«Ленін у Жовтні» (рос. «Ленин в Октябре») — російський радянський художній фільм режисера Михайла Ромма, перша частина дилогії, друга частина — фільм «Ленін в 1918 році». Знятий на кіностудії «Мосфільм» і випущений в прокат в 1937 році. У 1956 році (після смерті Сталіна) вийшла перемонтована версія фільму, в 1963 р. фільм повторно відредагований.
Ленін у Жовтні | |
---|---|
рос. Ленин в Октябре | |
Жанр | історичний, біографічний фільм |
Режисер | Михайло Ілліч Ромм |
Сценарист | Олексій Каплер |
У головних ролях | Борис Щукін, Микола Охлопков, Володимир Покровський |
Оператор | Борис Волчек |
Композитор | Анатолій Олександров |
Кінокомпанія | Мосфільм |
Тривалість | 103 хв. |
Мова | Російська |
Країна | СРСР |
Рік | 1937 |
Дата виходу | 7 листопада 1937 |
IMDb | ID 0029132 |
Наступний | Ленін в 1918 році |
Ленін у Жовтні у Вікісховищі |
Сюжет
Сюжет описує події Жовтневої Революції 1917 року і роль Леніна в організації повстання більшовиків. У Петрограді неспокійно, хвилювання серед робітників. Ленін таємно прибуває на вокзал Петрограда, через оточення його таємно проводить робочий і охоронець Василь. Ленін зустрічається зі Сталіним, який показаний як його найближчий соратник. Незабаром починається підпільне збори Центрального Комітету партії більшовиків, де готується повстання.
Далі показані всі важливі в новітній історії СРСР події: підготовка повстання на фабриках і заводах Петрограда, легендарний постріл «Аврори», штурм Зимового палацу. Неодноразово підкреслюється «зрада» Каменєва і Зінов'єва, яка не змогла зірвати плани більшовиків.
Фільм закінчується проголошенням перемоги Жовтневої революції на II з'їзді Рад словами Леніна: Робітничо-селянська революція, про необхідність якої весь час говорили більшовики, відбулася!
У ролях
- Борис Щукін — Володимир Ілліч Ленін
- Микола Охлопков — Василь, помічник і охоронець Леніна
- Володимир Покровський — Фелікс Дзержинський
- Василь Ванін — Матвєєв
- Микола Свободін — есер Валеріан Рутковський
- Олександр Ковалевський — Керенський
- Володимир Владиславський — Карнаухов
- Микола Соколов — Родзянко
- Олена Шатрова — Ганна Михайлівна
- Микола Арський — Блінов
- Семен Гольдштаб — Йосип Сталін (у першій редакції фільму)
- Інна Федорова — кондукторка
- Микола Хрящиков — політпрацівник
Історія створення
У 1937 році «Мосфільм» потрапив у важке становище, студія не виконувала план по зйомці і мала в портфелі всього два фільми. Час був трагічний — в грудні 1938 був заарештований директор студії Бабицький.
У лютому 1936 був оголошений конкурс на створення фільму про Леніна і революції до 20-річного ювілею Великої жовтневої революції. Конкурс курирував особисто Сталін і до комісії увійшли провідні кінематографісти країни. Фільм народився в результаті своєрідного творчого і політичного змагання між студіями «Мосфільм» та «Ленфільм». До того єдиною стрічкою, де був відтворений образ Леніна на кіноекрані, був німий фільм «Жовтень» Ейзенштейна. В епоху звукового кіно необхідно було нове втілення вождя світового пролетаріату.
