Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Леонард П єнтак пол Leonard Piętak 24 лютого 1841 Перемишль 26 лютого 1909 Відень польський юрист професор декан і ректо

Леонард П'єтак

Леонард П'єтак

Леонард П'єнтак (пол. Leonard Piętak; 24 лютого 1841, Перемишль — 26 лютого 1909, Відень) — польський юрист, професор, декан і ректор Львівського університету (1881—1882 і 1888—1889), посол-віриліст до Галицького крайового сейму і австрійського парламенту, міністр у справах Галичини при уряді Австро-Угорщини (1900—1906).

Леонард П'єнтак
Leonard Piętak
image
Народився24 лютого 1841(1841-02-24)[1]
Перемишль
Помер26 лютого 1909(1909-02-26) (68 років)
Відень, Австро-Угорщина
ПохованняЛичаківський цвинтар
Національністьполяк
Діяльністьпедагог, політик, правник
Alma materЛьвівський університет
Галузьправо
ЗакладЛьвівський університет
Посадаректор Львівського університету (1881—1882 і 1888—1889)
Вчене званняпрофесор
Науковий ступінь
Членствоd
Партіяd
БатькоЯн
МатиБриґіда
Нагороди
image
Кавалер 1 класу ордена Залізної Корони
image
Кавалер Великого Хреста ордена Леопольда (Австрія)
image Леонард П'єнтак у Вікісховищі
image

Життєпис

Освіта

Народився у сім'ї вчителя Яна П'єнтака і Бриґіди з роду Адамовських. У 1860 році закінчив Перемишльську гімназію і вступив на юридичний факультет Львівського університету. У 1864 році розпочав практику в Прокураторії Скарбу у Львові, а через три роки вступив на службу до Львівського Намісництва. 1867 року у Львівському університеті здобув ступінь доктора права, у 1869 році отримав габілітацію, а через рік став надзвичайним професором комерційного і вексельного права в університеті Львова. У січні 1871 року отримав veniam docendi (право викладання) з римського права. Найвищою постановою від 12 грудня 1872 року іменований надзвичайним професором цієї дисципліни, а 1 квітня 1876 року — звичайним професором римського права та комерційного і вексельного права Львівського університету.

Академічна діяльність

У 1869 році розпочав виклади на юридичному факультеті Львівського університету. Двічі займав найвищі університетські посади: ректора (у 1881—1882 і 1888—1889 роках) і проректора (у 1882—1883 і 1889—1900 роках). Тричі був деканом юридичного факультету (1878—1879, 1883—1884 і 1890—1891). Чотири рази виконував функції продекана факультету (1879—1880, 1880—1881, 1884—1885 і 1891—1892). Від 1869 року був членом Урядової екзаменаційної комісії судового відділення. Від 1871 року — член, від 1886 — віце-голова, а від 1890 року — голова згаданої комісії з історично-правничих предметів.

Професійна діяльність

Був одним із засновників часопису «Prawnik» (1870). На його сторінках опублікував багато наукових праць. У 1883 році став член-кореспондентом Історично-Філософського відділу Академії знань у Кракові. Також був член-кореспондентом Центральної статистичної комісії у Відні і Міжнародного статистичного інституту. Упродовж 1888—1897 років був головою Товариства учителів вищих шкіл у Львові.

Суспільно-політична праця

В 1886—1895 роках засідав у Львівській міській раді, де в V секції займався організаційними і освітніми справами. Від 1 квітня 1899 до 8 квітня 1900 року був директором Галицької каси ощадності у Львові. Будучи ректором університету, в 1881 і 1888 роках засідав у Галицькому крайовому сеймі. У жовтні 1893 року отримав мандат до Австрійського парламенту (після зречення Францішка Смольки), у якому був членом і віце-головою т. зв. Польського кола. В парламентарській діяльності звертав увагу в основному на справи, пов'язані з судочинством і освітою, намагаючись усунути занедбання в цих ділянках на теренах Галичини. За згодою Польського кола у 1900 році зайняв посаду міністра в справах Галичини при цісарському уряді у Відні, яку до того посідав Казімєж Хлендовський. Обов'язки міністра виконував упродовж 6 років за урядування Ернеста Кьорбера, Пауля Ґауча і Конрада Гогенлое-Шіллінгсфюрста. По відході з посади міністра, став послом до Австрійського парламенту. У 1907—1909 роках — член палати панів.

