Лавроненко Костянтин Миколайович

Костянтин Миколайович Лавроненко (нар.. 20 квітня 1961, Ростов-на-Дону, Російська РФСР, СРСР) — радянський і російський актор театру, кіно і телебачення. Найбільш відомий за ролями в картинах кінорежисерів Андрія Звягінцева і Сергія Урсуляка. Єдиний російський актор, що став володарем призу Каннського кінофестивалю за найкращу чоловічу роль. Заслужений артист Російської Федерації (2009).

Лавроненко Костянтин Миколайович
Ім'я при народженні	Костянтин Миколайович Лавроненко
Дата народження	20 квітня 1961(1961-04-20)^[1] (63 роки)
Місце народження	Ростов-на-Дону, Російська РФСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Росія
Alma mater	Школа-студія МХАТ
Професія	актор театру та кіно
Кар'єра	1981 — теперішній час
Нагороди	Орден Дружби Приз за найкращу чоловічу роль Каннського кінофестивалю (2007)
IMDb	ID 0492249

Біографія

Народився 20 квітня 1961 року в Ростові-на-Дону в робітничій сім'ї. У Ростові пройшли його дитинство і юність. З юних років мріяв стати артистом, наслідував Аркадія Райкіна, з 14 років займався разом зі старшою сестрою в драмгуртку. Перші уроки акторської майстерності отримав від Галини Іванівни Жигунової (матері актора Сергія Жигунова), яка керувала самодіяльним театром.

Закінчив акторський факультет Ростовського училища мистецтв.

У 1979—1981 роках проходив службу в армії, де потрапив до ансамблю пісні і танцю Північно-Кавказького військового округу. В ансамблі він спочатку співав, потім став працювати конферансьє.

В 1981—1985 роках Лавроненко навчався в школі-студії МХАТ (курс Василя Петровича Маркова).

Працював у театрі «Сатирикон», рік грав в Ленкомі, брав участь у проектах «Творчих майстерень» («Майстерня Клима») та «Нового європейського театру». З трупою їздив на гастролі до Німеччини та Бельгії. Сенс життя, за власним зізнанням, завжди бачив у любові, однак на сцені або в кіно зіграти героя-коханця ні разу не пропонували.

Дебют Лавроненко в кінематографі відбувся в 1984 році, в мелодрамі «Ще люблю, ще сподіваюся», де він зіграв разом з Євгеном Євстигнєєвим, якого вважає своїм учителем.

Головної кіноролі чекав ще майже 20 років. Початківець режисер Андрій Звягінцев помітив Лавроненка в одному з театральних вистав і запросив актора до свого фільму «Повернення» (2003). Картину чекав успіх — головний приз Венеціанського кінофестивалю «Золотий лев» і прокат у 70 країнах світу, завдяки чому Лавроненко здобув міжнародну популярність. Творчий тандем із Звягінцевим не розпався, актор і режисер знову зустрілися на знімальному майданчику стрічки «Вигнання» (2007). Фільм представляв Росію на конкурсі 60-го Каннського кінофестивалю, за підсумками якого Лавроненко завоював приз за найкраще виконання чоловічої ролі.

Лавроненко грав у телесеріалах Сергія Урсуляка «Ліквідація» (2007 рік, у ролі злочинця Чекана) та «Ісаєв» (2009 рік, в ролі Василя Блюхера).

Коли говорять про історію, я розумію, що нічого особливого не зробив: я не космонавт, який вперше полетів в космос, і не вчений, що зробив відкриття. Просто ми чесно знімали кіно. От і все.

— Константин Лавроненко

Родина

Одружений з актрисою Лідією Петраковою (з 1987 року). Донька Ксенія (нар.. 1990).

Творчість

Фільмографія

Рік		Назва	Роль
1984	ф	Ще люблю, ще сподіваюся	Женя
1992	ф		Костя
1998	ф		льотчик Костя
2003	с		рятувальник Семен, він же бізнесмен
2003	ф	Повернення	батько
2005	ф		майстер Олександр Сапалов
2005	тф		Йосип
2006	ф		Олександр
2007	с	Ліквідація	Ігор Станіславович Чекан
2007	тф		Дід Мороз
2007	ф		полковник Валієв
2007	ф	Вигнання	Алекс
2008	ф	Нова Земля	Іван Георгійович Жилін
2008	с		полковник ФСБ Кирило Реутов
2009	мф		Петро Гаврин
2009	с		Василь Блюхер
2009	с	Самотній чоловік	Джордж Фальконер (озвучування, роль Коліна Ферта)
2010	с		Степан Єгорович Харламов
2010	ф	^[cs] (Чехія)	Іржі Каїнек
2010	ф	Зайцев, пали! Історія шоумена	Олександр Тросс
2011	с		старший слідчий Олег Волгін
2011	с		Микола Петрович Вєтров
2012	с	Одного разу в Ростові	Анатолій Григорович Порошин, московський письменник, дисидент
2013	с		лорд Бекінгем
2013	с		знімався
2013	с		Ілля Шагін
2014	док		Микола II
2014	ф	Як мене звати	Сергій, батько Олі
2014	ф	Територія	Ілля Миколайович Чинков
2014	мф		Антон
2014	с		Володимир Олексійович Сотников, банківський аналітик, математик
2014	с		Єгор Свенсон
2014	с	Катерина	граф
2015	с		Клим Анатолійович Рощин, оперуповноважений з особливо важливих справ
2016	с		Лев Олександрович Шеїн
2016	ф		Алек
2016	ф	Землетрус	Костянтин Бережний
2016	с		Юрій
2017	ф	Останній богатир	Кощій
2018	ф		Андрій
2019	ф	Герой	Катаєв, співробітник СЗР
2019	ф		генерал
2019	ф		майор Долматов
2020	ф		Ян
2020	ф	Останній богатир: Корінь зла	Кощій Безсмертний

Нагороди

Державні нагороди

• Орден Дружби (26 жовтня 2016 року) — за великі заслуги в розвитку вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність.
• Заслужений артист Російської Федерації (24 квітня 2009 року) — за заслуги в галузі мистецтва.

Призи на фестивалях

• 2007 — перемога в номінації «Найкращий актор» (разом з Іваном Добронравовим і ) на Міжнародному кінофестивалі в Хіхоні (Іспанія) за роль у фільмі «Повернення».
• 2007 — за найкращу чоловічу роль на Каннському кінофестивалі (фільм «Вигнання»)
• 2008 — номінація на премію «Ніка» за найкращу чоловічу роль (фільм «Вигнання»).
• 2009 — номінація на премію «» «Найкращий російський актор» (фільм «Вигнання»).
• 2016 — приз «Визнання» за галерею яскравих екранних образів на кінофестивалі «Віват кіно Росії!» в Санкт-Петербурзі.
• 2017 — премія «» за найкращу чоловічу роль на телебаченні (телесеріал «Клим»).

Санкції

Костянтин Лавроненко публічно закликають до агресивної війни, виправдовують і визнають законною збройну агресію Росії проти України. Костянтин є підсанкційною особою.

15 січня 2023 року доданий до санкційного списку України.

Захоплення

Деякий час займався ресторанним бізнесом, проте потім повернувся до акторської професії. Є вболівальником хокейного клубу ЦСКА.

ДТП в Ярославській області

11 липня 2012 року Лавроненко потрапив у серйозне ДТП на 132-му кілометрі федеральної траси «Холмогори» в Переславль-Залеському районі Ярославської області (селище Щелканка), по дорозі на зйомки серіалу «Ціна життя», де він виконував головну роль. Водій Toyota Camry не впорався з керуванням, вилетів на смугу зустрічного руху, після чого сталося зіткнення з Mitsubishi Pajero, на пасажирському сидінні якого перебував Лавроненко. В Toyota Camry загинула семимісячна дівчинка. У Лавроненко були діагностовані забої хребта.

Примітки

1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
   d:Track:Q37312
2. . Архів оригіналу за 12 лютого 2013. Процитовано 13 липня 2012.
3. . Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 26 травня 2020.
4. . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 26 травня 2020.
5. . Архів оригіналу за 12 лютого 2013. Процитовано 13 липня 2012.
6. . Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 26 травня 2020.
7. . IMDb. Архів оригіналу за 3 грудня 2011. Процитовано 25 березня 2018.
8. (рос.). ТАСС. 19 травня 2016. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 22 травня 2016.
9. ЛАВРОНЕНКО Костянтин Миколайович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 19 березня 2023.
10. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №23/2023 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
11. . Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 26 травня 2020.
12. . Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 13 липня 2012.
13. . Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 26 травня 2020.