Летик Максим Григорович 14 грудня 1989 Карабутове 18 квітня 2023 Часів Яр український військовий кулеметник 80 окремої д

Летик Максим Григорович (14 грудня 1989, Карабутове — 18 квітня 2023, Часів Яр) — український військовий, кулеметник 80 окремої десантно-штурмової бригади.

Летик Максим Григорович

Солдат

Загальна інформація

Народження

14 грудня 1989
Карабутове, Конотопський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР

Смерть

18 квітня 2023 (33 роки)
Часів Яр

Поховання

Обмачів

Військова служба

Приналежність

ДШВ

Формування

80 ОДШБр

Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки

Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Біографія

Народився 14 грудня 1989, в с. Карабутове, Конотопського району, Сумської області. У 1996 році розпочав навчання у місцевій загальноосвітній школі, яку закінчив у 2007 році. Навчався у Державному професійно-навчальному закладі в місті Конотоп за спеціальністю «електрогазозварювальник», певний час працював на будівництві у Києві. Останні шість років Максим разом з дружиною та двома дітьми проживав у селі Обмачів на Чернігівщині.

Після повномасштабного вторгнення рф чоловік 27 грудня 2022 року потрапив до лав Збройних Сил України. Служив кулеметником 2-ї роти 5-го батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Загинув під час виконання бойового завдання біля міста Часів Яр Донецької області. Під час штурму ворожих позицій росіяни обстріляли українських захисників із артилерії. Похований у селі Обмачів, Батуринської громади.

Нагороди

Орден «За мужність» ІІІ ступеня (21 червня 2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку

Примітки

Із двома захисниками прощались у громадах Чернігівщини: загинули на Донеччині. Chernihiv Time (укр.). Процитовано 9 січня 2024.
Солдат Максим Летик загинув під час штурму ворожих позицій. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 9 січня 2024.
Білоус, Світлана (21 квітня 2023). На Чернігівщині прощалися із двома бійцями, які загинули за Незалежність. ЧЕline | (ru-RU) . Процитовано 9 січня 2024.
Указ президента України №345/2023 Про відзначення державними нагородами України. 21 червня 2023.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Із двома захисниками прощались у громадах Чернігівщини: загинули на Донеччині. Chernihiv Time (укр.). Процитовано 9 січня 2024.

[2] Солдат Максим Летик загинув під час штурму ворожих позицій. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 9 січня 2024.

[3] Білоус, Світлана (21 квітня 2023). На Чернігівщині прощалися із двома бійцями, які загинули за Незалежність. ЧЕline | (ru-RU) . Процитовано 9 січня 2024.

[4] Указ президента України №345/2023 Про відзначення державними нагородами України. 21 червня 2023.