Помер у Відні 26 лютого 1909 року. 2 березня 1909 року труна з тілом була привезена до Львова і похована на 13 полі Личаківського цвинтаря. У похороні крім очільників державних і освітніх установ, взяли участь львівські єпископи Юзеф Більчевський, Юзеф Теодорович та перемишльський єпископ Юзеф Пельчар.

Відзнаки

Праці

  • «Miscellanea z prawa handlowego i wekslowego. O giełdzie i czynnościach giełdowych ze stanowiska prawa austryackiego» (Львів 1877),
  • «Miscellanea z prawa handlowego i wekslowego. O istotnych znamionach czynności kredytowych i ich nieważności według ustawy lipcowej z roku 1877» (Львів 1878),
  • «Prawo spadkowe rzymskie» (Львів 1882).

Примітки

  1. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
    d:Track:Q96022943
  2. Pogrzeb śp. Leonarda Piętaka // Kurjer Lwowski 2 marca 1909. — S. 4.

Джерела

  • Krzysztof Szczygielski. Leonard Piętak — wspomnienie w setną rocznicę śmierci [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Miscellanea Historico-Iuridica, tom VIII. — Białystok 2009. (пол.)
  • Leonard Piętak [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950. (нім.)
  • Stanisław Grodziski. Sejm Krajowy Galicyjski 1861—1914. — Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe, 1993. (пол.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Leonard P yentak pol Leonard Pietak 24 lyutogo 1841 Peremishl 26 lyutogo 1909 Viden polskij yurist profesor dekan i rektor Lvivskogo universitetu 1881 1882 i 1888 1889 posol virilist do Galickogo krajovogo sejmu i avstrijskogo parlamentu ministr u spravah Galichini pri uryadi Avstro Ugorshini 1900 1906 Leonard P yentakLeonard PietakNarodivsya24 lyutogo 1841 1841 02 24 1 PeremishlPomer26 lyutogo 1909 1909 02 26 68 rokiv Viden Avstro UgorshinaPohovannyaLichakivskij cvintarNacionalnistpolyakDiyalnistpedagog politik pravnikAlma materLvivskij universitetGaluzpravoZakladLvivskij universitetPosadarektor Lvivskogo universitetu 1881 1882 i 1888 1889 Vchene zvannyaprofesorNaukovij stupinChlenstvodPartiyadBatkoYanMatiBrigidaNagorodiKavaler 1 klasu ordena Zaliznoyi Koroni Kavaler Velikogo Hresta ordena Leopolda Avstriya Leonard P yentak u VikishovishiZhittyepisOsvita Narodivsya u sim yi vchitelya Yana P yentaka i Brigidi z rodu Adamovskih U 1860 roci zakinchiv Peremishlsku gimnaziyu i vstupiv na yuridichnij fakultet Lvivskogo universitetu U 1864 roci rozpochav praktiku v Prokuratoriyi Skarbu u Lvovi a cherez tri roki vstupiv na sluzhbu do Lvivskogo Namisnictva 1867 roku u Lvivskomu universiteti zdobuv stupin doktora prava u 1869 roci otrimav gabilitaciyu a cherez rik stav nadzvichajnim profesorom komercijnogo i vekselnogo prava v universiteti Lvova U sichni 1871 roku otrimav veniam docendi pravo vikladannya z rimskogo prava Najvishoyu postanovoyu vid 12 grudnya 1872 roku imenovanij nadzvichajnim profesorom ciyeyi disciplini a 1 kvitnya 1876 roku zvichajnim profesorom rimskogo prava ta komercijnogo i vekselnogo prava Lvivskogo universitetu Akademichna diyalnist U 1869 roci rozpochav vikladi na yuridichnomu fakulteti Lvivskogo universitetu Dvichi zajmav najvishi universitetski posadi rektora u 1881 1882 i 1888 1889 rokah i prorektora u 1882 1883 i 1889 1900 rokah Trichi buv dekanom yuridichnogo fakultetu 1878 1879 1883 1884 i 1890 1891 Chotiri razi vikonuvav funkciyi prodekana fakultetu 1879 1880 1880 1881 1884 1885 i 1891 1892 Vid 1869 roku buv chlenom Uryadovoyi ekzamenacijnoyi komisiyi sudovogo viddilennya Vid 1871 roku chlen vid 1886 vice golova a vid 1890 roku golova zgadanoyi komisiyi z istorichno pravnichih predmetiv Profesijna diyalnist Buv odnim iz zasnovnikiv chasopisu Prawnik 1870 Na jogo storinkah opublikuvav bagato naukovih prac U 1883 roci stav chlen korespondentom Istorichno Filosofskogo viddilu Akademiyi znan u Krakovi Takozh buv chlen korespondentom Centralnoyi statistichnoyi komisiyi u Vidni i Mizhnarodnogo statistichnogo institutu Uprodovzh 1888 1897 rokiv buv golovoyu Tovaristva uchiteliv vishih shkil u Lvovi Suspilno politichna pracya V 1886 1895 rokah zasidav u Lvivskij miskij radi de v V sekciyi zajmavsya organizacijnimi i osvitnimi spravami Vid 1 kvitnya 1899 do 8 kvitnya 1900 roku buv direktorom Galickoyi kasi oshadnosti u Lvovi Buduchi rektorom universitetu v 1881 i 1888 rokah zasidav u Galickomu krajovomu sejmi U zhovtni 1893 roku otrimav mandat do Avstrijskogo parlamentu pislya zrechennya Francishka Smolki u yakomu buv chlenom i vice golovoyu t zv Polskogo kola V parlamentarskij diyalnosti zvertav uvagu v osnovnomu na spravi pov yazani z sudochinstvom i osvitoyu namagayuchis usunuti zanedbannya v cih dilyankah na terenah Galichini Za zgodoyu Polskogo kola u 1900 roci zajnyav posadu ministra v spravah Galichini pri cisarskomu uryadi u Vidni yaku do togo posidav Kazimyezh Hlendovskij Obov yazki ministra vikonuvav uprodovzh 6 rokiv za uryaduvannya Ernesta Korbera Paulya Gaucha i Konrada Gogenloe Shillingsfyursta Po vidhodi z posadi ministra stav poslom do Avstrijskogo parlamentu U 1907 1909 rokah chlen palati paniv Pomer u Vidni 26 lyutogo 1909 roku 2 bereznya 1909 roku truna z tilom bula privezena do Lvova i pohovana na 13 poli Lichakivskogo cvintarya U pohoroni krim ochilnikiv derzhavnih i osvitnih ustanov vzyali uchast lvivski yepiskopi Yuzef Bilchevskij Yuzef Teodorovich ta peremishlskij yepiskop Yuzef Pelchar Vidznakititul radnika Dvoru 1893 Orden Zaliznoyi Koroni I stupenya 1904 Velikij hrest Ordena Leopolda 1906 Praci Miscellanea z prawa handlowego i wekslowego O gieldzie i czynnosciach gieldowych ze stanowiska prawa austryackiego Lviv 1877 Miscellanea z prawa handlowego i wekslowego O istotnych znamionach czynnosci kredytowych i ich niewaznosci wedlug ustawy lipcowej z roku 1877 Lviv 1878 Prawo spadkowe rzymskie Lviv 1882 PrimitkiInternetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 Pogrzeb sp Leonarda Pietaka Kurjer Lwowski 2 marca 1909 S 4 DzherelaKrzysztof Szczygielski Leonard Pietak wspomnienie w setna rocznice smierci 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Miscellanea Historico Iuridica tom VIII Bialystok 2009 pol Leonard Pietak 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815 1950 nim Stanislaw Grodziski Sejm Krajowy Galicyjski 1861 1914 Warszawa Wydawnictwo Sejmowe 1993 pol ISBN 83 7059 052 7

Дата публікації:
Топ