Євген Аршакович Левханян (нар. 31 липня 1907, Кизляр — пом. 26 березня 1964, Львів) — вірменський і український радянський художник театру і кіно, живописець; член Асоціації художників революції з 1929 року, співзасновник Львівського відділення Спілки радянських художників України у 1945 році. Батько художниці Марієти Левханян, дід Євгена Карася.
Левханян Євген Аршакович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 18 (31) липня 1907 Кізляр, d, Терська область, Російська імперія | |||
Смерть | 26 березня 1964 (56 років) | |||
Львів, Українська РСР, СРСР | ||||
Поховання | Личаківський цвинтар | |||
Країна | Російська імперія СРСР | |||
Жанр | пейзаж, портрет і натюрморт | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Власов Павло Олексійович | |||
Працівник | Вірменський театр опери і балету і Вірменфільм | |||
Член | Асоціація художників революції і Спілка радянських художників України | |||
Діти | Левханян Марієта Євгенівна | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
| ||||
Біографія
Народився 18 [31] липня 1907 року в місті Кизлярі (нині Дагестан, Росія). 1927 року закінчив , де навчався у Павла Власова.
Упродовж 1929—1936 років працював сценографом Єреванського театру опери та балету. Одночасно, з 1935 року, обіймав посаду головного художника Єревана. У 1936—1941 роках мешкав в Орджонікідзе (нині Владикавказ). З вересня 1941 по 21 серпня 1945 року служив у Червоній армії. Брав участь у німецько-радянській війні. Був контужений. Після демобілізації жив у Львові. Помер у Львові 26 березня 1964 року. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі.
Творчість
- У Єреванському театрі опери та балету оформив вистави
- «Хоробрий Назар» Ованеса Туманяна;
- «Наречена вогню» Джафара Джаббарли;
- «Намус» за однойменним романом Олександра Ширванзаде.
- Як художник-постановник студії «Вірменфільм» оформив стрічки
- «Завжди напоготові!» (1930, режисери , Левон. Калантар);
- «Кім — черговий» (1930, режисер Амасі Мартиросян);
- «Перші промені» (1930, режисер );
- «Під чорним крилом» (1930, режисер );
- «Дві ночі» (1932, режисери Патвакан Бархударян, С. Аревшатян);
- «Курди-єзиди» (1932, режисер Амасі Мартиросян);
- «Арут» (1933, режисер );
- «Світ і тіні» (1933, режисер Іван Перестіані).
Автор живописних полотен на історичну тематику, пейзажів Кавказу, Києва та Львова, натюрмортів, портретів у реалістичному стилі. Серед робіт:
- «Степан Разін на Волзі» (1927);
- «Поет Коста Хетагуров» (1928);
- «Серго Орджонікідзе» (1930);
- «Караван-Сарай» (1932);
- «Олександр Пушкін на Кавказі» (1935);
- «Гуцули в гостях у кавказьких горян» (1947);
- «Стахановець Львівського склозаводу Арановський» (1950);
- «Герой Соціалістичної Праці Ганна Клюк» (1950);
- «Ельбрус» (1952);
- «Свято у горах» (1954);
- «Біля Бугу. Косів»;
- «Маки»;
- «Бузок»;
- «Казбек увечері»;
- «Гірський пейзаж. Карпати»;
- «За Львовом»;
- «Скирти. Закарпаття»;
- «Площа Богдана Хмельницького. Київ» (1958);
- «У саду» (1962);
- «Леся Українка на Кавказі» (1964);
- «Весна. Львів» (1964);
- «Тарас Шевченко» (1964, незаверша).
Брав участь в обласних, всеукраїнських мистецьких виставках з 1945 року. Персональні виставки відбулися у Єревані у 1961 році, Львові у 1965 році (посмертна).
Примітки
- Левханян Евгений Аршакович / Память народа. (рос.)
Література
- З. А. Чегусова. Левханян Євген Аршакович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevgen Arshakovich Levhanyan nar 31 lipnya 1907 Kizlyar pom 26 bereznya 1964 Lviv virmenskij i ukrayinskij radyanskij hudozhnik teatru i kino zhivopisec chlen Asociaciyi hudozhnikiv revolyuciyi z 1929 roku spivzasnovnik Lvivskogo viddilennya Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini u 1945 roci Batko hudozhnici Mariyeti Levhanyan did Yevgena Karasya Levhanyan Yevgen ArshakovichNarodzhennya18 31 lipnya 1907 Kizlyar d Terska oblast Rosijska imperiyaSmert26 bereznya 1964 1964 03 26 56 rokiv Lviv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaLichakivskij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRZhanrpejzazh portret i natyurmortDiyalnisthudozhnikVchitelVlasov Pavlo OleksijovichPracivnikVirmenskij teatr operi i baletu i VirmenfilmChlenAsociaciya hudozhnikiv revolyuciyi i Spilka radyanskih hudozhnikiv UkrayiniDitiLevhanyan Mariyeta YevgenivnaUchasniknimecko radyanska vijnaBiografiyaNarodivsya 18 31 lipnya 1907 19070731 roku v misti Kizlyari nini Dagestan Rosiya 1927 roku zakinchiv de navchavsya u Pavla Vlasova Uprodovzh 1929 1936 rokiv pracyuvav scenografom Yerevanskogo teatru operi ta baletu Odnochasno z 1935 roku obijmav posadu golovnogo hudozhnika Yerevana U 1936 1941 rokah meshkav v Ordzhonikidze nini Vladikavkaz Z veresnya 1941 po 21 serpnya 1945 roku sluzhiv u Chervonij armiyi Brav uchast u nimecko radyanskij vijni Buv kontuzhenij Pislya demobilizaciyi zhiv u Lvovi Pomer u Lvovi 26 bereznya 1964 roku Pohovanij u Lvovi na Lichakivskomu cvintari TvorchistU Yerevanskomu teatri operi ta baletu oformiv vistavi Horobrij Nazar Ovanesa Tumanyana Narechena vognyu Dzhafara Dzhabbarli Namus za odnojmennim romanom Oleksandra Shirvanzade Yak hudozhnik postanovnik studiyi Virmenfilm oformiv strichki Zavzhdi napogotovi 1930 rezhiseri Levon Ka lan tar Kim chergovij 1930 rezhiser Amasi Mar tirosyan Pershi promeni 1930 rezhiser Pid chornim krilom 1930 rezhiser Dvi nochi 1932 rezhiseri Patvakan Barhudaryan S Arevshatyan Kurdi yezidi 1932 rezhiser Amasi Martirosyan Arut 1933 rezhiser Svit i tini 1933 rezhiser Ivan Perestiani Avtor zhivopisnih poloten na istorichnu tematiku pejzazhiv Kavkazu Kiyeva ta Lvova natyurmortiv portretiv u realistichnomu stili Sered robit Stepan Razin na Volzi 1927 Poet Kosta Hetagurov 1928 Sergo Ordzhonikidze 1930 Karavan Saraj 1932 Oleksandr Pushkin na Kavkazi 1935 Guculi v gostyah u kavkazkih goryan 1947 Stahanovec Lvivskogo sklozavodu Aranovskij 1950 Geroj Socialistichnoyi Praci Ganna Klyuk 1950 Elbrus 1952 Svyato u gorah 1954 Bilya Bugu Kosiv Maki Buzok Kazbek uvecheri Girskij pejzazh Karpati Za Lvovom Skirti Zakarpattya Plosha Bogdana Hmelnickogo Kiyiv 1958 U sadu 1962 Lesya Ukrayinka na Kavkazi 1964 Vesna Lviv 1964 Taras Shevchenko 1964 nezaversha Brav uchast v oblasnih vseukrayinskih misteckih vistavkah z 1945 roku Personalni vistavki vidbulisya u Yerevani u 1961 roci Lvovi u 1965 roci posmertna PrimitkiLevhanyan Evgenij Arshakovich Pamyat naroda ros LiteraturaZ A Chegusova Levhanyan Yevgen Arshakovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2016 T 16 Kuz Lev 712 s ISBN 978 966 02 7998 8