Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лала Шевкет (азерб. Lalə Şövkət; нар.. 7 листопада 1951, Баку, Азербайджан) — азербайджанський політичний діяч, лідерка Ліберальної партії Азербайджану і Руху «Національна Єдність».
| Лала Шевкет азерб. Lalə Şövkət | |
 | |
| Народження: | 7 листопада 1951 (72 роки) Баку, Азербайджанська РСР, СРСР |
|---|---|
| Країна: | Азербайджан |
| Освіта: | Азербайджанський медичний університет |
| Ступінь: | доктор медичних наук |
| Партія: | d |
| | |
Ранні роки
Лала Шевкет народилася 7 листопада 1951 року в місті Баку в родині філолога та історика, уродженця Кубинського району Шевкет-бека Гаджиєва (1912—1983) і лікарки, уродженки Баку, кандидата наук, доцента Сіддігі Усейнової (1920—1988). У 1968 році Лала Шевкет закінчила середню школу № 189 і вступила до Азербайджанського державного медичного інституту імені Н. Наріманова.
Перші наукові праці Лала Шевкет опублікувала будучи студенткою. Після закінчення інституту була направлена Міністерством охорони здоров'я Азербайджану для проходження інтернатури до знаменитого наукового центру радянської хірургії, кафедри університету дружби народів імені Патріса Лумумби в Москві. Закінчивши 1975 році інтернатуру, пройшла клінічну ординатуру в тому ж науковому центрі під керівництвом всесвітньо відомого вченого, академіка Володимира Виноградова.
У 1977 році Лала Шевкет захистила кандидатську дисертацію з хірургії. З 1978 року працювала молодшим, пізніше старшим і провідним науковим співробітником у НДІ швидкої допомоги ім. Скліфосовського. У 1988 році захистила докторську дисертацію з організації і управління охороною здоров'я, ставши наймолодшим в СРСР доктором наук у цій галузі.
Працювала керівником відділу організації і управління охороною здоров'я Наукового центру міністерства охорони здоров'я Російської РФСР. У 1991 році була офіційно залучена головою Ради Міністрів Російської Федерації Іваном Силаєвим до роботи з розробки концепції соціальної політики країни. Лала Шевкет була керівником експертної групи із законодавства охорони здоров'я Верховної Ради РРФСР, віце-президентом Міжнародної Асоціації соціал-гігієністів і організаторів охорони здоров'я, членом президії Міжнародного Еко-філософського фонду. Удостоєна почесного звання доктора філософії і права. Лала Шевкет — професор і авторка більше ста наукових робіт.
Політична діяльність
Епоха перебудови та загострення в кінці 1980-х Карабахської проблеми вплинула на формування суспільно-політичної діяльності Лали Шевкет і стала основою для співпраці з провідними лідерами демократичного руху Радянського Союзу. Трагічні події «Кривавого січня» 1990 року стали відправною точкою початку її політичної діяльності. У зв'язку з цими подіями 20 і 21 січня вона керувала підготовкою і проведенням прес-конференції у постійному представництві Азербайджану в Москві.
В 1991 році разом з Едуардом Шеварднадзе, Олександром Яковлєвим, Анатолієм Собчаком, Гаврилом Поповим, Альгірдасом Бразаускасом та іншими відомими демократами Лала Шевкет стала однією з ініціаторів формування Руху Демократичних реформ в СРСР. У цьому ж році нею було створено Міжнародний суспільно-політичний Рух «За демократичні реформи в Азербайджанській Республіці та захист прав людини». Це рух став першою в СРСР міжнародною політичною організацією союзної республіки, офіційно зареєстрованою в міністерстві юстиції СРСР. Представництва цього руху знаходилися як в Азербайджані, так і в союзних республіках та країнах Європи.
У червні 1993 року Лала Шевкет була запрошена до Баку виконуючим обов'язки президента Азербайджану Гейдаром Алієвим і 7 липня була призначена на посаду Державного секретаря Азербайджанської Республіки.
У січні 1994 року на знак протесту проти корупції у вищих ешелонах влади подала заяву про відставку і тим створила прецедент добровільної відставки з високої державної посади керуючись моральними принципами.
