Лагуна-Негра (Уругвай)

Лагуна-Негра (ісп. Laguna Negra, МФА: [laˈɣ̞u.na ˈne.ɣ̞ɾa]; «Чорна затока»), також Лагуна-де-лос-Діфунтос (ісп. Laguna de los Difuntos, «Затока покійників»), — приокеанічне прісноводне озеро на південному сході Уругваю у департаменті Роча.

Лагуна-Негра ісп. Laguna Negra
Захід сонця над Лагуна-Негра. Захід сонця над Лагуна-Негра.
34°01′00″ пд. ш. 53°38′00″ зх. д. / 34.01667° пд. ш. 53.63333° зх. д. / -34.01667; -53.63333Координати: 34°01′00″ пд. ш. 53°38′00″ зх. д. / 34.01667° пд. ш. 53.63333° зх. д. / -34.01667; -53.63333
Розташування
Країна	Уругвай
Регіон	Роча
Геологічні дані
Тип	лагуна
Розміри
Площа поверхні	187  км²
Висота	1 м
Глибина макс.	5 м
Вода
Басейн
Вливаються	^[es] (природний), ^[es] (штучний)
Витікають	Де-лос-Індіос
Площа басейну	720  км²
Інше
Лагуна-Негра (Уругвай) (Уругвай)
Лагуна-Негра у Вікісховищі

Карта департаменту Роча, де зосереджено найбільші лагунні озера Уругваю.

Площа озера становить 182 км², а найбільша глибина сягає 5 метрів. За своєю природою воно є морською затокою (лагуною), повністю віддаденою від океану наносною піщаною косою; її води дуже опріснені з високим ступенем прозорості. Дно її усіяно сильно подрібненим торфом, зважені у воді частки якого майже непомітні та важко проціджуються.

Лагуна повільно зливає свої води через струмок Де-лос-Індіос, а від нього, через потік Сан-Мігель, у бразильську затоку Мірим. Далі, ^[en], вода надходить у затоку Патус, а звідти виливається в Атлантичний океан. Будівництво ставків для випарювання морської солі в руслі Де-лос-Індіос призвело до підтоплення околиць і підвищення рівня вод у болотах. Аби виправити це, 1985 року уругвайська армія викопала канал, що з'єднав заболочені землі Баньядос-де-Сан-Мігель з океаном, неподалік від курорту ^[en]. Канал носить ім'я інженера ^[en], який спроєктував та керував його будівництвом.

На перешийку землі, що відділає лагуну від океану, розташований Національний парк Санта-Тереза.

Назва

Торф'яний пил, піднятий вітром, осідає на поверхні води і надає їй темного кольору, завдяки чому лагуна й отримала свою назву «Чорна». Інша ж назва, «Затока покійників», надана їй оскільки в прибережних печерах Черрітос раніше корінні індіанські жителі ховали своїх померлих.

Клімат

Середньорічна температура становить 16 °C, досягаючи середньої максимальної температури у 27,9 °C влітку південної півкулі та середнього мінімуму у 6,4 °C взимку південної півкулі. Середня кількість днів з опадами на рік становить 79, а середньорічна кількість опадів — 1122 мм. Вітри значною мірою дмуть у східно-північно-східному напрямку.

Гідрографія

Сточище Лагуна-Негра стікає до Атлантичного океану, до нього відносяться наступні водотоки: ^[es] Каняда-дель-Пасо-Банядо, Канядас-де-лас-Качімбас, Каняда-дель-Пасо-Ондо, частково Каняда-Ґранде, Чіка, Факундо; струмки Дель-Саусе, Валентін, Транкерас, Дель-Пескадо, Де-лос-Індіос, Саранді-де-ла-Оркета, Сан-Мігель, частково Аверіас і Дель-Пеньон.

• Краєвид зі сходу, 2009 рік

Примітки

1. Rey, M., Amestoy, F., Arena, G. (Instituto Nacional de Pesca (INAPE), Ministerio de Ganadería, Agricultura y Pesca (MGAP), Programa de las Naciones Unidas para el Desarrollo (PNUD)) (Грудень 1999). (PDF). Архів оригіналу (pdf) за 14 грудня 2013. Процитовано 14 грудня 2013.
2. (ісп.) Enciclopedia Geografica del Uruguay. www.montevideo.com.uy. оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
3. (ісп.) [Будівництво проклятого каналу]
4. (ісп.) La Laguna Negra: 17500 hectáreas de belleza - Tip - Rocha. www.portaldeldiablo.com.uy. Процитовано 17 червня 2023.
5. (ісп.) Belén Guidobono. Aproximación a una valoración de los servicios ecosistémicos de los humedales de la Laguna Negra (PDF). Tesis de grado en Colibrí.