Лебада-Схід

Лебада-Схід — офшорне нафтогазове родовище, розташоване у румунському секторі Чорного моря.

Лебада-Схід

Місце розташування родовища

Опис

Родовище відкрили у 1980 році внаслідок спорудження самопідіймальним судном Gloria свердловини Lebada Est 8, яка досягла глибини 3542 метра та була завершена у відкладеннях нижньої крейди. Хоча первісно отримані нафто- та газопрояви не були віднесені до промислових, проте подальше оціночне буріння за допомогою самопідіймального судна Orizont дозволило класифікувати структуру як родовище. Поклади нафти виявлені у відкладеннях альбу та верхньої крейди, тоді як із еоценом пов'язані запаси блакитного палива (успішний пошук останніх провели після виявлення газу у сусідньому родовищі Лебада-Захід).

Існує оцінка запасів родовища на рівні 50 млн барелів нафти та 6,8 млрд м³ газу.

Видобуток на родовищі почали у 1987-му, при цьому для пришвидшення проекту зазначене вище бурове судно Gloria встановили замість стаціонарної платформи. У 1989-му до нього в тій же функції додали самопідіймальні бурові судна Fortuna та Jupiter, що разом із початком закачування води для підтримки пластового тиску дозволило довести видобуток до 15 тисяч барелів на добу.

В подальшому Лебада-Схід отримала більш традиційне облаштування, яке включає:

- центральну платформу із обладнанням для підготовки PFCP (Platformei Centrale de Productie), яка почала роботу у 1993-му. Вона має два блоки — PFCA та PFCB, призначені для підготовки газу та нафти відповідно;

- сполучені з PFCP містками платформи для розміщення фонтанних арматур PFS1 та PFS2 (також може зустрічатись позначення PFSS — Platformei Fixed Sonde Support);

- сполучену з PFCP містком подвійну сервісну платформу PFC1/PFC2 (PFC2 призначена для проживання персоналу, а також має майданчик для гелікоптерів);

- платформу для розміщення фонтанних арматур PFS3 та асоційований з нею житловий блок PGSU3;

- споруджену в межах проекту по видобутку газу із еоценових відкладень платформу для розміщення фонтанних арматур PFS4 та асоційований з нею житловий блок PGSU4. З місця розташування PFS4 у 1994—1998 роках пробурили 9 свердловин, на яких у 2001-му провели роботи по добурюванню. 

Платформи встановлені в районах з глибинами від 51 до 53 метрів.

До комплексу Лебада-Схід під'єднані нафто- та газопроводи з родовищ Лебада-Захід (через них також проходить продукція родовищ Дельта та Сіноє) і Пескарус.

Встановлення на Лебада-Схід платформ дозволило вже у 1990-х повернути судна Fortuna та Jupiter до бурових робіт. Що стосується Gloria, то воно знаходилось на Лебада-Схід до 1998-го, коли було переведене на родовище Сінає.

Станом на 2003 рік на Лебада-Схід було пробурено 14 розвідувальних та 31 експлуатаційна свердловини. Їх фонд поповнювали і в подальшому, так, у четвертому кварталі 2018-го — четвертому кварталі 2019-го були споруджені 3 свердловини.

На початковому етапі розробки нафту вивозили човниковими танкерами, тоді як газ подавали по трубопроводу, що за первісним проектом призначався для нафти. У середині 1990-х проклали основний газопровід до ГПЗ Мідіа.

Примітки

1. . IHS Markit. 11 жовтня 2017. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
2. Anghel, Sorin; Sava, Constantin Stefan; Dudu, Alexandra (24 березня 2021). Assessment of Possibilities to Use Captured Co2 in the Western Black Sea Area (англ.). № ID 3811465. Процитовано 7 січня 2022.
3. . rezistenta.ro. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 7 січня 2022.
4. Minerals Yearbook (англ.). The Bureau. 1992. ISBN .
5. Robinson, Andrew G. (1997). (англ.). AAPG. ISBN . Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
6. . ZIUA de Constanta (рум.). 17 грудня 2003. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
7. . Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
8. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 грудня 2021. Процитовано 7 січня 2022.
9. . Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
10. . docplayer.net. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.