Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ле Дрю (фр. Les Drus) або Шпиль Дрю (фр. Aiguille du Dru) — гора у масиві Монблан, Французькі Альпи. Вона розташована на схід від селища Ле Праз у долині Шамоні.
| Ле Дрю або Шпиль Дрю фр. Les Drus або фр. Aiguille du Dru | ||||
 | ||||
| 45°55′58″ пн. ш. 6°57′23″ сх. д. / 45.932777777805775° пн. ш. 6.9563888889166776° сх. д.Координати: 45°55′58″ пн. ш. 6°57′23″ сх. д. / 45.932777777805775° пн. ш. 6.9563888889166776° сх. д. | ||||
| Країна | Франція | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Верхня Савоя | |||
| Система | Грайські Альпи | |||
| Тип | граніт | |||
| Висота | 3754 м.н.м. | |||
| Висота відносна | 155 м | |||
| Перше сходження | 12 вересня 1878 Клінтоном Томасом Дентом, Джеймсом Волкером Хартлі, Александером Бургенером та К.Мауером | |||
| Маршрут | AD | |||
  Ле Дрю або Шпиль Дрю Ле Дрю або Шпиль Дрю (Альпи) | ||||
 Ле Дрю у Вікісховищі | ||||
Гора має дві вершини:
- Гран-Дрю (3 754 м.н.м.) та
- Пті-Дрю (3 733 м.н.м.).
Ці дві вершини розміщені на західному кряжі гори (фр. Aiguille Verte, 4 122 м.н.м.) та поєднані між собою сідловиною Бреш дю Дрю (3 697 м.н.м.).
Північна стіна Пті-Дрю вважається однією з шести великих північних стін Альп.
Сходження
Перше сходження на Гран-Дрю здійснили британські альпіністи Клінтон Томас Дент і Джеймс Волкер Гартлі з гірськими гідами Александером Бургенером та К.Мауером; вони піднялися південно-східною стіною 12 вересня 1878 року. Пті-Дрю була підкорена наступного року, 29 серпня 1879 Дж. Е. Шарле-Стратоном, П.Пайо та Ф.Фолліньє південною стіною та південно-західним кряжем.
1889 року на обидва шпилі Дрю було здійснено перше сходження від Пті-Дрю до Гран-Дрю двома командами. Одна команда складалася з Кетрін Річардсон та гідів Еміля Рея та Жаан-Баптіста Біща, а друга з панів Неша та Вільямса з гідами Франсуа Сімоном, Фредеріком Пайо та Едуаром Купеліно.
Перший траверс через дві вершини Ле Дрю був здійснений Е.Фонтеном та Дж. Раванелем 23 серпня 1901 року, а перший зимовий — Арманом Шарле та Каміль Девуассу 25 лютого 1938 року.
Північна стіна
Північна стіна Пті-Дрю висотою падіння бл. 700 метрів вважається однією з шести великих північних стін Альп. Перший підйом по північній стіні здійснили П'єр Аллен та Р.Лайнінгер 1 серпня 1935 р. Перше зимове сходження — 1964 року Жорж Пайо, Івон Масіно, Жерар Девуассу. А перше одиночне сходження — 1955 року Вальтер Бонатті.
Значущі підйоми:
- 1982 — Томас Бубендорфер піднявся по північній стіні Гран-Жораса та по північній стані Пті-Дрю — обидва підйоми одиночні, без страхування та за час менший ніж 7 годин;
- 1993 року Елісон Харгрейв стала першою жінкою, які піднялася всіма шістьма великими північними стінами сама в межах одного року, а її загальний час підйомів склав менше 24 годин;
- 2008 року Роджер Шелі піднявся шістьма великими північними стінами протягом 45 днів (цей час довго вважався мінімальним для підйому на всі шість стін)
Західна та південно-західна стіни
На цих скельних стінах висотою 1000 метрів відбуваються серйозні каменепади — у 1950 р., 1997 р. 2003 р.,, 2005 р. та 2011 р., які сильно вплинули на структуру гори та знищили ряд маршрутів підйому. Шрами від них добре видно з долини Шамоні.
