Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кімерик грец Κιμμερικόν лат Cimmericum в Криму на південному узбережжі Керченського півострова на західному схилі гори О

Кіммерик

Кіммерик

Кімерик (грец. Κιμμερικόν, лат. Cimmericum) — в Криму, на південному узбережжі Керченського півострова, на західному схилі гори Опук, приблизно за 50 кілометрів на південний захід від сучасної Керчі. Місто було засноване Мілетськими колоністами в V столітті до нашої ери і процвітало на початку християнської ери. Його назва пов'язана з частиною кімерійців, котрі не мігрували з іншими кімерійцями, а лишилися у Таврії та причетні до спорудження форпосту Боспорського царства, адже разом з гетами кімерійці в українській історії становлять власне місцеву археологічну культуру тоді, коли греки — чужинці. Кімерик захищав Боспорське царство від скіфів. Його стіни сягали від 2,5 до 3,5 м в товщину. У середині III століття н. е. Кімерик був розграбований готами, але частково міське поселення збереглося до кінця епохи Римської імперії.

Кімерик
45°02′36″ пн. ш. 36°13′52″ сх. д. / 45.04341800002777774° пн. ш. 36.231299000028° сх. д. / 45.04341800002777774; 36.231299000028Координати: 45°02′36″ пн. ш. 36°13′52″ сх. д. / 45.04341800002777774° пн. ш. 36.231299000028° сх. д. / 45.04341800002777774; 36.231299000028
Країнаimage Україна
РозташуванняАвтономна Республіка Крим
Типархеологічна пам'ятка
населений пункт і поліс[1]
image
image
Кімерик
Кімерик (Автономна Республіка Крим)
image
Грецьке місто Кімерик, поряд з іншими грецькими колоніями

Площа городища дорівнює 4,5 га.

Дослідження античного міста

Кімеріон згадується Арріаном і Страбоном. Залишки міста виявлені за 50 км від Пантикапея. Городище Киммерік розташоване на трьох прибережних пагорбах, між західним схилом гірського масиву і солоним озером Елькен (або Кояш). Пам'ятник належить до «Малих» міст Боспорської держави. Державний обліковий номер: 1220-Н (Киммерік і його хора).

Дюбрюкс (1858 p.), який досліджував Кімерик, співвідносив його з Китеєм. Бларамберк описав і склав план розкопок. Ю. Марти, який проводив розкопки на західній стороні гори Опук, дослідив також руїни оборонного муру між містом і озером Єлькен. У 1947-49 Зеест проводив розкопки на пагорбах Зміїний та Великий. На заході гори Опук були знахідки кераміки, яка походить з V ст. до н. е., але будівель цього періоду там не виявлено.

Місто було розкопане радянськими археологами в 1927 р., 1947—1949 рр., і 1950—1951 рр.

Опис городища

Хронологія пам'ятника: V ст. до н. е. — Початок IV ст. н. е.; раннє середньовіччя. Площа пам'ятки в цілому близько 4,5 га, площа дослідженої території 500 м².

У структуру пам'ятника входять:

  • Об'єкт 1. Залишки фортечних куртин, житлова і господарська забудова.
  • Об'єкт 2. Сигнальні пункти, стіна, огороджувальна приморську портову частину городища.
  • Об'єкт 3. Житлово-господарський комплекс «Мукодільна майстерня».
  • Об'єкт 4. Житлово-господарський комплекс «Береговий».
  • Об'єкт 5. Житлово-господарський комплекс «Підвал з пифосами».
  • Об'єкт 6. «Портова або Західна» стіна.

На території Кімерику, на горі Опук знайдені залишки укріплень. Центр античного міста (I—III ст. н. е.) знаходився ймовірно біля Великого пагорба. Він був оточений з південної, західної та північної сторони циклопічним муром, який відмічений на плані Бларамберга. Він викладений грядою з великих каменів різної величини, грубо обтесаних тільки із зовнішнього боку. Стіна йде в східному напрямку, два зовнішніх фасади стіни, які вдалося дослідити складаються з величезних необроблених блоків. Така ж сама стіна завтовшки 2,5 м оточувала порт Кімерику. В західній частині гори Опук були укріплення, прямокутні за планом зі стін завтовшки 4 м з блоків. Від замку залишилися фундаменти двох веж та воріт. Фортеця, збудована в I ст. до н. е., проіснувала до II—III ст. н. е.

Примітки

  1. An Inventory of Archaic and Classical Poleis: An Investigation Conducted by The Copenhagen Polis Centre for the Danish National Research Foundation / M. H. Hansen — 2004.
    d:Track:Q89910055d:Track:Q562629
  2. стор. 1036, том 3, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1994 р.
  3. стор. 66-67, том. 1, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993 р.
  4. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 вересня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Джерела та література

Посилання

  • Розкопки в Кімерику [ 8 квітня 2014 у Wayback Machine.]
  • Опукский природный заповедник [ 24 січня 2022 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kimerik grec Kimmerikon lat Cimmericum v Krimu na pivdennomu uzberezhzhi Kerchenskogo pivostrova na zahidnomu shili gori Opuk priblizno za 50 kilometriv na pivdennij zahid vid suchasnoyi Kerchi Misto bulo zasnovane Miletskimi kolonistami v V stolitti do nashoyi eri i procvitalo na pochatku hristiyanskoyi eri Jogo nazva pov yazana z chastinoyu kimerijciv kotri ne migruvali z inshimi kimerijcyami a lishilisya u Tavriyi ta prichetni do sporudzhennya forpostu Bosporskogo carstva adzhe razom z getami kimerijci v ukrayinskij istoriyi stanovlyat vlasne miscevu arheologichnu kulturu todi koli greki chuzhinci Kimerik zahishav Bosporske carstvo vid skifiv Jogo stini syagali vid 2 5 do 3 5 m v tovshinu U seredini III stolittya n e Kimerik buv rozgrabovanij gotami ale chastkovo miske poselennya zbereglosya do kincya epohi Rimskoyi imperiyi Kimerik45 02 36 pn sh 36 13 52 sh d 45 04341800002777774 pn sh 36 231299000028 sh d 45 04341800002777774 36 231299000028 Koordinati 45 02 36 pn sh 36 13 52 sh d 45 04341800002777774 pn sh 36 231299000028 sh d 45 04341800002777774 36 231299000028Krayina UkrayinaRoztashuvannyaAvtonomna Respublika KrimTiparheologichna pam yatka naselenij punkt i polis 1 KimerikKimerik Avtonomna Respublika Krim Grecke misto Kimerik poryad z inshimi greckimi koloniyami Plosha gorodisha dorivnyuye 4 5 ga Doslidzhennya antichnogo mistaKimerion zgaduyetsya Arrianom i Strabonom Zalishki mista viyavleni za 50 km vid Pantikapeya Gorodishe Kimmerik roztashovane na troh priberezhnih pagorbah mizh zahidnim shilom girskogo masivu i solonim ozerom Elken abo Koyash Pam yatnik nalezhit do Malih mist Bosporskoyi derzhavi Derzhavnij oblikovij nomer 1220 N Kimmerik i jogo hora Dyubryuks 1858 p yakij doslidzhuvav Kimerik spivvidnosiv jogo z Kiteyem Blaramberk opisav i sklav plan rozkopok Yu Marti yakij provodiv rozkopki na zahidnij storoni gori Opuk doslidiv takozh ruyini oboronnogo muru mizh mistom i ozerom Yelken U 1947 49 Zeest provodiv rozkopki na pagorbah Zmiyinij ta Velikij Na zahodi gori Opuk buli znahidki keramiki yaka pohodit z V st do n e ale budivel cogo periodu tam ne viyavleno Misto bulo rozkopane radyanskimi arheologami v 1927 r 1947 1949 rr i 1950 1951 rr Opis gorodishaHronologiya pam yatnika V st do n e Pochatok IV st n e rannye serednovichchya Plosha pam yatki v cilomu blizko 4 5 ga plosha doslidzhenoyi teritoriyi 500 m U strukturu pam yatnika vhodyat Ob yekt 1 Zalishki fortechnih kurtin zhitlova i gospodarska zabudova Ob yekt 2 Signalni punkti stina ogorodzhuvalna primorsku portovu chastinu gorodisha Ob yekt 3 Zhitlovo gospodarskij kompleks Mukodilna majsternya Ob yekt 4 Zhitlovo gospodarskij kompleks Beregovij Ob yekt 5 Zhitlovo gospodarskij kompleks Pidval z pifosami Ob yekt 6 Portova abo Zahidna stina Na teritoriyi Kimeriku na gori Opuk znajdeni zalishki ukriplen Centr antichnogo mista I III st n e znahodivsya jmovirno bilya Velikogo pagorba Vin buv otochenij z pivdennoyi zahidnoyi ta pivnichnoyi storoni ciklopichnim murom yakij vidmichenij na plani Blaramberga Vin vikladenij gryadoyu z velikih kameniv riznoyi velichini grubo obtesanih tilki iz zovnishnogo boku Stina jde v shidnomu napryamku dva zovnishnih fasadi stini yaki vdalosya dosliditi skladayutsya z velicheznih neobroblenih blokiv Taka zh sama stina zavtovshki 2 5 m otochuvala port Kimeriku V zahidnij chastini gori Opuk buli ukriplennya pryamokutni za planom zi stin zavtovshki 4 m z blokiv Vid zamku zalishilisya fundamenti dvoh vezh ta vorit Fortecya zbudovana v I st do n e proisnuvala do II III st n e PrimitkiAn Inventory of Archaic and Classical Poleis An Investigation Conducted by The Copenhagen Polis Centre for the Danish National Research Foundation M H Hansen 2004 d Track Q89910055d Track Q562629 stor 1036 tom 3 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork vid Molode zhittya NTSh 1994 r ISBN 5 7707 4052 3 stor 66 67 tom 1 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork vid Molode zhittya NTSh 1993 r ISBN 5 7707 4049 3 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 16 veresnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Dzherela ta literaturaV M Zubar Kimerik 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 326 ISBN 978 966 00 0692 8 The Princeton Encyclopedia of Classical Sites eds R Stillwell W L MacDonald M H McAllister Bosporskoe gosudarstvo Glava pyataya st 72 8 kvitnya 2014 u Wayback Machine PosilannyaRozkopki v Kimeriku 8 kvitnya 2014 u Wayback Machine Opukskij prirodnyj zapovednik 24 sichnya 2022 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