Культура Кімбая (ісп. Cultura Quimbaya) — південноамериканська доколумбова цивілізація, відома своїми ювелірними виробами.
Загальні відомості
Культура Кімбая, одна з південноамериканських доколумбових цивілізацій. Відома, в першу чергу, своїми ювелірними виробами. Більшість цих виробів виготовлені з томпаку, що надає їм довговічність і красиві колірні відтінки.
Історія
Кімбайці проживали в районі сучасних департаментів Кіндіо, Кальдас і Рисаральда у Колумбії в долині річки Каука. Виникнення їх культури відносять до V ст. до н. е., а її піднесення настало IV—VII століттями. Цей період відомий як кімбайський класичний. Саме до цього періоду відносяться найяскравіші твори ювелірного мистецтва, що зберігаються в цей час в експозиції Музею золота у Боготі. Найчастіше зустрічаються антропоморфні зображення чоловіки і жінки, що сидять з закритими очима і з безтурботним виразом облич. Також нерідко зустрічаються зображення фруктів. Більшість виявлених виробів належать до похоронного начиння і знайдені всередині саркофагу, виконаного з пустотілих деревних стовбурів. Золото являло собою священний метал, свого роду перепустка до загробного життя.
Артефакти Кімбая
1969 року було звернуто увагу, що деякі з ювелірних фігурок Кімбая мають значну схожість з літальними апаратами. Зусиллями прихильників палеоконтакта і, зокрема, Еріха фон Денікена, ідея «доколумбових літаків» стала настільки популярна, що їх обрали як один із символів Асоціації палеокосмонавтики (англ. Archaeology, Astronautics and SETI Research Association (AAS RA)). Проте, думка наукового співтовариства подібні артефакти відносить до стилізованих зображень птахів, ящірок, амфібій, риб і комах, типових для того регіону.
Зникнення
Знахідки археологів показують, що напередодні появи європейців відбувався інтенсивний культурний розвиток, склалася розвинена система управління, були професійні групи гончарів, жерців, торговців, ювелірів і військових. Іспанське завоювання почалося 1539 року. Тубільців розподілили по енком'єндам. 1542 року спалахнуло перше повстання кімбая, а 1577-го послідувало друге,. Вони були придушені. Чисельність населення постійно знижувалася, до 1559 зникло 55% вождеств. До цього призводили примусова праця, недоїдання, хвороби та війни між іспанцями і гірським народом піхао (пінао). Останній перепис кімбая, 1628 року, зареєструвала лише 69 данників в області, де було 20 тисяч 1539 року. Поява європейців призводить до повного знищення культури Кімбая XVII ст.
Примітки
- . Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 19 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 25 червня 2014. Процитовано 19 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 19 квітня 2017.
- Friede, 1973, P. 53-70
- Friede, 1973, P. 77-96
- Friede, J. op.cit. p.107
- Friede, 1973, P. 267
Література
- Friede, Juan 1963 Los Quimbayas bajo la dominación española. Segunda edición, Bogotá: Carlos Valencia Editores, 1973, p.13
Посилання
- «Золоті культури» Колумбії [ 23 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Індіанці без томагавків. [ 2 травня 2017 у Wayback Machine.] Країна золотого короля [ 2 травня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kultura Kimbaya isp Cultura Quimbaya pivdennoamerikanska dokolumbova civilizaciya vidoma svoyimi yuvelirnimi virobami Zolota statuetka kimbajskogo kasika Zolotij poporo posudina dlya zberigannya ritualnoyi vapna i matochka Muzej zolota Bogota Kolumbiya Zagalni vidomostiKultura Kimbaya odna z pivdennoamerikanskih dokolumbovih civilizacij Vidoma v pershu chergu svoyimi yuvelirnimi virobami Bilshist cih virobiv vigotovleni z tompaku sho nadaye yim dovgovichnist i krasivi kolirni vidtinki IstoriyaKimbajci prozhivali v rajoni suchasnih departamentiv Kindio Kaldas i Risaralda u Kolumbiyi v dolini richki Kauka Viniknennya yih kulturi vidnosyat do V st do n e a yiyi pidnesennya nastalo IV VII stolittyami Cej period vidomij yak kimbajskij klasichnij Same do cogo periodu vidnosyatsya najyaskravishi tvori yuvelirnogo mistectva sho zberigayutsya v cej chas v ekspoziciyi Muzeyu zolota u Bogoti Najchastishe zustrichayutsya antropomorfni zobrazhennya choloviki i zhinki sho sidyat z zakritimi ochima i z bezturbotnim virazom oblich Takozh neridko zustrichayutsya zobrazhennya fruktiv Bilshist viyavlenih virobiv nalezhat do pohoronnogo nachinnya i znajdeni vseredini sarkofagu vikonanogo z pustotilih derevnih stovburiv Zoloto yavlyalo soboyu svyashennij metal svogo rodu perepustka do zagrobnogo zhittya Artefakti Kimbaya Odin z litalnih aparativ Kimbaya 1969 roku bulo zvernuto uvagu sho deyaki z yuvelirnih figurok Kimbaya mayut znachnu shozhist z litalnimi aparatami Zusillyami prihilnikiv paleokontakta i zokrema Eriha fon Denikena ideya dokolumbovih litakiv stala nastilki populyarna sho yih obrali yak odin iz simvoliv Asociaciyi paleokosmonavtiki angl Archaeology Astronautics and SETI Research Association AAS RA Prote dumka naukovogo spivtovaristva podibni artefakti vidnosit do stilizovanih zobrazhen ptahiv yashirok amfibij rib i komah tipovih dlya togo regionu ZniknennyaZnahidki arheologiv pokazuyut sho naperedodni poyavi yevropejciv vidbuvavsya intensivnij kulturnij rozvitok sklalasya rozvinena sistema upravlinnya buli profesijni grupi gonchariv zherciv torgovciv yuveliriv i vijskovih Ispanske zavoyuvannya pochalosya 1539 roku Tubilciv rozpodilili po enkom yendam 1542 roku spalahnulo pershe povstannya kimbaya a 1577 go posliduvalo druge Voni buli pridusheni Chiselnist naselennya postijno znizhuvalasya do 1559 zniklo 55 vozhdestv Do cogo prizvodili primusova pracya nedoyidannya hvorobi ta vijni mizh ispancyami i girskim narodom pihao pinao Ostannij perepis kimbaya 1628 roku zareyestruvala lishe 69 dannikiv v oblasti de bulo 20 tisyach 1539 roku Poyava yevropejciv prizvodit do povnogo znishennya kulturi Kimbaya XVII st Primitki Arhiv originalu za 12 kvitnya 2017 Procitovano 19 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 25 chervnya 2014 Procitovano 19 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2017 Procitovano 19 kvitnya 2017 Friede 1973 P 53 70 Friede 1973 P 77 96 Friede J op cit p 107 Friede 1973 P 267LiteraturaFriede Juan 1963 Los Quimbayas bajo la dominacion espanola Segunda edicion Bogota Carlos Valencia Editores 1973 p 13Posilannya Zoloti kulturi Kolumbiyi 23 lyutogo 2017 u Wayback Machine Indianci bez tomagavkiv 2 travnya 2017 u Wayback Machine Krayina zolotogo korolya 2 travnya 2017 u Wayback Machine