Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іван Ле справжнє ім я Іван Леонтійович Мойся 9 21 березня 1895 18950321 с Мойсинці Золотоніський повіт Полтавська губерн

Ле Іван

Ле Іван

Іван Ле (справжнє ім'я Іван Леонтійович Мойся; 9 (21) березня 1895(18950321), с. Мойсинці, Золотоніський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 9 жовтня 1978, Київ, Українська РСР, СРСР) — український радянський письменник. Редактор журналу «Забой».

Іван Леонтійович Мойся
image
ПсевдонімІван Ле
Народився9 (21) березня 1895(1895-03-21)
с. Мойсинці, Золотоніський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер9 жовтня 1978(1978-10-09) (83 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
ПохованняБайкове кладовище
Громадянствоimage Російська імперія→
image УНР→
image СРСР
Національністьукраїнець
Діяльністьписьменник
Alma materНТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Мова творівукраїнська
Жанрісторичний роман і оповідання
ЧленствоСП СРСР
ПартіяРКП(б)
Учасникнімецько-радянська війна і Громадянська війна в Росії
Нагороди
imageimage
Премії
image
image Іван Ле у Вікісховищі

Біографія

Народився 9 (21 березня) 1895 року в селі Мойсинцях Золотоніського повіту Полтавської губернії в родині безземельного селянина. Батько працював переважно грабарством. Матеріальні нестатки змушують восьмирічного хлопця піти на заробітки, — він пасе громадську худобу, згодом працює коногоном на руднику на Криворіжжі, грабарем, палітурником, покрівельником, теслярем, техніком на будівництві залізниці.

Вже з раннього дитинства виявилася його любов до літератури, бажання писати самому. Перші його дописи-фейлетони з'являються 1913 року в черкаській газеті «Пріднєпров'є».

У 1915 році мобілізований до царської армії. Перебування на фронті Першої світової війни, спілкування, а потім і дружба з більшовиками вплинули на політичні погляди майбутнього письменника. Його обирають головою солдатського комітету.

Після демобілізації влітку 1918 року повернувся в Україну, брав участь у боротьбі проти Гетьманату на боці Директорії УНР, а також проти денікінців. Його обирають до складу ревкому, а потім до повітового виконкому в Золотоноші.

У 1922 році його посилають на робітфак Київського політехнічного інституту, з наступного року він вчиться на факультеті інженерів будівництва шляхів. Згодом редагує газету «Київський політехнік», працює в редакції журналу «Комунар».

У кінці 1920-х років, з 1928 року по 1930 рік жив і працював у Донбасі, редагував журнал «Забой» (зараз «Донбас»). В цей період його творчості переважала робітнича тема (здебільшого донецька) вона розкрита в творах «Ритми шахтьорки» 1928.

Займає активну позицію в ідеологічній боротьбі проти «ворожих» концепцій в мистецтві, у ствердженні основоположних принципів радянської літератури. Належав до літературних організацій «Жовтень», «Всеукраїнська спілка пролетарських письменників». Стає першим редактором «Літературної газети» (1927).

Про роботу Івана Ле "під прапором Петлюри" добре пам'ятали у його волості, тому до комуністичної партії його прийняли тільки після виїзду з малої батьківщини у 1925 році.

Типовий представник стилю соцреалізм. У центрі уваги Івана Ле — простий люд. Серед них — Пилип Баранець («Новоявлена», 1925), Василь Машиністий («Трахтарь», 1926), Остап Залізний («Камінний Мірошник», 1928). Його спроби не ідеологізувати свої твори наштовхувались на вимоги редакцій вимальовувати образи його головних героїв, щоб було доведено партійність їх поведінки.

Професор Іван Огієнко (Митрополит Іларіон), який більшу частину свого життя прожив у еміграції і великими симпатіями до радянської влади не відрізнявся, в своїй “Історії української літературної мови”  стверджував, що  значну роль у завершенні формування сучасної української літературної мови відіграли українські письменники доби радянської українізації (першої третини ХХ століття).

До цих письменників безумовно належить й Іван Ле, який  за своє життя видав більше 50 книг зі своїми творами, переважну більшість яких було написано українською мовою.

image
Могила Івана Ле

Помер у Києві 9 жовтня 1978 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 1; центральна алея).

Твори

image
Меморіальна дошка Іванові Ле у Києві (вул. Велика Васильківська, 6)

Романи:

  • Роман міжгір'я;
  • Ле І. Роман міжгір'я. Кн. 2 / Іван Ле. — Вид. 3-тє. — Київ ; Харків: Держ. літ. вид-во, 1935. — 342 с.;
  • Наливайко;
  • Хмельницький;
  • Історія радості;
  • Південний захід (1948—1950, спільно з Олександром Левадою);
  • Бронзова доба (1965—1972) [];
  • Ле І. Новели / Ів. Ле. — Київ: Молодий більшовик, 1936. — 395, 3 с. — (Сучасна українська література).;
  • Ле І. Україна. Т. 1 : Наливайко: іст. роман з часів боротьби українського народу проти польської шляхти в кінці XVI ст. / Іван Ле. — Київ: Держ. літ. вид-во, 1940. — 420 с.;
  • Ле І. Танець живота: оповідання / Іван Ле. — Київ: Держ. вид-во України, 1928. — 159, 1 с.;
  • Ле І. Історія радості: роман / Іван Ле. — Київ: Держ. вид-во худож. літ., 1947. — 319 с.;

Повісті:

  • Юхим Кудря;
  • Інтеграл;
  • Кленовий лист;
  • Право молодості (1951—1952);
  • Ле І. Твердий характер / Іван Ле. — Київ: Держ. літ. вид-во, 1941. — 138 с.;
  • Ле І. Камінний мірошник: повість / Іван Ле. — Харків ; Київ: Держ. вид-во України, 1930. — 74 с.;
  • Ле І. Тринадцять епізодів: повість / Іван Ле. — 4-те переробл. вид. повісті «Юхим Кудря». — Харків ; Київ: Літ. і мистецтво, 1934. — 255, 1 с. : іл. — (Ювілейна бібліотека Червоної армії);
  • Ле І. Поза килимами: збірка / Іван Ле. — Харків ; Київ: Літ. і мистецтво, 1931. — 197, 2 с.;
  • Ле І. Мої листи, (1941—1944) / Іван Ле. — Київ ; Харків: Укр. держ. вид-во, 1945. — 228 с.;
  • Ле І. Збірка творів. Т. 1, 2, Кн. 1, 2 : Міжгір'я: роман / Іван Ле. — Київ: Держ. вид-во худож. літ., 1947. — 564 с.;
  • Ле І. Семен Голубар: повість-біографія знатного шахтаря Криворіжжя / Іван Ле. — Київ: Держ. вид-во техн. літ. України, 1950. — 88 с.;
  • Ле І. Розділ другий / Іван Ле. — Харків ; Київ: Літ. і мистецтво, 1931. — 34, 1 с. — (Масова художня бібліотечка);
  • Ле І. Ритми шахтерки: оповідання / І. Ле. — Київ: б. в., 19–?. — 47 с. — (Бібліотека газети «Пролетарська правда»);
  • Ле І. Оповідання та нариси, 1920—1944 / Іван Ле. — Київ: Держ. вид-во худож. літ., 1950. — 400 с.;
  • Ле І. Кільце порятунку / Іван Ле. — Харків: Літ. і мистецтво, 1934. — 80 с.;
  • Ле І. Її кар'єра / Іван Ле. — Київ: Держ. вид-во худож. літ., 1947. — 23 с. — (Бібліотека художньої літератури);
  • Ле І. Два дні на Новокраматорці / Іван Ле. — Київ: Держ. літ. вид-во, 1937. — 46 с.;
  • Ле І. Висота 206 / Іван Ле. — Б. м.: Спілка рад. письменників України, 1944. — 63 с.;
  • Ле І. Вибрані твори / Іван Ле. — Київ: Держ. літ. вид-во, 1938. — 314 с.

Екранізації

За його твором «Роман міжгір'я» режисер Ф. Лопатинський (за сценарієм Ф. Лопатинського і П. Коломойцева) створив у 1933 р. однойменний фільм.

За мотивами того ж твору, Кіностудія імені Олександра Довженка у 1975 році знімає фільм "Це було у Міжгір'ї" (режисер Мунід Закіров).

Нагороди та вшанування

На його честь існують декілька урбанонімів, наприклад, вулиця Івана Ле у місті Черкаси до 22.12.2022, коли була перейменована на честь Ольги Чемерис.

Примітки

  1. Ле Іван Леонтійович [ 17 вересня 2012 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія.
  2. У Черкасах перейменували більше сотні вулиць, провулків та скверів

Джерела та література

Література

  • Універсальна енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько. — К., 2010. — С. 509—510.
  • Шевченківські лауреати 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 291—292.

Посилання

  • Ле І. Як я працюю над «Романом Міжгір'я» / Іван Ле. — Харків ; Київ: Літ. і мистецтво, 1932. — 115 с. [ 18 вересня 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ivan Le spravzhnye im ya Ivan Leontijovich Mojsya 9 21 bereznya 1895 18950321 s Mojsinci Zolotoniskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiya 9 zhovtnya 1978 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR ukrayinskij radyanskij pismennik Redaktor zhurnalu Zaboj Ivan Leontijovich MojsyaPsevdonimIvan LeNarodivsya9 21 bereznya 1895 1895 03 21 s Mojsinci Zolotoniskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer9 zhovtnya 1978 1978 10 09 83 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaBajkove kladovisheGromadyanstvoRosijska imperiya UNR SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistpismennikAlma materNTUU KPI im Igorya SikorskogoMova tvorivukrayinskaZhanristorichnij roman i opovidannyaChlenstvoSP SRSRPartiyaRKP b Uchasniknimecko radyanska vijna i Gromadyanska vijna v RosiyiNagorodiPremiyi Ivan Le u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 9 21 bereznya 1895 roku v seli Mojsincyah Zolotoniskogo povitu Poltavskoyi guberniyi v rodini bezzemelnogo selyanina Batko pracyuvav perevazhno grabarstvom Materialni nestatki zmushuyut vosmirichnogo hlopcya piti na zarobitki vin pase gromadsku hudobu zgodom pracyuye konogonom na rudniku na Krivorizhzhi grabarem paliturnikom pokrivelnikom teslyarem tehnikom na budivnictvi zaliznici Vzhe z rannogo ditinstva viyavilasya jogo lyubov do literaturi bazhannya pisati samomu Pershi jogo dopisi fejletoni z yavlyayutsya 1913 roku v cherkaskij gazeti Pridnyeprov ye U 1915 roci mobilizovanij do carskoyi armiyi Perebuvannya na fronti Pershoyi svitovoyi vijni spilkuvannya a potim i druzhba z bilshovikami vplinuli na politichni poglyadi majbutnogo pismennika Jogo obirayut golovoyu soldatskogo komitetu Pislya demobilizaciyi vlitku 1918 roku povernuvsya v Ukrayinu brav uchast u borotbi proti Getmanatu na boci Direktoriyi UNR a takozh proti denikinciv Jogo obirayut do skladu revkomu a potim do povitovogo vikonkomu v Zolotonoshi U 1922 roci jogo posilayut na robitfak Kiyivskogo politehnichnogo institutu z nastupnogo roku vin vchitsya na fakulteti inzheneriv budivnictva shlyahiv Zgodom redaguye gazetu Kiyivskij politehnik pracyuye v redakciyi zhurnalu Komunar U kinci 1920 h rokiv z 1928 roku po 1930 rik zhiv i pracyuvav u Donbasi redaguvav zhurnal Zaboj zaraz Donbas V cej period jogo tvorchosti perevazhala robitnicha tema zdebilshogo donecka vona rozkrita v tvorah Ritmi shahtorki 1928 Zajmaye aktivnu poziciyu v ideologichnij borotbi proti vorozhih koncepcij v mistectvi u stverdzhenni osnovopolozhnih principiv radyanskoyi literaturi Nalezhav do literaturnih organizacij Zhovten Vseukrayinska spilka proletarskih pismennikiv Staye pershim redaktorom Literaturnoyi gazeti 1927 Pro robotu Ivana Le pid praporom Petlyuri dobre pam yatali u jogo volosti tomu do komunistichnoyi partiyi jogo prijnyali tilki pislya viyizdu z maloyi batkivshini u 1925 roci Tipovij predstavnik stilyu socrealizm U centri uvagi Ivana Le prostij lyud Sered nih Pilip Baranec Novoyavlena 1925 Vasil Mashinistij Trahtar 1926 Ostap Zaliznij Kaminnij Miroshnik 1928 Jogo sprobi ne ideologizuvati svoyi tvori nashtovhuvalis na vimogi redakcij vimalovuvati obrazi jogo golovnih geroyiv shob bulo dovedeno partijnist yih povedinki Profesor Ivan Ogiyenko Mitropolit Ilarion yakij bilshu chastinu svogo zhittya prozhiv u emigraciyi i velikimi simpatiyami do radyanskoyi vladi ne vidriznyavsya v svoyij Istoriyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi stverdzhuvav sho znachnu rol u zavershenni formuvannya suchasnoyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi vidigrali ukrayinski pismenniki dobi radyanskoyi ukrayinizaciyi pershoyi tretini HH stolittya Do cih pismennikiv bezumovno nalezhit j Ivan Le yakij za svoye zhittya vidav bilshe 50 knig zi svoyimi tvorami perevazhnu bilshist yakih bulo napisano ukrayinskoyu movoyu Mogila Ivana Le Pomer u Kiyevi 9 zhovtnya 1978 roku Pohovanij na Bajkovomu kladovishi dilyanka 1 centralna aleya TvoriMemorialna doshka Ivanovi Le u Kiyevi vul Velika Vasilkivska 6 Romani Roman mizhgir ya Le I Roman mizhgir ya Kn 2 Ivan Le Vid 3 tye Kiyiv Harkiv Derzh lit vid vo 1935 342 s Nalivajko Hmelnickij Istoriya radosti Pivdennij zahid 1948 1950 spilno z Oleksandrom Levadoyu Bronzova doba 1965 1972 dzherelo Le I Noveli Iv Le Kiyiv Molodij bilshovik 1936 395 3 s Suchasna ukrayinska literatura Le I Ukrayina T 1 Nalivajko ist roman z chasiv borotbi ukrayinskogo narodu proti polskoyi shlyahti v kinci XVI st Ivan Le Kiyiv Derzh lit vid vo 1940 420 s Le I Tanec zhivota opovidannya Ivan Le Kiyiv Derzh vid vo Ukrayini 1928 159 1 s Le I Istoriya radosti roman Ivan Le Kiyiv Derzh vid vo hudozh lit 1947 319 s Povisti Yuhim Kudrya Integral Klenovij list Pravo molodosti 1951 1952 Le I Tverdij harakter Ivan Le Kiyiv Derzh lit vid vo 1941 138 s Le I Kaminnij miroshnik povist Ivan Le Harkiv Kiyiv Derzh vid vo Ukrayini 1930 74 s Le I Trinadcyat epizodiv povist Ivan Le 4 te pererobl vid povisti Yuhim Kudrya Harkiv Kiyiv Lit i mistectvo 1934 255 1 s il Yuvilejna biblioteka Chervonoyi armiyi Le I Poza kilimami zbirka Ivan Le Harkiv Kiyiv Lit i mistectvo 1931 197 2 s Le I Moyi listi 1941 1944 Ivan Le Kiyiv Harkiv Ukr derzh vid vo 1945 228 s Le I Zbirka tvoriv T 1 2 Kn 1 2 Mizhgir ya roman Ivan Le Kiyiv Derzh vid vo hudozh lit 1947 564 s Le I Semen Golubar povist biografiya znatnogo shahtarya Krivorizhzhya Ivan Le Kiyiv Derzh vid vo tehn lit Ukrayini 1950 88 s Le I Rozdil drugij Ivan Le Harkiv Kiyiv Lit i mistectvo 1931 34 1 s Masova hudozhnya bibliotechka Le I Ritmi shahterki opovidannya I Le Kiyiv b v 19 47 s Biblioteka gazeti Proletarska pravda Le I Opovidannya ta narisi 1920 1944 Ivan Le Kiyiv Derzh vid vo hudozh lit 1950 400 s Le I Kilce poryatunku Ivan Le Harkiv Lit i mistectvo 1934 80 s Le I Yiyi kar yera Ivan Le Kiyiv Derzh vid vo hudozh lit 1947 23 s Biblioteka hudozhnoyi literaturi Le I Dva dni na Novokramatorci Ivan Le Kiyiv Derzh lit vid vo 1937 46 s Le I Visota 206 Ivan Le B m Spilka rad pismennikiv Ukrayini 1944 63 s Le I Vibrani tvori Ivan Le Kiyiv Derzh lit vid vo 1938 314 s Ekranizaciyi Za jogo tvorom Roman mizhgir ya rezhiser F Lopatinskij za scenariyem F Lopatinskogo i P Kolomojceva stvoriv u 1933 r odnojmennij film Za motivami togo zh tvoru Kinostudiya imeni Oleksandra Dovzhenka u 1975 roci znimaye film Ce bulo u Mizhgir yi rezhiser Munid Zakirov Nagorodi ta vshanuvannya1967 Shevchenkivska premiya Na jogo chest isnuyut dekilka urbanonimiv napriklad vulicya Ivana Le u misti Cherkasi do 22 12 2022 koli bula perejmenovana na chest Olgi Chemeris PrimitkiLe Ivan Leontijovich 17 veresnya 2012 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya U Cherkasah perejmenuvali bilshe sotni vulic provulkiv ta skverivDzherela ta literaturaG P Gerasimova Le Ivan 21 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 60 ISBN 978 966 00 1028 1 Ivan Le buv antiukrayinskim pismennikom 16 sichnya 2019 u Wayback Machine Literatura Universalna enciklopediya Cherkashina Uporyadnik Viktor Zhadko K 2010 S 509 510 Shevchenkivski laureati 1962 2001 Enciklopedichnij dovidnik K 2001 S 291 292 PosilannyaLe I Yak ya pracyuyu nad Romanom Mizhgir ya Ivan Le Harkiv Kiyiv Lit i mistectvo 1932 115 s 18 veresnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