«Ле́ссі поверта́ється додо́му» (англ. Lassie) — кольоровий фільм кіностудії Metro-Goldwyn-Mayer 1943 року створення за участі і собаки-актора . Розповідає про дружбу йоркширського хлопчика Джо Керраклафа і його колі Лессі. Фільм зняв режисер Фред М. Вілкокс за сценарієм Г'юґо Батлера, в основі якого був роман Еріка Найта «Лессі повертається додому» (1940). Фільм був першим у серії із семи фільмів MGM з Лессі в головній ролі.
Лессі повертається додому | |
---|---|
Lassie Come Home | |
Жанр | пригодницький фільм Сімейний фільм |
Режисер | |
Продюсер | Семюел Маркс |
Сценарист | Г'юґо Батлер |
На основі | «Лессі повертається додому» |
У головних ролях | Дональд Крісп Мей Вітті Едмунд Гвенн Елізабет Тейлор Найджел Брюс Ельза Ланчестер Джеймс Патрік О'Меллі |
Оператор | Леонард Сміт |
Композитор | Данило Амфітеатров |
Художник | Седрік Гіббонс |
Кінокомпанія | Broadway Pictures, Paramount Pictures |
Дистриб'ютор | Metro-Goldwyn-Mayer |
Тривалість | 89 хв. |
Мова | англійська |
Країна | США |
Рік | 1943 |
Дата виходу | 22 жовтня 1943 |
Кошторис | $666,000 |
IMDb | ID 0036098 |
Лессі повертається додому у Вікісховищі |
Рімейк фільму 1943 року було створено в Англії 2005 року з назвою «Лессі» і мав помірний успіх.
Сюжет
Англійське графство Йоркшир епохи Великої депресії, містер і місис Керраклаф (Дональд Крісп і Ельза Ланчестер) постраждали від складних часів, і змушені, продати свою колі Лессі (Пал), заможному герцогові Радлінгу (Найджел Брюс), що завжди захоплювався нею. Молодий Джо Керраклаф (Родді Макдавелл) засмучений утратою свого друга. Проте Лессі не хоче жити в герцога, і декілька разів повертається до Джо. Герцог нарешті відправляє Лессі до себе до дому в Шотландію за сотні миль. Там його внучка Прісцила (Елізабет Тейлор) відчуває горе собаки й організовує її втечу. Лессі вирушає в далеку дорогу додому до хлопчика, який любить її. Вона стикається з багатьма небезпеками в дорозі, ловцями собак і сильною бурею, проте й натрапляє на добрих людей, що пропонують їй допомогу й комфорт. Врешті, коли Джо стратив надію побачити собаку знову, втомлена Лессі повертається на своє улюблене місце відпочинку на шкільному подвір'ї. Там Лессі радісно возз'єдналась із хлопчиком, якого вона любить.
У ролях
- — Лессі, колі хлопчика, Джо Керраклафа. Пал указаний у титрах як «Лессі».
- — Джо Керраклаф, Йоркширський школяр і хазяїн Лессі.
- Дональд Крісп — Сем Керраклаф, батько Джо.
- Ельза Ланчестер — пані Керраклаф, мати Джо.
- Найджел Брюс — герцог Радлінг, дід Прісцили.
- Елізабет Тейлор — Прісцила, молода дівчина, внучка герцога Радлінг, співчуває становищу Лессі.
- Мей Вітті — Даллі, літня жінка, що допомогла Лессі її дорогою додому, одружена з Деном Фодденом.
- Бен Вебстер — Ден Фодден, одружений з Даллі.
- Едмунд Гвен — Ровлі, який по-дружньому возиться з Лессі під час її походу.
- Дж. Пет О'Меллі — Хайнс
- Алан Нап'є — Джок
- Артур Шилдс — Ендрю
- Джон Роджерс — Снікерс
- Алек Крейг — Баклз
- Джордж Бротон — Аллен
Створення
Фільм знімався в штаті Вашингтон і Монтереї, штат Каліфорнія, тоді як сцена порогів була знята на річці Сан-Хоакін.
Під час створення фільму, керівники MGM переглядали вже відзнятий матеріал і були так зворушені, що замовили більше сцен, які будуть додані до «цього чудового кінофільму».
Деякі джерела говорять, що на початку на головну роль була обрана колі-дівчинка, проте була замінена, коли собака почала надмірно линяти у виру зйомок фільму об літній порі. Дресирувальник Радд Везервокс замінив її на колі-хлопчика Пела. Пел був найнятий для виконання трюків швидко й успішно і, бувши чоловіком, здавався більш разючим у ролі. Та, проте інші джерела, наприклад стаття в 1943 Нью-Йорк Таймс, що написана в ту пору, коли фільм був у виробництві, говорить, що Пела обрав режисер Фредом Вілкокс після того, як попервах був відкинутий, тому що жоден інший собака не працював, "проявляючи людські риси характеру", які були знайдені в Пелі. Везервокс пізніше дістане всі права на бренд «Лессі» замість заробітної платні, яку винна була йому MGM.
