Лаговський Віктор Анатолійович

Ві́ктор Анато́лійович Лаго́вський (30 липня 1964(19640730) — 13 лютого 2015) — молодший сержант Міністерства внутрішніх справ України.

Лаговський Віктор Анатолійович
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	30 липня 1964(1964-07-30) Житомир
Смерть	13 лютого 2015(2015-02-13) (50 років) Дебальцеве
Поховання	Військове кладовище № 2
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Міністерство внутрішніх справ України
Формування
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лаговський.

Життєвий шлях

Закінчив морехідне училище, ходив у плавання.

У часі війни доброволець, попри вік та кілька відмов, незважаючи на стан здоров'я. Молодший сержант міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Артемівськ» — не сказавши родині жодного слова.

Загинув 13 лютого 2015-го у бою за Дебальцеве: підрозділ потрапив у засідку під час проведення розвідки при виконанні завдання по вивозу поранених 40–ї бригади з села Октябрське. Зазнав смертельного поранення в голову, тоді ж загинули Сергій Карпо та Дмитро Стрєлець. Тіло на БТР-і було вивезено з місця бою, разом з іншими полеглими перевозилося до Артемівська. По дорозі у БТР влучила міна.

Перебував у списку зниклих. Ідентифікований за експертизою ДНК у квітні 2015-го.

Похований 30 квітня 2015-го у Житомирі на Смолянському військовому кладовищі.

Без Віктора лишилися мама Розалія Віцентіївна, дружина Ольга Василівна, з якою прожили у шлюбі 26 років, двоє синів — Анатолій і Ярослав, новонароджена внучка.

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України № 436/2015 від 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

Примітки

1. Указ Президента України від 17 липня року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

• Лаговський Віктор Анатолійович [ 26 квітня 2017 у Wayback Machine.]
• Світла пам'ять
• День пам'яті [ 18 лютого 2017 у Wayback Machine.]