Євген Аршакович Левханян нар 31 липня 1907 Кизляр пом 26 березня 1964 Львів вірменський і український радянський художни

Євген Аршакович Левханян (нар. 31 липня 1907, Кизляр — пом. 26 березня 1964, Львів) — вірменський і український радянський художник театру і кіно, живописець; член Асоціації художників революції з 1929 року, співзасновник Львівського відділення Спілки радянських художників України у 1945 році. Батько художниці Марієти Левханян, дід Євгена Карася.

Левханян Євген Аршакович



Народження	18 (31) липня 1907 Кізляр, ^d, Терська область, Російська імперія
Смерть	26 березня 1964(1964-03-26) (56 років)
	Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання	Личаківський цвинтар
Країна	Російська імперія СРСР
Жанр	пейзаж, портрет і натюрморт
Діяльність	художник
Вчитель	Власов Павло Олексійович
Працівник	Вірменський театр опери і балету і Вірменфільм
Член	Асоціація художників революції і Спілка радянських художників України
Діти	Левханян Марієта Євгенівна
Учасник	німецько-радянська війна

Біографія

Народився 18 [31] липня 1907(19070731) року в місті Кизлярі (нині Дагестан, Росія). 1927 року закінчив , де навчався у Павла Власова.

Упродовж 1929—1936 років працював сценографом Єреванського театру опери та балету. Одночасно, з 1935 року, обіймав посаду головного художника Єревана. У 1936—1941 роках мешкав в Орджонікідзе (нині Владикавказ). З вересня 1941 по 21 серпня 1945 року служив у Червоній армії. Брав участь у німецько-радянській війні. Був контужений. Після демобілізації жив у Львові. Помер у Львові 26 березня 1964 року. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі.

Творчість

У Єреванському театрі опери та балету оформив вистави

«Хоробрий Назар» Ованеса Туманяна;
«Наречена вогню» Джафара Джаббарли;
«Намус» за однойменним романом Олександра Ширванзаде.

Як художник-постановник студії «Вірменфільм» оформив стрічки

«Завжди напоготові!» (1930, режисери , Левон. Калантар);
«Кім — черговий» (1930, режисер Амасі Мартиросян);
«Перші промені» (1930, режисер );
«Під чорним крилом» (1930, режисер );
«Дві ночі» (1932, режисери Патвакан Бархударян, С. Аревшатян);
«Курди-єзиди» (1932, режисер Амасі Мартиросян);
«Арут» (1933, режисер );
«Світ і тіні» (1933, режисер Іван Перестіані).

Автор живописних полотен на історичну тематику, пейзажів Кавказу, Києва та Львова, натюрмортів, портретів у реалістичному стилі. Серед робіт:

«Степан Разін на Волзі» (1927);
«Поет Коста Хетагуров» (1928);
«Серго Орджонікідзе» (1930);
«Караван-Сарай» (1932);
«Олександр Пушкін на Кавказі» (1935);
«Гуцули в гостях у кавказьких горян» (1947);
«Стахановець Львівського склозаводу Арановський» (1950);
«Герой Соціалістичної Праці Ганна Клюк» (1950);
«Ельбрус» (1952);
«Свято у горах» (1954);
«Біля Бугу. Косів»;
«Маки»;
«Бузок»;
«Казбек увечері»;
«Гірський пейзаж. Карпати»;
«За Львовом»;
«Скирти. Закарпаття»;
«Площа Богдана Хмельницького. Київ» (1958);
«У саду» (1962);
«Леся Українка на Кавказі» (1964);
«Весна. Львів» (1964);
«Тарас Шевченко» (1964, незаверша).

Брав участь в обласних, всеукраїнських мистецьких виставках з 1945 року. Персональні виставки відбулися у Єревані у 1961 році, Львові у 1965 році (посмертна).

Примітки

Левханян Евгений Аршакович / Память народа. (рос.)

Література

З. А. Чегусова. Левханян Євген Аршакович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — .

[ПН-1] Левханян Евгений Аршакович / Память народа. (рос.)