Леонід Лужницький

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лужницький.

Леонід Лужницький (25 квітня 1869, с. Сороцьке — 16 жовтня 1951, поселення Гекстернюхт, Вестфалія, Німеччина) — український релігійний діяч, педагог, публіцист. Батько Григорія Лужницького. Професор, почесний крилошанин Львівської митрополичої капітули.

о. Леонід Лужницький
Основні відомості
Ім'я при народженні:	Лужницький Леонід Миколайович
Народження	25 квітня 1869(1869-04-25) с. Сороцьке
Альма-матер:	ЛНУ ім. І. Франка
Заклад:	Львівська семінарія, Львівська богословська академія
Конфесія:	УГКЦ
Смерть:	16 жовтня 1951(1951-10-16) (82 роки)
поселення Гекстернюхт, Вестфалія, Німеччина
Праці й досягнення
Рід діяльності:	священик, педагог, публіцист
Основні інтереси:	богослов'я, історія церкви
Звання:	професор
Титул:	крилошанин

Біографія

Народився в с. Сороцьке Скалатського повіту (нині Теребовлянського району Тернопільської області) у сім'ї греко-католицького священника о. Миколи Лужницького та його дружини Юлії з Рейтеровських.

У 1887 році закінчив Першу тернопільську гімназію. Студіював богослов'я у Львівському та Віденському університетах (1889–1891). Крім богослов'я цікавився історією, зокрема історією української літератури. Тому навчаючись у Львівському університеті відвідував лекції о. проф. Омеляна Огоновського, а у Відні ходив на виклади професора історії Макса Бідінґера.

У 1893 році отримав священиче рукоположення. Працював катехитом народної школи в Тернополі; від 1904 року — у Львові: викладач академічної гімназії, від 1921 року — духовної семінарії, від 1929 року — богословської академії.

Засновник Богословського наукового товариства, від 1930 — голова його історично-правничої секції. Член культурних і релігійних організацій, голова «Товариства катехитів».

1944 року емігрував до Австрії, згодом у Німеччину. У 1947–1950 роках проживав у м. Білефельд (Північний Рейн-Вестфалія).

Помер 16 жовтня 1951 року в поселенні Гекстернюхт.

Публікації

Автор книг:

• «Нарис історії церкви в оповіданнях» (1898),
• «Малий катехизм на основі церковного року» (1921),
• «Догматика Католицької Церкви» (1924),
• «Християнсько-католицька етика» (1927, 1948),
• «Дозвольте дітям прийти до мене» (1–2 тт., кілька перевидань)

та ін., статей у часописах «Нива», «Мета», квартальнику «Богословія» та ін. Підготував до друку книгу «Історія Католицької Церкви».

Примітки

1. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1887 [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]. — Tarnopol 1887. — S. 97—98.
2. Богословське Наукове Товариство у Львові в першім десятиліттю… — С. 66—67.
3. . esu.com.ua (ua) . Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 20 листопада 2017.

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
• Баб'як А. Лужницький Леонід [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — .
• Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — . (англ.)
• Волинський Б., Головин Б., Пиндус Б. Лужницький Леонід Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 400. — .
• Богословське Наукове Товариство у Львові в першім десятиліттю свого існування (1923—1933). Опрацювали о. др. Лев Глинка і др. Константин Чехович. — Львів 1934. — 93 с.
• Публікації о. Леоніда Лужницького [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Оцифрована спадщина. Сайт Дрогобицької духовної семінарії УГКЦ [дата доступу 20 листопада 2017]