На час першого підйому по північній стіні П'єр Аллен вважав, що по західній стіні піднятися неможливо; але команда з А.Дагорі, Гвідо Маньоне, Люсьєна Берардіні та пана Лайна успішно її подолала в результаті серії спроб 5 липня та 17–19 липня 1952 року, хоча і з великою кількістю спеціальних засобів.
17–22 серпня 1955 року італійський скелелаз Вальтер Бонатті піднявся складним одиночним маршрутом по південно-західному стовпу Пті-Дрю (стовп Бонатті); цей маршрут, як і багато інших по західній стіні, внаслідок каменепадів в первісному стані більше не існує.
Через сім років, 24–26 липня 1962 року, Гері Геммінг та Роял Робінс піднялися «Американським прямим підйомом», більш прямими маршрутом вгору, ніж маршрут 1952 р. А 10–13 серпня 1965 року Роял Робінс, цього разу у компанії Джона Хартліна піднявся маршрутом «Американський прямий підйом». Цей маршрут був знищений каменепадом 2005 року.
Статуя на вершині
4 вересня 1913 року команда скелелазів під керівництвом Каміль Сімон та Робертса Шарле-Стратона зробила спробу підняти порожню всередині металеву статую Діви Марії Лурдської на вершину. Статуя майже метрової висоти та вагою 13 кг, зроблена з алюмінію, була вимушено залишена на кам'яному уступі на висоті 3 000 м.н.м. через погану погоду, і лише 18 вересня 1919 року її таки підняла на вершину команда з Аргентьєра: Альфред, Артур, Каміль, Жозеф та Жюль-Фелісьян Раванель з сільським священиком абатом Алексісом Куттіном
Примітки
- Aiguille du Dru, France. [d], (англ.). Процитовано 14 березня 2015.
- Clinton Thomas Dent, 'The History of an Ascent of the Aiguille du Dru', Alpine Journal, Vol. IX, репринт як 'The First Ascent of the Dru'
- Alpine Journal, 1888–89, vol. 14, 511—512
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2007. Процитовано 9 травня 2016.
- Alison Hargreave: A Hard Day's Summer: Six Classic North Faces Solo, London 1995 та Біографія Елісон Харгрейв [ 3 лютого 2008 у Wayback Machine.], findarticles.com про Харгрейв [ 2 лютого 2008 у Wayback Machine.].
- . Архів оригіналу за 2 вересня 2014. Процитовано 9 травня 2016.
- Ravanel, Ludovic; Philip Deline (2008). . Géomorphologie: relief, processus, environnement. № 4. с. 261—272. Архів оригіналу за 26 жовтня 2011. Процитовано 4 листопада 2011.
- Victor Saunders, «Flight from the Hornli» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], alpinejournal.org.uk.
- Lindsay Griffin, «West face of the Dru re-climbed» [ 12 травня 2016 у Wayback Machine.], alpinist.com.
- Jack Geldard, «Major Rockfall on Les Dru, Chamonix Valley» [ 12 травня 2016 у Wayback Machine.], ukclimbing.com.
- Harlin, John (1966). Petit Dru, West Face Direttissima (PDF). American Alpine Journal. Т. 1966. New York City, New York, USA: The American Alpine Club. с. 81—89. ISSN 0065-6925.[недоступне посилання з квітня 2019]
- «Petit Dru, West Face Direttissima», supertopo.com.
- http://www.alpinisme.com/FR/histoire-alpinisme/les-drus/index.php?fic=p7 [ 27 квітня 2016 у Wayback Machine.] Звіт про встановлення статуї(фр.)
Посилання
- Ле Дрю на SummitPost [ 11 травня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Le Dryu fr Les Drus abo Shpil Dryu fr Aiguille du Dru gora u masivi Monblan Francuzki Alpi Vona roztashovana na shid vid selisha Le Praz u dolini Shamoni Le Dryu abo Shpil Dryu fr Les Drus abo fr Aiguille du DruZahidna ta pivdenno zahidna stini Pti Dryu z vidimim sirim slidom vid obvalu traven 2006 Zahidna ta pivdenno zahidna stini Pti Dryu z vidimim sirim slidom vid obvalu traven 2006 45 55 58 pn sh 6 57 23 sh d 45 932777777805775 pn sh 6 9563888889166776 sh d 45 932777777805775 6 9563888889166776 Koordinati 45 55 58 pn sh 6 57 23 sh d 45 932777777805775 pn sh 6 9563888889166776 sh d 45 932777777805775 6 9563888889166776Krayina FranciyaRegion Verhnya SavoyaSistema Grajski AlpiTip granitVisota 3754 m n m Visota vidnosna 155 mPershe shodzhennya 12 veresnya 1878 Klintonom Tomasom Dentom Dzhejmsom Volkerom Hartli Aleksanderom Burgenerom ta K MaueromMarshrut ADLe Dryu abo Shpil DryuLe Dryu abo Shpil Dryu Alpi Le Dryu u Vikishovishi Gora maye dvi vershini Gran Dryu 3 754 m n m ta Pti Dryu 3 733 m n m Ci dvi vershini rozmisheni na zahidnomu kryazhi gori fr Aiguille Verte 4 122 m n m ta poyednani mizh soboyu sidlovinoyu Bresh dyu Dryu 3 697 m n m Pivnichna stina Pti Dryu vvazhayetsya odniyeyu z shesti velikih pivnichnih stin Alp ShodzhennyaPivnichna stina Pti Dryu v centri z velikoyu plyamoyu snigu 2008 r Sprava vidno zahidnu ta pivdenno zahidnu stinu zi svizhimi slidami obvalu Vershina zliva Zelenij shpilPivnichna stina Pti Dryu zi snigovim polem Pershe shodzhennya na Gran Dryu zdijsnili britanski alpinisti Klinton Tomas Dent i Dzhejms Volker Gartli z girskimi gidami Aleksanderom Burgenerom ta K Mauerom voni pidnyalisya pivdenno shidnoyu stinoyu 12 veresnya 1878 roku Pti Dryu bula pidkorena nastupnogo roku 29 serpnya 1879 Dzh E Sharle Stratonom P Pajo ta F Follinye pivdennoyu stinoyu ta pivdenno zahidnim kryazhem 1889 roku na obidva shpili Dryu bulo zdijsneno pershe shodzhennya vid Pti Dryu do Gran Dryu dvoma komandami Odna komanda skladalasya z Ketrin Richardson ta gidiv Emilya Reya ta Zhaan Baptista Bisha a druga z paniv Nesha ta Vilyamsa z gidami Fransua Simonom Frederikom Pajo ta Eduarom Kupelino Pershij travers cherez dvi vershini Le Dryu buv zdijsnenij E Fontenom ta Dzh Ravanelem 23 serpnya 1901 roku a pershij zimovij Armanom Sharle ta Kamil Devuassu 25 lyutogo 1938 roku Pivnichna stina Pivnichna stina Pti Dryu visotoyu padinnya bl 700 metriv vvazhayetsya odniyeyu z shesti velikih pivnichnih stin Alp Pershij pidjom po pivnichnij stini zdijsnili P yer Allen ta R Lajninger 1 serpnya 1935 r Pershe zimove shodzhennya 1964 roku Zhorzh Pajo Ivon Masino Zherar Devuassu A pershe odinochne shodzhennya 1955 roku Valter Bonatti Znachushi pidjomi 1982 Tomas Bubendorfer pidnyavsya po pivnichnij stini Gran Zhorasa ta po pivnichnij stani Pti Dryu obidva pidjomi odinochni bez strahuvannya ta za chas menshij nizh 7 godin 1993 roku Elison Hargrejv stala pershoyu zhinkoyu yaki pidnyalasya vsima shistma velikimi pivnichnimi stinami sama v mezhah odnogo roku a yiyi zagalnij chas pidjomiv sklav menshe 24 godin 2008 roku Rodzher Sheli pidnyavsya shistma velikimi pivnichnimi stinami protyagom 45 dniv cej chas dovgo vvazhavsya minimalnim dlya pidjomu na vsi shist stin Zahidna ta pivdenno zahidna stini Shpil Dryu zliva yakij vidno yak prodovzhennya zahidnogo kryazhu Zelenogo shpilyu centr vgori Na cih skelnih stinah visotoyu 1000 metriv vidbuvayutsya serjozni kamenepadi u 1950 r 1997 r 2003 r 2005 r ta 2011 r yaki silno vplinuli na strukturu gori ta znishili ryad marshrutiv pidjomu Shrami vid nih dobre vidno z dolini Shamoni Na chas pershogo pidjomu po pivnichnij stini P yer Allen vvazhav sho po zahidnij stini pidnyatisya nemozhlivo ale komanda z A Dagori Gvido Manone Lyusyena Berardini ta pana Lajna uspishno yiyi podolala v rezultati seriyi sprob 5 lipnya ta 17 19 lipnya 1952 roku hocha i z velikoyu kilkistyu specialnih zasobiv 17 22 serpnya 1955 roku italijskij skelelaz Valter Bonatti pidnyavsya skladnim odinochnim marshrutom po pivdenno zahidnomu stovpu Pti Dryu stovp Bonatti cej marshrut yak i bagato inshih po zahidnij stini vnaslidok kamenepadiv v pervisnomu stani bilshe ne isnuye Cherez sim rokiv 24 26 lipnya 1962 roku Geri Gemming ta Royal Robins pidnyalisya Amerikanskim pryamim pidjomom bilsh pryamimi marshrutom vgoru nizh marshrut 1952 r A 10 13 serpnya 1965 roku Royal Robins cogo razu u kompaniyi Dzhona Hartlina pidnyavsya marshrutom Amerikanskij pryamij pidjom Cej marshrut buv znishenij kamenepadom 2005 roku Statuya na vershiniHromolitografiya Helgi fon Kramm z virshem F R Havergala kinec 1870 h 4 veresnya 1913 roku komanda skelelaziv pid kerivnictvom Kamil Simon ta Robertsa Sharle Stratona zrobila sprobu pidnyati porozhnyu vseredini metalevu statuyu Divi Mariyi Lurdskoyi na vershinu Statuya majzhe metrovoyi visoti ta vagoyu 13 kg zroblena z alyuminiyu bula vimusheno zalishena na kam yanomu ustupi na visoti 3 000 m n m cherez poganu pogodu i lishe 18 veresnya 1919 roku yiyi taki pidnyala na vershinu komanda z Argentyera Alfred Artur Kamil Zhozef ta Zhyul Felisyan Ravanel z silskim svyashenikom abatom Aleksisom KuttinomPrimitkiAiguille du Dru France d angl Procitovano 14 bereznya 2015 Clinton Thomas Dent The History of an Ascent of the Aiguille du Dru Alpine Journal Vol IX reprint yak The First Ascent of the Dru Alpine Journal 1888 89 vol 14 511 512 Arhiv originalu za 22 grudnya 2007 Procitovano 9 travnya 2016 Alison Hargreave A Hard Day s Summer Six Classic North Faces Solo London 1995 ta Biografiya Elison Hargrejv 3 lyutogo 2008 u Wayback Machine findarticles com pro Hargrejv 2 lyutogo 2008 u Wayback Machine Arhiv originalu za 2 veresnya 2014 Procitovano 9 travnya 2016 Ravanel Ludovic Philip Deline 2008 Geomorphologie relief processus environnement 4 s 261 272 Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2011 Procitovano 4 listopada 2011 Victor Saunders Flight from the Hornli 4 bereznya 2016 u Wayback Machine alpinejournal org uk Lindsay Griffin West face of the Dru re climbed 12 travnya 2016 u Wayback Machine alpinist com Jack Geldard Major Rockfall on Les Dru Chamonix Valley 12 travnya 2016 u Wayback Machine ukclimbing com Harlin John 1966 Petit Dru West Face Direttissima PDF American Alpine Journal T 1966 New York City New York USA The American Alpine Club s 81 89 ISSN 0065 6925 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Petit Dru West Face Direttissima supertopo com http www alpinisme com FR histoire alpinisme les drus index php fic p7 27 kvitnya 2016 u Wayback Machine Zvit pro vstanovlennya statuyi fr PosilannyaLe Dryu na SummitPost 11 travnya 2008 u Wayback Machine