Руїни Списького граду — одне з найбільших замкових місць у Центральній Європі.
Левоча, Списький град та пов'язані з ним пам'ятки культури | |
---|---|
Levoča, Spišský Hrad and the Associated Cultural Monuments | |
Світова спадщина | |
48°59′58″ пн. ш. 20°46′03″ сх. д. / 48.99944444447177716° пн. ш. 20.767500000027776963° сх. д. | |
Країна | Словаччина |
Тип | d |
(Критерії) | (iv) |
Об'єкт № | 620bis |
Зареєстровано: | 1993 (17 сесія) |
Внесено зміни | 2009 |
Замок розташований над містом Спиське Подградє та селом Жегра, що разом із сусіднім церковним містом Списька Капітула є складовими частинами об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
2009 року до переліка пам'яток було включено знаменитий вівтар майстра Павла з Левочі та історичний центр Левочі з багатьма ренесансовими будівлями, які добре збереглися.
Списький Град
Замок був зведений у ХІІ столітті, і він став політичним, адміністративним, економічним та культурним центром повіту Сепеш. У різний час замок змінував свої власників:
- до 1464 року він належав угорським королям,
- до 1528 родині Заполья,
- сімейству Турзо у період з 1531 по 1635,
- сім'ї Чакі у період з 1638 по 1945,
- з 1945 року у власності держави.
Це класичний романський кам'яний замок з типованими укріпленнями, двоповерховий романським палацом та тринефною романсько-готичною базиліки, що були споруджені орієнтовно до другої половини ХІІІ століття.
Друге поселення було збудовано у , що подвоїло площу замку. Замок був повністю перебудований у XV столітті. Стіни замку були підвищені та площа поселення була знову розширена.
Каплиця в готичному стилі була прибудована близько 1470 року. Клан Саполяї змінив зовнішній вигляд замку і добудував його в готичному стилі. Завдяки перебудові верхній замок став комфортною сімейною резиденцією, типовою для замків періоду пізнього Відродження XVI — XVII століть.
1780 року замок згорів і з того часу знаходиться в руїнах. Він був частково реконструйований у другій половині XX століття, і на місці були проведені обширні археологічні дослідження.
Левоча
Старе середньовічне місто Левоча (угорська : Lőcse, німецька : Leutschau) оточена 2,5 км довгих міських стін. Центральний вхід здійснюється через монументальні Кошицькі ворота, а два інших збереглися, а саме Менхард та Польські ворота. Міська площа має три основні пам'ятники:
- Стара Ратуша (XV — XVII століття),
- Лютеранська церква (1837),
- Базиліка Святого Якова.
Площа міста дуже добре збереглася і містить низку історичних будівель, які були будинками місцевої знаті в пізньому середньовіччі. Також на площі помітний кована залізна «Клітка сорому», що датується XVII століттям, що використовувалася для публічного покарання злочинців.
На дошці на одному з будинків є табличка про написання найвідомішого твору Яна Коменського — Orbis Pictus.
У другій за величиною церкві Словаччини, в базиліці Святого Якова з XIV століття є чудовий пізньоготичний дерев'яний різьблений вівтар. Він офіційно вважається найвищим готичний дерев'яним вівтарем у світі. Його висота становить 18,62 метрів і був створений майстром Павлом з Левочі орієнтовно юлизько 1506—1517 років.
Списька капітула
Це церковне містечко винятково добро збереглося і знаходиться недалеко від Списького граду. У містечку розташований собор Святого Мартіна, колишній монастир, семінарія та одна єдина вулиця з 30 будинками.
Всі середньовічні споруди були орієнтовно побудовані у період між 1662 й 1665 роками разом з Верхньою та Нижньою брамами.
Собор був побудований між 1245 і 1273 романським стилем з подальшими готичними добудовами. Це одна з найбільших та найцікавіших романських пам'яток Словаччини. Він містить багато середньовічних різьблених вівтарів і є місцем відпочинку багатьох владик Списького граду. Так, у його настінних розписах з 1317 року зображено коронацію короля Карла І Роберта.
Фрески в церкві в Жегрі
Церква Святого Духа в Жері була побудована у 1274 році і має збережені настінні розписи ХІІІ–XIV століть.
Спиське Подградє
Містечко, розташоване біля підніжжя пагорбу Списького граду, містить ряд будинків купців періоду Відродження. У ньому також збереглася одна з небагатьох синагог, що залишилася в регіоні. Проте зараз вона не використовується.
Галерея
- Міські стіни Левоча
- Ворота Кошице в Левочі
- Польські ворота в Левочі
- Будинок Турцо в Левочі
- Базиліка Святого Якова в Левочі
- Списький град вночі.
- Списький град
- Всередині Списького граду
- Списький град. Вид на стіну.
- Стіни Списького граду.
- Списький замок
- Вулиця в Спиській Капітулі
- Собор святого Мартіна
- Церква Святого Духа в Жегрі
- Церква Святого Духа в Жегрі
Див. також
Джерела
- . UNESCO World Heritage Centre. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 1 жовтня 2008.
- . Slovenský Raj. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 28 червня 2009.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
- * Назва в офіційному англомовному списку
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ruyini Spiskogo gradu odne z najbilshih zamkovih misc u Centralnij Yevropi Levocha Spiskij grad ta pov yazani z nim pam yatki kulturiLevoca Spissky Hrad and the Associated Cultural Monuments Svitova spadshina48 59 58 pn sh 20 46 03 sh d 48 99944444447177716 pn sh 20 767500000027776963 sh d 48 99944444447177716 20 767500000027776963Krayina SlovachchinaTipdKriteriyi iv Ob yekt 620bisZareyestrovano 1993 17 sesiya Vneseno zmini2009Spiskij grad Zamok roztashovanij nad mistom Spiske Podgradye ta selom Zhegra sho razom iz susidnim cerkovnim mistom Spiska Kapitula ye skladovimi chastinami ob yektiv vsesvitnoyi spadshini YuNESKO 2009 roku do perelika pam yatok bulo vklyucheno znamenitij vivtar majstra Pavla z Levochi ta istorichnij centr Levochi z bagatma renesansovimi budivlyami yaki dobre zbereglisya Spiskij GradDokladnishe Spiskij Grad Zamok buv zvedenij u HII stolitti i vin stav politichnim administrativnim ekonomichnim ta kulturnim centrom povitu Sepesh U riznij chas zamok zminuvav svoyi vlasnikiv do 1464 roku vin nalezhav ugorskim korolyam do 1528 rodini Zapolya simejstvu Turzo u period z 1531 po 1635 sim yi Chaki u period z 1638 po 1945 z 1945 roku u vlasnosti derzhavi Ce klasichnij romanskij kam yanij zamok z tipovanimi ukriplennyami dvopoverhovij romanskim palacom ta trinefnoyu romansko gotichnoyu baziliki sho buli sporudzheni oriyentovno do drugoyi polovini HIII stolittya Druge poselennya bulo zbudovano u sho podvoyilo ploshu zamku Zamok buv povnistyu perebudovanij u XV stolitti Stini zamku buli pidvisheni ta plosha poselennya bula znovu rozshirena Kaplicya v gotichnomu stili bula pribudovana blizko 1470 roku Klan Sapolyayi zminiv zovnishnij viglyad zamku i dobuduvav jogo v gotichnomu stili Zavdyaki perebudovi verhnij zamok stav komfortnoyu simejnoyu rezidenciyeyu tipovoyu dlya zamkiv periodu piznogo Vidrodzhennya XVI XVII stolit 1780 roku zamok zgoriv i z togo chasu znahoditsya v ruyinah Vin buv chastkovo rekonstrujovanij u drugij polovini XX stolittya i na misci buli provedeni obshirni arheologichni doslidzhennya LevochaDokladnishe Levocha Ratusha ta bazilika Svyatogo YakovaGolovnij vivtar u bazilici Svyatogo Yakova Stare serednovichne misto Levocha ugorska Locse nimecka Leutschau otochena 2 5 km dovgih miskih stin Centralnij vhid zdijsnyuyetsya cherez monumentalni Koshicki vorota a dva inshih zbereglisya a same Menhard ta Polski vorota Miska plosha maye tri osnovni pam yatniki Stara Ratusha XV XVII stolittya Lyuteranska cerkva 1837 Bazilika Svyatogo Yakova Plosha mista duzhe dobre zbereglasya i mistit nizku istorichnih budivel yaki buli budinkami miscevoyi znati v piznomu serednovichchi Takozh na ploshi pomitnij kovana zalizna Klitka soromu sho datuyetsya XVII stolittyam sho vikoristovuvalasya dlya publichnogo pokarannya zlochinciv Na doshci na odnomu z budinkiv ye tablichka pro napisannya najvidomishogo tvoru Yana Komenskogo Orbis Pictus U drugij za velichinoyu cerkvi Slovachchini v bazilici Svyatogo Yakova z XIV stolittya ye chudovij piznogotichnij derev yanij rizblenij vivtar Vin oficijno vvazhayetsya najvishim gotichnij derev yanim vivtarem u sviti Jogo visota stanovit 18 62 metriv i buv stvorenij majstrom Pavlom z Levochi oriyentovno yulizko 1506 1517 rokiv Spiska kapitulaSobor Svyatogo Martina Ce cerkovne mistechko vinyatkovo dobro zbereglosya i znahoditsya nedaleko vid Spiskogo gradu U mistechku roztashovanij sobor Svyatogo Martina kolishnij monastir seminariya ta odna yedina vulicya z 30 budinkami Vsi serednovichni sporudi buli oriyentovno pobudovani u period mizh 1662 j 1665 rokami razom z Verhnoyu ta Nizhnoyu bramami Sobor buv pobudovanij mizh 1245 i 1273 romanskim stilem z podalshimi gotichnimi dobudovami Ce odna z najbilshih ta najcikavishih romanskih pam yatok Slovachchini Vin mistit bagato serednovichnih rizblenih vivtariv i ye miscem vidpochinku bagatoh vladik Spiskogo gradu Tak u jogo nastinnih rozpisah z 1317 roku zobrazheno koronaciyu korolya Karla I Roberta Freski v cerkvi v ZhegriDokladnishe Zhegra Cerkva Svyatogo Duha v Zheri bula pobudovana u 1274 roci i maye zberezheni nastinni rozpisi HIII XIV stolit Spiske PodgradyeDokladnishe Spiske Podgradye Mistechko roztashovane bilya pidnizhzhya pagorbu Spiskogo gradu mistit ryad budinkiv kupciv periodu Vidrodzhennya U nomu takozh zbereglasya odna z nebagatoh sinagog sho zalishilasya v regioni Prote zaraz vona ne vikoristovuyetsya GalereyaMiski stini Levocha Vorota Koshice v Levochi Polski vorota v Levochi Budinok Turco v Levochi Bazilika Svyatogo Yakova v Levochi Spiskij grad vnochi Spiskij grad Vseredini Spiskogo gradu Spiskij grad Vid na stinu Stini Spiskogo gradu Spiskij zamok Vulicya v Spiskij Kapituli Sobor svyatogo Martina Cerkva Svyatogo Duha v Zhegri Cerkva Svyatogo Duha v ZhegriDiv takozhSpisok zamkiv Slovachchini Spish Slovackij RajDzherela UNESCO World Heritage Centre Arhiv originalu za 10 lyutogo 2021 Procitovano 1 zhovtnya 2008 Slovensky Raj Arhiv originalu za 14 lyutogo 2020 Procitovano 28 chervnya 2009 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku