Сергій Васильович Левашов (5 (17) липня 1857 с. Погоріле, Бєльовський повіт Тульської губернії – 16 (29) липня 1919, Одеса) — терапевт, державний і громадський діяч; член-кореспондент Паризького терапевтичного товариства (1899), голова Товариства російських лікарів (1905), ректор Новоросійського університет (сьогодні – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) (1907—1913), в. о. голови Ради монархічних з'їздів (1915—1917); доктор медицини, професор (1903).
Левашов Сергій Васильович | |
---|---|
Народився | 5 липня 1857 Погоріле, , Тульська губернія, Російська імперія |
Помер | 16 липня 1919 (62 роки) Одеса, Херсонська губернія, Українська СРР |
Місце проживання | d, Казань[1] |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | лікар, політик |
Alma mater | |
Галузь | медецина |
Заклад | Казанський державний університет |
Посада | ректор Новоросійського імператорського університету з 1907 до 1913 |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор медицини |
Партія | Союз російського народу |
Рід | d |
Біографія
Родился С. В. Левашов 5 (17) липня 1857, с. Погоріле, Бєльовський повіт Тульської губернії у дворянській родині.
У 1873 р. закінчив Тульську гімназію й вступив на медичний факультет Московського університету.
У 1874 р. — перевівся на другий курс Петербурзької медико-хірургічної академії, яку закінчив у 1878 р. із занесенням його імені на мармурову дошку академії та нагородою першою премією І. Ф. Буша, і був залишений в ній для підготовки професорського звання.
Працював на посаді інститутського лікаря та одночасно в клініці С. П. Боткіна.
1880 р. — присуджено ступінь доктора медицини.
17 грудня 1883 р. — приват-доцент клініки внутрішніх хвороб.
1884—1886 рр. — був відряджений за кордон для удосконалення знань, де працював у фізіологічних лабораторіях Гейденгайна в Бреславлі (нині Вроцлав) та Людвига в Лецпцизі, в Патологоанатомічному інституті Поноріка в Бреславлі, в Інституті заразних хвороб Коха в Берліні, одночасно завідував клініки професорів Бірмена, Вагнера, Цисмена.
На початку 1886 р. переїхав до Парижа, де працював в лабораторії професора Вюльпіна та займався в клініках професорів Ж. М. Шарко, Жакку, Потане та Жермена Се.
1886—1902 рр. — працював завідувачем кафедри факультетської клініки Казанського університету.
28 липня 1899 р. — обраний іноземним членом-кореспондентом Паризького терапевтичного товариства.
18 січня 1903 р. — призначений на посаду професора Новоросійського університету, на кафедру факультетської терапевтичної клініки. Одночасно з завідуванням кафедрою завідує діагностичною клінікою, а пізніше, з середини вересня 1903 р. — нововідкритою терапевтичною клінікою ІНУ.
1905 р. — обраний головою Товариства російських лікарів.
1906 р. — голова Медичного товариства при Новоросійському університеті.
4 грудня 1907 р. — призначений ректором Новоросійського університету.
1909 р. — організував Жіночі медичні курси.
28 вересня 1911 р. — переобраний ректором на другий строк.
1912 р. — обраний депутатом 4-ї Державної думи від міста Одеси. У Думі став заступником голови, а згодом — головою фракції правих.
1913 р. — знімає з себе обов'язки ректора Новоросійського університету і продовжує роботу на посаді професора і завідувача кафедри факультетської терапевтичної клініки.
1915—1917 рр. — брав активну участь у правомонархічному русі. Був членом Головної ради союзу російського народу, в. о. голови Ради монархічних з'їздів.
Після лютневої революції 1917 року професор Сергій Васильович Левашов відійшов від політичної діяльності і зайнявся медичною практикою.
Під час Громадянської війни 29 червня 1919 року, він був заарештований у себе на квартирі і розстріляний в підвалі Одеського ЧК. Місце поховання досі не відомо.
Наукова діяльність
Приділяв багато уваги та сил організації факультетської клініки Казанського університету, її обладнанню необхідним устаткуванням для занять зі студентами та лікарями. Одночасно з цією працею С. В. Левашов продовжує наукові дослідження з лікування ексудативних плевритів, результати яких були високо оцінено на Х Міжнародному конгресі в Берлині.
У зв'язку зі спалахом на сході Росії епідемії висипного тифу С. Левашов проводив мікробіологічні дослідження та всебічно вивчав етіологію цієї хвороби, результатом чого стала серія наукових праць та доповідей з демонстрацією висипнотифозних мікроорганізмів на XI Міжнародному медичному конгресі в Римі.
В одеський період свого життя розробляв питання лікування серцевих захворювань, досліджував жовчовиділення і секреторну діяльність шлунку під впливом лікарських засобів.
