Лавріненко Петро Григорович

Петро́ Григо́рович Лавріненко (12 квітня 1979, Харків, Українська РСР — 5 вересня 2014, Маріуполь, Донецька область, Україна) — капітан (посмертно) Національної гвардії України, учасник війни на сході України, командир роти (1-ша бригада оперативного призначення НГУ).

Лавріненко Петро Григорович
Капітан
Загальна інформація
Народження	12 квітня 1979(1979-04-12) Харків, Українська РСР, СРСР
Смерть	2014 Маріуполь, Донецька область, Україна
Поховання	^d
Alma Mater	Харківський національний університет внутрішніх справ
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Національна гвардія
Формування	1 БрОП НГУ
Війни / битви	Миротворчі місії України Місія у Косові Війна на сході України Оборона Маріуполя
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лавриненко.

Життєпис

На військовій службі з 1997 року. Пройшов шлях від солдата до старшого лейтенанта. Учасник бойових дій у Косово, де був контужений.

Закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ.

5 вересня 2014 року загинув поблизу Маріуполя Донецької області при виконанні службово-бойового завдання — терористи обстріляли колону українських силовиків. Тоді ж загинули Микола Кобринюк, Олександр Звінник, Юрій Спащенко, Андрій Шанський.

Похований на Третьому міському кладовищі Харкова.

Нагороди

31 жовтня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Примітки

1. . Главное™. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
2. . memorybook.org.ua. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.

Джерела

• Указ № 838/2014 [ 3 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• Лавріненко Петро Григорович [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• Петро Лавріненко