Левіце

Ле́виці (Ле́віце; словац. Levice [ˈlɛvitsɛ][ˈlɛvit͡sɛ], угор. Léva [ˈleːvɒ][ˈleːvɒ], нім. Lewenz) — місто в західній Словаччині.

містечко
обец

Левиці словац. Levice  ^[?] d:Кат:
герб прапор
Основні дані
^H G O
Країна	Словаччина
Край	Нітранський
Окрес	Левиці → SPARQL ←
Столиця для	Левиці
Перша згадка	1156
Засновано	1156
Водойма	Подлужанка (річка)
Висота над р.м.	165 м
Площа	61,00 км² (2023)
Населення	30 823 (2023)
· густота	507,44 осіб/км² (2023)
· національний склад	словаки (85 %), угорці (12 %), чехи (1 %)
· конфесійний склад	католики (59 %), лютерани (7,5 %)
Міста-побратими	Ерд (1987), Босковіце (2008), ^d (2004), Любачів (2018), Скерневиці (2004), Руда-Шльонська (2000)
Телефонний код	+421-036
Автомоб. ном.	LV
Поштовий індекс	93401
Місцева влада
Вебсторінка	levice.sk
Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS)	SK0232502031
OpenStreetMap	r2217953  ·R
GeoNames	3059101
Транспорт, відстані
До крайового центру
До Братислави
— фізична	111 км
Карта
Левиці (Нітранський край)
Левиці у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Левиці (значення).

Населення — близько 33 тис. осіб (31.12.2019).

Історія

Левицький Град в наш час

Місто Левиці (Leua) вперше згадується у 1156 році, коли Естергомський архієпископ, примас Угорщини, освятив тут костел. У 1165 р. Левиці входили до складу жупи Св. Мартіна (župa Svetog Martina iz Bratke).

У 1313 році вперше згадується замок Левицький Град (Levicki hrad), побудований, за легендою, самим Матушом Чаком, «некоронованим королем» західної та центральної Словаччини (яка в той час входила до складу Угорщини). У 1313 р. каштеляном Левицького Граду був Імре Бечеі (Imrich Bečej, Emericus de Beche), а в 1318-21 рр. — Юліус з Топольчанок. По смерті Матуша Чака у 1321 році, каштелян Юліус здав замок угорському королю Карлу-Роберту.

У 1544 р. міські квартали Левиць спалили турки, але взяти замок вони не змогли. У 1558 році інший легендарний угорець — капітан Іштван Добо, герой Егера — перебудував фортецю, яка потім понад сто років успішно відбивала численні удари турків. У 1663 році туркам вдалося захопити фортецю, але вони утримували її недовго: в 1664 році, у битві біля стін Левицької фортеці, турецька армія була вщент розбита угорською армією під командуванням Іштвана Кохарі I. До 1685 році відноситься остання турецька спроба опанувати Левицьким Градом.

Із 17 вересня по 31 жовтня 1709 р. Левицький Град утримували у своїх руках угорські та словацькі куруци, повсталі проти тиранії Габсбургів. А бувши змушені покинути замок, куруци підірвали його. Відтоді Левицький Град не відновлювали з руїн.

Після розпаду Австро-Угорщини Левиці відійшли до Чехословаччини, що було підтверджено Тріанонською угодою 1920 року. У 1938—1945 рр. Левиці — в складі Угорщини. Потім — у складі ЧСР, ЧССР, (ЧСФР)… З 1993 року Левиці — важливий промисловий центр Західної Словаччини.

Пам'ятки

• Фортеця Левицький Град
• Тековський музей
• Костел св. Михайла
• Синагога

Річки

Через місто протікають дві річки: Подлужанка (словац. Podlužánka) і (Перець) (словац. Perec). Причому, протікають вони перетинаючись і не змішуючись. У місці перетину Перець йде під землю, протікаючи під річищем Подлужанки.

Транспорт

У місті знаходяться залізничний та автобусний вокзали.

Місто-побратим

• Ртищево, Росія

См. також

• Теково

Бібліографія

• Alt Ernest, Bába Eugen, Huljak Ladislav Dejiny levickej nemocnice (1885—1985). — Levice, 1985.
• Bertényi I., Diószegi I., Horváth J., Kalmar J., Szabó P. Királyok Könyve. Magyarország és Erdély királyai, királynői, fejedelmei és kormányzói. — Budapest, 2004.
• Györffy György István király és műve. — Budapest, 1983.
• Hóman B., Szekfű G. Magyar Történet. — Budapest, 1935.
• Kristó Gyula Csák Máté. — Budapest, 1986.
• Kučera Matúš Cesta dejinami: Stredoveké Slovensko. — Bratislava, 2002.
• Pór Antal Trencsényi Csák Máté. — Budapest, 1888.
• Szilágyi Sándor A magyar nemzet története. — Budapest.
• Tinódi Sebestyén Szitnya, Léva, Csábrág, és Murán várának megvevése (1549).

Примітки

1. Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne). www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7101rr_obc: AREAS_SK.
2. Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: AREAS_SK, om7014rr_ukaz: Rozloha (Štvorcový meter).
3. Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: AREAS_SK.
4. Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Levice", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q9002908/uk. Докладніше: ; .
5. https://www.scitanie.sk/obyvatelia/zakladne-vysledky/struktura-obyvatelstva-podla-narodnosti/OK/SK0232/OB
6. Перепис населення Словаччини 2021 — Братислава: Štatistický úrad Slovenskej republiky.
   d:Track:Q110227967d:Track:Q1780d:Track:Q13371586
7. Levice (Slovensko). ŠÚ SR: sodbtn.sk (словац.). // детальні статистичні дані
8. Словаки іменували його «Паном Вага і Татр» (pán Váhu a Tatier).
9. Коли Іштван Кохарі загинув у бою, — командування прийняв генерал Жан Луї де Суші (французький емігрант-гугенот), довершивший розгром турків.
10. Спочатку, згідно з буквою і духом Піттсбурзького угоди, знову створена держава іменувалась Чехословаччиною.

Посилання

• www.levice.sk — офіційний сайт міста
• Levice - …. e-obce.sk ((словац.)) . :

населення • історія • природа • культура