11 січня 1994 року їй було присвоєно ранг Надзвичайного і повноважного посла, і виданий Указ президента про призначення на посаду представника Азербайджану при ООН . Але вона твердо відмовилася від посади, мотивуючи це неможливістю бути провідником тієї політики, яку вона не сприймає. Незважаючи на те, що протягом 8 місяців Указ президента залишався в силі, вона так і не приступила до 23 вересня 1994 року до виконання повноважень
У 1995 році створила Ліберальну партію Азербайджану, на установчій конференції якої 3 червня 1995 року її було обрано головою. Є основоположником ідеології лібералізму в сучасному Азербайджані. Під її керівництвом була випущена перша книга азербайджанською мовою з теорії лібералізму.
У 1998 році Лала Шевкет була однією з п'яти потенційних кандидатів у президенти, які бойкотували вибори у зв'язку з їх недемократичністю.
За роки політичної діяльності на Лалу Шевкет неодноразово здійснювалися спроби замаху, найбільш відомим з яких був замах на неї та її оточення на мітингу на захист демократії в Азербайджані восени 1998 року.
7 червня 2003 року на позачерговому з'їзді Ліберальної партії Азербайджану Лала Шевкет подала у відставку з поста голови партії, вирішивши балотуватися в президенти як незалежний кандидат.
Результати президентських виборів 15 жовтня 2003 року були поставлені під сумнів провідними міжнародними організаціями, такими як ОБСЄ та Рада Європи. На думку багатьох незалежних спостерігачів повинен був відбутися другий тур за участю Лали Шевкет.
У листопаді 2005 року очолювані Лалою Шевкет Рух «Національна Єдність» та ліберальна партія Азербайджану взяли участь у чергових парламентських виборах зі списком з 70 кандидатів. В результаті голосування 7 листопада 2005 року на 17-му Ясамальському окрузі Лала Шевкет здобула переконливу перемогу і у відповідності з офіційними даними була обрана депутатом Міллі Меджлісу. Проте влада не визнали перемогу, як мінімум, 11 інших кандидатів від ліберальної партії та руху «Національна Єдність». Одночасно не були визнані перемоги понад 50 кандидатів у депутати від інших опозиційних партій. Більшість поданих згодом скарг до ЦВК не були розглянуті, а частина з них необґрунтовано незадоволена.
26 листопада 2005 року в ході мітингу опозиції влада застосувала проти мирних демонстрантів невиправдане насильство, жорстоко побивши жінок, дітей та старих. Була здійснена спроба нападу і на лідерів опозиції, включаючи Лалу Шевкет. Не бажаючи брати участь у легітимізації «новообраного парламенту», 17 січня 2006 року Лала Шевкет направила до Центрвиборчкому Азербайджану офіційну заяву про відмову від мандата депутата Міллі Меджлісу Азербайджанської республіки на знак протесту проти тотальної фальсифікації парламентських виборів і відвертого небажання влади йти на будь-які компроміси.
17 лютого 2006 року Лала Шевкет підписала з лідерами провідних опозиційних партій угоду про утворення політичного блоку «Азадліг», який був реальною альтернативою правлячому режиму. У складі блоку були ліберальна партія Азербайджану, партія Народного Фронту і партія громадянського розвитку. За час свого існування, Блок перебував в авангарді боротьби опозиції за демократію і права людини в Азербайджані.
У 2008 році Лала Шевкет разом з іншими лідерами опозиції бойкотувала президентські вибори у зв'язку з повною відсутністю свободи і відкритості в країні, і відсутність навіть мінімальних вимог для проведення виборів чесно і справедливо.
У 2010 році перед парламентськими виборами, блок «Азадліг» було розформовано у зв'язку з рішенням партії Народного фронту створити коаліцію з партією Мусават. Ліберальна партія Азербайджану взяла участь у парламентських виборах разом зі своїм союзником з розформованого блоку «Азадліг» — партією громадян та розвитку, а також партією зелених і Рухом інтелігенції, сформувавши виборчого блок «За людину». Однак, згідно зі звітами іноземних спостерігачів, вибори були сфальсифіковані, і жоден з кандидатів від опозиції не зміг пройти до парламенту.
Сьогодні професор Лала Шевкет є лідером ліберальної партії Азербайджану та її кандидатом у президенти. Її вважають одним із лідерів опозиції в Азербайджані.
Особисте життя
Має одного сина.
Джерела
- Офіційний сайт Лали Шевкет [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки
- Лала Шевкет — экс-председатель ЛПА[недоступне посилання]
- L. -Ş. Hacıyevanın BMT yanında Azərbaycan Respublikasının daimi nümayəndəsi təyin edilməsi haqqında.[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 8 березня 2020.
- Лала Шевкет выразила свою позицию относительно национального собрания
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lala Shevket azerb Lale Sovket nar 7 listopada 1951 Baku Azerbajdzhan azerbajdzhanskij politichnij diyach liderka Liberalnoyi partiyi Azerbajdzhanu i Ruhu Nacionalna Yednist Lala Shevket azerb Lale Sovket Narodzhennya 7 listopada 1951 1951 11 07 72 roki Baku Azerbajdzhanska RSR SRSRKrayina AzerbajdzhanOsvita Azerbajdzhanskij medichnij universitetStupin doktor medichnih naukPartiya d Mediafajli b u VikishovishiRanni rokiLala Shevket narodilasya 7 listopada 1951 roku v misti Baku v rodini filologa ta istorika urodzhencya Kubinskogo rajonu Shevket beka Gadzhiyeva 1912 1983 i likarki urodzhenki Baku kandidata nauk docenta Siddigi Usejnovoyi 1920 1988 U 1968 roci Lala Shevket zakinchila serednyu shkolu 189 i vstupila do Azerbajdzhanskogo derzhavnogo medichnogo institutu imeni N Narimanova Pershi naukovi praci Lala Shevket opublikuvala buduchi studentkoyu Pislya zakinchennya institutu bula napravlena Ministerstvom ohoroni zdorov ya Azerbajdzhanu dlya prohodzhennya internaturi do znamenitogo naukovogo centru radyanskoyi hirurgiyi kafedri universitetu druzhbi narodiv imeni Patrisa Lumumbi v Moskvi Zakinchivshi 1975 roci internaturu projshla klinichnu ordinaturu v tomu zh naukovomu centri pid kerivnictvom vsesvitno vidomogo vchenogo akademika Volodimira Vinogradova U 1977 roci Lala Shevket zahistila kandidatsku disertaciyu z hirurgiyi Z 1978 roku pracyuvala molodshim piznishe starshim i providnim naukovim spivrobitnikom u NDI shvidkoyi dopomogi im Sklifosovskogo U 1988 roci zahistila doktorsku disertaciyu z organizaciyi i upravlinnya ohoronoyu zdorov ya stavshi najmolodshim v SRSR doktorom nauk u cij galuzi Pracyuvala kerivnikom viddilu organizaciyi i upravlinnya ohoronoyu zdorov ya Naukovogo centru ministerstva ohoroni zdorov ya Rosijskoyi RFSR U 1991 roci bula oficijno zaluchena golovoyu Radi Ministriv Rosijskoyi Federaciyi Ivanom Silayevim do roboti z rozrobki koncepciyi socialnoyi politiki krayini Lala Shevket bula kerivnikom ekspertnoyi grupi iz zakonodavstva ohoroni zdorov ya Verhovnoyi Radi RRFSR vice prezidentom Mizhnarodnoyi Asociaciyi social gigiyenistiv i organizatoriv ohoroni zdorov ya chlenom prezidiyi Mizhnarodnogo Eko filosofskogo fondu Udostoyena pochesnogo zvannya doktora filosofiyi i prava Lala Shevket profesor i avtorka bilshe sta naukovih robit Politichna diyalnistEpoha perebudovi ta zagostrennya v kinci 1980 h Karabahskoyi problemi vplinula na formuvannya suspilno politichnoyi diyalnosti Lali Shevket i