1907 р. для Новоросійського університету був дуже важким періодом, нормальній роботі постійно заважали сходки, які перетворили його у своєрідний майдан для мітингів.
С. В. Левашов прикладав максимум зусиль, щоб нормалізувати наукову та навчальну роботу. Він, як багато професорів, був прибічником погляду, що університет — це храм науки, а не місце для мітингів, таким чином ректор стояв на стороні так званого академічного угрупування професорів.
Події 1905—1907 р. призвели до того, що кожного року в університеті залишалися незайнятими багато професорських посад. Іноді викладання курсів і ведення практичних занять доручалося навіть неспеціалістам. З метою підготовки майбутніх учених ректорат вирішив залишити найбільш здібних випускників університету для набуття професорського звання. Але міністерство виділило лише незначну частину стипендій, і тоді С. В. Левашов призначив частину стипендій з коштів університету, заохочував приватні кошти, провадив попечительські вечори, на яких збиралися гроші для підтримки незабезпечених студентів та молодих науковців. С. Левашов також запрошує на професорські місця відомих вчених з інших університетів: В. В. Половцова, Д. К. Третьякова та ін.
На посаді ректора він приділяв багато уваги розвитку матеріально-технічної бази університету. Протягом 1912—1913 рр. перебудувалася Астрономічна обсерваторія, була капітально відремонтована велика оранжерея Ботанічного саду, переобладнана механічна майстерня, здобуто дозвіл та затверджено проект будови нового приміщення на розі Преображенської вул. та Малого пров. Все це дозволило розширити кабінети і лабораторії, поліпшити навчальну та наукову роботу. За період ректорства С. Левашова поповнилася і університетська бібліотека.
Праці
- К методике гемодинамитных экспериментов / С. В. Левашов // Еженед. клин. газ. — 1881. — № 38.
- К вопросу об этиологии крупозной пневмонии / С. В. Левашов // Еженед. клин. газ. — 1886.
- К вопросу о контагиозности крупозной пневмонии / С. В. Левашов // Тр. О-ва казан. естествоиспытателей. — 1888. — Т. 20.
- Материалы к вопросу о терапевтическом значении туберкулина при легочной и гортанной бугорчатке / С. В. Левашов // Врач. — 1891.
- Бактериологические свойства лечения заразных болезней у человека вообще и лечение сыпного тифа сывороткой в частности / С. В. Левашов. — СПб., 1893.
- О сердечных циррозах печени / С. В. Левашов // Рус. врач. — 1901. — № 1.
- Versuche uber die Inneervation der Hautgefasse / S. V. Levashov // Pflugers Arch. — Bd. 28.
Джерела та література
- Биографический словарь профессоров и преподавателей Казанского университета
- (1804—1904): в 2 ч. / под ред. Н. П. Загоскина. — Казань, 1904. — Ч. 2. — С. 243—246.
- Видные ученые Одессы / А. Е. Золотарев, Н. А. Золотарева. — Одесса, 2002. — Вып. 9. —С. 35-41.
- Професори Одеського (Новоросійського) ун-ту: біогр. слов. / ОНУ iм. I. I. Мечникова, Наук. б-ка. — Вид. 2-ге, доп. — Одеса: Астропринт, 2005. — Т. 1 : Ректора. — С. 53-56. [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Г. Г. Єфіменко. Левашов Сергій Васильович [ 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 77. — .
Примітки
- http://istmat.info/files/uploads/55542/1901_pamyatnaya_knizhka_kazanskoy_gubernii.pdf
Посилання
- Одеський націоальний університет імені І. І. Мечникова [ 11 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- История России до 1917 года: матеріалі для активного изучения отечественной [ 5 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Гаврилов С. Они «раскачивали» лодку / С. Гаврилов // Николаевская общественно-политическая Интерент-газета [ 11 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Интересные истории об известных личностях, биографии, юмористические рассказы, фото и видео [ 16 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Хронос [ 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergij Vasilovich Levashov 5 17 lipnya 1857 s Pogorile Byelovskij povit Tulskoyi guberniyi 16 29 lipnya 1919 Odesa terapevt derzhavnij i gromadskij diyach chlen korespondent Parizkogo terapevtichnogo tovaristva 1899 golova Tovaristva rosijskih likariv 1905 rektor Novorosijskogo universitet sogodni Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova 1907 1913 v o golovi Radi monarhichnih z yizdiv 1915 1917 doktor medicini profesor 1903 Levashov Sergij VasilovichNarodivsya 5 lipnya 1857 1857 07 05 Pogorile Tulska guberniya Rosijska imperiyaPomer 16 lipnya 1919 1919 07 16 62 roki Odesa Hersonska guberniya Ukrayinska SRRMisce prozhivannya d Kazan 1 Krayina Rosijska imperiyaDiyalnist likar politikAlma materGaluz medecinaZaklad Kazanskij derzhavnij universitetPosada rektor Novorosijskogo imperatorskogo universitetu z 1907 do 1913Vchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor mediciniPartiya Soyuz rosijskogo naroduRid dBiografiyaRodilsya S V Levashov 5 17 lipnya 1857 s Pogorile Byelovskij povit Tulskoyi guberniyi u dvoryanskij rodini U 1873 r zakinchiv Tulsku gimnaziyu j vstupiv na medichnij fakultet Moskovskogo universitetu U 1874 r perevivsya na drugij kurs Peterburzkoyi mediko hirurgichnoyi akademiyi yaku zakinchiv u 1878 r iz zanesennyam jogo imeni na marmurovu doshku akademiyi ta nagorodoyu pershoyu premiyeyu I F Busha i buv zalishenij v nij dlya pidgotovki profesorskogo zvannya Pracyuvav na posadi institutskogo likarya ta odnochasno v klinici S P Botkina 1880 r prisudzheno stupin doktora medicini 17 grudnya 1883 r privat docent kliniki vnutrishnih hvorob 1884 1886 rr buv vidryadzhenij za kordon dlya udoskonalennya znan de pracyuvav u fiziologichnih laboratoriyah Gejdengajna v Breslavli nini Vroclav ta Lyudviga v Lecpcizi v Patologoanatomichnomu instituti Ponorika v Breslavli v Instituti zaraznih hvorob Koha v Berlini odnochasno zaviduvav kliniki profesoriv Birmena Vagnera Cismena Na pochatku 1886 r pereyihav do Parizha de pracyuvav v laboratoriyi profesora Vyulpina ta zajmavsya v klinikah profesoriv Zh M Sharko Zhakku Potane ta Zhermena Se 1886 1902 rr pracyuvav zaviduvachem kafedri fakultetskoyi kliniki Kazanskogo universitetu 28 lipnya 1899 r obranij inozemnim chlenom korespondentom Parizkogo terapevtichnogo tovaristva 18 sichnya 1903 r priznachenij na posadu profesora Novorosijskogo universitetu na kafedru fakultetskoyi terapevtichnoyi kliniki Odnochasno z zaviduvannyam kafedroyu zaviduye diagnostichnoyu klinikoyu a piznishe z seredini veresnya 1903 r novovidkritoyu terapevtichnoyu klinikoyu INU 1905 r obranij golovoyu Tovaristva rosijskih likariv 1906 r golova Medichnogo tovaristva pri Novorosijskomu universiteti 4 grudnya 1907 r priznachenij rektorom Novorosijskogo universitetu 1909 r organizuvav Zhinochi medichni kursi 28 veresnya 1911 r pereobranij rektorom na drugij strok 1912 r obranij deputatom 4 yi Derzhavnoyi dumi vid mista Odesi U Dumi stav zastupnikom golovi a zgodom golovoyu frakciyi pravih 1913 r znimaye z sebe obov yazki rektora Novorosijskogo universitetu i prodovzhuye robotu na posadi profesora i zaviduvacha kafedri fakultetskoyi terapevtichnoyi kliniki 1915 1917 rr brav aktivnu uchast u pravomonarhichnomu rusi Buv chlenom Golovnoyi radi soyuzu rosijskogo narodu v o golovi Radi monarhichnih z yizdiv Pislya lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku profesor Sergij Vasilovich Levashov vidijshov vid politichnoyi diyalnosti i zajnyavsya medichnoyu praktikoyu Pid chas Gromadyanskoyi vijni 29 chervnya 1919 roku vin buv zaareshtovanij u sebe na kvartiri i rozstrilyanij v pidvali Odeskogo ChK Misce pohovannya dosi ne vidomo Naukova diyalnistPridilyav bagato uvagi ta sil organizaciyi fakultetskoyi kliniki Kazanskogo universitetu yiyi obladnannyu neobhidnim ustatkuvannyam dlya zanyat zi studentami ta likaryami Odnochasno z ciyeyu praceyu S V Levashov prodovzhuye naukovi doslidzhennya z likuvannya eksudativnih plevritiv rezultati yakih buli visoko ocineno na H Mizhnarodnomu kongresi v Berlini U zv yazku zi spalahom na shodi Rosiyi epidemiyi visipnogo tifu S Levashov provodiv mikrobiologichni doslidzhennya ta vsebichno vivchav etiologiyu ciyeyi hvorobi rezultatom chogo stala seriya naukovih prac ta dopovidej z demonstraciyeyu visipnotifoznih mikroorganizmiv na XI Mizhnarodnomu medichnomu kongresi v Rimi V odeskij period svogo zhittya rozroblyav pitannya likuvannya sercevih zahvoryuvan doslidzhuvav zhovchovidilennya i sekretornu diyalnist shlunku pid vplivom likarskih zasobiv 1907 r dlya Novorosijskogo universitetu buv duzhe vazhkim periodom normalnij roboti postijno zavazhali shodki yaki peretvorili jogo u svoyeridnij majdan dlya mitingiv S V Levashov prikladav maksimum zusil shob normalizuvati naukovu ta navchalnu robotu Vin yak bagato profesoriv buv pribichnikom poglyadu sho universitet ce hram nauki a ne misce dlya mitingiv takim chinom rektor stoyav na storoni tak zvanogo akademichnogo ugrupuvannya profesoriv Podiyi 1905 1907 r prizveli do togo sho kozhnogo roku v universiteti zalishalisya nezajnyatimi bagato profesorskih posad Inodi vikladannya kursiv i vedennya praktichnih zanyat doruchalosya navit nespecialistam Z metoyu pidgotovki majbutnih uchenih rektorat virishiv zalishiti najbilsh zdibnih vipusknikiv universitetu dlya nabuttya profesorskogo zvannya Ale ministerstvo vidililo lishe neznachnu chastinu stipendij i todi S V Levashov priznachiv chastinu stipendij z koshtiv universitetu zaohochuvav privatni koshti provadiv popechitelski vechori na yakih zbiralisya groshi dlya pidtrimki nezabezpechenih studentiv ta molodih naukovciv S Levashov takozh zaproshuye na profesorski miscya vidomih vchenih z inshih universitetiv V V Polovcova D K Tretyakova ta in Na posadi rektora vin pridilyav bagato uvagi rozvitku materialno tehnichnoyi bazi universitetu Protyagom 1912 1913 rr perebuduvalasya Astronomichna observatoriya bula kapitalno vidremontovana velika oranzhereya Botanichnogo sadu pereobladnana mehanichna majsternya zdobuto dozvil ta zatverdzheno proekt budovi novogo primishennya na rozi Preobrazhenskoyi vul ta Malogo prov Vse ce dozvolilo rozshiriti kabineti i laboratoriyi polipshiti navchalnu ta naukovu robotu Za period rektorstva S Levashova popovnilasya i universitetska biblioteka PraciK metodike gemodinamitnyh eksperimentov S V Levashov Ezhened klin gaz 1881 38 K voprosu ob etiologii krupoznoj pnevmonii S V Levashov Ezhened klin gaz 1886 K voprosu o kontagioznosti krupoznoj pnevmonii S V Levashov Tr O va kazan estestvoispytatelej 1888 T 20 Materialy k voprosu o terapevticheskom znachenii tuberkulina pri legochnoj i gortannoj bugorchatke S V Levashov Vrach 1891 Bakteriologicheskie svojstva lecheniya zaraznyh boleznej u cheloveka voobshe i lechenie sypnogo tifa syvorotkoj v chastnosti S V Levashov SPb 1893 O serdechnyh cirrozah pecheni S V Levashov Rus vrach 1901 1 Versuche uber die Inneervation der Hautgefasse S V Levashov Pflugers Arch Bd 28 Dzherela ta literaturaBiograficheskij slovar professorov i prepodavatelej Kazanskogo universiteta 1804 1904 v 2 ch pod red N P Zagoskina Kazan 1904 Ch 2 S 243 246 Vidnye uchenye Odessy A E Zolotarev N A Zolotareva Odessa 2002 Vyp 9 S 35 41 Profesori Odeskogo Novorosijskogo un tu biogr slov ONU im I I Mechnikova Nauk b ka Vid 2 ge dop Odesa Astroprint 2005 T 1 Rektora S 53 56 18 sichnya 2017 u Wayback Machine G G Yefimenko Levashov Sergij Vasilovich 22 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 77 ISBN 978 966 00 1028 1 Primitkihttp istmat info files uploads 55542 1901 pamyatnaya knizhka kazanskoy gubernii pdfPosilannyaOdeskij nacioalnij universitet imeni I I Mechnikova 11 lyutogo 2017 u Wayback Machine Istoriya Rossii do 1917 goda materiali dlya aktivnogo izucheniya otechestvennoj 5 chervnya 2017 u Wayback Machine Gavrilov S Oni raskachivali lodku S Gavrilov Nikolaevskaya obshestvenno politicheskaya Interent gazeta 11 lyutogo 2017 u Wayback Machine Interesnye istorii ob izvestnyh lichnostyah biografii yumoristicheskie rasskazy foto i video 16 lyutogo 2017 u Wayback Machine Hronos 8 zhovtnya 2017 u Wayback Machine