«Лепрозóрій» — роман муженського циклу українського письменника Володимира Винниченка, написаний у 1938 році. Роман є романізованим втіленням етико-філософської концепції Винниченка (конкордизму), суть якої полягала у виробленні системи лікування та реорганізації сил сучасного людського організму, сил і фізичних, і психічних, системи, базованої на рівновазі та погодженні тих сил.
«Лепрозорій» | ||||
---|---|---|---|---|
Видання 2011 року | ||||
Жанр | роман | |||
Форма | роман | |||
Автор | Володимир Винниченко | |||
Мова | українська | |||
Написано | 1938 | |||
| ||||
Історія написання
Роман написаний у французькому містечку Мужен у 1938 році за рекордно короткий час — шість місяців. Певну роль у написанні відіграло наростання політичної боротьби у Франції, а також бажання реалізувати на практиці конкордистську програму. Ситуація ізольованості, відірваності від рідного краю була для письменника нестерпною. У своєму щоденнику Винниченко занотував:
«Може, знайдеться серед великого вселюдського колективу інший національний колектив, який нашими цінностями зацікавиться, який знайде для себе якусь користь у моїй літературній роботі. Отже, треба, очевидно, готувати таку роботу для іншого людського колективу. Запропонувати її під іменем тієї нації і, коли ця робота дасть користь, робити її далі. Тому енергійніше й інтенсивніше треба братися до писання «Лепрозорію». Але автором його вже буде не Володимир Винниченко, а Ivonne Volvin».
Прізвище Volvin утворене з двох перших складів імені та прізвища письменника у французькій транскрипції. Івонна Вольвен, а фактично Володимир Винниченко, водночас і авторка роману в романі, і головна героїня (у творчості письменника «жіноче» питання, поряд із «українським», завжди посідало чільне місце). Володимир Кирилович хотів подати переклад роману (на французьку «Лепрозорій» допомогла перекласти його дружина Розалія Яківна) на один із французьких літературних конкурсів, тому був переконаний, що варто, з огляду на зростання феміністичного руху у Франції, скористатися саме жіночим ім’ям.
В Україні вперше виданий видавництвом «Знання» у 2011 році
Ідейно-тематичний зміст
У романі автор започаткував одну з провідних тем доби еміграції — самоідентифікації, пошуку власної істини, морального вибору. Винниченко закликає до «повної» свободи, до відмови від забобонів, радить довіритись власному досвіду, природності почуттів. Це роман про сподівання, розчарування й самотність людини на чужині.
У «Лепрозорії» Володимир Винниченко викладає свій погляд на те, чому так погано все на світі: порушення рівноваги між людиною і природою, зміна способу харчування привели до тяжкої хвороби дискордизму, тобто духовної прокази тілесних і соціальних організмів. «Людство хворе, безнадійно і всебічно хворе. Не тільки фізично, але й духовно. А коли так, то в ньому нема ні розуміння, ні сили лікуватися.» У романі в яскравій художній формі втілено ідею конкордизму як способу порятунку людства, зануреного у власний жах агресії, воєн, злиднів.
Сюжет
«Лепрозорій» — це детектив із палкими пристрастями на тлі політичного життя Франції. Сюжет роману будується за хронікальним принципом. Події викладаються чітко одна за одною, у прямій хронологічній послідовності.
Сюжет твору такий. Тесля Едуард Вольвен, отримавши компенсацію за пошкоджену на паризькій фабриці руку, оселяється на півдні Франції поблизу Канн. Після смерті дружини він залишається з трьома дітьми: донькою Івонною та двома синами. Вся родина жила з сільського господарства, харчуючись лише сирою рослинною їжею, що сприяло гарному здоров’ю. Двадцятирічна Івонна вирушає до Парижа, сподіваючись заробити грошей та придбати невеличкий трактор. Дорогою вона випадково знайомиться з паризьким світилом медицини професором Матуром.
Приїхавши до Парижа, дівчина оселяється у свого дядька П’єра, який мешкає разом із дружиною Вікторіною, донькою Жільбертою та пасинком Бернаром. Цікаво, що всі члени родини належать до різних політичних партій: дядько П’єр — соціаліст, Бернар — комуніст-сталініст, Жільберта — націоналістка, небіж Вікторіни Жак — фашист.
Професор Матур доручає Івонні проведення загадкового анкетування з приводу розуміння людиною щастя, а після цього влаштовує медсестрою в палаці багатої пацієнтки — старої, хворобливої, вередливої та розпусної матері магнатів Пужеролів. Дівчина має викрити того, хто методично отруює мільйонерку.
Відповідаючи останнім на анкету про щастя, професор розгортає перед дівчиною власну теорію геологічної катастрофи та її трагічних наслідків для людства. Ця розповідь посідає у структурі твору місце своєрідного «есе в романі», формуючи його метатекстуальний простір. Професор Матур не зважився на практичне втілення власної теорії, стверджуючи, що хвороба зайшла надто далеко й оздоровити людей уже неможливо, тому найдоцільніше скористатися всіма вигодами лепрозорію. Проте Івонна переросла свого вчителя, довівши його теорію до логічного завершення: вона запропонувала вихід із лепрозорію.
Матур робить невдалі спроби звабити Івонну, а також вимагає від неї інформацію про отруєння пані Пужероль її сином Емілем. Насправді ж це робить інший її син Мартін разом із Матуром. Конфлікт загострюється. Дівчину грабують, виганяють із палацу. Повернувшись додому, вона пише роман, у якому викладає принципи конкордизму.
З розвитком сюжету Винниченко демонструє різні ґатунки прокажелень: палац Пужеролів, «руська лазня» розпусти — мініатюрні моделі прокажельні верхніх, родина дядька П'єра і їхнє оточення — нижніх.
Персонажі
Система образів у романі відцентрова: у центрі образ Івонни, а всі інші персонажі пов'язані з нею окремими сюжетними лініями.
Івонна Вольвен
Гарна від природи душею і тілом, фізично сильна, працьовита дівчина, має феноменальну «пам’ять первісної людини», особливе інтелектуальне обдарування. Їй властиві природна дитинність світосприйняття, допитливість мислення, глибокий внутрішній світ і широта поглядів на все на світі.
Прихильниця системи здорового харчування.
«Перша заповідь: ніде, ніколи, ні за яких обставин, ні в якому вигляді не їж м'яса жодної тварини. Друга заповідь: ніде, ніколи, ні за яких обставин не їж ніякої зеленини, ніякого фрукту, ніякого зерна чи гороху не в сирому вигляді. (Себто, значить: нічого вареного, печеного, смаженого і так далі.) Третя заповідь: ніде, ніколи, ні за яких обставин не вживай жодних наркотиків (себто тютюну, вина, лікерів, одно слово, алкоголю, а також кави, чаю, нічого-нічого)».
Івонна харчувалася лише рослинною їжею, відповідно, й помисли її були чистими. Вона втілює здорову людину далекого минулого і символізує людину майбутнього. Дівчина пропонує свою утопічну модель світу - модель політичного, правового і морального життя суспільства, прагне створити конкордистські комуни та написати план боротьби з дисконкордизмом.
«Коли ти хочеш бути здоровим, веселим, сильним, радісним, то насамперед будь погоджений з природою, не завойовуй її, а живи в погодженні з її законами, будь у найбільшому порозумінні з товаришами, тваринами, рослинами, будь якомога більше на сонці, на повітрі, в русі, в роботі. Ну, хоч гімнастику роби, коли фізично працювати не можеш. А головне - харчуйся так, як повинна харчуватися людина за законами своєї природи.»
Професор Жозеф Матур
Паризьке світило медицини. Має власну теорію геологічної катастрофи та її трагічних наслідків для людства.
«Причина безпричинної радості, моя дорога панно, це рівновага і погодження сил... Де б не було, у чому б не було: чи то в людині, чи то в тварині, чи в рослині. Це всесвітній, універсальний, імперативний закон, закон усього сущого не тільки на землі, але й у всьому Всесвіті».
Порушення рівноваги між людиною та природою, а також неправильне харчування, призвели, на думку професора, до тяжкої хвороби — дискордизму, тобто духовної прокази людини і всього суспільства. Відтак людина втратила щастя, а Земля перетворилася на планетарний лепрозорій, де хворі поділяються на горішніх — багатіїв та нижніх — злидарів.
Пужеролі
Прокажельня палацу Пужеролів — це постійна каторжна втеча від самих себе, від порожнечі й часу. Заповнюють люди цю порожнечу не важливо чим — їжею, танцями, алкоголем, кокаїном, коханням, сварками. Головне — не лишатися наодинці.
Примітки
- Винниченко В. Щоденник / В. Винниченко. — К. : Відділ рукописних фондів і текстології ІЛШ НАНУ. – Ф.171. — Од. зб. 68. — 1 липня 1938.
- Лепрозорій : роман / Володимир Винниченко ; післямова Галини Сиваченко. — К. : Знання, 2011. — 382 с. — (Класна література). —
- Веган, солодкоїжка, кавоман. Що любили їсти політики початку ХХ сторіччя [ 14 серпня 2021 у Wayback Machine.], bit.ua, 1 Жовтня 2019
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Leprozorij roman muzhenskogo ciklu ukrayinskogo pismennika Volodimira Vinnichenka napisanij u 1938 roci Roman ye romanizovanim vtilennyam etiko filosofskoyi koncepciyi Vinnichenka konkordizmu sut yakoyi polyagala u viroblenni sistemi likuvannya ta reorganizaciyi sil suchasnogo lyudskogo organizmu sil i fizichnih i psihichnih sistemi bazovanoyi na rivnovazi ta pogodzhenni tih sil Leprozorij Vidannya 2011 rokuZhanrromanFormaromanAvtorVolodimir VinnichenkoMovaukrayinskaNapisano1938Istoriya napisannyaRoman napisanij u francuzkomu mistechku Muzhen u 1938 roci za rekordno korotkij chas shist misyaciv Pevnu rol u napisanni vidigralo narostannya politichnoyi borotbi u Franciyi a takozh bazhannya realizuvati na praktici konkordistsku programu Situaciya izolovanosti vidirvanosti vid ridnogo krayu bula dlya pismennika nesterpnoyu U svoyemu shodenniku Vinnichenko zanotuvav Mozhe znajdetsya sered velikogo vselyudskogo kolektivu inshij nacionalnij kolektiv yakij nashimi cinnostyami zacikavitsya yakij znajde dlya sebe yakus korist u moyij literaturnij roboti Otzhe treba ochevidno gotuvati taku robotu dlya inshogo lyudskogo kolektivu Zaproponuvati yiyi pid imenem tiyeyi naciyi i koli cya robota dast korist robiti yiyi dali Tomu energijnishe j intensivnishe treba bratisya do pisannya Leprozoriyu Ale avtorom jogo vzhe bude ne Volodimir Vinnichenko a Ivonne Volvin Prizvishe Volvin utvorene z dvoh pershih skladiv imeni ta prizvisha pismennika u francuzkij transkripciyi Ivonna Volven a faktichno Volodimir Vinnichenko vodnochas i avtorka romanu v romani i golovna geroyinya u tvorchosti pismennika zhinoche pitannya poryad iz ukrayinskim zavzhdi posidalo chilne misce Volodimir Kirilovich hotiv podati pereklad romanu na francuzku Leprozorij dopomogla pereklasti jogo druzhina Rozaliya Yakivna na odin iz francuzkih literaturnih konkursiv tomu buv perekonanij sho varto z oglyadu na zrostannya feministichnogo ruhu u Franciyi skoristatisya same zhinochim im yam V Ukrayini vpershe vidanij vidavnictvom Znannya u 2011 rociIdejno tematichnij zmistU romani avtor zapochatkuvav odnu z providnih tem dobi emigraciyi samoidentifikaciyi poshuku vlasnoyi istini moralnogo viboru Vinnichenko zaklikaye do povnoyi svobodi do vidmovi vid zaboboniv radit doviritis vlasnomu dosvidu prirodnosti pochuttiv Ce roman pro spodivannya rozcharuvannya j samotnist lyudini na chuzhini U Leprozoriyi Volodimir Vinnichenko vikladaye svij poglyad na te chomu tak pogano vse na sviti porushennya rivnovagi mizh lyudinoyu i prirodoyu zmina sposobu harchuvannya priveli do tyazhkoyi hvorobi diskordizmu tobto duhovnoyi prokazi tilesnih i socialnih organizmiv Lyudstvo hvore beznadijno i vsebichno hvore Ne tilki fizichno ale j duhovno A koli tak to v nomu nema ni rozuminnya ni sili likuvatisya U romani v yaskravij hudozhnij formi vtileno ideyu konkordizmu yak sposobu poryatunku lyudstva zanurenogo u vlasnij zhah agresiyi voyen zlidniv Syuzhet Leprozorij ce detektiv iz palkimi pristrastyami na tli politichnogo zhittya Franciyi Syuzhet romanu buduyetsya za hronikalnim principom Podiyi vikladayutsya chitko odna za odnoyu u pryamij hronologichnij poslidovnosti Syuzhet tvoru takij Teslya Eduard Volven otrimavshi kompensaciyu za poshkodzhenu na parizkij fabrici ruku oselyayetsya na pivdni Franciyi poblizu Kann Pislya smerti druzhini vin zalishayetsya z troma ditmi donkoyu Ivonnoyu ta dvoma sinami Vsya rodina zhila z silskogo gospodarstva harchuyuchis lishe siroyu roslinnoyu yizheyu sho spriyalo garnomu zdorov yu Dvadcyatirichna Ivonna virushaye do Parizha spodivayuchis zarobiti groshej ta pridbati nevelichkij traktor Dorogoyu vona vipadkovo znajomitsya z parizkim svitilom medicini profesorom Maturom Priyihavshi do Parizha divchina oselyayetsya u svogo dyadka P yera yakij meshkaye razom iz druzhinoyu Viktorinoyu donkoyu Zhilbertoyu ta pasinkom Bernarom Cikavo sho vsi chleni rodini nalezhat do riznih politichnih partij dyadko P yer socialist Bernar komunist stalinist Zhilberta nacionalistka nebizh Viktorini Zhak fashist Profesor Matur doruchaye Ivonni provedennya zagadkovogo anketuvannya z privodu rozuminnya lyudinoyu shastya a pislya cogo vlashtovuye medsestroyu v palaci bagatoyi paciyentki staroyi hvoroblivoyi veredlivoyi ta rozpusnoyi materi magnativ Puzheroliv Divchina maye vikriti togo hto metodichno otruyuye miljonerku Vidpovidayuchi ostannim na anketu pro shastya profesor rozgortaye pered divchinoyu vlasnu teoriyu geologichnoyi katastrofi ta yiyi tragichnih naslidkiv dlya lyudstva Cya rozpovid posidaye u strukturi tvoru misce svoyeridnogo ese v romani formuyuchi jogo metatekstualnij prostir Profesor Matur ne zvazhivsya na praktichne vtilennya vlasnoyi teoriyi stverdzhuyuchi sho hvoroba zajshla nadto daleko j ozdoroviti lyudej uzhe nemozhlivo tomu najdocilnishe skoristatisya vsima vigodami leprozoriyu Prote Ivonna pererosla svogo vchitelya dovivshi jogo teoriyu do logichnogo zavershennya vona zaproponuvala vihid iz leprozoriyu Matur robit nevdali sprobi zvabiti Ivonnu a takozh vimagaye vid neyi informaciyu pro otruyennya pani Puzherol yiyi sinom Emilem Naspravdi zh ce robit inshij yiyi sin Martin razom iz Maturom Konflikt zagostryuyetsya Divchinu grabuyut viganyayut iz palacu Povernuvshis dodomu vona pishe roman u yakomu vikladaye principi konkordizmu Z rozvitkom syuzhetu Vinnichenko demonstruye rizni gatunki prokazhelen palac Puzheroliv ruska laznya rozpusti miniatyurni modeli prokazhelni verhnih rodina dyadka P yera i yihnye otochennya nizhnih PersonazhiSistema obraziv u romani vidcentrova u centri obraz Ivonni a vsi inshi personazhi pov yazani z neyu okremimi syuzhetnimi liniyami Ivonna Volven Garna vid prirodi dusheyu i tilom fizichno silna pracovita divchina maye fenomenalnu pam yat pervisnoyi lyudini osoblive intelektualne obdaruvannya Yij vlastivi prirodna ditinnist svitosprijnyattya dopitlivist mislennya glibokij vnutrishnij svit i shirota poglyadiv na vse na sviti Prihilnicya sistemi zdorovogo harchuvannya Persha zapovid nide nikoli ni za yakih obstavin ni v yakomu viglyadi ne yizh m yasa zhodnoyi tvarini Druga zapovid nide nikoli ni za yakih obstavin ne yizh niyakoyi zelenini niyakogo fruktu niyakogo zerna chi gorohu ne v siromu viglyadi Sebto znachit nichogo varenogo pechenogo smazhenogo i tak dali Tretya zapovid nide nikoli ni za yakih obstavin ne vzhivaj zhodnih narkotikiv sebto tyutyunu vina likeriv odno slovo alkogolyu a takozh kavi chayu nichogo nichogo Ivonna harchuvalasya lishe roslinnoyu yizheyu vidpovidno j pomisli yiyi buli chistimi Vona vtilyuye zdorovu lyudinu dalekogo minulogo i simvolizuye lyudinu majbutnogo Divchina proponuye svoyu utopichnu model svitu model politichnogo pravovogo i moralnogo zhittya suspilstva pragne stvoriti konkordistski komuni ta napisati plan borotbi z diskonkordizmom Koli ti hochesh buti zdorovim veselim silnim radisnim to nasampered bud pogodzhenij z prirodoyu ne zavojovuj yiyi a zhivi v pogodzhenni z yiyi zakonami bud u najbilshomu porozuminni z tovarishami tvarinami roslinami bud yakomoga bilshe na sonci na povitri v rusi v roboti Nu hoch gimnastiku robi koli fizichno pracyuvati ne mozhesh A golovne harchujsya tak yak povinna harchuvatisya lyudina za zakonami svoyeyi prirodi Profesor Zhozef Matur Parizke svitilo medicini Maye vlasnu teoriyu geologichnoyi katastrofi ta yiyi tragichnih naslidkiv dlya lyudstva Prichina bezprichinnoyi radosti moya doroga panno ce rivnovaga i pogodzhennya sil De b ne bulo u chomu b ne bulo chi to v lyudini chi to v tvarini chi v roslini Ce vsesvitnij universalnij imperativnij zakon zakon usogo sushogo ne tilki na zemli ale j u vsomu Vsesviti Porushennya rivnovagi mizh lyudinoyu ta prirodoyu a takozh nepravilne harchuvannya prizveli na dumku profesora do tyazhkoyi hvorobi diskordizmu tobto duhovnoyi prokazi lyudini i vsogo suspilstva Vidtak lyudina vtratila shastya a Zemlya peretvorilasya na planetarnij leprozorij de hvori podilyayutsya na gorishnih bagatiyiv ta nizhnih zlidariv Puzheroli Prokazhelnya palacu Puzheroliv ce postijna katorzhna vtecha vid samih sebe vid porozhnechi j chasu Zapovnyuyut lyudi cyu porozhnechu ne vazhlivo chim yizheyu tancyami alkogolem kokayinom kohannyam svarkami Golovne ne lishatisya naodinci PrimitkiVinnichenko V Shodennik V Vinnichenko K Viddil rukopisnih fondiv i tekstologiyi ILSh NANU F 171 Od zb 68 1 lipnya 1938 Leprozorij roman Volodimir Vinnichenko pislyamova Galini Sivachenko K Znannya 2011 382 s Klasna literatura ISBN 978 966 346 801 3 Vegan solodkoyizhka kavoman Sho lyubili yisti politiki pochatku HH storichchya 14 serpnya 2021 u Wayback Machine bit ua 1 Zhovtnya 2019