Левітіна Софія Марківна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Левітіна.

Левітіна Софія Марківна — українська письменниця.

Левітіна Софія Марківна
Народилася	28 липня 1891(1891-07-28) Новгород-Сіверський
Померла	8 листопада 1957(1957-11-08) (66 років) Ялта
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	письменниця
Мова творів	російська

Народилася 28 липня 1891 р. у м. Новгород-Сіверському (тепер Чернігівська область) в родині вчителя. Померла 8 листопада 1957 р. у Ялті.

Закінчила філософський факультет у Берні (Швейцарія), 3 курси жіночого медичного інституту в Петербурзі. Друкувалася з 1922 р.

Автор сценаріїв фільмів: «Пригоди фабриканта» (1924), «В пазурах Радвлади» (1926).

Була членом Спілки письменників України.

Також була політпрацівником у Червоній армії, та на радянській партійній роботі. Є авторкою:

• повісті «Пиріжки»,
• збірок оповідань «Етапи»,
• «Голос серця»,
• п'єс «Вирок»,
• «Банкрут»,
• «Товариш»,
• «Знедолені»,
• «Великий кордон».

У своїх творах неправдиво зображала події в Україні після жовтня 1917 року, зокрема — злочинні хлібозаготівлі 1932—1933 років.

Як полтпрацівник брала активну участь у політичних звинуваченнях, зокрема: Панаса Любченка, Івана Микитенка, Миколи Скрипника, Миколи Хвильового, Олександра Шумського.

Література

• Письменники Радянської України 1917—1987. К., 1988. — С.351.

Джерело

• Експерт