Тарас Олегович Лаврів військовослужбовець полку Азов Національної гвардії України учасник російсько української війни му

Тарас Олегович Лаврів— військовослужбовець полку «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, музикант та скульптор.

Тарас Лаврів Тарас Олегович Лаврів
Солдат

Загальна інформація
Народження	6 жовтня 1989(1989-10-06) м. Долина
Смерть	10 квітня 2022(2022-04-10) (32 роки) Азовсталь, Маріуполь, Донецька область, Україна
Національність	українець
Alma Mater	Львівська національна академія мистецтв
Псевдо	«Джура»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Національна гвардія
Формування	«Азов»
Війни / битви	Битва за Маріуполь (2022)

Життєпис

Народився 6 липня 1989 в місті Долина. З дитинства виховувався у патріотичному дусі. Захоплювався козаками й історією, належав до Пласту.

Випускник Львівського коледжу ім. Івана Труша та Львівської національної академії мистецтв. Займався скульптурою.

Працював директором художньої школи, тренером, очолював у місті Школу бойового гопака імені Івана Богуна і Школу Айкідо Йошикан. Разом з дружиною Юлією набивав тату і малював .

Певний час був гітаристом українського патріотичного гурту «Залізний Хрест», а також виступав у гуртах «Nonsun» та «Gravitsapa».

Займався скульптурою, зробив пам’ятник Шептицького на Гошівській горі.

Тарас планував піти на війну ще у 2015, однак подружжя чекало другу дитину і дружина вмовила Тараса залишитися.

25 лютого Тарас вирушив до Києва на оборону столиці де долучився до лав ССО Азов Київ (зараз 3 ОШБр).

Загибель

Загинув 10 квітня 2022 від рук російського снайпера. Незабаром після звільнення Київщини від окупантів вирушив на деблокаду Маріуполя до "Азовсталі", але військові висадилися не там де треба було. Військові мали пройти трохи попід "Азовсталь", щоб передати медикаменти, зброю, забрати поранених. Вони просто не дійшли туди. 16 квітня патронатна служба Азову повідомила дружину Тараса про смерть. Вона не повірила, тому що була переконана, що Тарас обороняє Київщину, оскільки операція була секретною.

25 жовтня у Києві тіло Тараса кремували, як він і заповідав дружині. Вранці 27 жовтня прах загиблого бійця привезли в рідну Долину. Поховали героя 29 жовтня на Долинському міському кладовищі.

Залишилося двоє дочок.

Вшанування пам'яті

У серпні 2023 року посмертно нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед Долинською громадою».
18 жовтня 2023 у Долині на будинку художньої школи відкрили меморіальну дошку, присвячену йому.

Примітки

Історія Пласту
У бою загинув директор дитячої художньої школи з Івано-Франківщини. Фото Героя.
"Азовсталь", татуювання і довга дорога додому. Історія життя і загибелі "азовця" Тараса Лавріва.
Neformat.ПАМ'ЯТІ ТАРАСА ЛАВРІВА (NONSUN, GRAVITSAPA)
У бою загинув прикарпатський спортсмен і музикант Тарас Лаврів.
Урочиста сесія міської ради з нагоди Дня Прапора України, Дня Незалежності та Дня міста.
У Долині відкрили меморіальну дошку азовцю, захиснику Маріуполя Тарасу Лавріву

Посилання

"Азовсталь", татуювання і довга дорога додому. Історія життя і загибелі "азовця" Тараса Лавріва
В «Історіях війни» на НТН – про «азовця» Тараса Лавріва, який загинув під час секретної операції

[1] Історія Пласту

[2] У бою загинув директор дитячої художньої школи з Івано-Франківщини. Фото Героя.

[:0-3] "Азовсталь", татуювання і довга дорога додому. Історія життя і загибелі "азовця" Тараса Лавріва.

[4] Neformat.ПАМ'ЯТІ ТАРАСА ЛАВРІВА (NONSUN, GRAVITSAPA)

[5] У бою загинув прикарпатський спортсмен і музикант Тарас Лаврів.

[6] Урочиста сесія міської ради з нагоди Дня Прапора України, Дня Незалежності та Дня міста.

[7] У Долині відкрили меморіальну дошку азовцю, захиснику Маріуполя Тарасу Лавріву