Прийом
Фільм було номіновано на премію Американської кіноакадемії за найкращу операторську роботу, колір, а тоді образ Лессі дістав зірку на Алеї слави в Голлівуді. 1993 року «Лессі повертається додому» було вибрано для збереження в Національному реєстрі фільмів у Бібліотеці Конгресу США як «культурно, історично або естетично вагомий».
Бослі Кровтер у Нью-Йорк Таймс від 8 жовтня 1943 однаково похвалив виконавців і продюсерів, зазначивши, що фільм "оповідає історію хлопчика й собаки, змалювавши її з такою гостротою і простою красою, що тільки холодне серце не може бути зворушеним".
Майже через 50 років після виходу фільму на екрани, журнал «Парад» розглянув його стійкий культурний вплив, цитуючи повідомлення Saturday Evening Post, де сказано, що фільм став початком «найбільш разючої собачої кар'єри в історії кіно». Лессі повертається додому також наводиться як культурний символ у книзі Джейн і Майкла Стерна Енциклопедія популярної культури (1992).
Див. також
Виноски
- film review; August 18, 1943, page 10.
- Tony Thomas, films of the forties http://books.google.com/books?title=The films of the forties
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
() - Lassie (History timeline). Classic Media. 2005. Архів оригіналу за 27 травня 2013. Процитовано 29 жовтня 2007.
- «Lassie a 'Lass-he'», , October 18, 1992, p. 22.
- Diane Goodspeed, , с. 126, архів оригіналу за 25 червня 2016, процитовано 31 травня 2013
- . The New York Times. 28 лютого 1943. Архів оригіналу (PDF) за 8 листопада 2012. Процитовано 3 листопада 2009.
- Collins, Ace. Lassie: A Dog’s Life. Penguin Books.
- New York Times Review. Retrieved 26 September 2008.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Le ssi poverta yetsya dodo mu angl Lassie kolorovij film kinostudiyi Metro Goldwyn Mayer 1943 roku stvorennya za uchasti i sobaki aktora Rozpovidaye pro druzhbu jorkshirskogo hlopchika Dzho Kerraklafa i jogo koli Lessi Film znyav rezhiser Fred M Vilkoks za scenariyem G yugo Batlera v osnovi yakogo buv roman Erika Najta Lessi povertayetsya dodomu 1940 Film buv pershim u seriyi iz semi filmiv MGM z Lessi v golovnij roli Lessi povertayetsya dodomuLassie Come HomeZhanrprigodnickij film Simejnij filmRezhiserProdyuserSemyuel MarksScenaristG yugo BatlerNa osnovi Lessi povertayetsya dodomu U golovnih rolyahDonald Krisp Mej Vitti Edmund Gvenn Elizabet Tejlor Najdzhel Bryus Elza Lanchester Dzhejms Patrik O MelliOperatorLeonard SmitKompozitorDanilo AmfiteatrovHudozhnikSedrik GibbonsKinokompaniyaBroadway Pictures Paramount PicturesDistrib yutorMetro Goldwyn MayerTrivalist89 hv MovaanglijskaKrayina SShARik1943Data vihodu22 zhovtnya 1943Koshtoris 666 000IMDbID 0036098 Lessi povertayetsya dodomu u Vikishovishi Rimejk filmu 1943 roku bulo stvoreno v Angliyi 2005 roku z nazvoyu Lessi i mav pomirnij uspih SyuzhetAnglijske grafstvo Jorkshir epohi Velikoyi depresiyi mister i misis Kerraklaf Donald Krisp i Elza Lanchester postrazhdali vid skladnih chasiv i zmusheni prodati svoyu koli Lessi Pal zamozhnomu gercogovi Radlingu Najdzhel Bryus sho zavzhdi zahoplyuvavsya neyu Molodij Dzho Kerraklaf Roddi Makdavell zasmuchenij utratoyu svogo druga Prote Lessi ne hoche zhiti v gercoga i dekilka raziv povertayetsya do Dzho Gercog nareshti vidpravlyaye Lessi do sebe do domu v Shotlandiyu za sotni mil Tam jogo vnuchka Priscila Elizabet Tejlor vidchuvaye gore sobaki j organizovuye yiyi vtechu Lessi virushaye v daleku dorogu dodomu do hlopchika yakij lyubit yiyi Vona stikayetsya z bagatma nebezpekami v dorozi lovcyami sobak i silnoyu bureyu prote j natraplyaye na dobrih lyudej sho proponuyut yij dopomogu j komfort Vreshti