stala osnovoyu dlya spivpraci z providnimi liderami demokratichnogo ruhu Radyanskogo Soyuzu Tragichni podiyi Krivavogo sichnya 1990 roku stali vidpravnoyu tochkoyu pochatku yiyi politichnoyi diyalnosti U zv yazku z cimi podiyami 20 i 21 sichnya vona keruvala pidgotovkoyu i provedennyam pres konferenciyi u postijnomu predstavnictvi Azerbajdzhanu v Moskvi V 1991 roci razom z Eduardom Shevardnadze Oleksandrom Yakovlyevim Anatoliyem Sobchakom Gavrilom Popovim Algirdasom Brazauskasom ta inshimi vidomimi demokratami Lala Shevket stala odniyeyu z iniciatoriv formuvannya Ruhu Demokratichnih reform v SRSR U comu zh roci neyu bulo stvoreno Mizhnarodnij suspilno politichnij Ruh Za demokratichni reformi v Azerbajdzhanskij Respublici ta zahist prav lyudini Ce ruh stav pershoyu v SRSR mizhnarodnoyu politichnoyu organizaciyeyu soyuznoyi respubliki oficijno zareyestrovanoyu v ministerstvi yusticiyi SRSR Predstavnictva cogo ruhu znahodilisya yak v Azerbajdzhani tak i v soyuznih respublikah ta krayinah Yevropi U chervni 1993 roku Lala Shevket bula zaproshena do Baku vikonuyuchim obov yazki prezidenta Azerbajdzhanu Gejdarom Aliyevim i 7 lipnya bula priznachena na posadu Derzhavnogo sekretarya Azerbajdzhanskoyi Respubliki U sichni 1994 roku na znak protestu proti korupciyi u vishih eshelonah vladi podala zayavu pro vidstavku i tim stvorila precedent dobrovilnoyi vidstavki z visokoyi derzhavnoyi posadi keruyuchis moralnimi principami 11 sichnya 1994 roku yij bulo prisvoyeno rang Nadzvichajnogo i povnovazhnogo posla i vidanij Ukaz prezidenta pro priznachennya na posadu predstavnika Azerbajdzhanu pri OON Ale vona tverdo vidmovilasya vid posadi motivuyuchi ce nemozhlivistyu buti providnikom tiyeyi politiki yaku vona ne sprijmaye Nezvazhayuchi na te sho protyagom 8 misyaciv Ukaz prezidenta zalishavsya v sili vona tak i ne pristupila do 23 veresnya 1994 roku do vikonannya povnovazhen U 1995 roci stvorila Liberalnu partiyu Azerbajdzhanu na ustanovchij konferenciyi yakoyi 3 chervnya 1995 roku yiyi bulo obrano golovoyu Ye osnovopolozhnikom ideologiyi liberalizmu v suchasnomu Azerbajdzhani Pid yiyi kerivnictvom bula vipushena persha kniga azerbajdzhanskoyu movoyu z teoriyi liberalizmu U 1998 roci Lala Shevket bula odniyeyu z p yati potencijnih kandidativ u prezidenti yaki bojkotuvali vibori u zv yazku z yih nedemokratichnistyu Za roki politichnoyi diyalnosti na Lalu Shevket neodnorazovo zdijsnyuvalisya sprobi zamahu najbilsh vidomim z yakih buv zamah na neyi ta yiyi otochennya na mitingu na zahist demokratiyi v Azerbajdzhani voseni 1998 roku 7 chervnya 2003 roku na pozachergovomu z yizdi Liberalnoyi partiyi Azerbajdzhanu Lala Shevket podala u vidstavku z posta golovi partiyi virishivshi balotuvatisya v prezidenti yak nezalezhnij kandidat Rezultati prezidentskih viboriv 15 zhovtnya 2003 roku buli postavleni pid sumniv providnimi mizhnarodnimi organizaciyami takimi yak OBSYe ta Rada Yevropi Na dumku bagatoh nezalezhnih sposterigachiv povinen buv vidbutisya drugij tur za uchastyu Lali Shevket U listopadi 2005 roku ocholyuvani Laloyu Shevket Ruh Nacionalna Yednist ta liberalna