Леонід Васильович Ма́рков (13 грудня 1927 — 1 березня 1991) — радянський і російський актор театру та кіно. Лауреат Державної премії СРСР (1984). Народний артист СРСР (1985).
Леонід Марков | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Леонід Васильович Марков | |||
Народився | 13 грудня 1927 Акколь, d, d, Казакська Автономна Соціалістична Радянська Республіка, РСФРР, СРСР | |||
Помер | 1 березня 1991 (63 роки) Москва, СРСР | |||
Поховання | Кузьмінське кладовище | |||
Громадянство | СРСР | |||
Діяльність | актор | |||
Роки діяльності | з 1955 | |||
IMDb | ID 0548617 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Життєпис
Народився у селі Олексіївка (в теперішній час в межах міста Акколь, Акмолінська область, Казахстан.
У 1931—1934 роках виконував дитячі ролі у спектаклях , де працював його батько, актор Марков В. Д.
У 1945 році разом зі своєю сестрою Риммою Марковою поступив у студію при Вологодському драматичному театрі, де навчався до 1947 року, того ж року був прийнятий до студії при Московському театрі ім. Ленінського комсомолу.
Після закінчення студії у 1951 році був зарахований до трупи Театру ім. Ленінського комсомолу, на сцені якого дебютував ще у 1947-м у ролі Неходи у спектаклі «Честь з молоду». Грав Яшу а пізніше Петра Трофимова у «Вишневому саду» А. П. Чехова, Петрушина у «Живому трупі» Л. М. Толстого, та низці інших ролей класичного та сучасного репертуару.
У 1960 році Марков перейшов до Московського театру ім. Пушкіна, де зокрема грав Тимофія Рваного у «Піднятії целині» М. О. Шолохова.
З 1966 по 1986 рік працював у Театрі ім. Моссовєта, де зокрема запам'ятався по багатьох ролях, в тому числі Арбеніна у драмі М. Ю. Лермонтова «Маскарад», Звягінцева у інсценировці повести М. О. Шолохова «Вони стражались за Батьківщину», Порфірія Петровича у «Петербужських сновидах» (за романом Ф. М. Достоєвського «Злочин та покарання»). Після нетривалого перебування у Малому театрі, де грав Антипа у п'єсі М. Горького «Зикови» повернуся до театру ім. Мосради.
Багато знімався в кіно і телефільмах. Видатний драматичний і характерний актор, втілював на екрані людей сильних, яскравих.
Помер 1 березня 1991 року у Москві від раку. Похований на Кузьмінському кладовищі.
Сестра: Маркова Римма Василівна (1925—2015) — радянська і російська актриса театру і кіно. Народна артистка Росії (1994).
Звання та нагороди
- Заслужений артист РРФСР (26.09.1969)
- Народний артист РРФСР (29.03.1977)
- Народний артист СРСР (31.01.1985)
- Державна премія СРСР (1984)
- Орден Трудового Червоного Прапора (1987)
Фільмографія
- «Життя пройшло повз» (1958, «Черв'як»; реж. В. Басов)
- (1960, епізод)
- «Ніч без милосердя» (1961, капітан Бенсон)
- «Двоє, які пам'ятали…» (1967, короткометражний)
- «Сильні духом» (1967, обер-лейтенант)
- «Ти і я» (1971, Сергій; реж. Л. Шепітько)
- «Російське поле» (1972, Авдій Петрович Угрюмов)
- «Останній гайдук» (1972, Бугор)
- «Слідство ведуть ЗнаТоКі. Втеча» (1973, Справа № 8 «Втеча», Багров)
- «Селянський син» (1975, Єгор Байков, батько Кості)
- «Легенда про Тіля» (1976, Іост, брат Клааса; реж. О. Алов, В. Наумов)
- «Червоне і чорне» (1976, т/с, Пан де Реналь; реж. С. Герасимов)
- «Борги наші» (1977, Іван Васильович Крутов)
- «Борг» (1977, полковник Степанов)
- «Сутичка в хуртовині» (1977, Глухов)
- «Борг» (1977, полковник Степанов)
- «І це все про нього» (1977, т/с, майстер Гасилов Петро Петрович)
