Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лепениця, (болг. Лепеница) — печера в Болгарії, що розтащована в Західних Родопах.
| Лепениця | |
|---|---|
| болг. Лепеница | |
| Характеристики | |
| Тип | карстова |
| Довжина | 1525 м |
| Висота н. р. м. | 975 м |
| Розташування | |
41°57′18″ пн. ш. 24°00′36″ сх. д. / 41.95502778002777688° пн. ш. 24.01005556002778007° сх. д. | |
| Країна |  Болгарія |
| Регіон | Пазарджицька область |
| Місцевість | Велинград |
| Карти розташування | |
 
| |
 Лепениця у Вікісховищі | |
| Лепениця болг. Лепеница | |
|---|---|
| 41°57′18″ пн. ш. 24°00′36″ сх. д. / 41.95502778002777688° пн. ш. 24.01005556002778007° сх. д.Координати: 41°57′18″ пн. ш. 24°00′36″ сх. д. / 41.95502778002777688° пн. ш. 24.01005556002778007° сх. д. | |
| Країна |  Болгарія |
| Місто | Велинград |
| Розташування | Пазарджицька область |
| Тип | печера |
| Дата заснування | 10 жовтня 1962 |
  Лепениця Лепениця (Болгарія) | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Розташування
Печера знаходиться біля підніжжя гори Сютка, а територія на якій знаходиться печера вкрита лісом. Лепениця знаходиться за 10 km на південний-захід від міста Ракитово та за 11 км на південь від Велинграду.
Відкриття та дослідження
Щоб досліджувати Лепеницю та печери поруч жителі Ракитова в 1930 році створили першу організацію Болгарського печерного союзу, що називалася «Софія». Але ще до того, в 1925 та 1927 роках, академік Іван Буреш (1885—1980) як керівник Царського природознавчого музею, проводив в печери біоспелеологічні дослідження. Близько 400 метрів печери було досліджено та нанесено на карти під час наступної експедиції в 1931, але повномаштабних картування та дослідження не відбулося аж до 1973 року.
Фауна печери є виключно багата та цікава. На сьогоднішній день відомо 24 види тварин, з яких 6 видів відносяться до триглобнітів (живуть виключно в печерах), що заселяють Лепеницю.
Річка Лепениця тече найнижчим ярусом печери. На найвищому ярусі знаходиться безліч малих озер. На середніх ярусах знаходиться безліч печерних формацій. Тут сухо, є два озера, під час сезону дощів озер стає чотири. В печері є багато сталактитів, сталагнітів та інш. В Лепениці знайдено 7 печерних перлин, які експонують в Природознавчому музей в Софії.
Вивчено та нанесено на карти 1356 м печери, загальна довжина якої складає 1525 m. Загальна площа печери — 52 га. 27 липня 1930 року в Ракитово створено організацію, що займається Лепеницею. Жителі Ракитово обладнали другий вхід до печери, бо природний було затоплено. План побудувати хижу біля входу залишився нереалізованим. Печеру Лепеницю внесено до списку пам'яток природи 10 жовтня 1962 року.
Фауна
Лепеницю населяє 7 різних видів кажанів, що живуть тут в різні пори року. Спостереженнями вдалося встановити ці види:
- Підковик великий (Rhinolophus ferrumequinum)
- Підковик малий (Rhinolophus hipposideros)
- Нічниця триколірна (Myotis emarginatus)
- Нічниця велика (Myotis myotis)
- Нічниця гостровуха (Myotis blythii)
- Широковух звичайний (Barbastella barbastellus)
- Вухань австрійський (Plecotus austriacus)
Шість з семи видів кажанів, що населяють Лепеницю є пріоритетними для захисту в Європі: підковик великий та малий, а також широковух звичайний, а ще 3 види кажанів: нічниця гостровуха, нічниця велика та нічниця триколірна. Печера є важливим зимовим прихистком для, щонайменше, 3-х видів кажанів: підковика великого та малого та нічниці великої.
Туризм
- Зараз печера є важливою туристичною принадою, хоча останні 50 років вона була недоступною для туристів.
- В 1960 році вона була внесена в список пам'яток природи Болгарії.
- Всі вилазки в печеру здійснюються тільки за наявності провідника та у спеціальному спорядженні. Рух всередині печери здійснюється лише по строго визначеним маршрутам.
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 травня 2008. Процитовано 9 квітня 2015.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://www.nmnhs.com/bat-research-and-conservation-centre-bg.html [ 27 березня 2019 у Wayback Machine.] Център за изследване и защита на прилепите НПМ-БАН. 2013. База данни за разпространението на прилепите в България.
Посилання
- Лепениця — Печера в Болгарії [ 13 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 28 липня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lepenicya bolg Lepenica pechera v Bolgariyi sho roztashovana v Zahidnih Rodopah Lepenicyabolg LepenicaHarakteristikiTipkarstovaDovzhina1525 mVisota n r m 975 mRoztashuvannya41 57 18 pn sh 24 00 36 sh d 41 95502778002777688 pn sh 24 01005556002778007 sh d 41 95502778002777688 24 01005556002778007Krayina BolgariyaRegionPazardzhicka oblastMiscevistVelingradKarti roztashuvannya Lepenicya u Vikishovishi skasovanij Lepenicya bolg Lepenica41 57 18 pn sh 24 00 36 sh d 41 95502778002777688 pn sh 24 01005556002778007 sh d 41 95502778002777688 24 01005556002778007 Koordinati 41 57 18 pn sh 24 00 36 sh d 41 95502778002777688 pn sh 24 01005556002778007 sh d 41 95502778002777688 24 01005556002778007Krayina BolgariyaMistoVelingradRoztashuvannyaPazardzhicka oblastTippecheraData zasnuvannya10 zhovtnya 1962LepenicyaLepenicya Bolgariya Mediafajli u VikishovishiRoztashuvannyaPechera znahoditsya bilya pidnizhzhya gori Syutka a teritoriya na yakij znahoditsya pechera vkrita lisom Lepenicya znahoditsya za 10 km na pivdennij zahid vid mista Rakitovo ta za 11 km na pivden vid Velingradu Vidkrittya ta doslidzhennyaShob doslidzhuvati Lepenicyu ta pecheri poruch zhiteli Rakitova v 1930 roci stvorili pershu organizaciyu Bolgarskogo pechernogo soyuzu sho nazivalasya Sofiya Ale she do togo v 1925 ta 1927 rokah akademik Ivan Buresh 1885 1980 yak kerivnik Carskogo prirodoznavchogo muzeyu provodiv v pecheri biospeleologichni doslidzhennya Blizko 400 metriv pecheri bulo doslidzheno ta naneseno na karti pid chas nastupnoyi ekspediciyi v 1931 ale povnomashtabnih kartuvannya ta doslidzhennya ne vidbulosya azh do 1973 roku Fauna pecheri ye viklyuchno bagata ta cikava Na sogodnishnij den vidomo 24 vidi tvarin z yakih 6 vidiv vidnosyatsya do triglobnitiv zhivut viklyuchno v pecherah sho zaselyayut Lepenicyu Richka Lepenicya teche najnizhchim yarusom pecheri Na najvishomu yarusi znahoditsya bezlich malih ozer Na serednih yarusah znahoditsya bezlich pechernih formacij Tut suho ye dva ozera pid chas sezonu doshiv ozer staye chotiri V pecheri ye bagato stalaktitiv stalagnitiv ta insh V Lepenici znajdeno 7 pechernih perlin yaki eksponuyut v Prirodoznavchomu muzej v Sofiyi Vivcheno ta naneseno na karti 1356 m pecheri zagalna dovzhina yakoyi skladaye 1525 m Zagalna plosha pecheri 52 ga 27 lipnya 1930 roku v Rakitovo stvoreno organizaciyu sho zajmayetsya Lepeniceyu Zhiteli Rakitovo obladnali drugij vhid do pecheri bo prirodnij bulo zatopleno Plan pobuduvati hizhu bilya vhodu zalishivsya nerealizovanim Pecheru Lepenicyu vneseno do spisku pam yatok prirodi 10 zhovtnya 1962 roku FaunaLepenicyu naselyaye 7 riznih vidiv kazhaniv sho zhivut tut v rizni pori roku Sposterezhennyami vdalosya vstanoviti ci vidi Pidkovik velikij Rhinolophus ferrumequinum Pidkovik malij Rhinolophus hipposideros Nichnicya trikolirna Myotis emarginatus Nichnicya velika Myotis myotis Nichnicya gostrovuha Myotis blythii Shirokovuh zvichajnij Barbastella barbastellus Vuhan avstrijskij Plecotus austriacus Shist z semi vidiv kazhaniv sho naselyayut Lepenicyu ye prioritetnimi dlya zahistu v Yevropi pidkovik velikij ta malij a takozh shirokovuh zvichajnij a she 3 vidi kazhaniv nichnicya gostrovuha nichnicya velika ta nichnicya trikolirna Pechera ye vazhlivim zimovim prihistkom dlya shonajmenshe 3 h vidiv kazhaniv pidkovika velikogo ta malogo ta nichnici velikoyi TurizmZaraz pechera ye vazhlivoyu turistichnoyu prinadoyu hocha ostanni 50 rokiv vona bula nedostupnoyu dlya turistiv V 1960 roci vona bula vnesena v spisok pam yatok prirodi Bolgariyi Vsi vilazki v pecheru zdijsnyuyutsya tilki za nayavnosti providnika ta u specialnomu sporyadzhenni Ruh vseredini pecheri zdijsnyuyetsya lishe po strogo viznachenim marshrutam Primitki Arhiv originalu za 9 travnya 2008 Procitovano 9 kvitnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http www nmnhs com bat research and conservation centre bg html 27 bereznya 2019 u Wayback Machine Centr za izsledvane i zashita na prilepite NPM BAN 2013 Baza danni za razprostranenieto na prilepite v Blgariya PosilannyaLepenicya Pechera v Bolgariyi 13 kvitnya 2015 u Wayback Machine Arhiv originalu za 7 serpnya 2018 Procitovano 28 lipnya 2014