Лакатицька Рила (або Доспейська гора, Белчинська гора) — найпівнічна та найнижча частина Рили. Її назва походить від найбільшої річки, що зтікає з неї — Лакатиці (ліва притока Чорного Іскиру). Дві інших назви — Доспейська Белчинська гора — походять від назв двох селищ Доспей і Белчин, розташованих на її північних передгір'ях. Простягається по території Софійської та Кюстендильської областей.
Лакатицька Рила Лакатишка Рила | ||||
42°14′42″ пн. ш. 23°21′25″ сх. д. / 42.24500000002777256° пн. ш. 23.35700000002777799° сх. д.Координати: 42°14′42″ пн. ш. 23°21′25″ сх. д. / 42.24500000002777256° пн. ш. 23.35700000002777799° сх. д. | ||||
Країна | Болгарія[1] | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Софійська область[1] | |||
Система | Рила | |||
Тип | кряж | |||
Висота | 1733,8 м | |||
Лакатицька Рила Лакатицька Рила (Болгарія) | ||||
Розташована в північній частині Рил, на півночі і північному заході схили спускаються відповідно до Самоковської і Дупницької котловина і через Клісурську сідловину (1025 м), пов'язується з розташованою північніше горою . На півдні і південному сході долиною річки Чорний Іскир, а на південному заході — долиною річки Джерман (ліва притока Струми) відділяється від північно-західної ділянки Рил. Сідловиною заввишки 1650 м, розташованою між найвищими потоками двох річок, недалеко від гірського притулку «Вада», єднається з північно-західною частиною.
На відміну від інших ділянок, вона не має альпійського та субальпійського рельєфу та льодовикових озер. Її схили мають невеликий нахил і злегка розсічені. Річка Лакавиця (ліва притока Чорного Іскиру), що протікає з північного заходу на південний схід, розділяє її на дві частини — північну і південну. Її найвища точка — пік Зекириця 1733,8 м, розташований на південній частині. Інші високі вершини: Белчаниця 1654 м, Сухарево 1636 м, Рижана 1581 м, Викалата 1555 м, Цвічила 1517 м, Каркимо 1498 м, Білий камінь 1447 м, Капаклія 1423 м, Цар Шишман 1418 м, Марко 1411 м, Єлова могила 1262 м, Радомириця 1229 м, Гайдуцька могила 1224 м, Борська могила 1157 м.
Гора складається з метаморфічних порід (гнейси, сланці, амфіболіти) і старих третинних відкладень з вугільними нашаруваннями. На північній периферії є чіткі просідання, над якими гора піднялася над сусідніми долинами.
Клімат помірно континентальний з гірським впливом. Ґрунти в основному бурі лісові. Більшість гори вкрита лісами — хвойними, змішаними і широколистяними, на основі яких розвинені лісозаготівлі, а на хребті є хороші пасовища, які сприяють розвитку тваринництва.
Єдиним маркованим туристичним маршрутом є Е4, що з'єднує Вітошу, , Рилу, Пірин та Славянку. Лакатицька Рила була запропонована як частина NATURA 2000 в буферній зоні Рил, але була відхилена. У східній частині знаходиться заповідна територія «Букова Усойка». У ній зберігаються багатовікові букові ліси.
На периферії гірської частини розташовані 6 сіл: Сапарево (на північному заході), Клісура (на півночі), Доспей (на північному сході), Говедарці, Маджаре і Мала Цирква (на південному сходу).
У північних підніжжях, протягом 17,1 км проходить ділянка дороги другого класу № 62 — дорожньої мережі Кюстендил — Дупниця — Самоков.
Топографічна карта
- Аркуш карти K- Благоевград. Масштаб: 1 : 100 000. (болг.)
Джерела
- GEOnet Names Server — 2018.
- (1980). . София: . с. 37. (болг.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lakaticka Rila abo Dospejska gora Belchinska gora najpivnichna ta najnizhcha chastina Rili Yiyi nazva pohodit vid najbilshoyi richki sho ztikaye z neyi Lakatici liva pritoka Chornogo Iskiru Dvi inshih nazvi Dospejska Belchinska gora pohodyat vid nazv dvoh selish Dospej i Belchin roztashovanih na yiyi pivnichnih peredgir yah Prostyagayetsya po teritoriyi Sofijskoyi ta Kyustendilskoyi oblastej Lakaticka Rila Lakatishka Rila42 14 42 pn sh 23 21 25 sh d 42 24500000002777256 pn sh 23 35700000002777799 sh d 42 24500000002777256 23 35700000002777799 Koordinati 42 14 42 pn sh 23 21 25 sh d 42 24500000002777256 pn sh 23 35700000002777799 sh d 42 24500000002777256 23 35700000002777799Krayina Bolgariya 1 Region Sofijska oblast 1 Sistema RilaTip kryazhVisota 1733 8 mLakaticka RilaLakaticka Rila Bolgariya Roztashovana v pivnichnij chastini Ril na pivnochi i pivnichnomu zahodi shili spuskayutsya vidpovidno do Samokovskoyi i Dupnickoyi kotlovina i cherez Klisursku sidlovinu 1025 m pov yazuyetsya z roztashovanoyu pivnichnishe goroyu Na pivdni i pivdennomu shodi dolinoyu richki Chornij Iskir a na pivdennomu zahodi dolinoyu richki Dzherman liva pritoka Strumi viddilyayetsya vid pivnichno zahidnoyi dilyanki Ril Sidlovinoyu zavvishki 1650 m roztashovanoyu mizh najvishimi potokami dvoh richok nedaleko vid girskogo pritulku Vada yednayetsya z pivnichno zahidnoyu chastinoyu Na vidminu vid inshih dilyanok vona ne maye alpijskogo ta subalpijskogo relyefu ta lodovikovih ozer Yiyi shili mayut nevelikij nahil i zlegka rozsicheni Richka Lakavicya liva pritoka Chornogo Iskiru sho protikaye z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid rozdilyaye yiyi na dvi chastini pivnichnu i pivdennu Yiyi najvisha tochka pik Zekiricya 1733 8 m roztashovanij na pivdennij chastini Inshi visoki vershini Belchanicya 1654 m Suharevo 1636 m Rizhana 1581 m Vikalata 1555 m Cvichila 1517 m Karkimo 1498 m Bilij kamin 1447 m Kapakliya 1423 m Car Shishman 1418 m Marko 1411 m Yelova mogila 1262 m Radomiricya 1229 m Gajducka mogila 1224 m Borska mogila 1157 m Gora skladayetsya z metamorfichnih porid gnejsi slanci amfiboliti i starih tretinnih vidkladen z vugilnimi nasharuvannyami Na pivnichnij periferiyi ye chitki prosidannya nad yakimi gora pidnyalasya nad susidnimi dolinami Klimat pomirno kontinentalnij z girskim vplivom Grunti v osnovnomu buri lisovi Bilshist gori vkrita lisami hvojnimi zmishanimi i shirokolistyanimi na osnovi yakih rozvineni lisozagotivli a na hrebti ye horoshi pasovisha yaki spriyayut rozvitku tvarinnictva Yedinim markovanim turistichnim marshrutom ye E4 sho z yednuye Vitoshu Rilu Pirin ta Slavyanku Lakaticka Rila bula zaproponovana yak chastina NATURA 2000 v bufernij zoni Ril ale bula vidhilena U shidnij chastini znahoditsya zapovidna teritoriya Bukova Usojka U nij zberigayutsya bagatovikovi bukovi lisi Na periferiyi girskoyi chastini roztashovani 6 sil Saparevo na pivnichnomu zahodi Klisura na pivnochi Dospej na pivnichnomu shodi Govedarci Madzhare i Mala Cirkva na pivdennomu shodu U pivnichnih pidnizhzhyah protyagom 17 1 km prohodit dilyanka dorogi drugogo klasu 62 dorozhnoyi merezhi Kyustendil Dupnicya Samokov Topografichna kartaArkush karti K Blagoevgrad Masshtab 1 100 000 bolg DzherelaGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 1980 Sofiya s 37 bolg