Леон Фрап'є | ||||
---|---|---|---|---|
Léon Eugène Frapié | ||||
Ім'я при народженні | Léon Eugène Frapié | |||
Псевдонім | Frapié-Mouillefert | |||
Народився | 27 січня 1863 Париж, Франція | |||
Помер | 29 вересня 1947 (84 роки) Париж | |||
Поховання | Уй | |||
Громадянство | Франція | |||
Національність | француз | |||
Діяльність | письменник, драматург і журналіст | |||
Заклад | d | |||
Мова творів | французька | |||
Роки активності | 1897—1947 | |||
Напрямок | реалізм | |||
Жанр | оповідання, роман, п'єса | |||
Magnum opus | роман «Дитячий сад» | |||
Членство | d | |||
У шлюбі з | d | |||
Автограф | ||||
Премії | Ґонкурівська премія (1904), Орден Почесного легіону | |||
| ||||
Леон Фрап'є у Вікісховищі | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Лео́н Еже́н Фрап'є́ (фр. Léon Eugène Frapié, * 27 січня 1863, Париж — † 29 вересня 1947, Париж) — французький письменник, драматург, критик і журналіст, представник реалізму, другий з ліку лауреат Ґонкурівської премії (1904).
Біографічні дані
Леон Ежен Фрап'є народився в сім'ї Леона Марі Фрап'є — різьбяра по шкірі, а згодом ювеліра, і Жозефіни Робер. Навчався в паризьких ліцеях Святого Людовіка і Людовіка Великого. Працював у Сенській префектурі поліції.
Навесні 1924 року Фрап'є фігурує як кандидат у паризькому виборчому списку — один із активістів за право голосу жінок. Виступав за емансипацію жінок, контроль над народжуваністю і вільну любов, через що викликав до себе неприязнь у церковних колах.
Творчу діяльність почав із статей для різних журналів і газет, а потім став писати літературні твори. З його п'ятнадцяти романів одинадцять присвячено жіночій тематиці. 1904 року одержав Ґонкурівську премію за роман «Дитячий сад». У цьому творі йдеться про школярів — дітей бідняків. Усі книжки Леона Фрап'є написані у традиціях реалізму.
Твори Фрап'є перекладено англійською, іспанською, італійською, нідерландською, німецькою, шведською і японською мовами.
1933 року знято стрічку «Дитячий сад» (, і Мадлен Рено) за мотивами однойменного роману Леона Фрап'є. У 1935 році Національна рада кінокритиків США відзначила її як одну з найкращих серед фільмів, озвучених не по-англійському. У 1948-му здійснено ще одну екранізацію «Дитячого саду» (Анрі Діаман-Берже, Бланшет Брюнуа і Марсель Мулуджі), а 1992 року випущено телефільм «Дитячий сад: діти Монмартра» (Жан Бенуа-Леві і Марі Епштейн).
Леон Фрап'є був член Товариства літераторів (Société des Gens de lettres), профспілки професіональних авторів, композиторів і стажистів (Syndicat des Auteurs et Compositeurs stagiaires professionels), профспілки літературних критиків (Association syndicale de la Critique littéraire) і профспілки журналістів (Syndicat des Journalistes). Захоплювався гирьовим спортом, веслуванням і велосипедним спортом. Жив у Парижі, на вулиці Брошан, 35.
1888 року Леон Фрап'є одружився з учителькою Леоні Муїйфер, згодом директоркою школи у 19-му окрузі Парижа. Мав двох синів — Анрі та П'єра. Овдовівши 1911 року, він згодом одружився з письменницею Аліс Верле, яка відтоді писала під іменем Аліс Верле-Фрап'є. До самої смерті літератор мешкав у Парижі, на проспекті де Кліші, 62.
Помер у Парижі, похований на цвинтарі міста Уй.
