Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Легендарна тачанка — монумент у місті Каховка Херсонської області, що увічнює тачанку, широко використовувану в українських степах у часи радянсько-української війни та громадянської війни в Росії, зокрема, в кінних військах Червоної армії. Монумент споруджений на честь 50-річчя Жовтневого перевороту, присвячений боям на Каховському плацдармі в 1920 році.
| Легендарна тачанка | |
|---|---|
 | |
46°47′44″ пн. ш. 33°31′07″ сх. д. / 46.79568055558377182° пн. ш. 33.518788888916773772° сх. д.Координати: 46°47′44″ пн. ш. 33°31′07″ сх. д. / 46.79568055558377182° пн. ш. 33.518788888916773772° сх. д. | |
| Тип | скульптура[d] |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Каховка |
  Легендарна тачанка (Україна) | |
 Легендарна тачанка у Вікісховищі | |
Місце
Саме з херсонських і миколаївських степів розгорталася наступальна операція Червоної армії, спрямована на Крим, який тоді був бастіоном білогвардійських військ. У 1920 році поряд із нинішнім місцем пам'ятника розташовувався командний пункт комдива Василя Блюхера.
20 вересня 1920 р., за рішенням партії більшовиків, був сформований Південний фронт, увага якого була націлена на розгром Врангеля. Командувачем Південного фронту був призначений М. В. Фрунзе.
Під час боїв під Каховкою, 14-16 жовтня, червоноармійцями була відбита найбільша танкова атака за роки Першої світової та громадянської воєн, коли одночасно йшли 12 танків та 16 бронемашин.
Знищивши 20-тисячне континентальне військо російського монархіста Врангеля, більшовики захопили Крим, де вбили близько 50 тисяч осіб, переважно представників опозиційно налаштованої інтелігенції, які не встигли разом із залишками врангелівської армії виїхати на кораблях до Туреччини.
Пам'ятник
Виготовлений у 1967 році в Ленінграді на заводі «Монумент-скульптура», звідки був доставлений до Каховки і змонтований на кургані поряд з пам'ятним знаком на місці командного пункту маршала СРСР Василя Блюхера.
Автори монументу — скульптори Ю. Лоховінін, Л. Міхайльонок, Л. Радіонов, архітектор Є. Полторацький. Авторський колектив, який працював над пам'ятником, консультував Семен Будьонний.
Урочисте відкриття відбулося в кінці жовтня 1967 року. Скульптура виконана із бронзи і має висоту 8 метрів. 1983 року Легендарна тачанка була оголошена пам'ятником історії місцевого значення.
Із розпадом Радянського Союзу пам'ятник втратив свою колишню славу і привабливість в очах туристів. Його не раз грабували, вирізали частини металевих конструкцій. Він похилився і заіржавів. 2006 року тачанку частково відновили.
Опис пам'ятника
Монумент являє собою бойову кулеметну тачанку, яка мчить в упряжці четвірки коней. На передній частині тачанки зображена фігура бійця в будьонівці — він підвівся з сидіння й, тримаючи віжки в простягнутих руках, направляє стрімкий біг коней.
В центрі тачанки — фігура командира в кашкеті та шинелі, що стоїть на весь зріст. В правій руці він тримає на довгій жердині прапор, лівою рукою тримається за переднє сидіння тачанки.
Третій червоноармієць в будьонівці — кулеметник, він підвівся і, тримаючись лівою рукою за тачанку, уважно дивиться вперед, в правій руці він тримає гвинтівку. Кулемет, приведений в бойову готовність, стоїть на задньому сидінні тачанки. Стрімкий рух тачанки підкреслено також і зображенням коліс, шпиць яких не видно від швидкого обертання.
Скульптурна група споруджена на штучно-насипному кургані висотою 10 м, довжиною 85 м і шириною 75 м. Курган задерновано.
Висота скульптури — 8 м, довжина — 18 м, ширина — 9 м. Загальна вага — 120 тонн, в тому числі 78 тонн бронзи (скульптурна частина), підтримуючі стальні конструкції та чавунні плити — 42 тонни. Під плінтом — цоколь з гранітних брил. В ніші кургана закладені ампули зі «священною землею міст-героїв»: Москви, Києва, Севастополя, Одеси, Ленінграда, Волгограда та фортеці-героя Бреста.
На гранітній плиті, що закриває нішу, висічений напис: «Сини трудового народу ви себе віддали революції! Хай же символом вашого безсмертя буде священна земля з братських могил, що зберігається тут».
Відповідність пам'ятника історичним реаліям
- Частин Нестора Махна, для яких тачанка була основою мобільних сил і які імовірно вигадали цей бойовий транспорт, в боях на Каховському плацдармі не було. Вони в цей час проводили операцію проти сил білих, які прорвалися до Дону.
- У Каховці під час цієї операції був тиловий рубіж, до якого білі не дотягнулися через брак кавалерії.
- Ні дві російські, ні одна латиська дивізії, задіяні з боку червоних в боях, будьонівок не носили. Цей головний убір став елементом річної форми Червоної армії лише у 1922 році.
Декомунізація
Взимку 2015/2016 року після виходу закону про декомунізацію в Каховці була створена комісія з декомунізації. Під час її засідань була озвучена пропозиція створити на місці "Легендарної тачанки" музей монументальної пропаганди тоталітарної епохи, де б можна було розмістити "декомунізовані" пам'ятники Леніну, Фрунзе та іншим радянським керманичам. Натомість керівництво міста від цієї ідеї навідріз відмовилось і до питання подальшої долі "Легендарної тачанки" не поверталось.
15 січня 2020 року міський голова Каховки Андрій Дяченко заявив, що Інститут національної пам'яті вимагає демонтувати «Легендарну тачанку» як символ комунізму. На підтвердження власних слів він продемонстрував листа від Інституту, датованого 4 грудня. У листі зазначено, що до Інститут надійшло звернення щодо виконання мерією Каховки закону про декомунізацію на предмет демонтажу пам'ятників «Легендарна тачанка» і «Дівчина в шинелі», та просять надати відповідь. Про надання відповіді у публічній сфері відомостей немає, але Дяченко заявив про початок кампанії із захисту пам'ятника.
Голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв виступив з пропозицією облаштувати біля пам'ятника червоноармійській тачанці Музей монументальної тоталітарної скульптури.
Користувачі соцмереж звернули увагу, що в листі Інституту національної пам'яті немає вимоги про знесення, а є лише прохання відповісти на запит та вирішити, що робити з пам'яткою.
Примітки
- . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 13 січня 2020.
- . UA.IGotoWorld.com. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 13 січня 2020.
- . www.pslava.info. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 13 січня 2020.
- . www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 28 березня 2021. Процитовано 14 січня 2020.
- Yuriy Husyev. www.facebook.com (укр.). Процитовано 14 січня 2020.
Джерела
- Гід по Україні [ 5 лютого 2013 у Wayback Machine.]
- Реєстр пам'яток історії та культури Херсонської області [ 25 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Відео монумента Тачанка
- «Слуги народа» требуют снести в Каховке «Легендарную Тачанку» http://www.kn.ks.ua/news/citynews/slugi-naroda-trebuyut-snesti-v-kahovke-legendarnuyu-tachanku/ [ 13 січня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Legendarna tachanka monument u misti Kahovka Hersonskoyi oblasti sho uvichnyuye tachanku shiroko vikoristovuvanu v ukrayinskih stepah u chasi radyansko ukrayinskoyi vijni ta gromadyanskoyi vijni v Rosiyi zokrema v kinnih vijskah Chervonoyi armiyi Monument sporudzhenij na chest 50 richchya Zhovtnevogo perevorotu prisvyachenij boyam na Kahovskomu placdarmi v 1920 roci Legendarna tachanka46 47 44 pn sh 33 31 07 sh d 46 79568055558377182 pn sh 33 518788888916773772 sh d 46 79568055558377182 33 518788888916773772 Koordinati 46 47 44 pn sh 33 31 07 sh d 46 79568055558377182 pn sh 33 518788888916773772 sh d 46 79568055558377182 33 518788888916773772Tipskulptura d Krayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaKahovkaLegendarna tachanka Ukrayina Legendarna tachanka u VikishovishiMisceSame z hersonskih i mikolayivskih stepiv rozgortalasya nastupalna operaciya Chervonoyi armiyi spryamovana na Krim yakij todi buv bastionom bilogvardijskih vijsk U 1920 roci poryad iz ninishnim miscem pam yatnika roztashovuvavsya komandnij punkt komdiva Vasilya Blyuhera 20 veresnya 1920 r za rishennyam partiyi bilshovikiv buv sformovanij Pivdennij front uvaga yakogo bula nacilena na rozgrom Vrangelya Komanduvachem Pivdennogo frontu buv priznachenij M V Frunze Pid chas boyiv pid Kahovkoyu 14 16 zhovtnya chervonoarmijcyami bula vidbita najbilsha tankova ataka za roki Pershoyi svitovoyi ta gromadyanskoyi voyen koli odnochasno jshli 12 tankiv ta 16 bronemashin Znishivshi 20 tisyachne kontinentalne vijsko rosijskogo monarhista Vrangelya bilshoviki zahopili Krim de vbili blizko 50 tisyach osib perevazhno predstavnikiv opozicijno nalashtovanoyi inteligenciyi yaki ne vstigli razom iz zalishkami vrangelivskoyi armiyi viyihati na korablyah do Turechchini Pam yatnikVigotovlenij u 1967 roci v Leningradi na zavodi Monument skulptura zvidki buv dostavlenij do Kahovki i zmontovanij na kurgani poryad z pam yatnim znakom na misci komandnogo punktu marshala SRSR Vasilya Blyuhera Avtori monumentu skulptori Yu Lohovinin L Mihajlonok L Radionov arhitektor Ye Poltorackij Avtorskij kolektiv yakij pracyuvav nad pam yatnikom konsultuvav Semen Budonnij Urochiste vidkrittya vidbulosya v kinci zhovtnya 1967 roku Skulptura vikonana iz bronzi i maye visotu 8 metriv 1983 roku Legendarna tachanka bula ogoloshena pam yatnikom istoriyi miscevogo znachennya Iz rozpadom Radyanskogo Soyuzu pam yatnik vtrativ svoyu kolishnyu slavu i privablivist v ochah turistiv Jogo ne raz grabuvali virizali chastini metalevih konstrukcij Vin pohilivsya i zairzhaviv 2006 roku tachanku chastkovo vidnovili Opis pam yatnikaMonument yavlyaye soboyu bojovu kulemetnu tachanku yaka mchit v upryazhci chetvirki konej Na perednij chastini tachanki zobrazhena figura bijcya v budonivci vin pidvivsya z sidinnya j trimayuchi vizhki v prostyagnutih rukah napravlyaye strimkij big konej V centri tachanki figura komandira v kashketi ta shineli sho stoyit na ves zrist V pravij ruci vin trimaye na dovgij zherdini prapor livoyu rukoyu trimayetsya za perednye sidinnya tachanki Tretij chervonoarmiyec v budonivci kulemetnik vin pidvivsya i trimayuchis livoyu rukoyu za tachanku uvazhno divitsya vpered v pravij ruci vin trimaye gvintivku Kulemet privedenij v bojovu gotovnist stoyit na zadnomu sidinni tachanki Strimkij ruh tachanki pidkresleno takozh i zobrazhennyam kolis shpic yakih ne vidno vid shvidkogo obertannya Skulpturna grupa sporudzhena na shtuchno nasipnomu kurgani visotoyu 10 m dovzhinoyu 85 m i shirinoyu 75 m Kurgan zadernovano Visota skulpturi 8 m dovzhina 18 m shirina 9 m Zagalna vaga 120 tonn v tomu chisli 78 tonn bronzi skulpturna chastina pidtrimuyuchi stalni konstrukciyi ta chavunni pliti 42 tonni Pid plintom cokol z granitnih bril V nishi kurgana zakladeni ampuli zi svyashennoyu zemleyu mist geroyiv Moskvi Kiyeva Sevastopolya Odesi Leningrada Volgograda ta forteci geroya Bresta Na granitnij pliti sho zakrivaye nishu visichenij napis Sini trudovogo narodu vi sebe viddali revolyuciyi Haj zhe simvolom vashogo bezsmertya bude svyashenna zemlya z bratskih mogil sho zberigayetsya tut Vidpovidnist pam yatnika istorichnim realiyam Chastin Nestora Mahna dlya yakih tachanka bula osnovoyu mobilnih sil i yaki imovirno vigadali cej bojovij transport v boyah na Kahovskomu placdarmi ne bulo Voni v cej chas provodili operaciyu proti sil bilih yaki prorvalisya do Donu U Kahovci pid chas ciyeyi operaciyi buv tilovij rubizh do yakogo bili ne dotyagnulisya cherez brak kavaleriyi Ni dvi rosijski ni odna latiska diviziyi zadiyani z boku chervonih v boyah budonivok ne nosili Cej golovnij ubir stav elementom richnoyi formi Chervonoyi armiyi lishe u 1922 roci DekomunizaciyaVzimku 2015 2016 roku pislya vihodu zakonu pro dekomunizaciyu v Kahovci bula stvorena komisiya z dekomunizaciyi Pid chas yiyi zasidan bula ozvuchena propoziciya stvoriti na misci Legendarnoyi tachanki muzej monumentalnoyi propagandi totalitarnoyi epohi de b mozhna bulo rozmistiti dekomunizovani pam yatniki Leninu Frunze ta inshim radyanskim kermanicham Natomist kerivnictvo mista vid ciyeyi ideyi navidriz vidmovilos i do pitannya podalshoyi doli Legendarnoyi tachanki ne povertalos 15 sichnya 2020 roku miskij golova Kahovki Andrij Dyachenko zayaviv sho Institut nacionalnoyi pam yati vimagaye demontuvati Legendarnu tachanku yak simvol komunizmu Na pidtverdzhennya vlasnih sliv vin prodemonstruvav lista vid Institutu datovanogo 4 grudnya U listi zaznacheno sho do Institut nadijshlo zvernennya shodo vikonannya meriyeyu Kahovki zakonu pro dekomunizaciyu na predmet demontazhu pam yatnikiv Legendarna tachanka i Divchina v shineli ta prosyat nadati vidpovid Pro nadannya vidpovidi u publichnij sferi vidomostej nemaye ale Dyachenko zayaviv pro pochatok kampaniyi iz zahistu pam yatnika Golova Hersonskoyi ODA Yurij Gusyev vistupiv z propoziciyeyu oblashtuvati bilya pam yatnika chervonoarmijskij tachanci Muzej monumentalnoyi totalitarnoyi skulpturi Koristuvachi socmerezh zvernuli uvagu sho v listi Institutu nacionalnoyi pam yati nemaye vimogi pro znesennya a ye lishe prohannya vidpovisti na zapit ta virishiti sho robiti z pam yatkoyu Primitki www unian ua ukr Arhiv originalu za 13 sichnya 2020 Procitovano 13 sichnya 2020 UA IGotoWorld com Arhiv originalu za 13 sichnya 2020 Procitovano 13 sichnya 2020 www pslava info Arhiv originalu za 13 sichnya 2020 Procitovano 13 sichnya 2020 www facebook com ukr Arhiv originalu za 28 bereznya 2021 Procitovano 14 sichnya 2020 Yuriy Husyev www facebook com ukr Procitovano 14 sichnya 2020 DzherelaGid po Ukrayini 5 lyutogo 2013 u Wayback Machine Reyestr pam yatok istoriyi ta kulturi Hersonskoyi oblasti 25 chervnya 2012 u Wayback Machine Video monumenta Tachanka Slugi naroda trebuyut snesti v Kahovke Legendarnuyu Tachanku http www kn ks ua news citynews slugi naroda trebuyut snesti v kahovke legendarnuyu tachanku 13 sichnya 2020 u Wayback Machine