Одночасно писати сценарії почали Олексій Каплер і Микола Погодін. Сценарій Погодіна до майбутнього фільму «Людина з рушницею» не був прийнятий з першої спроби. Картиною з робочою назвою «Повстання» раніше встигли запуститися кінематографісти студії «Мосфільм». Тема була ризикована, адже до цього в ігровому кіно образи Леніна, Сталіна і всіх вождів революції не з'являлися. Творцям важко було спертися на чий то досвід. При цьому показувати фільм належало тим, хто знайомий з революцією не з чуток. Режисером картини призначили молодого Михайла Ромма, до того відомого тільки по фільму «Тринадцять». На роль Леніна був затверджений актор Борис Щукін. Хоча спочатку він відмовлявся, ця робота стала найважливішою в його творчій біографії.
Зйомки йшли авральними темпами. Почалися 17 серпня 1937, а монтаж закінчився буквально до самої прем'єрі — тобто менш ніж за три місяці. 6 листопада 1937 фільм був продемонстрований на закритому показі для Сталіна і отримав повне схвалення. 7 листопада на урочистому засіданні в Москві у Великому театрі з приводу річниці революції, з величезним успіхом відбулася офіційна прем'єра картини. Незабаром з неменшим успіхом пройшов прокат 900 копіями по всій країні. У 1938 році відбулася міжнародна прем'єра картини у Франції та в США. Студія «Мосфільм», яка була чи не на межі банкрутства, після фільмів «Волга-Волга» і «Ленін у Жовтні» стає лідером кіноіндустрії в країні.
Культурний вплив і значення
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Ленін в жовтні: як вирізали Сталіна, опубліковано 12 травня 2019 року |
Як писав в 1938 році критик «Нью-Йорк Таймс» Френк Ньюджент:
Фільм «Ленін у Жовтні» — перший звуковий фільм з радянської ленініани, один з найбільш відомих радянських фільмів, так як регулярно транслювався по державних телеканалах СРСР в червоні дні календаря. Незважаючи на явну політизованість і відвертий офіціоз, який визнавався навіть у радянський час, фільм користувався великою популярністю і на ньому «виросло» не одне покоління глядачів і професіоналів кіно.
Після смерті Сталіна в картину вносилися виправлення, пов'язані з критикою «культу особи» і переоцінкою ролі Сталіна у подіях, показаних у фільмі. У 1956 році виходить перемонтована версія фільму — з картини режисером М.Ромма були вилучені сцени, в яких Сталін був одним з головних дійових осіб (наприклад, зустріч з Леніним після приїзду в Петроград, діалог Сталіна з Василем), куповані відповідно були пояснювальні титри про «тривала 4:00 бесіда Леніна і Сталіна». У 1963 році, при «відновленні» вже скороченій версії у фільм були внесені чергові виправлення: шляхом різних технічних хитрощів Сталін був видалений з фільму повністю — його закривали то дозняті перед екраном персонажі, то настільна лампа. Згадки про Сталіна в тих сценах, які не підлягали вилученню, були або вирізані, або переозвучили. Так, наприклад, в одній зі сцен Ленін доручає Василю: «Біжіть до Сталіна і Свердлова» — у версії 1963 Ленін говорить «Біжіть до Бубнова і Свердлова». Саме ця версія, що вийшла в 1964 році, показувалася аж до кінця 80-х рр. по телебаченню (після багаторічної перерви показана на каналі «Культура» у рубриці «Ілюзіон» 14 травня 2012 р.). Вона ж видається на DVD. Повний варіант фільму на початку 90-х був показаний по російському телебаченню в програмі «Кіноправда?». У каталозі Держфільмофонду вказані всі три версії фільму (1937, 1956, 1964 рр..).
Багато пізніше, в 1989-му році уривки з цього фільму були використані для складання альбому «Ленініана» проекту «Комунізм» за участю Єгора Лєтова і Костянтина Горобинова.
Трактування історичних подій
Творці витлумачили ключові події жовтня 1917 року з точки зору, прийнятої в радянській офіційній історії:
- Артилерійський обстріл Зимового мав місце. Але нечисленні загони юнкерів охороняли Зимовий палац в реальності не надали активного опору повсталим, тоді як у фільмі показана сильна перестрілка між повсталими і захисниками.
