Олексій Олексійович Левченко нар 18 липня 1948 Каховка Херсонська область Українська РСР СРСР пом 16 вересня 2020 Київ У

Олексій Олексійович Левченко (нар. 18 липня 1948, Каховка, Херсонська область, Українська РСР, СРСР — пом. 16 вересня 2020, Київ, Україна) — радянський і український художник кіно, кінорежисер, сценарист. Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1986). Заслужений діяч мистецтв України (2019).

Левченко Олексій ОлексійовичДата народження18 липня 1948Місце народженняКаховка, Херсонська область, Українська РСР, СРСРДата смерті16 вересня 2020 (72 роки)Місце смертіКиїв, УкраїнаГромадянство

СРСР

УкраїнаAlma materНаціональна академія образотворчого мистецтва і архітектуриПрофесіяхудожник, художник-постановник, кінорежисер, сценаристЧленствоНСКУНагороди

IMDbID 0505197

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Левченко.

Життєпис

Народився в родині службовця. Закінчив Київський художній інститут (1972). Працював учителем малювання в школі.

З 1978 р. — художник-постановник Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.

Працював у фільмах Микити Михалкова, Романа Балаяна, В'ячеслава Криштофовича, Миколи Мащенка, Володимира Попкова.

Член Національної спілки кінематографістів України.

Помер 16 вересня 2020 року у Києві, похований на Північному кладовищі.

Фільмографія

Художник-постановник:

«Своє щастя» (1979, т/ф; Спеціальний приз Всесоюзного фестивалю телефільмів. Баку, 1979)
«Чорна курка, або Підземні жителі» (1980, Золотий приз і приз XII Міжнародного кінофестивалю, Москва, 1981; Спеціальний приз журі Міжнародного кінофестивалю дитячих фільмів, Джифоні, Італія, 1981; Перший приз XIV Всесоюзного кінофестивалю, диплом II Всесоюзного тижня-огляду робіт молодих кінематографістів, Мінськ, 1981)
«Будемо чекати, повертайся» (1981)
«Ніч коротка» (1981. Перший приз XV Всесоюзного кінофестивалю, Таллінн, 1982; Великий приз Міжнародного кінофестивалю, Мангейм, ФРН, 1982)
«Карастоянови» (1982, Т/ф, 3 с, українсько-болгарське виробництво)
«Паризька драма» (1983)
«Які ж ми були молоді» (1984)
«Володя великий, Володя маленький» (1985)
«Бережи мене, мій талісмане» (1986)
«Самотня жінка бажає познайомитися» (1986)
«Смиренне кладовище» (1988)
«Любов до ближнього» (1988)
«Ха-бі-аси» (1990)
«Це ми, Господи!..» (1990)
«Урга — територія кохання» (1991)
(1993)
(1998)
«Схід – Захід» (1999)
«День народження Буржуя» (1999)
(2000)
«Слід перевертня» (2001, серіал)
«Критичний стан» (2002)
(2002)
(2007)
(2008)
(2009)
«Не скажу» (2010)
«Гайдамака» (2011)
(2011, телесеріал) та ін.

Автор сценарію і режисер-постановник:

«Луна» (1990)
(1992)
(1993)

Примітки

. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.

Джерела

Спілка кінематографістів України. К., 1985.
Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.361;
Шевченківські лауреати: 1962—2001. К., 2001. — С.294;
Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.511.

Посилання

http://www.kino-teatr.ru/kino/painter/post/11170/works/ [ 13 лютого 2016 у Wayback Machine.]

[1] . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.