partiya Azerbajdzhanu vzyali uchast u chergovih parlamentskih viborah zi spiskom z 70 kandidativ V rezultati golosuvannya 7 listopada 2005 roku na 17 mu Yasamalskomu okruzi Lala Shevket zdobula perekonlivu peremogu i u vidpovidnosti z oficijnimi danimi bula obrana deputatom Milli Medzhlisu Prote vlada ne viznali peremogu yak minimum 11 inshih kandidativ vid liberalnoyi partiyi ta ruhu Nacionalna Yednist Odnochasno ne buli viznani peremogi ponad 50 kandidativ u deputati vid inshih opozicijnih partij Bilshist podanih zgodom skarg do CVK ne buli rozglyanuti a chastina z nih neobgruntovano nezadovolena 26 listopada 2005 roku v hodi mitingu opoziciyi vlada zastosuvala proti mirnih demonstrantiv nevipravdane nasilstvo zhorstoko pobivshi zhinok ditej ta starih Bula zdijsnena sproba napadu i na lideriv opoziciyi vklyuchayuchi Lalu Shevket Ne bazhayuchi brati uchast u legitimizaciyi novoobranogo parlamentu 17 sichnya 2006 roku Lala Shevket napravila do Centrviborchkomu Azerbajdzhanu oficijnu zayavu pro vidmovu vid mandata deputata Milli Medzhlisu Azerbajdzhanskoyi respubliki na znak protestu proti totalnoyi falsifikaciyi parlamentskih viboriv i vidvertogo nebazhannya vladi jti na bud yaki kompromisi 17 lyutogo 2006 roku Lala Shevket pidpisala z liderami providnih opozicijnih partij ugodu pro utvorennya politichnogo bloku Azadlig yakij buv realnoyu alternativoyu pravlyachomu rezhimu U skladi bloku buli liberalna partiya Azerbajdzhanu partiya Narodnogo Frontu i partiya gromadyanskogo rozvitku Za chas svogo isnuvannya Blok perebuvav v avangardi borotbi opoziciyi za demokratiyu i prava lyudini v Azerbajdzhani U 2008 roci Lala Shevket razom z inshimi liderami opoziciyi bojkotuvala prezidentski vibori u zv yazku z povnoyu vidsutnistyu svobodi i vidkritosti v krayini i vidsutnist navit minimalnih vimog dlya provedennya viboriv chesno i spravedlivo U 2010 roci pered parlamentskimi viborami blok Azadlig bulo rozformovano u zv yazku z rishennyam partiyi Narodnogo frontu stvoriti koaliciyu z partiyeyu Musavat Liberalna partiya Azerbajdzhanu vzyala uchast u parlamentskih viborah razom zi svoyim soyuznikom z rozformovanogo bloku Azadlig partiyeyu gromadyan ta rozvitku a takozh partiyeyu zelenih i Ruhom inteligenciyi sformuvavshi viborchogo blok Za lyudinu Odnak zgidno zi zvitami inozemnih sposterigachiv vibori buli sfalsifikovani i zhoden z kandidativ vid opoziciyi ne zmig projti do parlamentu Sogodni profesor Lala Shevket ye liderom liberalnoyi partiyi Azerbajdzhanu ta yiyi kandidatom u prezidenti Yiyi vvazhayut odnim iz lideriv opoziciyi v Azerbajdzhani Osobiste zhittyaMaye odnogo sina DzherelaOficijnij sajt Lali Shevket 6 bereznya 2016 u Wayback Machine PrimitkiLala Shevket eks predsedatel LPA nedostupne posilannya L S Haciyevanin BMT yaninda Azerbaycan Respublikasinin daimi numayendesi teyin edilmesi haqqinda nedostupne posilannya Arhiv originalu za 28 lyutogo 2021 Procitovano 8 bereznya 2020 Lala Shevket vyrazila svoyu poziciyu otnositelno nacionalnogo sobraniya Poperednik 1 j Golova Liberalnoyi partiyi Azerbajdzhani 3 chervnya 1995 7 chervnya 2003 Nastupnik v o