- Ленін проголосив перемогу революції не в ніч з 25 на 26 жовтня (за старим стилем) 1917 року, а ще вдень 25 жовтня під час відкриття Другого з'їзду рад, тобто до штурму Зимового палацу.
- Фраза Леніна: "Ось помилуйтеся, товариш Василь, як ці святощі, ці політичні повії нас зрадили. Зрадили партію, видали плани ЦК! "- Вигадка творців картини, але фраза ця стала крилатою і часто приписується самому Леніну (в жовтні 1917 у Леніна дійсно були серйозні політичні розбіжності з Каменєвим і Зінов'євим, так що творці тут були недалекі від історичних реалій).
- Знаменита сцена «Взяття Зимового палацу» часто цитувалася, і, у відриві від контексту фільму, стала сприйматися глядачами ледь не як документальні кадри. На ділі ніякої документальної зйомки взяття Зимового не було. Штурм, показаний як в «Жовтні» Ейзенштейна, так і у фільмі «Ленін у Жовтні», природно, є постановочним.
Нагороди та премії
- 1941 — Сталінська премія. Режисер Михайло Ромм і виконавець головної ролі Борис Щукін (посмертно).
Джерела
- Ленин в Октябре [ 4 червня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lenin u Zhovtni ros Lenin v Oktyabre rosijskij radyanskij hudozhnij film rezhisera Mihajla Romma persha chastina dilogiyi druga chastina film Lenin v 1918 roci Znyatij na kinostudiyi Mosfilm i vipushenij v prokat v 1937 roci U 1956 roci pislya smerti Stalina vijshla peremontovana versiya filmu v 1963 r film povtorno vidredagovanij Lenin u Zhovtniros Lenin v Oktyabre source source source source source source track track Zhanr istorichnij biografichnij filmRezhiser Mihajlo Illich RommScenarist Oleksij KaplerU golovnih rolyah Boris Shukin Mikola Ohlopkov Volodimir PokrovskijOperator Boris VolchekKompozitor Anatolij OleksandrovKinokompaniya MosfilmTrivalist 103 hv Mova RosijskaKrayina SRSRRik 1937Data vihodu 7 listopada 1937IMDb ID 0029132Nastupnij Lenin v 1918 roci Lenin u Zhovtni u Vikishovishi source source source source source source track track Film Lenin u Zhovtni 1937SyuzhetSyuzhet opisuye podiyi Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1917 roku i rol Lenina v organizaciyi povstannya bilshovikiv U Petrogradi nespokijno hvilyuvannya sered robitnikiv Lenin tayemno pribuvaye na vokzal Petrograda cherez otochennya jogo tayemno provodit robochij i ohoronec Vasil Lenin zustrichayetsya zi Stalinim yakij pokazanij yak jogo najblizhchij soratnik Nezabarom pochinayetsya pidpilne zbori Centralnogo Komitetu partiyi bilshovikiv de gotuyetsya povstannya Dali pokazani vsi vazhlivi v novitnij istoriyi SRSR podiyi pidgotovka povstannya na fabrikah i zavodah Petrograda legendarnij postril Avrori shturm Zimovogo palacu Neodnorazovo pidkreslyuyetsya zrada Kamenyeva i Zinov yeva yaka ne zmogla zirvati plani bilshovikiv Film zakinchuyetsya progoloshennyam peremogi Zhovtnevoyi revolyuciyi na II z yizdi Rad slovami Lenina Robitnicho selyanska revolyuciya pro neobhidnist yakoyi ves chas govorili bilshoviki vidbulasya U rolyahBoris Shukin Volodimir Illich Lenin Mikola Ohlopkov Vasil pomichnik i ohoronec Lenina Volodimir Pokrovskij Feliks Dzerzhinskij Vasil Vanin Matvyeyev Mikola Svobodin eser Valerian Rutkovskij Oleksandr Kovalevskij Kerenskij Volodimir Vladislavskij Karnauhov Mikola Sokolov Rodzyanko Olena Shatrova Ganna Mihajlivna Mikola Arskij Blinov Semen Goldshtab Josip Stalin u pershij redakciyi filmu Inna Fedorova konduktorka Mikola Hryashikov politpracivnikIstoriya stvorennyaU 1937 roci Mosfilm potrapiv u vazhke stanovishe studiya ne vikonuvala plan po zjomci i mala v portfeli vsogo dva filmi Chas buv tragichnij v grudni 1938 buv zaareshtovanij direktor studiyi Babickij U lyutomu 1936 buv ogoloshenij konkurs na stvorennya filmu pro Lenina i revolyuciyi do 20 richnogo yuvileyu Velikoyi zhovtnevoyi revolyuciyi Konkurs kuriruvav osobisto Stalin i do komisiyi uvijshli providni kinematografisti krayini Film narodivsya v rezultati svoyeridnogo tvorchogo i politichnogo zmagannya mizh studiyami Mosfilm ta Lenfilm Do togo yedinoyu strichkoyu de buv vidtvorenij obraz Lenina na kinoekrani buv nimij film Zhovten Ejzenshtejna V epohu zvukovogo kino neobhidno bulo nove vtilennya vozhdya svitovogo proletariatu Odnochasno pisati scenariyi pochali Oleksij Kapler i Mikola Pogodin Scenarij Pogodina do majbutnogo filmu Lyudina z rushniceyu ne buv prijnyatij z pershoyi sprobi Kartinoyu z robochoyu nazvoyu Povstannya ranishe vstigli zapustitisya kinematografisti studiyi Mosfilm Tema bula rizikovana adzhe do cogo v igrovomu kino obrazi Lenina Stalina i vsih vozhdiv revolyuciyi ne z yavlyalisya Tvorcyam vazhko bulo spertisya na chij to dosvid Pri comu pokazuvati film nalezhalo tim hto znajomij z revolyuciyeyu ne z chutok Rezhiserom kartini priznachili molodogo Mihajla Romma do togo vidomogo tilki po filmu Trinadcyat Na rol Lenina buv zatverdzhenij aktor Boris Shukin Hocha spochatku vin vidmovlyavsya cya robota stala najvazhlivishoyu v jogo tvorchij biografiyi Zjomki jshli avralnimi tempami Pochalisya 17 serpnya 1937 a montazh zakinchivsya bukvalno do samoyi prem yeri tobto mensh nizh za tri misyaci 6 listopada 1937 film buv prodemonstrovanij na zakritomu pokazi dlya Stalina i otrimav povne shvalennya 7 listopada na urochistomu zasidanni v Moskvi u Velikomu teatri z privodu richnici revolyuciyi z velicheznim uspihom vidbulasya oficijna prem yera kartini Nezabarom z nemenshim uspihom projshov prokat 900 kopiyami po vsij krayini U 1938 roci vidbulasya mizhnarodna prem yera kartini u Franciyi ta v SShA Studiya Mosfilm yaka bula chi ne na mezhi bankrutstva pislya filmiv Volga Volga i Lenin u Zhovtni staye liderom kinoindustriyi v krayini Kulturnij vpliv i znachennyaZovnishni videofajli Lenin v zhovtni yak virizali Stalina opublikovano 12 travnya 2019 roku Yak pisav v 1938 roci kritik Nyu Jork Tajms Frenk Nyudzhent Film Lenin u Zhovtni pershij zvukovij film z radyanskoyi leniniani odin z najbilsh vidomih radyanskih filmiv tak yak regulyarno translyuvavsya po derzhavnih telekanalah SRSR v chervoni dni kalendarya Nezvazhayuchi na yavnu politizovanist i vidvertij oficioz yakij viznavavsya navit u radyanskij chas film