Ле́бідь Григо́рій Юхи́мович (нар. 25 грудня 1911 — † 28 червня 1988) — учасник Радянсько-німецької війни, командир взводу 17-го окремого армійського інженерного батальйону (53-тя армія, Степовий фронт), Герой Радянського Союзу (1944).
Григорій Юхимович Лебідь | |
---|---|
Народження | 25 грудня 1911 Лук'янівка |
Смерть | 28 липня 1988 (76 років) Лук'янівка |
Країна | Російська імперія→ СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | Сухопутні війська |
Рід військ | інженерні війська |
Роки служби | 1933–1935, 1941–1945 |
Звання | Старший лейтенант |
Формування | 17-й окремий армійський інженерний батальйон |
Командування | командир взводу |
Війни / битви | Німецько-радянська війна Радянсько-японська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 25 грудня 1911 року в селі Лук'янівка Баштанського району Миколаївської області в селянській родині. Українець. Член ВКП(б) з 1944 року.
Після закінчення початкової школи працював у колгоспі.
У 1933–1935 роках проходив військову службу в лавах РСЧА. Вдруге мобілізований у 1941 році Привільнянським РВК Миколаївської області.
Учасник німецько-радянської війни з липня 1941 року. Воював на Північно-Західному, Степовому та 2-му Українському фронтах.
Командир взводу 17-го окремого армійського інженерного батальйону 53-ї армії Степового фронту лейтенант Лебідь Г. Ю. особливо відзначився під час форсування річки Дніпро. Протягом 1-10 жовтня 1943 року, південно-східніше Кременчука, під вогнем противника на човнах і поромі успішно здійснював переправу стрілецьких підрозділів на правий беріг Дніпра. Коли поромного троса було перебито, протягом години натягнув новий трос і відновив переправу військ на захоплений плацдарм.
Наприкінці війни обіймав посаду начальника артилерійсько-технічного забезпечення 245-го інженерно-саперного Дністровського батальйону 54-ї інженерно-саперної Бухарестської ордена Кутузова бригади. Двічі був поранений (у 1942 та 1944 роках).
У 1945 році старший лейтенант Г. Ю. Лебідь вийшов у запас.
Оселився в рідному селі. Працював ковалем у місцевому колгоспі.
Помер 28 червня 1988.
Нагороди
За мужність і відвагу, виявлені в боях, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року командирові взводу лейтенантові Лебідю Г. Ю. присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка».
Нагороджений також орденами Жовтневої революції, Червоного Прапора (16.07.1942), Трудового Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (05.10.1943, 06.04.1985), орденами Червоної Зірки (23.05.1945), «Знак Пошани», медалями.
Примітки
- [. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 29 липня 2013. Нагородний лист на представлення Г. Ю. Лебідя до звання Героя Радянського Союзу(рос.)]
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 22 февраля 1944 года [ 3 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик. — 1944. — 5 марта (№ 13 (273)). — С. 1. (рос.)
- [. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 липня 2013. Нагородний лист Г. Ю. Лебідя на нагородження орденом Червоного Прапора(рос.)]
- Нагородний лист Г. Ю. Лебідя на нагородження орденом Вітчизняної війни 1 ступеня(рос.)
- [. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 липня 2013. Нагородний лист Г. Ю. Лебідя на нагородження орденом Червоної Зірки(рос.)]
Література
- Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982. — С. 170—173. (рос.)
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь: в 2 т. — Т. 1: Абаев—Любичев. — Москва: Воениздат, 1987. — 911 с. (рос.)
- Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. — 416 с. — ISBN 966-336-033-Х.
Посилання
- Біографія Г. Ю. Лебедя на «Az-libr.ru» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- «Книга памяти Украины» Миколаївська область, Том VIII, уродженці Миколаївської області, удостоєні звання Героя Радянського Союзу [ 25 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Le bid Grigo rij Yuhi movich nar 25 grudnya 1911 28 chervnya 1988 uchasnik Radyansko nimeckoyi vijni komandir vzvodu 17 go okremogo armijskogo inzhenernogo bataljonu 53 tya armiya Stepovij front Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Grigorij Yuhimovich LebidNarodzhennya25 grudnya 1911 1911 12 25 Luk yanivkaSmert28 lipnya 1988 1988 07 28 76 rokiv Luk yanivkaKrayinaRosijska imperiya SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silSuhoputni vijskaRid vijsk inzhenerni vijskaRoki sluzhbi1933 1935 1941 1945Zvannya Starshij lejtenantFormuvannya17 j okremij armijskij inzhenernij bataljonKomanduvannyakomandir vzvoduVijni bitviNimecko radyanska vijna Radyansko yaponska vijnaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lebid BiografiyaNarodivsya 25 grudnya 1911 roku v seli Luk yanivka Bashtanskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec Chlen VKP b z 1944 roku Pislya zakinchennya pochatkovoyi shkoli pracyuvav u kolgospi U 1933 1935 rokah prohodiv vijskovu sluzhbu v lavah RSChA Vdruge mobilizovanij u 1941 roci Privilnyanskim RVK Mikolayivskoyi oblasti Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z lipnya 1941 roku Voyuvav na Pivnichno Zahidnomu Stepovomu ta 2 mu Ukrayinskomu frontah Komandir vzvodu 17 go okremogo armijskogo inzhenernogo bataljonu 53 yi armiyi Stepovogo frontu lejtenant Lebid G Yu osoblivo vidznachivsya pid chas forsuvannya richki Dnipro Protyagom 1 10 zhovtnya 1943 roku pivdenno shidnishe Kremenchuka pid vognem protivnika na chovnah i poromi uspishno zdijsnyuvav perepravu strileckih pidrozdiliv na pravij berig Dnipra Koli poromnogo trosa bulo perebito protyagom godini natyagnuv novij tros i vidnoviv perepravu vijsk na zahoplenij placdarm Naprikinci vijni obijmav posadu nachalnika artilerijsko tehnichnogo zabezpechennya 245 go inzhenerno sapernogo Dnistrovskogo bataljonu 54 yi inzhenerno sapernoyi Buharestskoyi ordena Kutuzova brigadi Dvichi buv poranenij u 1942 ta 1944 rokah U 1945 roci starshij lejtenant G Yu Lebid vijshov u zapas Oselivsya v ridnomu seli Pracyuvav kovalem u miscevomu kolgospi Pomer 28 chervnya 1988 NagorodiZa muzhnist i vidvagu viyavleni v boyah Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 22 lyutogo 1944 roku komandirovi vzvodu lejtenantovi Lebidyu G Yu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina ta medali Zolota Zirka Nagorodzhenij takozh ordenami Zhovtnevoyi revolyuciyi Chervonogo Prapora 16 07 1942 Trudovogo Chervonogo Prapora dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 05 10 1943 06 04 1985 ordenami Chervonoyi Zirki 23 05 1945 Znak Poshani medalyami Primitki Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 29 lipnya 2013 Nagorodnij list na predstavlennya G Yu Lebidya do zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu ros Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza oficerskomu serzhantskomu i ryadovomu sostavu Krasnoj Armii ot 22 fevralya 1944 goda 3 lyutogo 2022 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik 1944 5 marta 13 273 S 1 ros Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 29 lipnya 2013 Nagorodnij list G Yu Lebidya na nagorodzhennya ordenom Chervonogo Prapora ros Nagorodnij list G Yu Lebidya na nagorodzhennya ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 stupenya ros Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 29 lipnya 2013 Nagorodnij list G Yu Lebidya na nagorodzhennya ordenom Chervonoyi Zirki ros LiteraturaBundyukov A G Kravchenko M V Synovnyaya vernost Otchizne Ocherki o Geroyah Sovetskogo Soyuza urozhencah Nikolaevskoj oblasti Odessa Mayak 1982 S 170 173 ros Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar v 2 t T 1 Abaev Lyubichev Moskva Voenizdat 1987 911 s ros Zoloti zirki Mikolayivshini Enciklopedichne vidannya Mikolayiv Vid vo MDGU im Petra Mogili 2005 416 s ISBN 966 336 033 H PosilannyaBiografiya G Yu Lebedya na Az libr ru 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Kniga pamyati Ukrainy Mikolayivska oblast Tom VIII urodzhenci Mikolayivskoyi oblasti udostoyeni zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu 25 lyutogo 2014 u Wayback Machine