- «Сіль землі» (1978, Іван Федорович Єфремов, секретар обкому КПРС (озвучив Ігор Єфімов)
- «Мій ласкавий та ніжний звір» (1978, Петро Єгорович Урбенін; реж. Е. Лотяну)
- «Гараж» (1979, професор Смирновський; реж. Е. Рязанов)
- «Сьогодні і завтра» (1979, Костянтин Петрович Осадчий, начальник цеху)
- «Вірою і правдою» (1979, Павло Рєзін; реж. А. Смирнов)
- «Час вибрав нас» (1979, професор-історик, Загорський)
- «Викрадення „Савойї“» (1979, комісар Лафонте)
- «Політ з космонавтом» (1980, Леонід Васильович Пєночкин, підполковник, начальник міліції)
- «Коней на переправі не міняють» (1980, начальник будівництва Анатолій Петрович Борисов)
- «Залишаюся з вами» (1981, полковник, Орлов)
- «Чорний трикутник» (1981, «кримінальний авторитет» Микита Африканич Махов)
- «Владивосток, рік 1918» (1982, Крайнов)
- «Острів скарбів» (1982, пірат Біллі Бонс)
- «Терміново... Таємно... Губчека» (1982, Сєдов-Матюшинський)
- «Мати Марія» (1982, Данило Скобцов)
- «Сонячний вітер» (1982, т/с, професор Карпов)
- «Не чекали, не гадали!» (1982, гендиректор Георгій Сергійович)
- «Сім годин до загибелі» (1983, Нечаєв)
- «Чорний замок Ольшанський» (1983, Лигановський)
- «Анна Павлова» (1983—1986, генерал Безобразов; реж. Е. Лотяну)
- «Дорогий Едісон!» (1986, Геннадій Аркадійович Широков, представник комітету народного контролю області)
- «Дитячий сад» (1983, удаваний сліпий; реж. Є. Євтушенко)
- «Змієлов» (1985, Петро Котов)
- «Прийдешньому віку» (1985, Павло Іванович Полосухин)
- «Живий труп» (1987, Федір Васильович Протасов)
- «Поразка» (1987, генерал Южин) та ін.
Озвучування
- «Острів скарбів» (1971, пірат Джордж Меррі — роль Вітаутаса Томкуса)
Посилання
- Біографія на сайті КИНО-ТЕАТР [ 8 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Марков Леонід — Актори радянського та російського кіно [ 15 червня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Markov Leonid Vasilovich Ma rkov 13 grudnya 1927 1 bereznya 1991 radyanskij i rosijskij aktor teatru ta kino Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1984 Narodnij artist SRSR 1985 Leonid MarkovIm ya pri narodzhenniLeonid Vasilovich MarkovNarodivsya13 grudnya 1927 1927 12 13 Akkol d d Kazakska Avtonomna Socialistichna Radyanska Respublika RSFRR SRSRPomer1 bereznya 1991 1991 03 01 63 roki Moskva SRSR rak shlunkaPohovannyaKuzminske kladovisheGromadyanstvo SRSRDiyalnistaktorRoki diyalnostiz 1955IMDbID 0548617Nagorodi ta premiyiZhittyepisNarodivsya u seli Oleksiyivka v teperishnij chas v mezhah mista Akkol Akmolinska oblast Kazahstan U 1931 1934 rokah vikonuvav dityachi roli u spektaklyah de pracyuvav jogo batko aktor Markov V D U 1945 roci razom zi svoyeyu sestroyu Rimmoyu Markovoyu postupiv u studiyu pri Vologodskomu dramatichnomu teatri de navchavsya do 1947 roku togo zh roku buv prijnyatij do studiyi pri Moskovskomu teatri im Leninskogo komsomolu Pislya zakinchennya studiyi u 1951 roci buv zarahovanij do trupi Teatru im Leninskogo komsomolu na sceni yakogo debyutuvav she u 1947 m u roli Nehodi u spektakli Chest z molodu Grav Yashu a piznishe Petra Trofimova u Vishnevomu sadu A P Chehova Petrushina u Zhivomu trupi L M Tolstogo ta nizci inshih rolej klasichnogo ta suchasnogo repertuaru U 1960 roci Markov perejshov do Moskovskogo teatru im Pushkina de zokrema grav Timofiya Rvanogo u Pidnyatiyi celini M O Sholohova Z 1966 po 1986 rik pracyuvav u Teatri im Mossovyeta de zokrema zapam yatavsya po bagatoh rolyah v tomu chisli Arbenina u drami M Yu Lermontova Maskarad Zvyaginceva u inscenirovci povesti M O Sholohova Voni strazhalis za Batkivshinu Porfiriya Petrovicha u Peterbuzhskih snovidah za romanom F M Dostoyevskogo Zlochin ta pokarannya Pislya netrivalogo perebuvannya u Malomu teatri de grav Antipa u p yesi M Gorkogo Zikovi povernusya do teatru im Mosradi Bagato znimavsya v kino i telefilmah Vidatnij dramatichnij i harakternij aktor vtilyuvav na ekrani lyudej silnih yaskravih Pomer 1 bereznya 1991 roku u Moskvi vid raku Pohovanij na Kuzminskomu kladovishi Sestra Markova Rimma Vasilivna 1925 2015 radyanska i rosijska aktrisa teatru i kino Narodna artistka Rosiyi 1994 Zvannya ta nagorodiZasluzhenij artist RRFSR 26 09 1969 Narodnij artist RRFSR 29 03 1977 Narodnij artist SRSR 31 01 1985 Derzhavna premiya SRSR 1984 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1987 Filmografiya Zhittya projshlo povz 1958 Cherv yak rezh V Basov 1960 epizod Nich bez miloserdya 1961 kapitan Benson Dvoye yaki pam yatali 1967 korotkometrazhnij Silni duhom 1967 ober lejtenant Ti i ya 1971 Sergij rezh L Shepitko Rosijske pole 1972 Avdij Petrovich Ugryumov Ostannij gajduk 1972 Bugor Slidstvo vedut ZnaToKi Vtecha 1973 Sprava 8 Vtecha Bagrov Selyanskij sin 1975 Yegor Bajkov batko Kosti Legenda pro Tilya 1976 Iost brat Klaasa rezh O Alov V Naumov Chervone i chorne 1976 t s Pan de Renal rezh S Gerasimov Borgi nashi 1977 Ivan Vasilovich Krutov Borg 1977 polkovnik Stepanov Sutichka v hurtovini 1977 Gluhov Borg 1977 polkovnik Stepanov I ce vse pro nogo 1977 t s majster Gasilov Petro Petrovich Sil zemli 1978 Ivan Fedorovich Yefremov sekretar obkomu KPRS ozvuchiv Igor Yefimov Mij laskavij ta nizhnij zvir 1978 Petro Yegorovich Urbenin rezh E Lotyanu Garazh 1979 profesor Smirnovskij rezh E Ryazanov Sogodni i zavtra 1979 Kostyantin Petrovich Osadchij nachalnik cehu Viroyu i pravdoyu 1979 Pavlo Ryezin rezh A Smirnov Chas vibrav nas 1979 profesor istorik Zagorskij Vikradennya Savojyi 1979 komisar Lafonte Polit z kosmonavtom 1980 Leonid Vasilovich Pyenochkin pidpolkovnik nachalnik miliciyi Konej na perepravi ne minyayut 1980 nachalnik budivnictva Anatolij Petrovich Borisov Zalishayusya z vami 1981 polkovnik Orlov Chornij trikutnik 1981 kriminalnij avtoritet Mikita Afrikanich Mahov Vladivostok rik 1918 1982 Krajnov Ostriv skarbiv 1982 pirat Billi Bons Terminovo Tayemno Gubcheka 1982 Syedov Matyushinskij Mati Mariya 1982 Danilo Skobcov Sonyachnij viter 1982 t s profesor Karpov Ne chekali ne gadali 1982 gendirektor Georgij Sergijovich Sim godin do zagibeli 1983 Nechayev Chornij zamok Olshanskij 1983 Liganovskij Anna Pavlova 1983 1986 general Bezobrazov rezh E Lotyanu Dorogij Edison 1986 Gennadij Arkadijovich Shirokov predstavnik komitetu narodnogo kontrolyu oblasti Dityachij sad 1983 udavanij slipij rezh Ye Yevtushenko Zmiyelov 1985 Petro Kotov Prijdeshnomu viku 1985 Pavlo Ivanovich Polosuhin Zhivij trup 1987 Fedir Vasilovich Protasov Porazka 1987 general Yuzhin ta in Ozvuchuvannya Ostriv skarbiv 1971 pirat Dzhordzh Merri rol Vitautasa Tomkusa PosilannyaBiografiya na sajti KINO TEATR 8 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Markov Leonid Aktori radyanskogo ta rosijskogo kino 15 chervnya 2013 u Wayback Machine