koli Dzho strativ nadiyu pobachiti sobaku znovu vtomlena Lessi povertayetsya na svoye ulyublene misce vidpochinku na shkilnomu podvir yi Tam Lessi radisno vozz yednalas iz hlopchikom yakogo vona lyubit U rolyah Lessi koli hlopchika Dzho Kerraklafa Pal ukazanij u titrah yak Lessi Dzho Kerraklaf Jorkshirskij shkolyar i hazyayin Lessi Donald Krisp Sem Kerraklaf batko Dzho Elza Lanchester pani Kerraklaf mati Dzho Najdzhel Bryus gercog Radling did Priscili Elizabet Tejlor Priscila moloda divchina vnuchka gercoga Radling spivchuvaye stanovishu Lessi Mej Vitti Dalli litnya zhinka sho dopomogla Lessi yiyi dorogoyu dodomu odruzhena z Denom Foddenom Ben Vebster Den Fodden odruzhenij z Dalli Edmund Gven Rovli yakij po druzhnomu vozitsya z Lessi pid chas yiyi pohodu Dzh Pet O Melli Hajns Alan Nap ye Dzhok Artur Shilds Endryu Dzhon Rodzhers Snikers Alek Krejg Baklz Dzhordzh Broton AllenStvorennyaFilm znimavsya v shtati Vashington i Montereyi shtat Kaliforniya todi yak scena porogiv bula znyata na richci San Hoakin Pid chas stvorennya filmu kerivniki MGM pereglyadali vzhe vidznyatij material i buli tak zvorusheni sho zamovili bilshe scen yaki budut dodani do cogo chudovogo kinofilmu Deyaki dzherela govoryat sho na pochatku na golovnu rol bula obrana koli divchinka prote bula zaminena koli sobaka pochala nadmirno linyati u viru zjomok filmu ob litnij pori Dresiruvalnik Radd Vezervoks zaminiv yiyi na koli hlopchika Pela Pel buv najnyatij dlya vikonannya tryukiv shvidko j uspishno i buvshi cholovikom zdavavsya bilsh razyuchim u roli Ta prote inshi dzherela napriklad stattya v 1943 Nyu Jork Tajms sho napisana v tu poru koli film buv u virobnictvi govorit sho Pela obrav rezhiser Fredom Vilkoks pislya togo yak popervah buv vidkinutij tomu sho zhoden inshij sobaka ne pracyuvav proyavlyayuchi lyudski risi harakteru yaki buli znajdeni v Peli Vezervoks piznishe distane vsi prava na brend Lessi zamist zarobitnoyi platni yaku vinna bula jomu MGM PrijomFilm bulo nominovano na premiyu Amerikanskoyi kinoakademiyi za najkrashu operatorsku robotu kolir a todi obraz Lessi distav zirku na Aleyi slavi v Gollivudi 1993 roku Lessi povertayetsya dodomu bulo vibrano dlya zberezhennya v Nacionalnomu reyestri filmiv u Biblioteci Kongresu SShA yak kulturno istorichno abo estetichno vagomij Bosli Krovter u Nyu Jork Tajms vid 8 zhovtnya 1943 odnakovo pohvaliv vikonavciv i prodyuseriv zaznachivshi sho film opovidaye istoriyu hlopchika j sobaki zmalyuvavshi yiyi z takoyu gostrotoyu i prostoyu krasoyu sho tilki holodne serce ne mozhe buti zvorushenim Majzhe cherez 50 rokiv pislya vihodu filmu na ekrani zhurnal Parad rozglyanuv jogo stijkij kulturnij vpliv cituyuchi povidomlennya Saturday Evening Post de skazano sho film stav pochatkom najbilsh razyuchoyi sobachoyi kar yeri v istoriyi kino Lessi povertayetsya dodomu takozh navoditsya yak kulturnij simvol u knizi Dzhejn i Majkla Sterna Enciklopediya populyarnoyi kulturi 1992 Div takozhLessi personazh Vinoskifilm review August 18 1943 page 10 Tony Thomas films of the forties http books google com books title The films of the forties a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Propushenij abo porozhnij title dovidka Lassie History timeline Classic Media 2005 Arhiv originalu za 27 travnya 2013 Procitovano 29 zhovtnya 2007 Lassie a Lass he October 18 1992 p 22 Diane Goodspeed s 126 arhiv originalu za 25 chervnya 2016 procitovano 31 travnya 2013 The New York Times 28 lyutogo 1943 Arhiv originalu PDF za 8 listopada 2012 Procitovano 3 listopada 2009 Collins Ace Lassie A Dog s Life Penguin Books New York Times Review Retrieved 26 September 2008 Posilannya