Кучеров Пантелеймон Степанович | |
---|---|
Народився | 9 серпня 1902 станиця Казанська |
Помер | 25 червня 1973 (70 років) Київ |
Країна | Російська імперія → УРСР |
Діяльність | педагог |
Alma mater | Донецький гірничий інститут |
Галузь | гірнича справа |
Заклад | Донецький гірничий інститут, Інститут гірничої механіки імені М. М. Федорова |
Посада | ректор |
Науковий ступінь | член-кореспондент АН УРСР |
Членство | НАН України |
Відомий завдяки: | створення вугільних комбайнів |
Нагороди |
Пантелеймо́н Степа́нович Ку́черов (* 9 серпня 1902, станиця Казанська, Верхньодонський район Ростовської області — † 25 червня 1973, Київ) — український вчений радянських часів — знавець гірничої механіки, 1939 — член-кореспондент АН УРСР, дослідник історії гірничої справи; відзначений державними нагородами. 1941 року нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, також медалями.
Життєпис
Походить з робітничої родини, з тринадцяти років працював робітником — на шахтах Донбасу. 1928 року закінчив Донецький гірничий інститут, згодом викладав у ньому — 1933—1935.
Працював механіком на шахтах, у 1929—1933 роках навчався в аспірантурі Донецького гірничого інституту.
Завідував кафедрою гірничих машин в гірничному інституті в 1935—1944 роках. Одночасно керував відділом виробничо-технічної пропаганди Донецького окружного комітету КП(б)У.
Працював відповідальним секретарем обласного бюро Секції наукових робітників — 1931—1934, був головою президії Сталінського окружного комітету професійної спілки Партійної вищої школи — 1935—1938.
1937 року — кандидат технічних наук без захисту — за сукупністю його наукових робіт. В 1939—1940, та 1945—1958 роках — директор Інституту гірничої справи АН УРСР. В 1944—1945 роках у цьому ж інституті завідує відділом машин та механізмів, заступник директора.
З 1958 по 1966 рік працює в Інституті історії АН УРСР — старший науковий співробітник відділу історії сектору історії техніки та природознавства.
Керував роботами по створенню вуглевидобувних комбайнів.
Його праці стосуються:
- теорії різання вугілля,
- розрахунку електромеханічних та електропневматичних відбійних молотків,
- питань дії вугільних стругів,
- автоматизація врубових машин та вугільних комбайнів.
Узагальнивши проведені дослідження, запропонував шлях технічного вирішення проблем збільшення корисності праці машиністів врубових машин.
Розрахував найбільш вигідний режим роботи врубової машини.
Був головою групи, котра провадила роботи по створенню вугільних комбайнів.
Провадив дослідження з історії гірничої справи в Україні, загалом написав понад 60 праць.
Деякі з них:
- 1946 — «Буре вугілля УРСР, його видобуток та переробка», співавтор та відповідальний редактор,
- 1950 — «Прогрес радянської техніки вуглевидобутку», «Вісник Академії наук Української РСР», 1957 — «Розвиток гірничої науки в Україні за 40 років Радянської влади»,
- 1969 — «Історія технічного розвитку вугільної промисловості Донбасу», 2 томи, співавтор та відповідальний редактор.
Джерела та література
- Г. С. Брега. Кучеров Пантелеймон Степанович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 544. — .
- В. Й. Мялковський. Кучеров Пантелеймон Степанович [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- УРЕ [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Національна бібліотека імені Вернадського [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Posada Kucherov Pantelejmon StepanovichNarodivsya9 serpnya 1902 1902 08 09 stanicya KazanskaPomer25 chervnya 1973 1973 06 25 70 rokiv KiyivKrayinaRosijska imperiya URSRDiyalnistpedagogAlma materDoneckij girnichij institutGaluzgirnicha spravaZakladDoneckij girnichij institut Institut girnichoyi mehaniki imeni M M FedorovaPosadarektorNaukovij stupinchlen korespondent AN URSRChlenstvoNAN UkrayiniVidomij zavdyaki stvorennya vugilnih kombajnivNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kucherov U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Pantelejmon Pantelejmo n Stepa novich Ku cherov 9 serpnya 1902 stanicya Kazanska Verhnodonskij rajon Rostovskoyi oblasti 25 chervnya 1973 Kiyiv ukrayinskij vchenij radyanskih chasiv znavec girnichoyi mehaniki 1939 chlen korespondent AN URSR doslidnik istoriyi girnichoyi spravi vidznachenij derzhavnimi nagorodami 1941 roku nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora takozh medalyami ZhittyepisPohodit z robitnichoyi rodini z trinadcyati rokiv pracyuvav robitnikom na shahtah Donbasu 1928 roku zakinchiv Doneckij girnichij institut zgodom vikladav u nomu 1933 1935 Pracyuvav mehanikom na shahtah u 1929 1933 rokah navchavsya v aspiranturi Doneckogo girnichogo institutu Zaviduvav kafedroyu girnichih mashin v girnichnomu instituti v 1935 1944 rokah Odnochasno keruvav viddilom virobnicho tehnichnoyi propagandi Doneckogo okruzhnogo komitetu KP b U Pracyuvav vidpovidalnim sekretarem oblasnogo byuro Sekciyi naukovih robitnikiv 1931 1934 buv golovoyu prezidiyi Stalinskogo okruzhnogo komitetu profesijnoyi spilki Partijnoyi vishoyi shkoli 1935 1938 1937 roku kandidat tehnichnih nauk bez zahistu za sukupnistyu jogo naukovih robit V 1939 1940 ta 1945 1958 rokah direktor Institutu girnichoyi spravi AN URSR V 1944 1945 rokah u comu zh instituti zaviduye viddilom mashin ta mehanizmiv zastupnik direktora Z 1958 po 1966 rik pracyuye v Instituti istoriyi AN URSR starshij naukovij spivrobitnik viddilu istoriyi sektoru istoriyi tehniki ta prirodoznavstva Keruvav robotami po stvorennyu vuglevidobuvnih kombajniv Jogo praci stosuyutsya teoriyi rizannya vugillya rozrahunku elektromehanichnih ta elektropnevmatichnih vidbijnih molotkiv pitan diyi vugilnih strugiv avtomatizaciya vrubovih mashin ta vugilnih kombajniv Uzagalnivshi provedeni doslidzhennya zaproponuvav shlyah tehnichnogo virishennya problem zbilshennya korisnosti praci mashinistiv vrubovih mashin Rozrahuvav najbilsh vigidnij rezhim roboti vrubovoyi mashini Buv golovoyu grupi kotra provadila roboti po stvorennyu vugilnih kombajniv Provadiv doslidzhennya z istoriyi girnichoyi spravi v Ukrayini zagalom napisav ponad 60 prac Deyaki z nih 1946 Bure vugillya URSR jogo vidobutok ta pererobka spivavtor ta vidpovidalnij redaktor 1950 Progres radyanskoyi tehniki vuglevidobutku Visnik Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR 1957 Rozvitok girnichoyi nauki v Ukrayini za 40 rokiv Radyanskoyi vladi 1969 Istoriya tehnichnogo rozvitku vugilnoyi promislovosti Donbasu 2 tomi spivavtor ta vidpovidalnij redaktor Dzherela ta literaturaG S Brega Kucherov Pantelejmon Stepanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 544 ISBN 978 966 00 0855 4 V J Myalkovskij Kucherov Pantelejmon Stepanovich 21 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X URE 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Nacionalna biblioteka imeni Vernadskogo 3 grudnya 2013 u Wayback Machine