koristuvavsya velikoyu populyarnistyu i na nomu viroslo ne odne pokolinnya glyadachiv i profesionaliv kino Pislya smerti Stalina v kartinu vnosilisya vipravlennya pov yazani z kritikoyu kultu osobi i pereocinkoyu roli Stalina u podiyah pokazanih u filmi U 1956 roci vihodit peremontovana versiya filmu z kartini rezhiserom M Romma buli vilucheni sceni v yakih Stalin buv odnim z golovnih dijovih osib napriklad zustrich z Leninim pislya priyizdu v Petrograd dialog Stalina z Vasilem kupovani vidpovidno buli poyasnyuvalni titri pro trivala 4 00 besida Lenina i Stalina U 1963 roci pri vidnovlenni vzhe skorochenij versiyi u film buli vneseni chergovi vipravlennya shlyahom riznih tehnichnih hitroshiv Stalin buv vidalenij z filmu povnistyu jogo zakrivali to doznyati pered ekranom personazhi to nastilna lampa Zgadki pro Stalina v tih scenah yaki ne pidlyagali viluchennyu buli abo virizani abo pereozvuchili Tak napriklad v odnij zi scen Lenin doruchaye Vasilyu Bizhit do Stalina i Sverdlova u versiyi 1963 Lenin govorit Bizhit do Bubnova i Sverdlova Same cya versiya sho vijshla v 1964 roci pokazuvalasya azh do kincya 80 h rr po telebachennyu pislya bagatorichnoyi perervi pokazana na kanali Kultura u rubrici Ilyuzion 14 travnya 2012 r Vona zh vidayetsya na DVD Povnij variant filmu na pochatku 90 h buv pokazanij po rosijskomu telebachennyu v programi Kinopravda U katalozi Derzhfilmofondu vkazani vsi tri versiyi filmu 1937 1956 1964 rr Bagato piznishe v 1989 mu roci urivki z cogo filmu buli vikoristani dlya skladannya albomu Leniniana proektu Komunizm za uchastyu Yegora Lyetova i Kostyantina Gorobinova Traktuvannya istorichnih podijTvorci vitlumachili klyuchovi podiyi zhovtnya 1917 roku z tochki zoru prijnyatoyi v radyanskij oficijnij istoriyi Artilerijskij obstril Zimovogo mav misce Ale nechislenni zagoni yunkeriv ohoronyali Zimovij palac v realnosti ne nadali aktivnogo oporu povstalim todi yak u filmi pokazana silna perestrilka mizh povstalimi i zahisnikami Lenin progolosiv peremogu revolyuciyi ne v nich z 25 na 26 zhovtnya za starim stilem 1917 roku a she vden 25 zhovtnya pid chas vidkrittya Drugogo z yizdu rad tobto do shturmu Zimovogo palacu Fraza Lenina Os pomilujtesya tovarish Vasil yak ci svyatoshi ci politichni poviyi nas zradili Zradili partiyu vidali plani CK Vigadka tvorciv kartini ale fraza cya stala krilatoyu i chasto pripisuyetsya samomu Leninu v zhovtni 1917 u Lenina dijsno buli serjozni politichni rozbizhnosti z Kamenyevim i Zinov yevim tak sho tvorci tut buli nedaleki vid istorichnih realij Znamenita scena Vzyattya Zimovogo palacu chasto cituvalasya i u vidrivi vid kontekstu filmu stala sprijmatisya glyadachami led ne yak dokumentalni kadri Na dili niyakoyi dokumentalnoyi zjomki vzyattya Zimovogo ne bulo Shturm pokazanij yak v Zhovtni Ejzenshtejna tak i u filmi Lenin u Zhovtni prirodno ye postanovochnim Nagorodi ta premiyi1941 Stalinska premiya Rezhiser Mihajlo Romm i vikonavec golovnoyi roli Boris Shukin posmertno DzherelaLenin v Oktyabre 4 chervnya 2013 u Wayback Machine ros