Кущівник-чубань східний | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Frederickena viridis (Vieillot, 1816) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Thamnophilus viridis | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Кущівни́к-чуба́нь східний (Frederickena viridis) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Мешкає в Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 19-20 см, вага 65-75 г. Самці мають переважно чорнувато-сіре забарвлення, голова і груди у них чорні, хвіст легко поцяткований білими смужками. На голові помітний чубй, який може ставати дибки. Райдужки червоні, дзьоб міцний, гачкуватий. У самиць голова, чуб, спина і крила рудувато-коричневі, скроні, живіт і хвіст чорнувато-коричневі, сильно поцятковані блідо-піщаними або білими смугами, боки рудуваті.
Поширення і екологія
Східні кущівники-чубані мешкають на південному сході Венесуели (Болівар), в Гаяні, Суринамі і Французькій Гвіані та на північному сході Бразилії (на південь до Амазонки, на захід до гирла Ріу-Негру). Вони живуть в чагарниковому підліску вологих і сухих рівнинних тропічних лісів, на узліссях і галявинах. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 700 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними, яких шукають серед опалого листя або в гнилій деревині. В Суринамі сезон розмноження триває з березня по жовтень. Гніздо чашоподібне, розміщується в чагарниках. В кладці 2 кремово-білих яйця, поцяткованих пурпуровими плямками.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 13 червня 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 13 червня 2022.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kushivnik chuban shidnij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Sorokushovi Thamnophilidae Rid Kushivnik chuban Frederickena Vid Kushivnik chuban shidnij Binomialna nazva Frederickena viridis Vieillot 1816 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Thamnophilus viridis Posilannya Vikishovishe Frederickena viridis Vikividi Frederickena viridis ITIS 560119 MSOP 22701241 NCBI 265638 Kushivni k chuba n shidnij Frederickena viridis vid gorobcepodibnih ptahiv rodini sorokushovih Thamnophilidae Meshkaye v Pivdennij Americi OpisDovzhina ptaha stanovit 19 20 sm vaga 65 75 g Samci mayut perevazhno chornuvato sire zabarvlennya golova i grudi u nih chorni hvist legko pocyatkovanij bilimi smuzhkami Na golovi pomitnij chubj yakij mozhe stavati dibki Rajduzhki chervoni dzob micnij gachkuvatij U samic golova chub spina i krila ruduvato korichnevi skroni zhivit i hvist chornuvato korichnevi silno pocyatkovani blido pishanimi abo bilimi smugami boki ruduvati Poshirennya i ekologiyaShidni kushivniki chubani meshkayut na pivdennomu shodi Venesueli Bolivar v Gayani Surinami i Francuzkij Gviani ta na pivnichnomu shodi Braziliyi na pivden do Amazonki na zahid do girla Riu Negru Voni zhivut v chagarnikovomu pidlisku vologih i suhih rivninnih tropichnih lisiv na uzlissyah i galyavinah Zustrichayutsya poodinci abo parami na visoti do 700 m nad rivnem morya Zhivlyatsya komahami ta inshimi bezhrebetnimi yakih shukayut sered opalogo listya abo v gnilij derevini V Surinami sezon rozmnozhennya trivaye z bereznya po zhovten Gnizdo chashopodibne rozmishuyetsya v chagarnikah V kladci 2 kremovo bilih yajcya pocyatkovanih purpurovimi plyamkami PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 4 chervnya 2021 Procitovano 13 chervnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 3 grudnya 2017 Procitovano 13 chervnya 2022 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi