Легальність від лат legalis законний політико правове поняття що означає дозволеність відповідність певних політичних яв

Легальність (від лат. legalis – законний) — політико-правове поняття, що означає дозволеність, відповідність певних політичних явищ чи подій чинним законам, позитивне ставлення жителів країни, великих груп, громадськості до діючих у державі інститутів влади, визнання їх правомірності. З формального погляду легальність визначається як дотримання певних процедурних правил, що стосуються формування та виконання власних рішень з боку держави.

Легальність визначає:

відповідність чинним законам (дозволеність законом, узаконення);
визнання певного суб'єкта, суспільних відношення, процедури, дії такими, що існуюють або вчинені на законних підставах;
оформлений у передбаченому законом порядку статус суб'єктів права.

Див. також

Легітимація
Легалізація документу
(Консульська легалізація)
(Апостиль)

Джерела

Музика І.В. ЛЕГАЛЬНІСТЬ, ЛЕГАЛІЗАЦІЯ, ЛЕГІТИМАЦІЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.