Лабіринт або Заплутана стежка

Лабіринт, або Заплутана стежка, у якому гарна Мудрість показує найкоротший шлях жителям Могильова та іншим людям в усіх їх починаннях. Написав Хома Євлевич, студент філософського факультету — поема білоруського письменника Хоми Євлевича. Єдиний відомий твір автора, написаний під час навчання польською мовою і опублікований окремою книгою у Кракові в 1625 році. Творчість Євлевича є зразком барокової експресивно-метафоричної поезії.

Лабіринт, або Заплутана стежка
Жанр	поема
Автор	Хома Євлевич
Мова	польська
Опубліковано	1625
Видання	1625

Опис

Назва поеми виникла внаслідок уявлення автора про Всесвіт, яке нагадало йому заплутаний клубок суперечностей, з якого людство не знаходить виходу. За змістом та ідейно-художньою спрямованістю «Лабіринт» продовжує гуманістичні традиції епохи Відродження. Злиття ліричного героя та алегоричного образу Мудрості, від імені якого здійснюється повість, складає художньо-композиційну основу твору. Цим досягається епічна широта та багатогранність художньої виразності.

Поема — це монолог Мудрості, адресований молодшому Могилівському братству і взагалі всій білоруській буржуазії та слов'янам, які населяли Білорусь та Україну. Твір світський, демократичний, позбавлений богословського висвітлення та пройнятий ідеями соціальної переваги. Має 20-рядковий вступ, де автор висвітлює власні принципи художньої творчості. На думку Євлевича, основою його творчого методу було бажання наслідувати велику Премудрість, яку можна зрозуміти і скерувати на практиці поезії не лише пасивних творців, а й молодих людей, які спрямовують свої прагнення шукати добра і справедливості. У передмові автор вибачається на випадок, якщо комусь не сподобається його «вірш».

Головною темою роботи є роль наук і мистецтв у житті суспільства. Для її висвітлення автор створив символічний образ всепроникаючої Мудрості. Автор вважав її єдиним рятівником приреченого світу. Основна мета твору — патріотична ідея відродження «слов'янського народу», духовного виховання молоді. Автор закликав до спільних зусиль, щоб врятувати країну, вивести її зі складного і заплутаного шляху лиха та смути.

Тема моральної чистоти суспільства є фундаментальною. Автор був обурений згубним поширенням пияцтва, яке він вважав найбільшим соціальним злом. Вперше в давньоруській білоруській поезії автор порушив багато гострих соціальних проблем, відверто заявив про моральну кризу і пороки суспільства, критикував бюрократію, яка загрожувала хабарництвом і ставала байдужою до простої людини. Поет писав, що в суспільстві, де панують боротьба за владу, ненависть і зрада, невігластво і пияцтво, немає місця для мудрості, гармонії та злагоди.

Автор запропонував позитивну програму дій, суть якої полягає в моральному вдосконаленні людей, широкому розвитку науки та просвітленні. Від будь-якої людини, незалежно від її соціального статусу, Євлевич вимагав відповідальності за долю Вітчизни, активної участі у державних справах. Відповідальність за вирішення соціальних проблем письменник поклав на освічених і талановитих людей, які насамперед, як пастори, повинні дбати про спільне щастя, захищати своє «стадо» від «вовчих» інтриг, не відмовлятися від найвищої мети — турботи про людей.

Тема навчання, розвитку та виховання займає значне місце. Автор представив аргументи на захист важливості освіти та належного виховання у формі діалогу Мудрості з жителями Могильова. Євлевич звинуватив дорослих у навчанні та вихованні дітей, різко критикуючи тих батьків, які не хочуть витрачати гроші на навчання дітей. Проблему загальнодержавного значення вбачав у недостатньому розвитку науки та освіти. Він переконаний, що належне навчання та хороша освіта зможуть забезпечити стабільне та мирне існування країни, подальший розвиток та процвітання.

Виникнення у білоруській поезії першої половини XVII століття філософсько-публіцистичної поеми, зразком якої є твір Хоми Євлевича «Лабіринт, або Заплутана стежка», пов'язано із посиленням ліричного елементу в поєднанні з панорамою роздумів та широтою висвітлення. Багатство тем, глибина запитань, новаторські ідеї дозволяють стверджувати, що поема виходить за межі повідомлення-прохання. Різке соціальне звучання, високий рівень мистецтва виділяють її серед інших творів.

Копія видання зберігається в Російському державному архіві давніх актів у Москві.

Література

• Старажытная беларуская літаратура (XII—XVII стст.) / Уклад, прадм., камент. І. Саверчанкі — Мн.: Кнігазбор, 2010. — («Беларускі кнігазбор»). .
• Іяўлевіч Фама. Мысліцелі і асветнікі Беларусі: Энцыкл. даведнік / Беларус. Энцыкл.; Гал. рэд. «Беларус. Энцыкл.»: Б. І. Сачанка (гал. рэд) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 1995.
• Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш.. — Мн.: БелЭн, 1998. — Т. 7: Застаўка — Кантата. — 604 с. — (т. 7), .