Леонід Каневський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Каневський.

Леоні́д Семéнович Кане́вський (нар. 2 травня 1939, Київ, Українська РСР, СРСР) — радянський, російський ізраїльський актор театру і кіно, телевізійний ведучий. Заслужений артист РРФСР. Ведучий телепрограми «Слідство вели» (рос. «Следствие вели»).

Каневський Леонід Семенович
В 2023 році
В 2023 році
Народився	2 травня 1939(1939-05-02) (85 років) Київ, УРСР, СРСР
Національність	єврей
Громадянство	СРСР  Росія  Ізраїль
Діяльність	актор
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Роки діяльності	1961 — дотепер
Дружина	Анна Березіна
Діти	Наталя
Брати / сестри	Каневський Олександр Семенович
IMDb	nm0437591
Нагороди та премії
Каневський Леонід Семенович у Вікісховищі

Життєпис

Леонід Каневський народився 2 травня 1939 року в Києві в єврейській родині. 1956 року закінчив київську середню загальноосвітню школу № 78. По закінченні школи поїхав до Москви, де вступив до Щукінського училища, на курс . З 1961 року грав у московському театрі імені Ленінського комсомолу, головним режисером театру на той час був Анатолій Ефрос. Згодом грав на сцені .

Популярність прийшла після ролі майора Олександра Томіна в телесеріалі «Слідство ведуть Знатоки». 1991 року емігрував до Ізраїлю, де спільно з режисером Євгеном Ар'є в Тель-Авіві створив драматичний театр «Гешер» (у перекладі з івриту — «міст»), основу його трупи складають російські актори, які грали на сценах московських і ленінградських театрів.

Із січня 2006 року до цього часу Леонід Каневський — ведучий документального серіалу «Слідство вели...» на телевізійному каналі «НТВ» (російському). Водночас актор продовжує грати в театрі «Гешер». 2009 року знявся в серіалі «Сьомін». Каневський зіграв ролі в більш ніж сімдесяти фільмах і безліч ролей у театральних виставах.

Родина

Дружина — Анна, донька артиста естради Юхима Березіна (Штепселя). Діти — донька Наталія (нар. 1977), стала театральним дизайнером і працює на телебаченні в Ізраїлі.

Фільмографія

* 1963 — Сорок хвилин до світанку — завмаг у сільпо

• 1965 — Місто майстрів — начальник таємної поліції
• 1966 — Коли грає клавесин (короткометражний) — спекулянт
• 1967 — Весна на Одері — Оганесян, розвідник
• 1967 — Житіє і вознесіння Юрася Братчика — житель, який впіймав Юрася Братчика
• 1967 — Митя (фільм-спектакль) — Незлобін, письменник
• 1967 — На дві години раніше — адміністратор
• 1968 — Діамантова рука — контрабандист у Стамбулі
• 1968 — Каратель — пан Андреас
• 1968 — Посміхнися сусідові — управдом
• 1969 — Золоті ворота — епізод
• 1969 — Щовечора об одинадцятій — саксофоніст в оркестрі
• 1969 — Комендант Лаутербурга (фільм-спектакль)
• 1969 — Червоний намет — радист
• 1969 — Викрадення — режисер
• 1970 — Дивовижний хлопчик — боксер Аперкот
• 1971 — Фізика о пів на десяту (короткометражний) — відпочиваючий
• 1971—1989 — Слідство ведуть ЗнаТоКі — Олександр Миколайович Томін
• 1972 — Будденброки (фільм-спектакль) — Кессельмейер, банкір
• 1972 — Ось і літо минуло… — дядько Гарік
• 1972 — Записки Піквікського клубу (фільм-спектакль) — Перкер, повірений
• 1972 — Земля, до запитання — Мауріціо, докер
• 1972 — Мобі Дік (фільм-спектакль) — Стабб
• 1972 — Стоянка поїзда — дві хвилини — конферансьє Красовської
• 1973 — У номерах (фільм-спектакль) — Булягін, чиновник
• 1973 — (фільм-спектакль) — П'єро
• 1973 — Нейлон 100 % — Арчібальдик
• 1973 — Свій хлопець — Роберт Іванович, учитель танців
• 1974 — Ніч помилок (фільм-спектакль) — Джордж Гастінгс
• 1974 — Відповідна міра — Дмитро Смирнов
• 1974 — Пригоди в місті, якого немає — капітан Бонавентура
• 1975 — Смак халви — Худайкул, начальник варти еміра
• 1975 — Приголомшливий Берендєєв — начальник міліції
• 1975 — Шагренева шкіра (фільм-спектакль) — епізод
• 1977 — Кільця Альманзора — капітан Мухаміель — головний пірат
• 1977 — Ризик — благородна справа — артист
• 1977 — Фантазії Веснухіна — продавець велосипедів і пеліканів
• 1979 — Д'Артаньян та три мушкетери — Бонасьє
• 1979 — Здрастуйте, я приїхав! — Аркадій Христофорович Ангел
• 1981 — Східний дантист — Маркос
• 1982 — Там, на невідомих доріжках… — десятник Мілліонський
• 1983 — Мері Поппінс, до побачення — боб Гудетті
• 1983 — Месьє Ленуар, який ... (фільм-спектакль) — Жозеф
• 1984 — Пеппі Довгапанчоха — Карл
• 1986 — Потерпілі претензій не мають — Ігіазаров Сурен Саркисович
• 1986 — Гніт (короткометражний)
• 1987 — Претендент
• 1990 — Смерть у кіно — артист
• 1994 — Майстер і Маргарита — епізод
• 1999 — Єврейська помста
• 2001 — Пізній шлюб — Отарі
• 2002 — Слідство ведуть Знавці. Десять років потому — полковник Томін Олександр Миколайович
• 2003 — Рутенберг — Земеч
• 2005 — Бідні родичі — Барух
• 2005 — Слідство вели... — ведучий
• 2008 — Фотограф — Рогань
• 2009 — Між рядків — Фіма Мельник
• 2009 — Сьомін — полковник Борис Петрович Сьомін
• 2011 — Сьомін. Відплата — полковник Борис Петрович Сьомін
• 2014 — Ревізор (телеспектакль) — городничий
• 2017 — Чисто московські убивства (серіал) — Григорій
• 2018 — Про що говорять чоловіки. Продовження — батько Олексія
• 2019 — Спека — "камео"
• 2019 — Полювання на співачку (телесеріал) — "диктор, озвучка"
• 2019 — Жіноча версія. Таємниця партійної дачі — "Борис Швидких"
• 2022 — Олів'є та роботи — "Робот Всеволод"
• 2024 — Райський — "роль наразі невідома"
• У виробництві — Морський привид;— "Генерал Аверін"

Джерела

• Войтенко В. М. Каневський Леонід Семенович [ 26 листопада 2020 у Wayback Machine.] / ЕСУ
• Леонід Каневський: біографія, фільмографія, фотографії [ 21 квітня 2019 у Wayback Machine.]
• Каневський Леонід — біографія, фотогалерея [ 10 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)