Лафаєт-стріт (англ. Lafayette Street) — головна вулиця з півночі на південь у Нижньому Мангеттені в Нью-Йорку. Бере початок на перехресті вулиць Рід-стріт і Центр-стріт, одним кварталом далі на північ від Чемберс-стріт. Потім вулиця з одностороннім рухом послідовно проходить через Чайна-таун, Маленьку Італію, Ноліта та Нохо і, нарешті, між сходом 9 та сходом 10 вулицями зливається з Четвертою авеню. За межами лівої смуги руху проходить буферна велосипедна доріжка. На північ від Спрінг-стріт Лафаєт-стріт прямує на північ (тільки до верхньої частини міста), на південь від Спрінг-стріт Лафаєт прямує лише на південь (центр міста).
Лафаєтт-стріт США | |
---|---|
фр. Lafayette Street | |
Населений пункт | Мангеттен |
Назва на честь | Жильбер де Лафаєт |
Дата початку забудови | 1825 |
Загальні відомості | |
Координати | 40°43′20″ пн. ш. 73°59′49″ зх. д. / 40.72226388891677828° пн. ш. 73.99715000002778709° зх. д.Координати: 40°43′20″ пн. ш. 73°59′49″ зх. д. / 40.72226388891677828° пн. ш. 73.99715000002778709° зх. д. |
Поштові індекси | 10003, 10007, 10012, 10013 |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | ↑8398124 ·R (Мангеттен) |
Мапа | |
Лафаєтт-стріт у Вікісховищі |
Вулиця названа на честь маркіза де Лафаєта, французького героя Війни за незалежність США.
Історія
Вулиця виникла як спекуляція нерухомістю Джона Джейкоба Астора, який купив великий ринковий сад у 1804 році за 45 000 доларів і здав частину ділянки в оренду французу на ім'я Жозеф Делакруа, який збудував популярний курорт і назвав його «Воксгол-Ґарденз» за аналогією з відомим курортом на околиці Лондона. Коли термін оренди закінчився в 1825 році, Астор прорізав нову вулицю, бульвар шириною 100 футів із трьох кварталів без перехресних вулиць, який починався на Астор-Плейс і закінчувався на Грейт-Джонс-стріт, яку він назвав Лафаєт-Плейс, щоб вшанувати пам’ять героя війни за незалежність, якого минулого року повернули в Америку із захопленням. Ділянки вздовж обох сторін нової вулиці швидко продавалися, заробляючи Астор у багато разів більше, ніж він заплатив за землю два десятиліття тому.
Примітки
- , p.67
- Harris, Luther S.. Around Washington Square: an illustrated history of Greenwich Village JHU Press, 2003. . p.60
- Welch, Rebeccah. New York: A Pictorial Celebration Sterling Publishing, 2007. p.120
- , p.448
Це незавершена стаття про Нью-Йорк. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lafayet strit angl Lafayette Street golovna vulicya z pivnochi na pivden u Nizhnomu Mangetteni v Nyu Jorku Bere pochatok na perehresti vulic Rid strit i Centr strit odnim kvartalom dali na pivnich vid Chembers strit Potim vulicya z odnostoronnim ruhom poslidovno prohodit cherez Chajna taun Malenku Italiyu Nolita ta Noho i nareshti mizh shodom 9 ta shodom 10 vulicyami zlivayetsya z Chetvertoyu avenyu Za mezhami livoyi smugi ruhu prohodit buferna velosipedna dorizhka Na pivnich vid Spring strit Lafayet strit pryamuye na pivnich tilki do verhnoyi chastini mista na pivden vid Spring strit Lafayet pryamuye lishe na pivden centr mista Lafayett strit SShAfr Lafayette StreetNaselenij punktMangettenNazva na chestZhilber de LafayetData pochatku zabudovi1825Zagalni vidomostiKoordinati40 43 20 pn sh 73 59 49 zh d 40 72226388891677828 pn sh 73 99715000002778709 zh d 40 72226388891677828 73 99715000002778709 Koordinati 40 43 20 pn sh 73 59 49 zh d 40 72226388891677828 pn sh 73 99715000002778709 zh d 40 72226388891677828 73 99715000002778709Poshtovi indeksi10003 10007 10012 10013Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap 8398124 R Mangetten Mapa Lafayett strit u Vikishovishi Vulicya nazvana na chest markiza de Lafayeta francuzkogo geroya Vijni za nezalezhnist SShA IstoriyaVulicya vinikla yak spekulyaciya neruhomistyu Dzhona Dzhejkoba Astora yakij kupiv velikij rinkovij sad u 1804 roci za 45 000 dolariv i zdav chastinu dilyanki v orendu francuzu na im ya Zhozef Delakrua yakij zbuduvav populyarnij kurort i nazvav jogo Voksgol Gardenz za analogiyeyu z vidomim kurortom na okolici Londona Koli termin orendi zakinchivsya v 1825 roci Astor prorizav novu vulicyu bulvar shirinoyu 100 futiv iz troh kvartaliv bez perehresnih vulic yakij pochinavsya na Astor Plejs i zakinchuvavsya na Grejt Dzhons strit yaku vin nazvav Lafayet Plejs shob vshanuvati pam yat geroya vijni za nezalezhnist yakogo minulogo roku povernuli v Ameriku iz zahoplennyam Dilyanki vzdovzh oboh storin novoyi vulici shvidko prodavalisya zaroblyayuchi Astor u bagato raziv bilshe nizh vin zaplativ za zemlyu dva desyatilittya tomu Primitki p 67 Harris Luther S Around Washington Square an illustrated history of Greenwich Village JHU Press 2003 ISBN 9780801873416 p 60 Welch Rebeccah New York A Pictorial Celebration Sterling Publishing 2007 ISBN 9781402723834 p 120 p 448 Ce nezavershena stattya pro Nyu Jork Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi