Ла-Суфрікая (ісп. La Sufricaya) — руїни міста цивілізації мая в департаменті Петен (Гватемала).
Ла-Суфрікая | |
---|---|
Країна | Гватемала |
Регіон | Петен |
Історія | |
Датування | 300 до н. е. — 850 |
Періоди | Докласичний і класичний періоди |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 2001 |
Історія
Це місто було засновано близько 300 року до н. е., в середній докласичний період. Із самого початку підпорядковувався сусіднім містам. Наприкінці докласичного періоду підкорявся Хольмулю, згодом тут оселяється хольмульська знать. За археологічними дослідженням мешканці залишили це місто близько середини IX століття напередодні остаточно занепаду Хольмуля.
Опис
Розташовано на відстані 1,2 км від Хольмуля у північно-східній частині Петену.
Археологами розкопано й досліджено 120 структур. Усі вони датовані до 450 року н. е.
Основу складають низка груп житлових комплексів навколо головної платформи 11 м завдовжки. Можливо здавна на ній розміщувалися піраміда й храм, де шанували боків й предків правлячої династії Хольмуля.
Найзначущою є Структура-1, в якій виявлені розписи ранньокласичного періоду. Мають історичний і міфологічний характер. Особливий інтерес представляє настінний живопис у кімнаті 1 (основу складав стукко, по якому маянські майстри малювали). Малюнки 1-3 представлені у своєрідних «квадратних блоках», де зображені політичні події та правителі, зокрема представлено сходження на трон ахава з Тікаля за присутності вояків з Теотіуакана. Деякі сцени супроводжуються ієрогліфічними написами. Ці тексти збереглися лише частково, але дослідникам вдалося серед іншого розпізнати згадку про прибуття Сіхйах-К'ахк'а в Мутуль у 378 році й, можливо, ім'я цього воєначальника. Останній має багато схожого із зображеннями з міштекських і ацтекських кодексів післякласичного періоду. За кольором та методикою настінний живопис Ла-Суфрікайї відповідає методиці ранньокласичного живопису мая.
Ще більший інтерес викликають фрески 4-7 в кімнаті 2. Вони мають загальний розмір: 12 м завдовжки і 2 заввишки. Тут представлено більш складну іконографію. Так, зображено людину жовтого кольору, руки якої зв'язано жовтими бантами. Він носить просту пов'язку на стегнах і пояс з головою змії або черепахи на правому кінці. Білий плащ накинуто на плечі. Справа від нього фігура на колінах, що протягує приношення. Далі від нього стоїть фігура з чорно-червоною бісерною пектораллю. Ліворуч від центральної фігури зображено ще одну людину на колінах. За ними стояча фігура червоно-чорного кольору.
Також на розписах представлено володаря Хольмуля — Вілаан-Чак-Ток-Вахяаба, що очолював боротьбу проти Мутульського царства.
З монументальної спадщини на сьогодні виявлено 11 стел, 3 чультуна. Більшість стел відноситься до ранньокласичного періоду. Найпізніша дата зафіксована на стелі 5 — 422 рік. На них помітний вплив скульптурного стилю Теотіуакана.
Дослідження
З 2001 року в рамках Археологічного проекту Хольмуль тут ведуться дослідження під головуванням Франсіско Естрада-Беллі (представляв спочатку Бостонський університет, потім університет Вандербільта (США).
Джерела
- Estrada-Belli, Francisco (2008). Archaeological Research in the Holmul Region, Petén, Guatemala: Preliminary report of the 2004 season. The Foundation Granting Department: Reports Submitted to FAMSI. Foundation for the Advancement of Mesoamerican Studies, Inc. (FAMSI). Retrieved 2008-06-04. (англ.)
Посилання
- La Sufricaya [недоступне посилання]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
La Sufrikaya isp La Sufricaya ruyini mista civilizaciyi maya v departamenti Peten Gvatemala La SufrikayaKrayinaGvatemalaRegionPetenIstoriyaDatuvannya300 do n e 850PeriodiDoklasichnij i klasichnij periodiArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito2001IstoriyaCe misto bulo zasnovano blizko 300 roku do n e v serednij doklasichnij period Iz samogo pochatku pidporyadkovuvavsya susidnim mistam Naprikinci doklasichnogo periodu pidkoryavsya Holmulyu zgodom tut oselyayetsya holmulska znat Za arheologichnimi doslidzhennyam meshkanci zalishili ce misto blizko seredini IX stolittya naperedodni ostatochno zanepadu Holmulya OpisRoztashovano na vidstani 1 2 km vid Holmulya u pivnichno shidnij chastini Petenu Arheologami rozkopano j doslidzheno 120 struktur Usi voni datovani do 450 roku n e Osnovu skladayut nizka grup zhitlovih kompleksiv navkolo golovnoyi platformi 11 m zavdovzhki Mozhlivo zdavna na nij rozmishuvalisya piramida j hram de shanuvali bokiv j predkiv pravlyachoyi dinastiyi Holmulya Najznachushoyu ye Struktura 1 v yakij viyavleni rozpisi rannoklasichnogo periodu Mayut istorichnij i mifologichnij harakter Osoblivij interes predstavlyaye nastinnij zhivopis u kimnati 1 osnovu skladav stukko po yakomu mayanski majstri malyuvali Malyunki 1 3 predstavleni u svoyeridnih kvadratnih blokah de zobrazheni politichni podiyi ta praviteli zokrema predstavleno shodzhennya na tron ahava z Tikalya za prisutnosti voyakiv z Teotiuakana Deyaki sceni suprovodzhuyutsya iyeroglifichnimi napisami Ci teksti zbereglisya lishe chastkovo ale doslidnikam vdalosya sered inshogo rozpiznati zgadku pro pributtya Sihjah K ahk a v Mutul u 378 roci j mozhlivo im ya cogo voyenachalnika Ostannij maye bagato shozhogo iz zobrazhennyami z mishtekskih i actekskih kodeksiv pislyaklasichnogo periodu Za kolorom ta metodikoyu nastinnij zhivopis La Sufrikajyi vidpovidaye metodici rannoklasichnogo zhivopisu maya She bilshij interes viklikayut freski 4 7 v kimnati 2 Voni mayut zagalnij rozmir 12 m zavdovzhki i 2 zavvishki Tut predstavleno bilsh skladnu ikonografiyu Tak zobrazheno lyudinu zhovtogo koloru ruki yakoyi zv yazano zhovtimi bantami Vin nosit prostu pov yazku na stegnah i poyas z golovoyu zmiyi abo cherepahi na pravomu kinci Bilij plash nakinuto na plechi Sprava vid nogo figura na kolinah sho protyaguye prinoshennya Dali vid nogo stoyit figura z chorno chervonoyu bisernoyu pektorallyu Livoruch vid centralnoyi figuri zobrazheno she odnu lyudinu na kolinah Za nimi stoyacha figura chervono chornogo koloru Takozh na rozpisah predstavleno volodarya Holmulya Vilaan Chak Tok Vahyaaba sho ocholyuvav borotbu proti Mutulskogo carstva Z monumentalnoyi spadshini na sogodni viyavleno 11 stel 3 chultuna Bilshist stel vidnositsya do rannoklasichnogo periodu Najpiznisha data zafiksovana na steli 5 422 rik Na nih pomitnij vpliv skulpturnogo stilyu Teotiuakana DoslidzhennyaZ 2001 roku v ramkah Arheologichnogo proektu Holmul tut vedutsya doslidzhennya pid golovuvannyam Fransisko Estrada Belli predstavlyav spochatku Bostonskij universitet potim universitet Vanderbilta SShA DzherelaEstrada Belli Francisco 2008 Archaeological Research in the Holmul Region Peten Guatemala Preliminary report of the 2004 season The Foundation Granting Department Reports Submitted to FAMSI Foundation for the Advancement of Mesoamerican Studies Inc FAMSI Retrieved 2008 06 04 angl PosilannyaLa Sufricaya nedostupne posilannya