Лерой Фостер

«Бе́бі Фейс» Леро́й (англ. "Baby Face" Leroy), справжнє ім'я Леро́й Фо́стер (англ. Leroy Foster; 12 лютого 1923, Алгома, Міссісіпі — 26 травня 1958, Чикаго, Іллінойс) — американський блюзовий співак, гітарист і ударник. Співпрацював з Мадді Вотерсом, Саннілендом Слімом, Літтлом Волтером і Джиммі Роджерсом.

Лерой Фостер
Основна інформація
Дата народження	12 лютого 1923(1923-02-12)
Місце народження	Алґома, Понтоток, Міссісіпі, США
Дата смерті	26 травня 1958(1958-05-26) (35 років)
Місце смерті	Чикаго
Причина смерті	інфаркт міокарда
Роки активності	1940-ті–1950-ті
Громадянство	США
Професія	музикант
Інструменти	вокал, гітара, ударні
Жанр	блюз
Псевдоніми	Бебі Фейс Лерой
Гурти	Baby Face Leroy and His Trio
Співпраця	Мадді Вотерс, Санніленд Слім, Літтл Волтер, Джиммі Роджерс
Лейбли	J.O.B.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фостер.

Біографія

Лерой Фостер народився 12 лютого 1923 року в Алгомі (округ), штат Міссісіпі. Син Тоні Фостера і Менді Міллер.

У 1945 році переїхав у Чикаго разом з губним гармоністом Літтлом Волтером і піаністом Джонні Джонсом. Працював з Саннілендом Слімом і Сонні Бой Вільямсоном. Дебютував у студії звукозапису, ймовірно, як гітарист на двох записах Санніленда Сліма на лейблі Opera у 1947 чи 1948 році. У 1948 році Фостер грав на барабанах у записах лейблу Tempo-Tone, а саме «Hard Times» Флойда Джонса, «Blue Baby» Літтла Волтера і «I Want My Baby» Санніленда Сліма.

Акомпанував на ритм-гітарі Мадді Вотерсу у 1948—1949 роках на лейблі Aristocrat, зокрема «You're Gonna Miss Me (When I'm Dead and Gone)», «Mean Red Spider» і «Screamin' and Cryin'», а також «Big Town Playboy» Джонні Джонса. У 1948 році Фостер дебютував на Aristocrat як соліст, записавши «Locked Out Boogie» і «Shady Grove Blues». У січні 1950 року почав записуватися на лейблі Parkway; усього було записано 8 сесій у складі тріо (як Baby Face Trio), до якого увійшли Мадді Вотерс, Літтл Волтер і Джиммі Роджерс (Фостер грав на барабанах). Серед пісень була «Rollin' and Tumblin'» у двох частинах, яку пізніше Вотерс перезаписав на Aristocrat, аби перевершити продажі платівки з версією Фостера.

Пізніше Фостер записав 3 сесії на лейблі J.O.B. у 1950, 1952 і 1952 роках. J.O.B. випустив два сингли «My Head Can't Rest Anymore»/«Take a Little Walk with Me» (з Вотерсом і Роджерсом, пізніше перевиданий на Chess) і «Pet Rabbit»/«Louella» (з Саннілендом Слімом і Робертом Локвудом-молодшим). Після цього більше не записувався, оскільки страждав від алкоголізму.

Помер 26 травня 1958 року від серцевого нападу (ймовірно у результаті алкоголізму) у віці 35 років по прибутті у лікарню Біллінгс в Чикаго.

Дискографія

Збірки

• Baby Face Leroy/Floyd Jones (Flyright, 1983; спільно з Флойдом Джонсом)
• The Chronological Leroy Foster: 1948—1952 (Classics,2005)

Сингли

• «My Head Can't Rest Anymore»/«Take a Little Walk With Me» (J.O.B., 1950, Chess, 1951)
• «Pet Rabbit»/«Louella» (J.O.B.,?) з Саннілендом Слімом

Література

• Edward Komara. Encyclopedia of the Blues, 2 Volume Set. — Routledge, 28 жовтня 2005. — Т. 2. — P. 341-342. — .
• Eric S. LeBlanc and Bob Eagle. Blues: A Regional Experience. — Santa Barbara : Praeger, 2013. — P. 117. — .

Посилання

• Біографія [ 30 квітня 2019 у Wayback Machine.] на Allmusic (англ.)
• Ілюстрована дискографія Бебі Фейс Лероя Фостера [ 28 листопада 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
• Профіль [ 14 березня 2016 у Wayback Machine.] на Discogs (англ.)