Ландкоф Самуїл Наумович нар 6 січня 1887 18870106 Кременчук пом 30 вересня 1970 український науковець доктор юридичних н

Ландкоф Самуїл Наумович (нар. 6 січня 1887(18870106), Кременчук — пом. 30 вересня 1970) — український науковець, доктор юридичних наук, професор, випускник Харківського університету 1919 року.

Ландкоф Самуїл Наумович

Народився	6 січня 1887(1887-01-06) Кременчук
Помер	30 вересня 1970(1970-09-30) (83 роки) Харків, Українська РСР, СРСР
Діяльність	науковець
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Заклад	КНУ імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь	доктор юридичних наук
Аспіранти, докторанти	Азімов Чингізхан Нуфатович ^d

Біографія

Народився 6 січня 1887 року в місті Кременчуці Полтавської губернії.

У 1915 році вступив на юридичний факультет Харківського університету, який закінчив у 1919 р. Працював помічником присяжного повіреного, юрисконсультом міськпродвідділу в м. Харкові, консультантом Харківського губернського управління юстиції, завідувачем судово-слідчого відділу Харківського губернського управління юстиції.

У 1920 році розпочав науково-викладацьку діяльність. Упродовж 1920–1931 років був викладачем та професором кафедри цивільного права і цивільного процесу у Харківському інституті народного господарства на правовому факультеті. У 1931 році був на посадах професора , .

З 1938 року – професор, завідувач кафедри цивільного права Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. У 1941 року евакуювався до міста Саратова, де працював професором . У 1942 році очолював кафедру теорії та історії права в Об’єднаному українському державному університеті (м. Кзил-Орда). З 1944 року – знову професор, завідувач кафедри цивільного права Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. У 1949 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук «Основні проблеми радянського винахідницького права». У 1958 р. викладав у Київському інституті народного господарства. У 1970 р. був прийнятий на посаду професора-консультанта кафедри цивільного права Харківського юридичного інституту.

Помер 30 вересня 1970 року.

Наукова діяльність

Досліджував проблеми правового регулювання господарської діяльності підприємств, питання винахідницького, патентного і авторського права. Автор підручника «Основи радянського цивільного права», за яким навчалося не одне покоління юристів-цивілістів.

Підготував 18 кандидатів наук.

Основні праці

«Контокорент і кредитна реформа» (1931)
«Винахідництво в СРСР. Збірник директивних і законодавчих матеріалів з практичними поясненнями» (1940)
«Основи цивільного права» (1948)
«Охорона прав винахідників і раціоналізаторів» (1958)
«Основи радянського винахідницького права» (1961)

Нагороди

Нагороджений медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.».

Примітки

На базі правового факультету 1930 року було створено Інститут радянського будівництва і права (тепер Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого)

Посилання

Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Ландкоф [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Ландкоф Самуїл Наумович [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] Історія Полтави
Их имена связаны с Полтавщиной (Д — Л) Люди землі Полтавської (рос.)
Літопис випускників Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого [ 20 листопада 2019 у Wayback Machine.]

[1] На базі правового факультету 1930 року було створено Інститут радянського будівництва і права (тепер Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого)