Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лабіринт Ночі лат Noctis Labyrinthus найбільший лабіринт Марса Це комплекс численних каньйонів що перетинаються один з о

Лабіринт Ночі

Лабіринт Ночі

Лабіринт Ночі (лат. Noctis Labyrinthus) — найбільший лабіринт Марса. Це комплекс численних каньйонів, що перетинаються один з одним та простягаються на 1200 км, з'єднуючи західний кінець долин Марінера з північним кінцем . Центр лабіринту має координати 6°24′ пд. ш. 101°12′ зх. д. / 6.4° пд. ш. 101.2° зх. д. / -6.4; -101.2

Лабіринт Ночі
image
Місце розташування d
На небесному тілі Марс
Довжина або відстань 1190 км[1]
image Лабіринт Ночі у Вікісховищі

Координати: 6°24′00″ пд. ш. 101°12′00″ зх. д. / 6.4000000000277781353474893° пд. ш. 101.2000000000277850631391630° зх. д. / -6.4000000000277781353474893; -101.2000000000277850631391630

image
Лабіринт Ночі. Праворуч видно початок долин Марінера та кратер Аудеманс (темний та напівзруйнований). Мозаїка зі знімків «Вікінга-1» (1980)
image
Карта висот за даними лазерного альтиметра на супутнику Mars Global Surveyor. Ліворуч вгорі видно гору Павича, ліворуч унизу — початок борозен Кларитас, праворуч — початок долин Марінера, згори — борозни Ночі
image
Околиці лабіринту Ночі (карта висот). Видно 4 великих вулкана Тарсиса (згори вниз: Олімп, гора Аскрійська, гора Павича та гора Арсія)
image
Відповідність кольорів висотам
image
image
Лабіринт Ночі на карті Марса
image
Західна частина лабіринту Ночі. Знімок «Марінера-9» (1972)
image
Ранковий туман над лабіринтом Ночі. Праворуч унизу — кратер Аудеманс. Знімок «Вікінга-1» (1976)
image
Дно одного з каньйонів лабіринту великим планом. Видно дюни і шаруваті відкладення. Знімок апарату Mars Reconnaissance Orbiter (2009)
image
Мозаїка з інфрачервоних знімків, отриманих апаратом Mars Odyssey
image
Невелика (0,4 км) столова гора в лабіринті Ночі. Складається з шаруватих (ймовірно, осадових) порід і сильно еродована; шаруватість видно з лівого нижнього боку. На верхівці гори є дюни та скупчення каменів. Знімок апарату Mars Reconnaissance Orbiter (2009).

Відкриття та найменування

Лабіринт Ночі успадкував ім'я озера Ночі (лат. Noctis Lacus) — темної , яку виявили за допомогою наземних спостережень ще в XIX столітті. Це маленька пляма, видимість якої дуже мінлива. У 1971–1972 роках космічний апарат «Марінер-9» отримав перші детальні знімки цієї області, і виявилося, що озеро Ночі — це темна (східна) частина великої системи каньйонів. 1973 року Міжнародний астрономічний союз затвердив для неї назву Noctis Labyrinthus (лабіринт Ночі). Це перший лабіринт Марса, що отримав назву, та найбільший із них.

Розташування

Лабіринт Ночі розташований на піднятті, що досягає висоти 11 км. Це друге за висотою та площею нагір'я Марса, а на заході воно переходить у перше за обома показниками — Тарсис. На півдні лабіринт Ночі межує з плато Сирія, на південному сході — з плато Синай та плато Сонця. З півночі від нього відходять численні борозни, що отримали назву , з південного заходу — система борозен , а зі сходу — каньйон Іо та каньйон Тітона, якими починаються долини Марінера. Крім того, з південно-східним краєм лабіринту Ночі сполучається частково зруйнований 124-кілометровий кратер .

Опис

Каньйони, які утворюють лабіринт Ночі, являють собою грабени. У багатьох місцях на них накладаються округлі заглиблення (можливо, кратери, розширені ерозією). Глибина каньйонів досягає кількох кілометрів. Їх дно більшою частиною вкрите піском та пилом, принесеними вітром. Місцями видно піщані дюни.

На стінках каньйонів видно відслонення численних шарів гірських порід. Зокрема, там є шари вулканічного попелу та застиглої лави — не лише більш древні, але й більш молоді, ніж самі каньйони. У породах на дні цих западин за спектрами у видимій та інфрачервоній області, отриманим апаратом Mars Reconnaissance Orbiter, виявлені гідратовані сульфати, силікати, опал, глини, а також інші мінерали і гірські породи.

Туман та хмари

Вранці над лабіринтом Ночі піднімається туман, що складається з кристаликів водяного льоду. Причина цього точно не відома. Можливо, справа в тому, що західні схили каньйонів ввечері працюють як пастки для водяної пари (як найхолодніші місця в цей час доби), а вранці, стаючи найтеплішими місцями, віддають цю пару. Піднімаючись та охолоджуючись, вона конденсується у кристалики.

Крім того, коли Марс знаходиться поблизу перигелію, над лабіринтом Ночі і долинами Марінера з'являються високі (40—50 км) хмари. Східний вітер витягає їх уздовж екватора та зносить на захід, де вони поступово розмиваються. Їх довжина сягає кількох сотень (до тисячі) кілометрів, а ширина — кількох десятків. Складаються вони, судячи з умов в цих шарах атмосфери, теж з водяного льоду. Вони достатньо густі та відкидають на поверхню добре помітні тіні. Їх появу пояснюють тим, що нерівності рельєфу вносять збурення в повітряні потоки, спрямовуючи їх угору. Там вони охолоджуються, а водяна пара, що міститься в них, конденсується.

Походження та історія

Морфологія каньйонів лабіринту Ночі показує, що він утворився завдяки тектонічним процесам — розтягуванню та розтріскуванню поверхні. Ймовірно, це було наслідком її підняття. Накладення каньйонів лабіринту на інші деталі рельєфу дає можливість з'ясувати, в якому порядку вони утворилися. За цими даними видно, що тектонічна активність у цьому районі йшла в кілька етапів. Тривала вона, можливо, 2—3 млрд років.

Каньйони лабіринту Ночі прорізані в лавових рівнинах, що сформувалися, ймовірно, в кінці  — кінці гесперійської ери (близько 3,7—3,0 млрд років тому). Вік самого лабіринту одні дослідники оцінюють як пізньогесперійський — ранньоамазонійський (3—2 млрд років), інші — як пізньонойський — ранньогесперійський (близько 3,7 млрд років). Ймовірно, цей лабіринт сформувався одночасно з долинами Марінера. Борозни Ночі і борозни Кларитас утворилися, ймовірно, раніше лабіринту Ночі та одночасно одні з одними. Їх вік оцінюють як пізньонойський — ранньогесперійський. Крім того, в околицях лабіринту є деяка кількість розломів, які утворювалися і в інші часи (і раніше, і пізніше за нього). Щодо кратера Аудеманс, неясно, чи він старший, чи молодший за лабіринт.

Причини тектонічної активності в районі лабіринту Ночі і долин Марінера точно не відомі. Можливо, поява найдавніших розломів в області лабіринту була наслідком розтягування поверхні під час підняття Тарсиса та сусідніх ділянок. Великі каньйони з'явилися пізніше — разом з долинами Марінера. Деякі автори припускають зв'язок найдавніших розломів в області лабіринту з ударним утворенням рівнини Ісіди. За цією версією, сейсмічні хвилі від цього удару сконцентрувалися на протилежному боці Марса — в околицях точки 15°00′ пд. ш. 91°00′ зх. д. / 15.0° пд. ш. 91° зх. д. / -15.0; -91, яка розташована приблизно за 400 км від центру лабіринту Ночі.

Відносно недавно (50—100 млн років тому) деякі каньйони були частково заповнені попелом та лавою вулканів Тарсиса та плато Сирія. Пізніше частина цих порід знесла ерозія. На сучасний вигляд цієї області вони вплинули відносно мало.

Морфологія деяких шарів порід вказує на те, що їх осадження йшло одночасно з розкриттям каньйонів. Слідів водних потоків в околицях лабіринту Ночі не виявлено, і припускають, що знайдені там гідратовані мінерали з'явилися завдяки підземним водам або таненню снігів. Ймовірно, іноді каньйони навіть частково заповнювалися водою.

Знайдено там і деталь рельєфу, для якої деякі дослідники припускають льодовикове походження. Це пагорб діаметром близько 2 км, у якого північно-східний схил набагато крутіший за протилежний. Знаходиться він за координатами 8°20′ пд. ш. 93°40′ зх. д. / 8.33° пд. ш. 93.66° зх. д. / -8.33; -93.66

У деяких каньйонах лабіринту Ночі вологі та нейтральні умови зберігалися ще довго після того, як в цілому на Марсі вони змінилися сухими та кислими. Порівняння віку різних мінералів Марса показує, що зміна нейтральних умов на кислі відбулася між нойською та гесперійською ерою. На це вказує, зокрема, те, що для нойської ери було характерним відкладення смектитів, а для гесперійської — сульфатів. Крім того, з часом клімат ставав все сухішим: виявлені на Марсі гідратовані мінерали належать переважно до першого мільярду років його історії (до ранньогесперійского часу). Але в деяких каньйонах лабіринту Ночі вологі і нейтральні умови зберігалися ще в гесперійській і, можливо, на початку амазонської ери. Там виявлено і більш молоді гідратовані породи (пізньоамазонські, < 100 млн років), але вони могли сформуватися і за клімату, аналогічного до сучасного.

Примітки

  1. Gazetteer of Planetary Nomenclature — МАС.
    d:Track:Q6867d:Track:Q24033439
  2. . Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.) . International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 1 жовтня 2006. Архів оригіналу за 19 грудня 2016. Процитовано 15 червня 2014.
  3. . Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.) . International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 15 червня 2014.
  4. Antoniadi E. M. (1975). The Planet Mars. Keith Reid Limited. с. 190—191. ISBN .
  5. Price F. W. (2000). (вид. 2). Cambridge University Press. с. 165. ISBN . Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 14 червня 2014.
  6. (PDF). 1972. с. 8—9. Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014. Процитовано 14 червня 2014.
  7. Sheehan W. (1996). Chapter 12. Mariner 9. The Planet Mars: A History of Observation and Discovery. The University of Arizona Press. Архів оригіналу за 14 червня 2014. Процитовано 14 червня 2014.
  8. Frey H. (1974). (PDF). Journal of Geophysical Research. 79 (26): 3907—3916. Bibcode:1974JGR....79.3907F. doi:10.1029/JB079i026p03907. Архів оригіналу (PDF) за 20 травня 2010. Процитовано 14 червня 2014.
  9. Марс (наименование деталей на поверхности). Большая советская энциклопедия (вид. 3). Москва: Советская энциклопедия. 1969–1978. Архів оригіналу за 11 квітня 2013. Процитовано 23 червня 2022.
  10. Masson P. (1980). Contribution to the structural interpretation of the Valles Marineris-Noctis Labyrinthus-Claritas Fossae regions of Mars. The moon and the planets. 52 (2): 211—219. Bibcode:1980M&P....22..211M. doi:10.1007/BF00898432.
  11. Peterson J. E. (1978). Antipodal Effects of Major Basin-Forming Impacts on Mars. Lunar and Planetary Science IX. Abstract. TKO: 885—886. Bibcode:1978LPI.....9..885P.
  12. Oudemans. Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.) . International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 17 листопада 2010. Архів оригіналу за 8 квітня 2013. Процитовано 15 червня 2014.
  13. Карта Марса. Московский государственный университет геодезии и картографии. 1982. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 15 червня 2014. (масштаб 1:20 000 000, назви російською)
  14. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 жовтня 2011. Процитовано 14 червня 2014.
  15. Mest S. C., Weitz C. M., Tornabene L. L. (2011). (PDF). 42nd Lunar and Planetary Science Conference, held March 7–11, 2011 at The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1608, p.2547. Bibcode:2011LPI....42.2547M. Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014. Процитовано 14 червня 2014.
  16. Bistacchi N., Massironi M., Baggio P. (2004). Large-scale fault kinematic analysis in Noctis Labyrinthus (Mars). Planetary and Space Science. 52 (1–3): 215—222. Bibcode:2004P&SS...52..215B. doi:10.1016/j.pss.2003.08.015.
  17. Masson P. (1985). Origin and evolution of the Valles Marineris region of Mars. Advances in Space Research. 5 (8): 83—92. Bibcode:1985AdSpR...5...83M. doi:10.1016/0273-1177(85)90244-3.
  18. Gurgurewicz J. (2005). (PDF). Mineralogical Society of Poland – special papers. 26: 171—174. Архів оригіналу (PDF) за 28 травня 2006. Процитовано 14 червня 2014.
  19. Tanaka K. L., Davis P. A. (1988). Tectonic history of the Syria Planum province of Mars. Journal of Geophysical Research. 93 (B12): 14893—14917. Bibcode:1988JGR....9314893T. doi:10.1029/JB093iB12p14893.
  20. Weitz C. M., Bishop J. L., Thollot P., Mangold N., Roach L. H. (2011). Diverse mineralogies in two troughs of Noctis Labyrinthus, Mars. Geology. 39 (10): 899—902. Bibcode:2011LPI....42.1724W. doi:10.1130/G32045.1.
  21. NASA/JPL/USGS (21 лютого 2001). (англ.) . photojournal.jpl.nasa.gov. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 15 червня 2014.
  22. Clancy R. T., Wolff M. J., Cantor B. A., Malin M. C., Michaels T. I. (2011). Valles Marineris cloud trails. Journal of Geophysical Research: Planets. 114 (E11). Bibcode:2009JGRE..11411002C. doi:10.1029/2008JE003323.
  23. Tanaka K. L. (1997). (PDF). Conference Paper, 28th Annual Lunar and Planetary Science Conference, p. 413. Bibcode:1997LPI....28.1413T. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 14 червня 2014.
  24. Tanaka K. L., Davis P. A. (1987). History and morphology of faulting in the Noctis Labyrinthus — Claritas Fossae region of Mars. Abstracts of the Lunar and Planetary Science Conference. 18: 994—995. Bibcode:1987LPI....18..994T.
  25. Williams D. A., Greeley R. (1994). (PDF). Icarus. 110 (2): 196—202. Bibcode:1994Icar..110..196W. doi:10.1006/icar.1994.1116. Архів оригіналу (PDF) за 14 червня 2010. Процитовано 14 червня 2014.
  26. Mangold N., Roach L., Milliken R., Le Mouélic S., Ansan V., Bibring J. P., Masson Ph., Mustard J. F., Murchie S., Neukum G. (2010). (PDF). Icarus. 207 (1): 265—276. Bibcode:2010Icar..207..265M. doi:10.1016/j.icarus.2009.10.015. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 14 червня 2014.
  27. Thollot P., Mangold N., Le Mouélic S., Milliken R. E., Roach L. H., Mustard J. F. (2010). (PDF). First International Conference on Mars Sedimentology and Stratigraphy, held April 19-21, 2010 in El Paso, Texas. LPI Contribution No. 1547, p.64. Bibcode:2010LPICo1547...64T. Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014. Процитовано 14 червня 2014.

Література

  • Бурба Г. А. Номенклатура деталей рельефа Марса / Отв. ред. К. П. Флоренский и Ю. И. Ефремов. — Москва : Наука, 1981. — 87 с.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лабіринт Ночі
  • Лабіринт Ночі на картах Google [ 22 лютого 2011 у Wayback Machine.]
  • Карта на сайте Gazetteer of Planetary Nomenclature (0,9 Мб) [ 19 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
  • . Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.) . International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 1 жовтня 2006. Архів оригіналу за 19 грудня 2016. Процитовано 15 червня 2014.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Labirint Nochi lat Noctis Labyrinthus najbilshij labirint Marsa Ce kompleks chislennih kanjoniv sho peretinayutsya odin z odnim ta prostyagayutsya na 1200 km z yednuyuchi zahidnij kinec dolin Marinera z pivnichnim kincem Centr labirintu maye koordinati 6 24 pd sh 101 12 zh d 6 4 pd sh 101 2 zh d 6 4 101 2Labirint Nochi Misce roztashuvannyad Na nebesnomu tiliMars Dovzhina abo vidstan1190 km 1 Labirint Nochi u Vikishovishi Koordinati 6 24 00 pd sh 101 12 00 zh d 6 4000000000277781353474893 pd sh 101 2000000000277850631391630 zh d 6 4000000000277781353474893 101 2000000000277850631391630Labirint Nochi Pravoruch vidno pochatok dolin Marinera ta krater Audemans temnij ta napivzrujnovanij Mozayika zi znimkiv Vikinga 1 1980 Karta visot za danimi lazernogo altimetra na suputniku Mars Global Surveyor Livoruch vgori vidno goru Pavicha livoruch unizu pochatok borozen Klaritas pravoruch pochatok dolin Marinera zgori borozni NochiOkolici labirintu Nochi karta visot Vidno 4 velikih vulkana Tarsisa zgori vniz Olimp gora Askrijska gora Pavicha ta gora Arsiya Vidpovidnist koloriv visotam Labirint Nochi na karti Marsa Zahidna chastina labirintu Nochi Znimok Marinera 9 1972 Rankovij tuman nad labirintom Nochi Pravoruch unizu krater Audemans Znimok Vikinga 1 1976 Dno odnogo z kanjoniv labirintu velikim planom Vidno dyuni i sharuvati vidkladennya Znimok aparatu Mars Reconnaissance Orbiter 2009 Mozayika z infrachervonih znimkiv otrimanih aparatom Mars Odyssey Nevelika 0 4 km stolova gora v labirinti Nochi Skladayetsya z sharuvatih jmovirno osadovih porid i silno erodovana sharuvatist vidno z livogo nizhnogo boku Na verhivci gori ye dyuni ta skupchennya kameniv Znimok aparatu Mars Reconnaissance Orbiter 2009 Vidkrittya ta najmenuvannyaLabirint Nochi uspadkuvav im ya ozera Nochi lat Noctis Lacus temnoyi yaku viyavili za dopomogoyu nazemnih sposterezhen she v XIX stolitti Ce malenka plyama vidimist yakoyi duzhe minliva U 1971 1972 rokah kosmichnij aparat Mariner 9 otrimav pershi detalni znimki ciyeyi oblasti i viyavilosya sho ozero Nochi ce temna shidna chastina velikoyi sistemi kanjoniv 1973 roku Mizhnarodnij astronomichnij soyuz zatverdiv dlya neyi nazvu Noctis Labyrinthus labirint Nochi Ce pershij labirint Marsa sho otrimav nazvu ta najbilshij iz nih RoztashuvannyaLabirint Nochi roztashovanij na pidnyatti sho dosyagaye visoti 11 km Ce druge za visotoyu ta plosheyu nagir ya Marsa a na zahodi vono perehodit u pershe za oboma pokaznikami Tarsis Na pivdni labirint Nochi mezhuye z plato Siriya na pivdennomu shodi z plato Sinaj ta plato Soncya Z pivnochi vid nogo vidhodyat chislenni borozni sho otrimali nazvu z pivdennogo zahodu sistema borozen a zi shodu kanjon Io ta kanjon Titona yakimi pochinayutsya dolini Marinera Krim togo z pivdenno shidnim krayem labirintu Nochi spoluchayetsya chastkovo zrujnovanij 124 kilometrovij krater OpisKanjoni yaki utvoryuyut labirint Nochi yavlyayut soboyu grabeni U bagatoh miscyah na nih nakladayutsya okrugli zagliblennya mozhlivo krateri rozshireni eroziyeyu Glibina kanjoniv dosyagaye kilkoh kilometriv Yih dno bilshoyu chastinoyu vkrite piskom ta pilom prinesenimi vitrom Miscyami vidno pishani dyuni Na stinkah kanjoniv vidno vidslonennya chislennih shariv girskih porid Zokrema tam ye shari vulkanichnogo popelu ta zastigloyi lavi ne lishe bilsh drevni ale j bilsh molodi nizh sami kanjoni U porodah na dni cih zapadin za spektrami u vidimij ta infrachervonij oblasti otrimanim aparatom Mars Reconnaissance Orbiter viyavleni gidratovani sulfati silikati opal glini a takozh inshi minerali i girski porodi Tuman ta hmariVranci nad labirintom Nochi pidnimayetsya tuman sho skladayetsya z kristalikiv vodyanogo lodu Prichina cogo tochno ne vidoma Mozhlivo sprava v tomu sho zahidni shili kanjoniv vvecheri pracyuyut yak pastki dlya vodyanoyi pari yak najholodnishi miscya v cej chas dobi a vranci stayuchi najteplishimi miscyami viddayut cyu paru Pidnimayuchis ta oholodzhuyuchis vona kondensuyetsya u kristaliki Krim togo koli Mars znahoditsya poblizu perigeliyu nad labirintom Nochi i dolinami Marinera z yavlyayutsya visoki 40 50 km hmari Shidnij viter vityagaye yih uzdovzh ekvatora ta znosit na zahid de voni postupovo rozmivayutsya Yih dovzhina syagaye kilkoh soten do tisyachi kilometriv a shirina kilkoh desyatkiv Skladayutsya voni sudyachi z umov v cih sharah atmosferi tezh z vodyanogo lodu Voni dostatno gusti ta vidkidayut na poverhnyu dobre pomitni tini Yih poyavu poyasnyuyut tim sho nerivnosti relyefu vnosyat zburennya v povitryani potoki spryamovuyuchi yih ugoru Tam voni oholodzhuyutsya a vodyana para sho mistitsya v nih kondensuyetsya Pohodzhennya ta istoriyaMorfologiya kanjoniv labirintu Nochi pokazuye sho vin utvorivsya zavdyaki tektonichnim procesam roztyaguvannyu ta roztriskuvannyu poverhni Jmovirno ce bulo naslidkom yiyi pidnyattya Nakladennya kanjoniv labirintu na inshi detali relyefu daye mozhlivist z yasuvati v yakomu poryadku voni utvorilisya Za cimi danimi vidno sho tektonichna aktivnist u comu rajoni jshla v kilka etapiv Trivala vona mozhlivo 2 3 mlrd rokiv Kanjoni labirintu Nochi prorizani v lavovih rivninah sho sformuvalisya jmovirno v kinci kinci gesperijskoyi eri blizko 3 7 3 0 mlrd rokiv tomu Vik samogo labirintu odni doslidniki ocinyuyut yak piznogesperijskij rannoamazonijskij 3 2 mlrd rokiv inshi yak piznonojskij rannogesperijskij blizko 3 7 mlrd rokiv Jmovirno cej labirint sformuvavsya odnochasno z dolinami Marinera Borozni Nochi i borozni Klaritas utvorilisya jmovirno ranishe labirintu Nochi ta odnochasno odni z odnimi Yih vik ocinyuyut yak piznonojskij rannogesperijskij Krim togo v okolicyah labirintu ye deyaka kilkist rozlomiv yaki utvoryuvalisya i v inshi chasi i ranishe i piznishe za nogo Shodo kratera Audemans neyasno chi vin starshij chi molodshij za labirint Prichini tektonichnoyi aktivnosti v rajoni labirintu Nochi i dolin Marinera tochno ne vidomi Mozhlivo poyava najdavnishih rozlomiv v oblasti labirintu bula naslidkom roztyaguvannya poverhni pid chas pidnyattya Tarsisa ta susidnih dilyanok Veliki kanjoni z yavilisya piznishe razom z dolinami Marinera Deyaki avtori pripuskayut zv yazok najdavnishih rozlomiv v oblasti labirintu z udarnim utvorennyam rivnini Isidi Za ciyeyu versiyeyu sejsmichni hvili vid cogo udaru skoncentruvalisya na protilezhnomu boci Marsa v okolicyah tochki 15 00 pd sh 91 00 zh d 15 0 pd sh 91 zh d 15 0 91 yaka roztashovana priblizno za 400 km vid centru labirintu Nochi Vidnosno nedavno 50 100 mln rokiv tomu deyaki kanjoni buli chastkovo zapovneni popelom ta lavoyu vulkaniv Tarsisa ta plato Siriya Piznishe chastina cih porid znesla eroziya Na suchasnij viglyad ciyeyi oblasti voni vplinuli vidnosno malo Morfologiya deyakih shariv porid vkazuye na te sho yih osadzhennya jshlo odnochasno z rozkrittyam kanjoniv Slidiv vodnih potokiv v okolicyah labirintu Nochi ne viyavleno i pripuskayut sho znajdeni tam gidratovani minerali z yavilisya zavdyaki pidzemnim vodam abo tanennyu snigiv Jmovirno inodi kanjoni navit chastkovo zapovnyuvalisya vodoyu Znajdeno tam i detal relyefu dlya yakoyi deyaki doslidniki pripuskayut lodovikove pohodzhennya Ce pagorb diametrom blizko 2 km u yakogo pivnichno shidnij shil nabagato krutishij za protilezhnij Znahoditsya vin za koordinatami 8 20 pd sh 93 40 zh d 8 33 pd sh 93 66 zh d 8 33 93 66 U deyakih kanjonah labirintu Nochi vologi ta nejtralni umovi zberigalisya she dovgo pislya togo yak v cilomu na Marsi voni zminilisya suhimi ta kislimi Porivnyannya viku riznih mineraliv Marsa pokazuye sho zmina nejtralnih umov na kisli vidbulasya mizh nojskoyu ta gesperijskoyu eroyu Na ce vkazuye zokrema te sho dlya nojskoyi eri bulo harakternim vidkladennya smektitiv a dlya gesperijskoyi sulfativ Krim togo z chasom klimat stavav vse suhishim viyavleni na Marsi gidratovani minerali nalezhat perevazhno do pershogo milyardu rokiv jogo istoriyi do rannogesperijskogo chasu Ale v deyakih kanjonah labirintu Nochi vologi i nejtralni umovi zberigalisya she v gesperijskij i mozhlivo na pochatku amazonskoyi eri Tam viyavleno i bilsh molodi gidratovani porodi piznoamazonski lt 100 mln rokiv ale voni mogli sformuvatisya i za klimatu analogichnogo do suchasnogo PrimitkiGazetteer of Planetary Nomenclature MAS d Track Q6867d Track Q24033439 Gazetteer of Planetary Nomenclature angl International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN 1 zhovtnya 2006 Arhiv originalu za 19 grudnya 2016 Procitovano 15 chervnya 2014 Gazetteer of Planetary Nomenclature angl International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 15 chervnya 2014 Antoniadi E M 1975 The Planet Mars Keith Reid Limited s 190 191 ISBN 0 904094 146 Price F W 2000 vid 2 Cambridge University Press s 165 ISBN 0 521 78981 8 Arhiv originalu za 18 lipnya 2014 Procitovano 14 chervnya 2014 PDF 1972 s 8 9 Arhiv originalu PDF za 14 lipnya 2014 Procitovano 14 chervnya 2014 Sheehan W 1996 Chapter 12 Mariner 9 The Planet Mars A History of Observation and Discovery The University of Arizona Press Arhiv originalu za 14 chervnya 2014 Procitovano 14 chervnya 2014 Frey H 1974 PDF Journal of Geophysical Research 79 26 3907 3916 Bibcode 1974JGR 79 3907F doi 10 1029 JB079i026p03907 Arhiv originalu PDF za 20 travnya 2010 Procitovano 14 chervnya 2014 Mars naimenovanie detalej na poverhnosti Bolshaya sovetskaya enciklopediya vid 3 Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2013 Procitovano 23 chervnya 2022 Masson P 1980 Contribution to the structural interpretation of the Valles Marineris Noctis Labyrinthus Claritas Fossae regions of Mars The moon and the planets 52 2 211 219 Bibcode 1980M amp P 22 211M doi 10 1007 BF00898432 Peterson J E 1978 Antipodal Effects of Major Basin Forming Impacts on Mars Lunar and Planetary Science IX Abstract TKO 885 886 Bibcode 1978LPI 9 885P Oudemans Gazetteer of Planetary Nomenclature angl International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN 17 listopada 2010 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2013 Procitovano 15 chervnya 2014 Karta Marsa Moskovskij gosudarstvennyj universitet geodezii i kartografii 1982 Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 15 chervnya 2014 masshtab 1 20 000 000 nazvi rosijskoyu PDF Arhiv originalu PDF za 19 zhovtnya 2011 Procitovano 14 chervnya 2014 Mest S C Weitz C M Tornabene L L 2011 PDF 42nd Lunar and Planetary Science Conference held March 7 11 2011 at The Woodlands Texas LPI Contribution No 1608 p 2547 Bibcode 2011LPI 42 2547M Arhiv originalu PDF za 14 lipnya 2014 Procitovano 14 chervnya 2014 Bistacchi N Massironi M Baggio P 2004 Large scale fault kinematic analysis in Noctis Labyrinthus Mars Planetary and Space Science 52 1 3 215 222 Bibcode 2004P amp SS 52 215B doi 10 1016 j pss 2003 08 015 Masson P 1985 Origin and evolution of the Valles Marineris region of Mars Advances in Space Research 5 8 83 92 Bibcode 1985AdSpR 5 83M doi 10 1016 0273 1177 85 90244 3 Gurgurewicz J 2005 PDF Mineralogical Society of Poland special papers 26 171 174 Arhiv originalu PDF za 28 travnya 2006 Procitovano 14 chervnya 2014 Tanaka K L Davis P A 1988 Tectonic history of the Syria Planum province of Mars Journal of Geophysical Research 93 B12 14893 14917 Bibcode 1988JGR 9314893T doi 10 1029 JB093iB12p14893 Weitz C M Bishop J L Thollot P Mangold N Roach L H 2011 Diverse mineralogies in two troughs of Noctis Labyrinthus Mars Geology 39 10 899 902 Bibcode 2011LPI 42 1724W doi 10 1130 G32045 1 NASA JPL USGS 21 lyutogo 2001 angl photojournal jpl nasa gov Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 15 chervnya 2014 Clancy R T Wolff M J Cantor B A Malin M C Michaels T I 2011 Valles Marineris cloud trails Journal of Geophysical Research Planets 114 E11 Bibcode 2009JGRE 11411002C doi 10 1029 2008JE003323 Tanaka K L 1997 PDF Conference Paper 28th Annual Lunar and Planetary Science Conference p 413 Bibcode 1997LPI 28 1413T Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 14 chervnya 2014 Tanaka K L Davis P A 1987 History and morphology of faulting in the Noctis Labyrinthus Claritas Fossae region of Mars Abstracts of the Lunar and Planetary Science Conference 18 994 995 Bibcode 1987LPI 18 994T Williams D A Greeley R 1994 PDF Icarus 110 2 196 202 Bibcode 1994Icar 110 196W doi 10 1006 icar 1994 1116 Arhiv originalu PDF za 14 chervnya 2010 Procitovano 14 chervnya 2014 Mangold N Roach L Milliken R Le Mouelic S Ansan V Bibring J P Masson Ph Mustard J F Murchie S Neukum G 2010 PDF Icarus 207 1 265 276 Bibcode 2010Icar 207 265M doi 10 1016 j icarus 2009 10 015 Arhiv originalu PDF za 24 veresnya 2015 Procitovano 14 chervnya 2014 Thollot P Mangold N Le Mouelic S Milliken R E Roach L H Mustard J F 2010 PDF First International Conference on Mars Sedimentology and Stratigraphy held April 19 21 2010 in El Paso Texas LPI Contribution No 1547 p 64 Bibcode 2010LPICo1547 64T Arhiv originalu PDF za 14 lipnya 2014 Procitovano 14 chervnya 2014 LiteraturaBurba G A Nomenklatura detalej relefa Marsa Otv red K P Florenskij i Yu I Efremov Moskva Nauka 1981 87 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Labirint Nochi Labirint Nochi na kartah Google 22 lyutogo 2011 u Wayback Machine Karta na sajte Gazetteer of Planetary Nomenclature 0 9 Mb 19 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Gazetteer of Planetary Nomenclature angl International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN 1 zhovtnya 2006 Arhiv originalu za 19 grudnya 2016 Procitovano 15 chervnya 2014

Дата публікації:
Топ