Poverty Reduction and the Technical Assistance Special Fund) (PDF).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Letpando Chauk Kanni gazoprovidna sistema yaka sformuvalas dlya obslugovuvannya pivnichnogo naftogazovidobuvnogo rajonu M yanmi Chauk Sale Letpando Kanniclass notpageimage Punkti spolucheni gazoprovodami She naprikinci 19 stolittya na pivnochi M yanmi znajshli rodovisha vuglevodniv vtim trivalij chas yih rozroblyali lishe zaradi nafti Nareshti v 1969 roci sporudili pershij v krayini gazoprovid dovzhinoyu 21 km ta diametrom 200 mm yakij nadav mozhlivist postachati resurs iz naftogazovogo rodovisha Chauk viyavlene v 1902 mu do Sale Sa Laj de gaz buv neobhidnij zavodu azotnih dobriv Desho pivnichnishe vid Chauk znahoditsya rodovishe Ayadaw vidkrite she v 1893 roci poblizu vid yakogo z 1971 go pracyuvav zavod azotnih dobriv Kyun Chaung a z 1974 roku TES Kyun Chaung 54 MVt V 1983 mu resurs z Ayadaw podali do Chauk po gazoprovodu dovzhinoyu 37 km ta diametrom 250 mm A vzhe naprikinci stolittya v 1997 ta 1998 rokah do Ayadaw viveli dvi nitki gazoprovodiv vid roztashovanih she pivnichnishe nepodalik odne vid odnogo rodovish Kyaukkwet dovzhina 72 km diametr 250 mm ta Letpando dovzhina 76 mm diametr perevazhno 200 mm hocha tretina trasi vikonana v diametri 150 mm V 2001 ta 2003 rokah v rajoni Ayadaw pid yednali rodovisha Thargyitaung peremichka 7 km z diametrom 250 mm ta Sabe peremichka 12 km z diametrom 250 mm Okrim pivnichnoyi chastini sistemi v 1997 mu vinikla pivdenna koli sporudili gazoprovid vid rodovisha Kanni do Chauk dovzhinoyu 122 km z yakih 95 km mayut diametr 250 mm a insha chastina trasi 350 mm 1 Do ciyeyi chastini sistemi takozh pid yednani rodovisha Peppi Htaukshabin ta Mann V 2000 roci povz Chauk projshov gazoprovid Ap yauk K yaukse sho spoluchiv pivnich krayini iz stolichnim regionom Yangonu a z 2014 go roku takozh iz gazoprovodom M yanma Kitaj yakij transportuye produkciyu ofshornogo rodovisha Shve viyavlenogo u Bengalskij zatoci Sho stosuyetsya znachnih spozhivachiv yaki otrimuyut prirodnij gaz cherez sistemu Letpando Chauk Kanni okrim zaznachenogo vishe zavodu dobriv u Sale v 2012 2013 finansovomu roci spozhiv 36 mln m3 takozh mozhlivo vidznachiti naftopererobni zavodi Thanbayakan Mann i Chauk u 2012 2013 roci vikoristali vidpovidno 10 mln m3 ta 11 mln m3 Vodnochas zavod dobriv u Kyun Chaung pripiniv robotu 2 Primitkired Ye Phone Hlaing 29 chervnya 2012 Domestic and trans national oil amp gas u tun thwe Arhiv originalu za 21 sichnya 2023 Procitovano 29 bereznya 2023 Republic of the Union of Myanmar Institutional Strengthening of National Energy Management Committee in Energy Policy and Planning Financed by the Japan Fund for Poverty Reduction and the Technical Assistance Special Fund PDF Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Letpando Chauk Kanni amp oldid 40402989