Твори
Повісті та романи
- L'Institutrice de province (1897) — «Провінційна вчителька»
- Marcelin Gayard (1902) — «Марселен Ґаяр»
- La Maternelle (roman) — «Дитячий сад» (Ґонкурівська премія, 1904)
- Les Obsédés (1904) — «Невідчепні»
- La Proscrite (1907) — «Вигнаниця»
- La Figurante (1908) — «Статистка»
- La Liseuse (1911) — «Любителька читати»
- La Virginité (1923) — «Незайманість»
- Les Filles à marier (1923) — «Дівчата на виданні»
- Gamins de Paris (1925) — Librairie Baudinière — «Паризькі хлопчиська»
- La Divinisée (1927) — «Обожнювана»
- Le Métier d'homme (1929) — «Чоловіче ремесло»
- Le Garçon à marier (1934) — «Хлопець на порі»
- La Reine de cœur (1936) — «Королева серця»
- La Vedette à l'école (1946) — «Зірка у школі»
Збірки оповідань
- L’Écolière (1905) — «Школярка»
- La Boîte aux Gosses (1907) — «Скринька для дітей»
- M'ame Préciat (1908) — «Мадам Пресіа»
- Les Contes de la maternelle (1910) — «Оповідання дитячого саду»
- Contes imprévus (1910) — «Непередбачені оповідання»
- La mère Croquemitaine (1912) — «Матінка Крокемітен»
- L'Enfant perdu (1913) — «Втрачена дитина»
- Les Contes de la guerre (1915) — «Оповідання війни»
- Le capitaine Dupont (1916) — «Капітан Дюпон»
- Les Bonnes Gens (1917) — «Добрі люди»
- Nouveaux Contes de la maternelle (1919) — «Нові оповідання дитячого саду»
- Les Amies de Juliette (1920) — «Друзі Жульєтти»
- Les contes de Paris (1931) — Librairie Baudinière — «Паризькі оповідання»
- Le Fluide (1933) — «Рідина»
- Sentiments (1937) — «Почуття»
П'єси
- Marie d'août (1922) — «Серпнева Марія», 3 дії
- La Maternelle — «Дитячий сад», 3 дії
- La première Mise — «Перший внесок», 1 дія
- Sévérité (1906) — «Суворість», 1 дія, у співавторстві з П. Л. Ґарньє
- A la Noce (1908) — «На весіллі», 2 дії, у співавторстві з М. Л. Ґуамосом
- Blomfield and Co (1920) — «Блумфілд і компанія», 1 дія, у співавторстві з Ґ. Фабрі
- L'Homme en amour — «Закоханий чоловік», 3 дії
- Le Prix Cerceau — «Премія обруча», 3 дії
- Le Dépensier (1911) — «Марнотратник», 1 дія, у співавторстві з П. Л. Ґарньє
- Les Mères blanches — «Білі матері», 4 дії
- Marie Davril (1947) — «Марі Давріль», радіокомедія
Нагороди і відзнаки
- Ґонкурівська премія — 7 грудня 1904
- Орден Почесного легіону
- 1913 — кавалер
- серпень 1928 — офіцер
- серпень 1949 року — командор
Почесті
- Іменем Леона Фрап'є названо вулицю (1965 р.) та сквер (1973 р.) у Парижі
- Іменем Фрап'є названо вулицю і дитячий садок у Неї-Плезансі
- Іменем Фрап'є названо дитячий садок у Ліллі
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- . Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2011.
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.
- [en]
- . Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.
- Où reposent les lauréats du prix Goncourt ? [ 26 березня 2016 у Wayback Machine.] Прочитано 30.04.2016
- . web.archive.org. 9 січня 2010. Архів оригіналу за 9 січня 2010. Процитовано 25 січня 2024.
- . Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 18 серпня 2014. Процитовано 12 жовтня 2011.
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Leon Frap yeLeon Eugene FrapieIm ya pri narodzhenniLeon Eugene FrapiePsevdonimFrapie MouillefertNarodivsya27 sichnya 1863 1863 01 27 Parizh FranciyaPomer29 veresnya 1947 1947 09 29 84 roki ParizhPohovannyaUjGromadyanstvo FranciyaNacionalnistfrancuzDiyalnistpismennik dramaturg i zhurnalistZakladdMova tvorivfrancuzkaRoki aktivnosti1897 1947NapryamokrealizmZhanropovidannya roman p yesaMagnum opusroman Dityachij sad ChlenstvodU shlyubi zdAvtografPremiyiGonkurivska premiya 1904 Orden Pochesnogo legionu Leon Frap ye u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Leo n Ezhe n Frap ye fr Leon Eugene Frapie 27 sichnya 1863 Parizh 29 veresnya 1947 Parizh francuzkij pismennik dramaturg kritik i zhurnalist predstavnik realizmu drugij z liku laureat Gonkurivskoyi premiyi 1904 Biografichni daniLeon Ezhen Frap ye narodivsya v sim yi Leona Mari Frap ye rizbyara po shkiri a zgodom yuvelira i Zhozefini Rober Navchavsya v parizkih liceyah Svyatogo Lyudovika i Lyudovika Velikogo Pracyuvav u Senskij prefekturi policiyi Navesni 1924 roku Frap ye figuruye yak kandidat u parizkomu viborchomu spisku odin iz aktivistiv za pravo golosu zhinok Vistupav za emansipaciyu zhinok kontrol nad narodzhuvanistyu i vilnu lyubov cherez sho viklikav do sebe nepriyazn u cerkovnih kolah Tvorchu diyalnist pochav iz statej dlya riznih zhurnaliv i gazet a potim stav pisati literaturni tvori Z jogo p yatnadcyati romaniv odinadcyat prisvyacheno zhinochij tematici 1904 roku oderzhav Gonkurivsku premiyu za roman Dityachij sad U comu tvori jdetsya pro shkolyariv ditej bidnyakiv Usi knizhki Leona Frap ye napisani u tradiciyah realizmu Tvori Frap ye perekladeno anglijskoyu ispanskoyu italijskoyu niderlandskoyu nimeckoyu shvedskoyu i yaponskoyu movami 1933 roku znyato strichku Dityachij sad i Madlen Reno za motivami odnojmennogo romanu Leona Frap ye U 1935 roci Nacionalna rada kinokritikiv SShA vidznachila yiyi yak odnu z najkrashih sered filmiv ozvuchenih ne po anglijskomu U 1948 mu zdijsneno she odnu ekranizaciyu Dityachogo sadu Anri Diaman Berzhe Blanshet Bryunua i Marsel Muludzhi a 1992 roku vipusheno telefilm Dityachij sad diti Monmartra Zhan Benua Levi i Mari Epshtejn Leon Frap ye buv chlen Tovaristva literatoriv Societe des Gens de lettres profspilki profesionalnih avtoriv kompozitoriv i stazhistiv Syndicat des Auteurs et Compositeurs stagiaires professionels profspilki literaturnih kritikiv Association syndicale de la Critique litteraire i profspilki zhurnalistiv Syndicat des Journalistes Zahoplyuvavsya girovim sportom vesluvannyam i velosipednim sportom Zhiv u Parizhi na vulici Broshan 35 1888 roku Leon Frap ye odruzhivsya z uchitelkoyu Leoni Muyijfer zgodom direktorkoyu shkoli u 19 mu okruzi Parizha Mav dvoh siniv Anri ta P yera Ovdovivshi 1911 roku vin zgodom odruzhivsya z pismenniceyu Alis Verle yaka vidtodi pisala pid imenem Alis Verle Frap ye Do samoyi smerti literator meshkav u Parizhi na prospekti de Klishi 62 Pomer u Parizhi pohovanij na cvintari mista Uj TvoriKnizhka Dityachij sad Povisti ta romani L Institutrice de province 1897 Provincijna vchitelka Marcelin Gayard 1902 Marselen Gayar La Maternelle roman Dityachij sad Gonkurivska premiya 1904 Les Obsedes 1904 Nevidchepni La Proscrite 1907 Vignanicya La Figurante 1908 Statistka La Liseuse 1911 Lyubitelka chitati La Virginite 1923 Nezajmanist Les Filles a marier 1923 Divchata na vidanni Gamins de Paris 1925 Librairie Baudiniere Parizki hlopchiska La Divinisee 1927 Obozhnyuvana Le Metier d homme 1929 Choloviche remeslo Le Garcon a marier 1934 Hlopec na pori La Reine de cœur 1936 Koroleva sercya La Vedette a l ecole 1946 Zirka u shkoli Zbirki opovidan L Ecoliere 1905 Shkolyarka La Boite aux Gosses 1907 Skrinka dlya ditej M ame Preciat 1908 Madam Presia Les Contes de la maternelle 1910 Opovidannya dityachogo sadu Contes imprevus 1910 Neperedbacheni opovidannya La mere Croquemitaine 1912 Matinka Krokemiten L Enfant perdu 1913 Vtrachena ditina Les Contes de la guerre 1915 Opovidannya vijni Le capitaine Dupont 1916 Kapitan Dyupon Les Bonnes Gens 1917 Dobri lyudi Nouveaux Contes de la maternelle 1919 Novi opovidannya dityachogo sadu Les Amies de Juliette 1920 Druzi Zhulyetti Les contes de Paris 1931 Librairie Baudiniere Parizki opovidannya Le Fluide 1933 Ridina Sentiments 1937 Pochuttya P yesi Marie d aout 1922 Serpneva Mariya 3 diyi La Maternelle Dityachij sad 3 diyi La premiere Mise Pershij vnesok 1 diya Severite 1906 Suvorist 1 diya u spivavtorstvi z P L Garnye A la Noce 1908 Na vesilli 2 diyi u spivavtorstvi z M L Guamosom Blomfield and Co 1920 Blumfild i kompaniya 1 diya u spivavtorstvi z G Fabri L Homme en amour Zakohanij cholovik 3 diyi Le Prix Cerceau Premiya obrucha 3 diyi Le Depensier 1911 Marnotratnik 1 diya u spivavtorstvi z P L Garnye Les Meres blanches Bili materi 4 diyi Marie Davril 1947 Mari Davril radiokomediyaNagorodi i vidznakiGonkurivska premiya 7 grudnya 1904 Orden Pochesnogo legionu 1913 kavaler serpen 1928 oficer serpen 1949 roku komandorPochestiImenem Leona Frap ye nazvano vulicyu 1965 r ta skver 1973 r u Parizhi Imenem Frap ye nazvano vulicyu i dityachij sadok u Neyi Plezansi Imenem Frap ye nazvano dityachij sadok u LilliPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv originalu za 31 sichnya 2021 Procitovano 27 sichnya 2021 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 12 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2021 Procitovano 27 sichnya 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 6 lyutogo 2021 Procitovano 27 sichnya 2021 en Arhiv originalu za 4 lyutogo 2021 Procitovano 27 sichnya 2021 Ou reposent les laureats du prix Goncourt 26 bereznya 2016 u Wayback Machine Prochitano 30 04 2016 web archive org 9 sichnya 2010 Arhiv originalu za 9 sichnya 2010 Procitovano 25 sichnya 2024 Arhiv originalu za 31 sichnya 2021 Procitovano 27 sichnya 2021 Arhiv originalu za 18 serpnya 2014 Procitovano 12 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2021 Procitovano 27 sichnya 2021 Arhiv originalu za 31 sichnya 2021 Procitovano 27 sichnya 2021